ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія "Пусть я слон, но в душе я лебедь"
Галина Фітель


Как-то шел по саванне слон.
Был совсем неприметный он:
ноги, хобот и уши слона.
Но душа была влюблена.

В подсознанье его на беду
все томилась мысля в бреду.
Он любил в себе лебедей,
позабыв про слонов и людей.

И семья была у слона,
и жена была влюблена,
и сынишка, маленький слон,
все твердил, будто лебедь он.

Слон напиться пришел к воде,
сокрушаясь своей беде.
Он стремительно в весе терял,
ведь так часто летал в астрал.

Вдруг увидел свое отраженье,
и пришел от себя в умиленье:
белый лебедь носился в пруду,
гордой шеей вертя на ходу.

Слон себя полюбил тотчас:
я же лебедь, я высший класс.
Стоит лишь ушами взмахнуть,
я открою невиданный путь.

И увидел слона Дали
в голубых облаках вдали.
И издал тот Дали указ,
что летающий слон – не сказ.

А слону захотелось выше,
он по крышам ходил в Париже,
и будил ночью всех парижан.
И не выдержал сонный Жан.

И сказал он Дали подсознанию:
Забирай-ка слона в Испанию.
Пусть чарует матрон он грацией,
Ты свои собирай овации.

В путь собрал всех троих Дали,
чтоб менты их не замели.
К головам привязал лебедей,
чтоб скорей улететь от людей.

А таможенник утром ранним,
ночевав накануне в баре,
в небе видел странную стаю,
трех слонов с лебедями в паре.

Он решил, что хорош был повод,
день рождения он запомнит,
ведь не часто вам синей птицей
в небе слон летающий мчится.

Увидав трех слонов-полуграций,
не один завязал с травою.
А картина срывала овации,
ведь дружил Дали с головою.

Вот такой у Дали сюжет.
Он вам нравится или нет?
А во мне тоже лебедь томится,
и летаю я гордой птицей.

Где же ты, несравненный Дали?
Ты бросай с мозгов костыли,
Нарисуй лебедей Гали,
мой любимый идальго вдали.


Пародія

Раз приснився жахливий сон:
Я – не я! Не повірите –слон!
Ноги, хобот і…все таке…
Як в слонів. Та, однак, легке.

У люстерці – якась мана:
“Горда” шия (як у слона),
Хвіст – не хвіст, а нікчемний прищ.
Ну куди із таким в Париж?

Навіть вуха, і ті малі!
Але тут нагодивсь Далі,
Косметичний приборкав шал,
І відправив мене в астрал.

Там я трохи літав і схуд,
Приземлитися зміг на даху.
Та не птах я! – напали жалі…
Знов, як маг, появивсь Далі.

Не хвилюйся! –промовив враз.
Лебідь ти! – й підписав указ.
Тут згадав я про парижан.
Полечу! Мо’ чекає Жан?

Але митника кинуло в жар:
Пролетів, ну а де хабар?
Не пустив, завернув назад,
Не боявся Грін Пісу, гад!

Та Далі – ще той хлопець, ох!
Підморгув: - Зметикуй на трьох!
(Я сприйняв це як комплімент)
Метикуєм… З’явився мент.

“Наливай, наливай сто грам!
Нафіга вам той Нотр-Дам?”
Я, із дуру, у щічку –Цьом!
Він, у відповідь, -костильом!

Краще вже би слоном був я,
Не посмів, побоявся б, свиня…
Так напився, і всіх дістав.
Викликай-но Галі! – кричав.

Певно, думав, що сів на трон,
Бо ще нам обіцяв матрон…
Як же діти, моя сім’я?
Налякавсь і…прокинувсь я!




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-02 16:08:39
Переглядів сторінки твору 3245
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-02 16:14:23 ]
Шановна Галино! Нічого особистого, вибачте, просто не міг пройти мимо такого колоритного сюжету.Прошу сприйняти ці рядки з гумором, без образ.Вибачте за довгу пародію, оригінал теж нівроку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-11 11:00:49 ]
Краще пізно, ніж ніколи. :) Ото мені сюрприз. Про вашу пародію дізналася від знайомого, котрий колись переглядав мою сторінку. Оперативно ви зреагували, пане Іване. Які образи, що ви. Як казав великий Далі, "У меня был девиз: главное - пусть о Дали говорят. На худой конец пусть говорят хорошо". Я не Далі, всього лиш Гала, але коли говорять чи пишуть, теж не ображаюся, навіть коли говорять на добрий кінець, тобто не дуже добре. А ваш вірш мені дуже сподобався, і головне - українською. Бо мене останнім часом на братню потягнуло, як з цим боротися, не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-03 08:51:53 ]
Дивний Гентошу снився сон,
Не орел він там був - а слон!
Міцні ноги, крутий хоботище,
Що здіймається вгору все вище...

Переродженням радий Іван,
Бо потужний тепер в нього стан.
Лиш тоненький удався на хвіст...
Скажуть звірі -" Та ж він Пародист!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-03 11:30:07 ]
Ти, Наталочко, і вперта!
З пародиста - "лаха дерти"?
Хоботище,хвіст,астрал...
Подивись в оригінал.

Переродження - нізащо!
А що вище - то на краще.
Слушна, добра й мила справа...
Мучить думка знов лукава?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2010-07-04 00:39:32 ]
Арія Містер Слон:) :

"Да я Слон, я циркач, так что же,
Пусть меня так зовут вельможи,
Как они от меня далеки, далеки,
Никогда не дадут руки..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-12 11:31:10 ]
Вітаю, пані Галино! Нарешті дочекався Вашого коменту - цікава була Ваша думка. Приємно, що Вам пародія сподобалася.Якщо не будете заперечувати, то може ще коли... А боротися з тим не радив би - пишіть, на якій пишеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-13 16:24:07 ]
Буває, життя закрутить так, що не до писань, сайтів і всього подібного. А ви хіба прислухаєтеся до заперечень? І для чого заперечувати, все одно кожен пише те, що йому пишеться. І боротися теж не виходить, все одно російською пишу. ОТ тільки чому, не розумію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-13 16:33:59 ]
Так, пані Галино - життя дійсно буває закрутить...
Щодо заперечень - до Ваших точно буду прислухатися, обіцяю наперед.А якщо навіть Ви не розумієте чому - то це напевно стан душі. Це нормально - пишіть!