ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.26 21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок

Ігор Терен
2026.08.26 08:49
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.

***
Феміда судить, а закон карає

С М
2026.08.26 07:42
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь

здійнявши галас

Віктор Кучерук
2026.08.26 06:58
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на

Ірина Вовк
2026.08.25 23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ

Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)

***

хома дідим
2026.08.25 20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім

Мирон Шагало
2026.08.25 20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Білець (1975) / Вірші

 Лелечі дзвони
Зорями виткане небо нічне,
Мружиться місяць у водах.
Скоро світання цвісти розпочне
Сріблом у сонячних одах...

Росами висвятить зелень рясну,
Щебетом ліс розколише,
Барвами квіт, що воскреснуть зі сну,
Нові шедеври напише.

Буде пишніти садами земля,
В золоті сонця купатись.
Колосом стиглим наллються поля...
Серце захоче помчатись

Вітром у вічне безмежжя красот,
В ті барвінкові далечі,
Що з вівтаря поетичних висот
Зронюють дзвони лелечі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-07-06 06:53:47
Переглядів сторінки твору 5860
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.715 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.621 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.01.11 21:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 09:27:38 ]
Я завжди оціню вірш по 4х критеріях - тематика, техніка, лексика і логіка. Так от.

Щодо тематики. Як я вже говорила, не фанат я пейзажної лірики такого типу. Текст ні про що. Він нічого не залишає після прочитання і не запам"ятовується. То навіщо писати такі тексти?

Щодо техніки. Рими просто нікудишні.

Щодо лексики. Купа штампів - зорями виткане небо,

Щодо логіки. Місяць ще мружиться - але вже скоро світання? Хіба місяць видно перед скорим світанням? Далі. Барвінок і пшениця хіба ростуть одночасно? Далі. Що таке лелечі дзвони? І що буде, якщо дзвони упадуть на плечі - хіба це так романтично і поетично? навіть якщо це маленькі звоники - думаю, буде боляче, якщо вони з висот упадуть на плечі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Білець (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 20:55:26 ]
Шановна пані Юля ! Вдячний Вам за Ваш візит, а також за щире висловлення вражень від прочитаного тексту «лелечі дзвони». Абсолютно згоден з Вами, що у кожної людини є свої вподобання, в тому числі і щодо поетичних форм та стилів. Свою творчість я не хочу націлювати на те, щоб усім догодити. Думаю, що у такому разі такий процес творчістю називати не можна. Творчість у моєму розумінні – це свобода вираження відчуттів та думок, відображення внутрішнього світу людини, який повинен формуватися і у процесі спостережень за явищами природи, що дає змогу бачити навіть невидиме, якщо дивитися на світ очима серця. Дивно, що у Вас виникли сумніви з приводу того, що місяць можна побачити перед скорим світанням, я це спостерігав багато разів. Стосовно пшениці і барвінку, то я не пишу про період цвітіння барвінку, а про барвінкові далечі, де синє небо зустрічається із землею. Буквальне розуміння кожного слова у поезії є недоречним. Думаю, що в цьому Ви зі мною погодитесь. Ще раз вдячний Вам за Ваш відгук. Щастя Вам і натхнення. З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 10:32:12 ]
Дорога Юліє, ми вже впродовж років не раз зіштовхувалися в дискусіях навколо зауваженої вами проблематики.

І ніби дійшли наступних висновків:

- кожен має право, і навіть більше того, зобов'язаний, творити.
- Творчість є процесом доброчинства ( в ідеалі Боже "Добро"),
- Не кожна творчість є мистецтвом ( а ви, схоже, бажаєте бачити суто мистецтво - на власні погляди маєте повне право)
- Великий обсяг творчості направлений не лише "вперед", але і в усебіч, що часто виглядає, як писання "ні про що", а насправді є проявом любові, підтримкою і збереженням культурних традицій народу.
- У нас на сайті, і це цілком офіційно, більшість авторів не ставлять собі ціллю досягти максимальної досконалості у вибудовуванні нових творчих світів, осягати вищу майстерність - у багатьох із наших авторів може бути у цей час і інша прикладна творча сфера, де вони сягають значно більших висот, - в таких випадках користуємось статусом "любитель поезії".

