ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.11
22:41
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,
щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,
щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем
2026.08.11
19:32
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує
2026.08.11
16:39
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!
У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!
У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,
2026.08.11
16:08
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)
Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.
Тягнула зі стаканчика
Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.
Тягнула зі стаканчика
2026.08.11
14:34
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.
Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.
Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти
2026.08.11
12:58
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.
Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.
Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива
2026.08.11
10:47
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,
Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,
Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -
2026.08.11
06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.
2026.08.11
05:59
Роздмухане полум’я у серці диктатора
Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві
2026.08.10
22:33
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.
Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.
Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,
2026.08.10
19:58
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.
Мила, ми йдемо з тобою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.
Мила, ми йдемо з тобою
2026.08.10
18:55
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе
2026.08.10
17:22
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків
2026.08.10
12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
2026.08.10
12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.
Сніг владно і уперто наступа,
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.
Сніг владно і уперто наступа,
2026.08.10
12:22
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Гентош (1957) /
Вірші
пародія «ДО ЦИКЛУ «СКЛЯНА КОРЧМА»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
пародія «ДО ЦИКЛУ «СКЛЯНА КОРЧМА»
Павлюк І
Після п’янки душа боліла.
Слава слову – допомогло:
Вірш співався.
Вино тремтіло
Крізь містичне багряне скло.
Я від себе втікав у простір,
Я від себе втікав у час.
Я старався писати просто
І любив – як останній раз.
Мої вірші – різкі і ніжні –
Світ полюбить колись, десь там,
Де весна і війна не книжні,
Де усмішка – як в Бога шрам.
Де усе початково дивно:
Динозаври, вулкани, біль...
Мого предка печаль наївна,
Перший виклик своїй судьбі.
Ще щасливі дерева, звірі –
Вишня-мама і вовчик-брат,
По любові всім, не по вірі...
Й не придумано автомат.
Ще жують рожеваті соплі
Ті, хто бомбу шпурне на рай.
Прагматичним – мов цвіт картоплі –
Там також іще не пора.
А наразі я тут, на грані...
Ворожу на віках, дзвеню.
Світ в мені – наче Буг у крані...
І міщанський вазон герані
До життя повертає нюх.
3 лип. 10.
Пародія
Скільки випито? Глек, барило?
Все було – самогон, вино…
Після п’янки душа боліла.
Похмелився – допомогло!
Простір скривлений косо-дико,
Час утік, як в жахливому сні…
То за що я ту пані смикав?
Я любив? Але, швидше – ні…
В ребрах біль, і щось ниють кості,
Динозавр по мені пробіг?
Повалив деревце – без злості,
Добре хоч вовчик-братик втік.
Повертається нюх помало…
Я на грані – смаку нема.
Рожеваті соплі дістали
(Ще холодна земля й трава).
Цвіт картоплі стирчить за вухом.
Де подівся під ранок сват?
Щось кричав і нікого не слухав
Про коханок і автомат.
Початково так дивно зрана…
Прагматично, та щоб не гірш.
Зараз вип’ю води із крана
Й певно сяду писати вірш…
5 лип. 10.
Після п’янки душа боліла.
Слава слову – допомогло:
Вірш співався.
Вино тремтіло
Крізь містичне багряне скло.
Я від себе втікав у простір,
Я від себе втікав у час.
Я старався писати просто
І любив – як останній раз.
Мої вірші – різкі і ніжні –
Світ полюбить колись, десь там,
Де весна і війна не книжні,
Де усмішка – як в Бога шрам.
Де усе початково дивно:
Динозаври, вулкани, біль...
Мого предка печаль наївна,
Перший виклик своїй судьбі.
Ще щасливі дерева, звірі –
Вишня-мама і вовчик-брат,
По любові всім, не по вірі...
Й не придумано автомат.
Ще жують рожеваті соплі
Ті, хто бомбу шпурне на рай.
Прагматичним – мов цвіт картоплі –
Там також іще не пора.
А наразі я тут, на грані...
Ворожу на віках, дзвеню.
Світ в мені – наче Буг у крані...
І міщанський вазон герані
До життя повертає нюх.
3 лип. 10.
Пародія
Скільки випито? Глек, барило?
Все було – самогон, вино…
Після п’янки душа боліла.
Похмелився – допомогло!
Простір скривлений косо-дико,
Час утік, як в жахливому сні…
То за що я ту пані смикав?
Я любив? Але, швидше – ні…
В ребрах біль, і щось ниють кості,
Динозавр по мені пробіг?
Повалив деревце – без злості,
Добре хоч вовчик-братик втік.
Повертається нюх помало…
Я на грані – смаку нема.
Рожеваті соплі дістали
(Ще холодна земля й трава).
Цвіт картоплі стирчить за вухом.
Де подівся під ранок сват?
Щось кричав і нікого не слухав
Про коханок і автомат.
Початково так дивно зрана…
Прагматично, та щоб не гірш.
Зараз вип’ю води із крана
Й певно сяду писати вірш…
5 лип. 10.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"пародія "Минулорічний сніг зими…""
• Перейти на сторінку •
"пародія "Пусть я слон, но в душе я лебедь""
• Перейти на сторінку •
"пародія "Пусть я слон, но в душе я лебедь""
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1027 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1027 seconds