ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі

Віктор Кучерук
2026.06.14 06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 З минулого
Відшукавши пожовклі слова у хистких катакомбах
Після того як все відболіло, ти скажеш прости.
Буде просто і трішечки жаль, але разом із тим, -
Це прощання між колій важке і завчасу судомне...
...Бо не перше... Бо гірко втрачати з роками чим дуж.
І не крикнути „гірко”, до вуст не торкнутись гарячих.
І не буде... І не... І не варто, мабуть... І тим паче,
Ти вже знаєш, що буде пізніше. Минуле не руш.
Але ж ні. Бо загоєні рани – це сумно і зле.
І немає кому, окрім себе, сказати: „ти винна”.
Час минає, вирує, біжить! І тече без упину.
І життя перекреслює легко останні „Але”.




Найвища оцінка Олександр Христенко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Марічка Мамчур 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-29 21:32:39
Переглядів сторінки твору 3511
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.279 / 5.58  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-29 22:35:09 ]
Близькі відчуття. Дуже близькі... Глибинне ліричне осмислення відболілого. Чуттєва проекція життєстверджувально-очікуваного (конкретно-індивідуальні, певна річ, вияви читацького сприйняття...).
ДЯКУЮ!
Незрозуміло "чим дуж". Можливо, мається на увазі "чимдуж"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-06-30 11:00:18 ]
Мабуть, зараз виправлю. Дякую за розуміння і за близькість.
З теплом, Варця))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-30 12:03:16 ]
Ось така вона - Варвара Черезова!
Ріже відчайдушним словом, як ножем, по венах, по горлу, розтинаючи нерви, розпинаючи душу.
Не картай себе, Варю.
Ти - ні в чому не винна.
Хіба можна винити себе за те, що маєш гаряче серце, що вмієш самовіддано кохати, що хочеш бути любимою?!
Варю, ти - неповторна!
Нас, твоїх шанувальників - тисячі.
І всі ми - любимо тебе!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 13:46:14 ]
А чому, тезко, Ви не любите котів?
Це - божа тварина. Свійська, а не якась там невідомо звідки.
Щоб не здавалось, що я завітав поцікавитись деталями інтродукції, яка знаходиться на Вашій авторській сторінці, то ми зупинимось на вірші.

Варцю, вітаю Вас. Давно не бачив нових творів.
Побачив - і почав впізнавати п'ятистопний анапест в його гарних довгих рядках, в яких йдеться про проблеми.
У другому, до речі, не вистачає атрибутики прямої мови - тих двокрапок і "лапок". Їхня відсутність не дуже критична, але їхня наявність у заключних є примітною.
Та ще оце "чимдуж".

Та то таке...
Вітаю на сайті. Приєднуюсь до дописувачів, але не зовсім погоджуюсь з "тисячами", про які пише мій тезка. Ветеранів на сайті - одиниці.
То шануймося.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 13:52:03 ]
Вахко не погодитися, Варя і справді любима багатьма дружніми серцями!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 12:54:41 ]
Привіт, Варю.

Задум хороший, але здійснення подеколи викликає запитання.

Ось у вас "тОго", але ритміка вірша цей момент, схоже не пропускає, не приховує, - краще змінити.
Можливо, "після вічності, що відболіла..."
А щодо "знаєш, що" - то так ви писати зовсім не маєте права.
Якщо поезія для нас важлива, то кожен рядок потрібно намагатися подавати ідеально. Коли ж ми цього навчимося, то матимемо право на деякі вольності.

А ще, дорога Варю, зверни увагу на шиплячі -
"Ти вже знаєш, що буде пізніше. Минуле не руш" - аж 5! Суцільне шипіння і дзижчання - підсвідоме відчуття однозначне - загроза. Не потрібно більше 2-х на рядок, та й кількість у тексті схожих речей повинна жорстко контролюватися. Правило одно і теж - для всіх видів творчості - якщо наші помисли і ідеї руйнують красу, то їх потрібно відкинути, змінити. Краса - це ж божественні пропорції. Підлаштовувати під ці пропорції наші зусилля, що може бути правильніше?