ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Сторінка для дітей.

 Ця весна
Із прозорих краплин намисто
на смарагді листви розвішано.
Зачепилась гроза за місто –
Цю весну на дощах замішано.

Всі дороги на ріки схожі ,
дощ господарем йде по вулиці,
і стурбовані перехожі
до своїх парасольок туляться.

Сонних вікон намокли вії,
у полоні вологи нині ми.
А проміння в калюжах миє
світла гру із тонкими тінями.

Зачепилась гроза за місто
і мережить плин часу хмарами.
Сяє вранці зелене листя
яснооких краплинок чарами...


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-03 12:35:51
Переглядів сторінки твору 2788
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-03 13:12:20 ]
Сумн, що дощить так довго!!! Проте Вам вдалося з-поміж похмурих фощів розгледітит і красу листви і тоненькі тіні. Сподобалось. Мої вітання!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-03 13:12:43 ]
Віє свіжістю, красою і гармонією від цього вірша. Пригадалось дитинство з його яскравими враженнями.
Пропоную змінити:
"Сонних вікон намокли вії".
Важкувато читається із-за збігу приголосних:
"мережиТь ПЛиН Часу хмарами"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-03 13:28:35 ]
Дякую,Сашо! Про вікна справді так гарніше, зараз зміню. Про плин часу подумаю, тільки поки нічого не приходить, може, пізніше, бо від цього образу ще не можу відмовитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-03 13:13:16 ]
Вибачте за помилки. Вірш зачипив за живе, бо і в нашому місці лиється з неба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-03 13:37:07 ]
Дякую за коментар, Романе!Помилки - то нічого, сама таким грішна, шрифт у коментарях мілкий, а з клавіатурою руки працювати не звичні. Дощі скоро минуть, ще сумуватимемо за ними у спеку.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-03 14:12:17 ]
Гарно сказано:
Зачепилась гроза за місто –
Цю весну на дощах замішано.
Сонних вікон намокли вії,

якщо гарно, то так і хочеться ще покращити :)
тому звертаю увагу на "запинки":
рядок
Сонце вранці зелене листя
можна прочитати по різному (наприклад, з паузою після "сонце").
Гарних поезій у будь-яку погоду!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-03 19:38:38 ]
Дуже рада тому, що Вам сподобався цей вірш, Вікторіє, а також Вашому доброму ставленню. Не одразу зрозуміла Вашу думку щодо рядка про сонце, але тепер допетрала. Щиро дякую, зараз спробую виправити.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-03 15:25:59 ]
"Малює строфи пензлями дощу,
Вдягає в рими блискавки і зливи..."

Дуже сподобався Ваш твір. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-03 20:03:23 ]
Дякую, Ігоре. Ваші твори свідчать про тонке відчуття настрою, душі, отже маю всі підстави пишатись Вашою похвалою.:)