ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія "Жінка з очима кішки"
Г. Скірська

Жінка з очима кішки.
Кішка з очима жінки…
Плаче дитя під дощем –
Щем.
Жінка зі спокоєм кішки,
Кішка зі спокоєм жінки…
Відьма напустить тіні –
Ліні.
Жінка із кігтями кішки,
Кішка із нігтями жінки…
Немає під дахом місця –
Місяця.
Жінка з гордістю кішки,
Кішка з гордістю жінки…
Плаче дитя під дощем –
Ще б…


Збірка “Колючий чортополох”




Пародія

Дивлюсь на тебе зблизька,
Прямо не очі – очиська,
Аж забиває дух!
Ух!
Відьма напустить тіні,
Вдіне спідничку міні,
Виставить ноги. Жах!
Ах!
Жінка фарбує нігті,
Трохи оголить лікті,
Так непомітно збудить!
Буде!


І.Гентош




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-18 12:39:50
Переглядів сторінки твору 7737
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 15:21:05 ]
Зблизька на тебе погляну,
Бачу чомусь рожу п'яну...
Аж забиває дух!
Ух!!!

Спробував б хтось так пити,
Вже би відкинув копита.
В мене зриває дах!
Ах!!!

Лисий та вічно п'яний,
Йди до своєї мами.
Будете жити вдвох.
Ох!!!
;-)))

Трохи оголить лікті,
Так непомітно збудить!
Буде!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-18 16:19:56 ]
Файно, Патаро!
Я би написав замість "рожу п’яну" - "пику п’яну".
Суті не міняє, але зрозуміліше. А чому лисий?
З кучерявими теж таке трапляється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 17:32:18 ]
Так непомітно збудить!
Знову плетусь до буди,
Краще ловити ґав,
Гав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-18 23:22:42 ]
Класно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 19:50:49 ]
Жінкка з очима кішки,
Знайде пряму доріжку
До чоловічих сердець.
Ледь заголивши ніжки,
Втомлено йде до ліжка -
"Чубу" твоєму кінець!
Смикне тебе за всі віжки,
Швидко так...витягне книжку
Й віршики буде читать...

В тебе з'явилась усмішка?
В мене теж очі, як в кішки...
А за пародію - п'ять!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-18 23:20:44 ]
Ов-ва! Ми знову в "темі"!
(П’ять - по якій системі?)
Віршики в ліжку - жах!
Віжок не так багато,
Смикнути - майже свято...
А ще за "чуба"! Вах!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 10:37:06 ]
Я із теми й не виходжу,
Бо натура є така.
По дисплею "мишку" воджу,
Аж затерпла вже рука.
Хоч і літечко зелене
Мене манить десь в ліси -
Вірші сиплються із мене,
Вже писать немає сил...
Трохи я зажартувалась,
Вже спинить мене пора,
Поки з "чубом" не догралась -
Небезпечна дуже гра...
Так що, Друже, вибачаюсь,
Якщо з "чубом" перебір!
До серйозних тем вертаюсь,
Щоб не зраджувать собі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 13:02:48 ]
Небезпечна гра - цікава...
Сил нема? Порада є:
Гарне ліжко, добра кава -
Все воно своє дає.
Щось про зраду говорила?
Перебір якийсь... Ти що?
Не спиняйсь, бо чуб - то сила.
І натхнення... А якщо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 13:23:59 ]
Небезпечна гра - цікава,
Бо придумана Лукавим!
Небезпек багато в світі,
Граєм в них, неначе діти,
І спинитись вже не можем,
Хоч й дають за це нам в рожу...
То ж бреду я в своє ліжко,
Простягну мрійливо ніжки,
Добру каву посьорбАю,
Мудру книжку пролистаю,
Трохи віршики попишу,
А ще - слухатиму тишу,
Розколисану вітрами...
Ось така-то "гра" між нами!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 14:24:11 ]
То, звичайно, добре: тиша,
Інтернет, комп’ютер, "миша".
Ліжко, ніжки, книжка, кава...
Мучить думка Вас лукава?
Віртуальна небезпека?
Ти жартуєш певно? Де там!
На "Майстернях"? Сила бренду!
Що за настрій до "вікенду"?
Щоб дорослі - наче діти...
Це, до речі, треба вміти.
Певно, сам піду до "Брами"
Розколисаний вітрами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 15:15:09 ]
Віртуальні небезпеки
Десь живуть собі далеко,
Я на них і не зважаю -
Бо реальних купу маю...
Я насправді лиш здаюся,
Коли весело сміюся,
Що життя дитяче в мене -
Кров бурлить аж в моїх венах!
Та кого чужі турботи
Ще цікавлять по роботі?
Краще віршики читати
І, як діти, дуркувати!
Розколисана вітрами,
Забуваючи про драми,
В віртуальність поринаю -
Може, там є слід від раю?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 18:01:59 ]
Кицю, ясно всій планеті:
Слід від раю - не у НЕТі!
Кров бурлить? Жага? О, боже!
Віртуальність не поможе...
Кавалера - й до роботи.
Ось і зникнуть всі турботи!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 18:13:09 ]
Не від "того" кров у жилах
Моїх пристрасно бурлить!
А від того, що безсила
Світ облудний цей змінить!
Війни точаться у мене
Не лише в душі одній.
На життя цього арені
Хочу слід лишити свій!
Я причетна є до Права,
Але прав у нас нема...
Як же може в цій державі
Не боліти голова?!
Щось собі знайду я вічно -
Як не в серце, то в ребро.
Тому й річ для мене звична -
Як бурлить у жилах кров!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 21:40:39 ]
Світ облудний? Світ прекрасний!
Коли б всі отак, як ти,
Вміли чесно, рівно й ясно
Прямувати до мети!
Хай бурлить, шумує в жилах,
І розтопить мерзлий лід.
Щоби ти сто років жила!
Вірю, вірю - буде СЛІД!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-23 17:26:32 ]
Ну, це не зовсім пародія, оскільки у творі-прототипі використане переплетення слів-значень "жінка" і "кішка", а у вашому варіанті просто наведені ваші відчуття від цього твору.
Іншими словами, це не пародія, а парафраз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-24 20:08:32 ]
Шановна пані Оксано!
На рахунок відчуттів Ви праві, а називаючи пародію парафразом Ви реалізовуєте своє конституційне право
на вільне висловлення своєї думки, в даному випадку оцінки.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 16:53:55 ]
Десь ви, куме, ладнаєте сани до Кийова?