Інша справа відмітки "Майстер клас", чи "R2, R1..."

Словом, тонкощів вистачає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 10:44:50 ]
Як прихильник Ніцше, я притримуюсь думки, що падаючого треба підштовхнути. Або він впаде, або полетить.

Але це ваш сайт, і ваші правила, тому я не можу не грати по них. Так само, як член редакції свого літ.сайту я маю право вимагати щось від його відвідувачів. Але тут я не редактор, а гість.

Тому скажіть, плз - ви будете мене банити за негативну критику? Чи рекомендуєте не коментувати людей зі статусом "Любитель" взагалі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 11:09:41 ]
Юлечко, ось чого немає, того немає - Ніцше, як поет, нам не відомий, тому його досвід начебто і не може всерйоз прийматися на поетичному сайті, як творчий метод.
Взагалі, "Любителів" краще любити, бо вони, передусім, добре освічені читачі - небайдужі, активні, можливо саме вони і є оцим живим зв'язком між найкращими поетами і народом! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 11:12:48 ]
Цей метод загальножиттєвий) Та я всіх люблю) А Ніцше, до речі, вірші теж писав ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 12:53:02 ]
Невже не як Антон Павлович?
Але дякую за таку інформацію, і справді цікаво було би почитати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 13:00:50 ]
переклади віршів Ніцше http://warrax.net/Satan/Dark/nietzshepoetry.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 13:05:15 ]
і ще трохи Ніцше-поета http://www.nietzsche.ru/books_b.php


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 13:13:18 ]
О так, на перший погляд виглядає значно цікавіше, аніж вірші А.П. Чехова, жаль, що оригіналів там немає, було би зрозуміліше - що й до чого.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 10:51:34 ]
Соррі. Але я ось подумала. Сама назва вашого сайту - Поетичні МАЙСТЕРНІ - говорить про те, що це має бути вдосконалення і рух вперед. "Не ставлять собі ціллю досягти максимальної досконалості у вибудовуванні нових творчих світів, осягати вищу майстерність" - це, пробачте, творчий онанізм.

Але мені у вас подобається) Не баньте мене, я хороша)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 11:03:41 ]
І не збираємось, навіть більше того, мені особисто цікаво спробувати дещо опублікувати у вас на сайті.
Словом, приємно, що ви, Юліє, серед нас.

Ви не байдужі, ваша критика молода і енергійна, багато в чому модерністська. Та напевно слід мати на увазі, що окрім модернізму є й багато іншого. :) Традиційні і не модерністичні напрямки ще й які живі!

Щодо "Майстерень", то знову ж таки, кожен має право творчо розвиватися, не всім це потрібно, але тим, кому потрібно тут є чому навчатися, в тому числі і читаючи ваші зауваження. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 11:06:23 ]
Чудово) Аби ви всі ще й мені не "викали", було би ще краще)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 11:11:02 ]
Це вже таке, консервативне, виховання. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 11:13:49 ]
До чого тут виховання? Це Інтернет-простір...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 13:01:16 ]
Знаєте, особисто я завше відчував інтернет-простір, як невеличке доповнення до власного простору.
Ось, наприклад, ліричний герой Віталія Більця повністю вживлений у простір Природи, я так не вмію, урбанізація, певно. "Дзвони лелечі" - справді епохально важливі для героя, не знаю, чи інтернет аж настільки важливий - бо якщо отримана інформація лише привід для негайної дії, то зрозуміло, що робитиме ліргерой "Лелечих дзвонів", і зовсім неясно, для чого служить інформація Інтернету. :(