ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія "Пусть я слон, но в душе я лебедь"
Галина Фітель


Как-то шел по саванне слон.
Был совсем неприметный он:
ноги, хобот и уши слона.
Но душа была влюблена.

В подсознанье его на беду
все томилась мысля в бреду.
Он любил в себе лебедей,
позабыв про слонов и людей.

И семья была у слона,
и жена была влюблена,
и сынишка, маленький слон,
все твердил, будто лебедь он.

Слон напиться пришел к воде,
сокрушаясь своей беде.
Он стремительно в весе терял,
ведь так часто летал в астрал.

Вдруг увидел свое отраженье,
и пришел от себя в умиленье:
белый лебедь носился в пруду,
гордой шеей вертя на ходу.

Слон себя полюбил тотчас:
я же лебедь, я высший класс.
Стоит лишь ушами взмахнуть,
я открою невиданный путь.

И увидел слона Дали
в голубых облаках вдали.
И издал тот Дали указ,
что летающий слон – не сказ.

А слону захотелось выше,
он по крышам ходил в Париже,
и будил ночью всех парижан.
И не выдержал сонный Жан.

И сказал он Дали подсознанию:
Забирай-ка слона в Испанию.
Пусть чарует матрон он грацией,
Ты свои собирай овации.

В путь собрал всех троих Дали,
чтоб менты их не замели.
К головам привязал лебедей,
чтоб скорей улететь от людей.

А таможенник утром ранним,
ночевав накануне в баре,
в небе видел странную стаю,
трех слонов с лебедями в паре.

Он решил, что хорош был повод,
день рождения он запомнит,
ведь не часто вам синей птицей
в небе слон летающий мчится.

Увидав трех слонов-полуграций,
не один завязал с травою.
А картина срывала овации,
ведь дружил Дали с головою.

Вот такой у Дали сюжет.
Он вам нравится или нет?
А во мне тоже лебедь томится,
и летаю я гордой птицей.

Где же ты, несравненный Дали?
Ты бросай с мозгов костыли,
Нарисуй лебедей Гали,
мой любимый идальго вдали.


Пародія

Раз приснився жахливий сон:
Я – не я! Не повірите –слон!
Ноги, хобот і…все таке…
Як в слонів. Та, однак, легке.

У люстерці – якась мана:
“Горда” шия (як у слона),
Хвіст – не хвіст, а нікчемний прищ.
Ну куди із таким в Париж?

Навіть вуха, і ті малі!
Але тут нагодивсь Далі,
Косметичний приборкав шал,
І відправив мене в астрал.

Там я трохи літав і схуд,
Приземлитися зміг на даху.
Та не птах я! – напали жалі…
Знов, як маг, появивсь Далі.

Не хвилюйся! –промовив враз.
Лебідь ти! – й підписав указ.
Тут згадав я про парижан.
Полечу! Мо’ чекає Жан?

Але митника кинуло в жар:
Пролетів, ну а де хабар?
Не пустив, завернув назад,
Не боявся Грін Пісу, гад!

Та Далі – ще той хлопець, ох!
Підморгув: - Зметикуй на трьох!
(Я сприйняв це як комплімент)
Метикуєм… З’явився мент.

“Наливай, наливай сто грам!
Нафіга вам той Нотр-Дам?”
Я, із дуру, у щічку –Цьом!
Він, у відповідь, -костильом!

Краще вже би слоном був я,
Не посмів, побоявся б, свиня…
Так напився, і всіх дістав.
Викликай-но Галі! – кричав.

Певно, думав, що сів на трон,
Бо ще нам обіцяв матрон…
Як же діти, моя сім’я?
Налякавсь і…прокинувсь я!




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-02 16:08:39
Переглядів сторінки твору 3496
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-02 16:14:23 ]
Шановна Галино! Нічого особистого, вибачте, просто не міг пройти мимо такого колоритного сюжету.Прошу сприйняти ці рядки з гумором, без образ.Вибачте за довгу пародію, оригінал теж нівроку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-11 11:00:49 ]
Краще пізно, ніж ніколи. :) Ото мені сюрприз. Про вашу пародію дізналася від знайомого, котрий колись переглядав мою сторінку. Оперативно ви зреагували, пане Іване. Які образи, що ви. Як казав великий Далі, "У меня был девиз: главное - пусть о Дали говорят. На худой конец пусть говорят хорошо". Я не Далі, всього лиш Гала, але коли говорять чи пишуть, теж не ображаюся, навіть коли говорять на добрий кінець, тобто не дуже добре. А ваш вірш мені дуже сподобався, і головне - українською. Бо мене останнім часом на братню потягнуло, як з цим боротися, не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-03 08:51:53 ]
Дивний Гентошу снився сон,
Не орел він там був - а слон!
Міцні ноги, крутий хоботище,
Що здіймається вгору все вище...

Переродженням радий Іван,
Бо потужний тепер в нього стан.
Лиш тоненький удався на хвіст...
Скажуть звірі -" Та ж він Пародист!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-03 11:30:07 ]
Ти, Наталочко, і вперта!
З пародиста - "лаха дерти"?
Хоботище,хвіст,астрал...
Подивись в оригінал.

Переродження - нізащо!
А що вище - то на краще.
Слушна, добра й мила справа...
Мучить думка знов лукава?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2010-07-04 00:39:32 ]
Арія Містер Слон:) :

"Да я Слон, я циркач, так что же,
Пусть меня так зовут вельможи,
Как они от меня далеки, далеки,
Никогда не дадут руки..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-12 11:31:10 ]
Вітаю, пані Галино! Нарешті дочекався Вашого коменту - цікава була Ваша думка. Приємно, що Вам пародія сподобалася.Якщо не будете заперечувати, то може ще коли... А боротися з тим не радив би - пишіть, на якій пишеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-13 16:24:07 ]
Буває, життя закрутить так, що не до писань, сайтів і всього подібного. А ви хіба прислухаєтеся до заперечень? І для чого заперечувати, все одно кожен пише те, що йому пишеться. І боротися теж не виходить, все одно російською пишу. ОТ тільки чому, не розумію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-13 16:33:59 ]
Так, пані Галино - життя дійсно буває закрутить...
Щодо заперечень - до Ваших точно буду прислухатися, обіцяю наперед.А якщо навіть Ви не розумієте чому - то це напевно стан душі. Це нормально - пишіть!