ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.30 05:18
Я екперД віршованого слова,
Курдіновський, все, тобі хана,
написав, Артуре, ти полову.
А навіщо? Дідько лисий зна.
Ти учись у мене, Я – маестро,
прима слова, майстер куражу,
це тобі кажу, Артуре, чесно,
тільки ти нікому не жу-жу.

Віктор Кучерук
2024.05.30 05:00
Хоч мав безліч інших справ, –
Лікувальний душ прийняв,
Адже мав надію,
Що волосся відросте
Кучеряве та густе,
Й чорне, як на віях.
Потім дощик – кап-кап-кап
На відкритий мій пікап

Ілахім Поет
2024.05.30 02:13
Моє терпіння стегнами її,
Здається, спокушає сам диявол.
Спокійна зовні, хоч веде бої
З собою без пощади та без правил.

Де битий шлях в нікуди з усіма,
Їй ближче одиноке бездоріжжя.
Яскраве світло, затишна пітьма…

Артур Курдіновський
2024.05.30 00:37
Зелений оксамит... Він міг би стати
Обкладинкою, сутністю та змістом,
Настільки неспаплюженим та чистим,
Що налякав би злодія чи ката.
Нав'язливий, оманливий туман
Перемогла б нечувана прозорість,
Коханням міг завершитись роман.

Борис Костиря
2024.05.29 22:05
Вічне повернення, вічне повернення.
Бог покладе на ті ж самі місця
Атоми гніву і атоми ствердження.
Атоми серця в долонях митця.

Вічне повернення в обрії вічності,
Де розпадається вся марнота.
І на полях первозданної вірності

Юрій Гундарєв
2024.05.29 21:53
Редакціє! З огляду на вашу підтримку тих авторів ПМ, які протягом тривалого часу дозволяють собі вкрай некоректні вислови на мою адресу (на превеликий жаль, не тільки мою, а й інших колег, зокрема жінок), прошу вас: - більше не розміщувати моїх творів

Ігор Шоха
2024.05.29 21:48
                        І
Ідуть одні за одними роки
і плентаються у майбутнє люди,
якого і немає, і не буде
у течії усохлої ріки,
де ми ще доживаємо, таки,
до перемоги і бодай – до суду.
                        ІІ

Галина Кучеренко
2024.05.29 21:27
Я не знаю, де ночує день,
Чи проводить ніч яскраві дні.
Ниций кат винищує людей…
Хтось шукає в цьому праведність…

Може сонце сходить уночі?
Чи щасливе в темряві життя?
До причастя черга покручів,

Роксолана Вірлан
2024.05.29 14:18
Навчи мене, моє Крислате Древо,
висотувати з прірви цятку тверді,
як ти черпаєш зо земського чрева -
глибокі сили – тайності одверті,

як тягнешся коріннями цупкими
до втаєного в надрах водочару,
хай і мені – поміж сухої рими –

Світлана Пирогова
2024.05.29 09:06
Розлітався білястий пух тополиний -
Повівав літній вітер-пустун.
Серед квітів бджолине чулось гудіння,
Джміль мохнатий над ними чаклун.

І світилась душа від літньої днини.
Ти "кохаю" сказав уперше.
Незабутнього дня щаслива хвилина,

Леся Горова
2024.05.29 07:32
А знаєш, де вітер гніздиться? У вОсковім листі
Старих осокорів, що хмарам почухують боки,
Коли ті, буває, затягують небо імлисто.
А він просинається, і вилітає зі свистом,
І падає з тріскотом долу гніздів'я високе -
Обламане глянцеве гілля, що люля

Микола Соболь
2024.05.29 07:13
Нехай сьогодні пахне миром
війною зранена земля
і сонечко орієнтиром
з небес ясних слугує для
натомлених сердець звитяжців,
які рятують білий світ
наразі труд бійців найтяжчий
і найпотрібніший з усіх.

Віктор Кучерук
2024.05.29 04:52
Я люблю береги придніпрові
І дніпрові глибини люблю
За натхнення оце загадкове,
Що підкорює волю мою.
Вздовж ріки ідучи обережно,
Й позіхаючи ледь після сну, -
Я вслухаюся в шум прибережний
Та вглядаюся в далеч ясну.

Артур Курдіновський
2024.05.29 00:44
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
Стояла грубо зроблена труна.
В труні лежало тіло чоловіка,
В якого не було, принаймні, віку...
Зима і літо, осінь і весна -

Однакового сірого відтінку.

Ілахім Поет
2024.05.29 00:01
Коли про нас напишуть книжку,
Нехай це буде пан Ремарк.
Та чи покаже він, як нишком
Встромляли в спини жаннам д'Арк
Ножі весільні генерали
Чи поховальні тамади?
Як землю бомбами орали,
Щоб жати урожай біди

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія "Жінка з очима кішки"
Г. Скірська

Жінка з очима кішки.
Кішка з очима жінки…
Плаче дитя під дощем –
Щем.
Жінка зі спокоєм кішки,
Кішка зі спокоєм жінки…
Відьма напустить тіні –
Ліні.
Жінка із кігтями кішки,
Кішка із нігтями жінки…
Немає під дахом місця –
Місяця.
Жінка з гордістю кішки,
Кішка з гордістю жінки…
Плаче дитя під дощем –
Ще б…


Збірка “Колючий чортополох”




Пародія

Дивлюсь на тебе зблизька,
Прямо не очі – очиська,
Аж забиває дух!
Ух!
Відьма напустить тіні,
Вдіне спідничку міні,
Виставить ноги. Жах!
Ах!
Жінка фарбує нігті,
Трохи оголить лікті,
Так непомітно збудить!
Буде!


