ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлия Фалеева (1984) / Проза

 Сказка для уставшего человека...
Его жизнь была настроена как часы. Что ему предстоит завтра, он знал еще полгода назад. Ему это нравилось, это создавала иллюзию, что он управляет своей жизнью. Но это было не так. Это жизнь управляла им. Тысяча «надо» - вот и вся его жизнь. Не он принимал решение. На перекрестке судьбы, он думал, что сам избирает свой путь, но он давно уже был предрешен тем «надо», за которым он последовал еще много лет назад… Так он и жил: точный – как Биг Бен, надежный – как Швейцарский банк.
Однажды в третьем часу ночи он проснулся с безумной мыслью, что его обманули… обокрали… похитили… его жизнь… Сердце забилось в бешеном ритме, захотелось распахнуть все наглухо закрытые окно и кричать о своей беде… но сил хватило только на стакан воды. С пением птиц на рассвете он уснул, а когда проснулся – забыл о ночном кошмаре. Жизнь пошла своим чередом. Биг Бен не останавливается.
Но эта ночь решала судьбы. Его ночной призыв был услышан. Жули родилась в ту ночь, когда в третьем часу он почувствовал неутолимую жажду. С тех пор она, внимаю тихому шепоту его души, шла по небесным созвездиям с кувшимом чистой воды, он был слишко занят, чтобы смотреть на звезды.
- Ты любишь звезды? – Он был слишком занят, чтобы слышать чужие голоса, его – давно умолкли.
Чтобы привлечь его внимание она приоткрыла окно. Ворвавшийся ветер разметал листы его работы. Бережно собрав их, он взгляну на окно. На подоконнике сидела девушка. Недоумевая, он оглянулся, пытаясь понять, что происходит.
- Ты любишь звезды?
- Люблюююю... - растерянно протянул он.
- Неправда, если бы любил, то приходил бы с ними поговорить, а они уже ни один год скучают. Видишь, Осирис потерял былой блеск.
- У меня нет времени для болтавни, у меня много работы. – Торопливо вымолвив, он уселся за стол.
- А я люблю звезды...
- Вы не могли бы оставить меня одного?
- Нет, теперь не могу, ты сам меня позвал.
- Позвал? Не помню.
- Давай слушать звезды, они сегодня очень разговорчивые.
-Слушать звезды? Как?
- Вот так...
Она ладонями закрыла его глаза, а когда ее дыхание сравнялось с его, весь мир куда-то исчез, как-будто и не было его, лишь только тысячи голосов разного цвета были слышны.
- Здесь рождаются мечты. Видешь вон ту звезду?
- Нет.
- Правильно. Это твоя звезда. Она уже давно молчит. Сначала она стара серой, потом темнее, темнее и пучина суеты вовсе ее поглатила.
Он растерянно смотрел на небо, осознавая, почему оно уже много лет было для него пустым – там не было его звезды.
Они сидели на подоконнике до последней звезды.
- Куда они исчезли?
- Они опустились с небес к людям.
Он почувствовал, как учащенно забилось сердце. Положив свою руку ему на грудь, она тихо прошептала:
- Вот и твоя на месте.
Он смотрел ей в глаза, а она все не убирала своей руки. Его взгляд стал туманиться, ему показалось, что он падает с большой высоты, потом он понял, что летит. Как давно он не летел, еще с детства! А думал, что разучился.
Когда он проснулся, уже расцветало. Окно было раскрыто, и пол был усыпан листами его работы и желтыми листьями тополя. Только сейчас он не бросился их собирать. Жизнь потекла новым руслом.
Вечера он ждал с нетерпением мальчишки. Ждал и пытался угадать ее в каждом шорохе. Ее все не было. Он подошел к окну, смотрел на звезды и сам себе улыбался. Где-то там высоко была его звезда. Только Ее не было. Он уснул только тогда, когда последняя звезда была доставлена по адрессу. И в сонном забытье услышал: «Не забывай меня, Андре».

2004г.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-26 23:21:40
Переглядів сторінки твору 821
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2010.11.04 23:06
Автор у цю хвилину відсутній