ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 Наталії Крісман
Аж у дзеркало дивився:
Фіолетовий чи ні?
Що з "привітом" - то не злився,
Аномали - "на коні"!

Слава Богу, що не синій...
Без запрошень - хитрий чорт!
А нахальство в моді нині,
Як не ти - тебе за борт.

Та пародії - не гроші,
Хоч натура - благодать...
Стільки якостей хороших!
Починаю вже звикать.

Цьомкну в ручку милу даму,
В Вас, Наталю, "Київстар"?
Гратулюю за ... рекламу,
Й доброзичливий піар.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-16 21:52:40
Переглядів сторінки твору 7140
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 23:24:57 ]
Бардзо вдячна за цілунок,
Хоч би й навіть в дві руки...
Той піар - то мій дарунок,
Гентош - варт його таки!

Фіолетовий, зелений,
Чи хай навіть голубий...
Вогняна тече кров в венах,
Свою справу ти роби!

Потішайся доброзично
Досхочу над нами ти,
Щоб з пародій цих незвичних
В нас тріщали животи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-17 12:27:22 ]
Після слів таких - до справи!
(Хоч би навіть не хотів).
Постараюсь -Боже правий!
Зарядивсь від Ваших слів.

Мо’ і вийде щось у мене -
Зможе бачити любий...
Фіолетовий, зелений,
тільки щоб не голубий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 13:52:47 ]
Йване, я пожартувала,
Що ти, може, голубий -
Ти ж кубіт, неначе сало,
Навіть поглядом любив
На вечірках наших творчих,
Де поеток і мисткинь
Є катма... і в тебе б сторчма
Чуб стояв, як був би він!...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-17 14:37:42 ]
Ну, Наталя, жартівниця,
Завернула "не туди"!
Я ж про колір думав, кицю,
Ти ж напевно, як завжди.
З сміху ледь не врізав дуба
(Бідне серденько моє...)
То про що ти там? Про чуба?
Я провірив - є він! Є!!!


Шановна Наталю! Тішуся, що ми непомітно перейшли на "ти". І досить швидко. Я в захваті від твоїх
рядків. За тобою дійсно "не заіржавіє"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Яремко (М.К./М.К.) [ 2010-06-17 16:28:28 ]
Прекрасна поетична дуель двох досконалих імпровізаторів! Заздрю білою заздрістю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-17 22:16:23 ]
Привіт, Юрію! Радий зустріти тебе на ПМ.
Весело читати то все, що ми імпровізуємо?
По моєму, межі ще не перейшли...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 01:05:26 ]
Гентош враз помацав чуба
І зрадів - він в нього є...
Не зрізай, Іване, дуба,
Хай дубок собі жиє!

Ну про що ще може "киця"
Влітку думать? - Як завжди!
Я також є жартівниця,
Новий жартів скоро жди!

Знай, Іване, що за мною
Не заржАвіє ніяк!
Як там "чуб", Іване, встояв?
Ще стоїть - то добрий знак!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-18 10:40:35 ]
Ти, звичайно, жартівниця
(Тут би не ловити гав).
Що, вночі тобі не спиться?
Ходиш десь. А я чекав...

Ти, Наталю, тільки влітку
Можеш думать про "таке"?
То як шоколаду плитка,
Бо життя бува гірке.

Жартував я так про дуба -
Зовсім різать не хотів...
Не хвилюйся так за "чуба",
Він на місці, не ржавів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 19:26:28 ]
Ти чого до гав чіпився?
Хай літають між гілок.
Краще в дзеркало б дивився,
З чуба струшував пилок,
Що із лип цвітучих пада...
Бо рій бджіл за ним летить -
Вони вжалять тебе радо
Навіть в чуба, що стоїть...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 00:05:44 ]
Не дивитимусь, Наталю,
Щоби часом не потовк.
Бджоли "чуба" не пожалять,
Бо який їм з нього толк?
Бджоли мудрі, розуміють
Пада що, а що стає...
Звідки то вони все вміють?
В них, Наталю, трутні є!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 10:19:50 ]
Трутні мають свою матку,
Розумію - хто із ким...
Я ж, Іване, адвокатка
З стражем праці немалим.
Ще - у мого татка бджоли
Біля хати у дворі.
Бджоли жалять нас інкОли
Всюди, наче комарі.
Як ужалять - то спухає
Місце вкушене у мить,
Потім довго не спласає,
Навіть трохи ще й свербить...
Так що знаю, що говорю -
"Чуб" від бджілок бережи!
Кому треба "чуб" твій хворий?!
Друже Гентоше, скажи!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 13:59:30 ]
Ти із чого взяла, кицю,
Раз вкусили - то пропав?
Так, Наталю, не годиться -
Ти ж експерт із наших прав!
І свербить, і не спласає:
То ознака - точно є!
Біля хати вулик маєш?
Тато меду хоч дає?

Що заносим до активу?
(Надто ще короткий строк)
Справжню хвилю позитиву!
Вулик."Чубчик". І дубок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 15:00:19 ]
Мені татко мед солодкий
Час-від-часу все ж дає.
Кажеш, надто строк короткий?
Та у кожного - своє...
Хто ж вкорочує нам віку?
"Добрі" люди - не бджола,
Бо отрута її - ліки,
А людська - спалИть до тла!
Зради, підступ і облуду
Знаю я не лиш з книжок...
Позитив збирати буду -
Вулик, "чубчик" і дубок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 17:58:05 ]
Згоден, підступ, як торпеда
Жалить вбивче (не бджола).
Як лікують? Більше меду!
І добра,добра, добра...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 18:22:07 ]
Добре ми порозумілись,
Що аж бджілки пороїлись
І летять медок збирати
У садок до мого татка...
Буде меду повні соти,
Аби "чубчик" мав охоту!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 21:49:25 ]
Для охоти меду мало -
Треба ще кавальчик сала...
Запитати ж бо не гріх?
Може ще росте горіх?..