І.Гентош




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-18 12:39:50
Переглядів сторінки твору 6741
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 15:21:05 ]
Зблизька на тебе погляну,
Бачу чомусь рожу п'яну...
Аж забиває дух!
Ух!!!

Спробував б хтось так пити,
Вже би відкинув копита.
В мене зриває дах!
Ах!!!

Лисий та вічно п'яний,
Йди до своєї мами.
Будете жити вдвох.
Ох!!!
;-)))

Трохи оголить лікті,
Так непомітно збудить!
Буде!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-18 16:19:56 ]
Файно, Патаро!
Я би написав замість "рожу п’яну" - "пику п’яну".
Суті не міняє, але зрозуміліше. А чому лисий?
З кучерявими теж таке трапляється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 17:32:18 ]
Так непомітно збудить!
Знову плетусь до буди,
Краще ловити ґав,
Гав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-18 23:22:42 ]
Класно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 19:50:49 ]
Жінкка з очима кішки,
Знайде пряму доріжку
До чоловічих сердець.
Ледь заголивши ніжки,
Втомлено йде до ліжка -
"Чубу" твоєму кінець!
Смикне тебе за всі віжки,
Швидко так...витягне книжку
Й віршики буде читать...

В тебе з'явилась усмішка?
В мене теж очі, як в кішки...
А за пародію - п'ять!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-18 23:20:44 ]
Ов-ва! Ми знову в "темі"!
(П’ять - по якій системі?)
Віршики в ліжку - жах!
Віжок не так багато,
Смикнути - майже свято...
А ще за "чуба"! Вах!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 10:37:06 ]
Я із теми й не виходжу,
Бо натура є така.
По дисплею "мишку" воджу,
Аж затерпла вже рука.
Хоч і літечко зелене
Мене манить десь в ліси -
Вірші сиплються із мене,
Вже писать немає сил...
Трохи я зажартувалась,
Вже спинить мене пора,
Поки з "чубом" не догралась -
Небезпечна дуже гра...
Так що, Друже, вибачаюсь,
Якщо з "чубом" перебір!
До серйозних тем вертаюсь,
Щоб не зраджувать собі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 13:02:48 ]
Небезпечна гра - цікава...
Сил нема? Порада є:
Гарне ліжко, добра кава -
Все воно своє дає.
Щось про зраду говорила?
Перебір якийсь... Ти що?
Не спиняйсь, бо чуб - то сила.
І натхнення... А якщо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 13:23:59 ]
Небезпечна гра - цікава,
Бо придумана Лукавим!
Небезпек багато в світі,
Граєм в них, неначе діти,
І спинитись вже не можем,
Хоч й дають за це нам в рожу...
То ж бреду я в своє ліжко,
Простягну мрійливо ніжки,
Добру каву посьорбАю,
Мудру книжку пролистаю,
Трохи віршики попишу,
А ще - слухатиму тишу,
Розколисану вітрами...
Ось така-то "гра" між нами!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 14:24:11 ]
То, звичайно, добре: тиша,
Інтернет, комп’ютер, "миша".
Ліжко, ніжки, книжка, кава...
Мучить думка Вас лукава?
Віртуальна небезпека?
Ти жартуєш певно? Де там!
На "Майстернях"? Сила бренду!
Що за настрій до "вікенду"?
Щоб дорослі - наче діти...
Це, до речі, треба вміти.
Певно, сам піду до "Брами"
Розколисаний вітрами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 15:15:09 ]
Віртуальні небезпеки
Десь живуть собі далеко,
Я на них і не зважаю -
Бо реальних купу маю...
Я насправді лиш здаюся,
Коли весело сміюся,
Що життя дитяче в мене -
Кров бурлить аж в моїх венах!
Та кого чужі турботи
Ще цікавлять по роботі?
Краще віршики читати
І, як діти, дуркувати!
Розколисана вітрами,
Забуваючи про драми,
В віртуальність поринаю -
Може, там є слід від раю?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 18:01:59 ]
Кицю, ясно всій планеті:
Слід від раю - не у НЕТі!
Кров бурлить? Жага? О, боже!
Віртуальність не поможе...
Кавалера - й до роботи.
Ось і зникнуть всі турботи!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 18:13:09 ]
Не від "того" кров у жилах
Моїх пристрасно бурлить!
А від того, що безсила
Світ облудний цей змінить!
Війни точаться у мене
Не лише в душі одній.
На життя цього арені
Хочу слід лишити свій!
Я причетна є до Права,
Але прав у нас нема...
Як же може в цій державі
Не боліти голова?!
Щось собі знайду я вічно -
Як не в серце, то в ребро.
Тому й річ для мене звична -
Як бурлить у жилах кров!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 21:40:39 ]
Світ облудний? Світ прекрасний!
Коли б всі отак, як ти,
Вміли чесно, рівно й ясно
Прямувати до мети!
Хай бурлить, шумує в жилах,
І розтопить мерзлий лід.
Щоби ти сто років жила!
Вірю, вірю - буде СЛІД!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-23 17:26:32 ]
Ну, це не зовсім пародія, оскільки у творі-прототипі використане переплетення слів-значень "жінка" і "кішка", а у вашому варіанті просто наведені ваші відчуття від цього твору.
Іншими словами, це не пародія, а парафраз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-24 20:08:32 ]
Шановна пані Оксано!
На рахунок відчуттів Ви праві, а називаючи пародію парафразом Ви реалізовуєте своє конституційне право
на вільне висловлення своєї думки, в даному випадку оцінки.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 16:53:55 ]
Десь ви, куме, ладнаєте сани до Кийова?