ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.16 06:41
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура роялю.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Білець (1975) / Вірші

 Лелечі дзвони
Зорями виткане небо нічне,
Мружиться місяць у водах.
Скоро світання цвісти розпочне
Сріблом у сонячних одах...

Росами висвятить зелень рясну,
Щебетом ліс розколише,
Барвами квіт, що воскреснуть зі сну,
Нові шедеври напише.

Буде пишніти садами земля,
В золоті сонця купатись.
Колосом стиглим наллються поля...
Серце захоче помчатись

Вітром у вічне безмежжя красот,
В ті барвінкові далечі,
Що з вівтаря поетичних висот
Зронюють дзвони лелечі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-07-06 06:53:47
Переглядів сторінки твору 5364
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.715 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.621 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.01.11 21:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 09:27:38 ]
Я завжди оціню вірш по 4х критеріях - тематика, техніка, лексика і логіка. Так от.

Щодо тематики. Як я вже говорила, не фанат я пейзажної лірики такого типу. Текст ні про що. Він нічого не залишає після прочитання і не запам"ятовується. То навіщо писати такі тексти?

Щодо техніки. Рими просто нікудишні.

Щодо лексики. Купа штампів - зорями виткане небо,

Щодо логіки. Місяць ще мружиться - але вже скоро світання? Хіба місяць видно перед скорим світанням? Далі. Барвінок і пшениця хіба ростуть одночасно? Далі. Що таке лелечі дзвони? І що буде, якщо дзвони упадуть на плечі - хіба це так романтично і поетично? навіть якщо це маленькі звоники - думаю, буде боляче, якщо вони з висот упадуть на плечі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Білець (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 20:55:26 ]
Шановна пані Юля ! Вдячний Вам за Ваш візит, а також за щире висловлення вражень від прочитаного тексту «лелечі дзвони». Абсолютно згоден з Вами, що у кожної людини є свої вподобання, в тому числі і щодо поетичних форм та стилів. Свою творчість я не хочу націлювати на те, щоб усім догодити. Думаю, що у такому разі такий процес творчістю називати не можна. Творчість у моєму розумінні – це свобода вираження відчуттів та думок, відображення внутрішнього світу людини, який повинен формуватися і у процесі спостережень за явищами природи, що дає змогу бачити навіть невидиме, якщо дивитися на світ очима серця. Дивно, що у Вас виникли сумніви з приводу того, що місяць можна побачити перед скорим світанням, я це спостерігав багато разів. Стосовно пшениці і барвінку, то я не пишу про період цвітіння барвінку, а про барвінкові далечі, де синє небо зустрічається із землею. Буквальне розуміння кожного слова у поезії є недоречним. Думаю, що в цьому Ви зі мною погодитесь. Ще раз вдячний Вам за Ваш відгук. Щастя Вам і натхнення. З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 10:32:12 ]
Дорога Юліє, ми вже впродовж років не раз зіштовхувалися в дискусіях навколо зауваженої вами проблематики.

І ніби дійшли наступних висновків:

- кожен має право, і навіть більше того, зобов'язаний, творити.
- Творчість є процесом доброчинства ( в ідеалі Боже "Добро"),
- Не кожна творчість є мистецтвом ( а ви, схоже, бажаєте бачити суто мистецтво - на власні погляди маєте повне право)
- Великий обсяг творчості направлений не лише "вперед", але і в усебіч, що часто виглядає, як писання "ні про що", а насправді є проявом любові, підтримкою і збереженням культурних традицій народу.
- У нас на сайті, і це цілком офіційно, більшість авторів не ставлять собі ціллю досягти максимальної досконалості у вибудовуванні нових творчих світів, осягати вищу майстерність - у багатьох із наших авторів може бути у цей час і інша прикладна творча сфера, де вони сягають значно більших висот, - в таких випадках користуємось статусом "любитель поезії".

Інша справа відмітки "Майстер клас", чи "R2, R1..."

Словом, тонкощів вистачає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 10:44:50 ]
Як прихильник Ніцше, я притримуюсь думки, що падаючого треба підштовхнути. Або він впаде, або полетить.

Але це ваш сайт, і ваші правила, тому я не можу не грати по них. Так само, як член редакції свого літ.сайту я маю право вимагати щось від його відвідувачів. Але тут я не редактор, а гість.

Тому скажіть, плз - ви будете мене банити за негативну критику? Чи рекомендуєте не коментувати людей зі статусом "Любитель" взагалі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 11:09:41 ]
Юлечко, ось чого немає, того немає - Ніцше, як поет, нам не відомий, тому його досвід начебто і не може всерйоз прийматися на поетичному сайті, як творчий метод.
Взагалі, "Любителів" краще любити, бо вони, передусім, добре освічені читачі - небайдужі, активні, можливо саме вони і є оцим живим зв'язком між найкращими поетами і народом! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 11:12:48 ]
Цей метод загальножиттєвий) Та я всіх люблю) А Ніцше, до речі, вірші теж писав ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 12:53:02 ]
Невже не як Антон Павлович?
Але дякую за таку інформацію, і справді цікаво було би почитати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 13:00:50 ]
переклади віршів Ніцше http://warrax.net/Satan/Dark/nietzshepoetry.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 13:05:15 ]
і ще трохи Ніцше-поета http://www.nietzsche.ru/books_b.php


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 13:13:18 ]
О так, на перший погляд виглядає значно цікавіше, аніж вірші А.П. Чехова, жаль, що оригіналів там немає, було би зрозуміліше - що й до чого.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 10:51:34 ]
Соррі. Але я ось подумала. Сама назва вашого сайту - Поетичні МАЙСТЕРНІ - говорить про те, що це має бути вдосконалення і рух вперед. "Не ставлять собі ціллю досягти максимальної досконалості у вибудовуванні нових творчих світів, осягати вищу майстерність" - це, пробачте, творчий онанізм.

Але мені у вас подобається) Не баньте мене, я хороша)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 11:03:41 ]
І не збираємось, навіть більше того, мені особисто цікаво спробувати дещо опублікувати у вас на сайті.
Словом, приємно, що ви, Юліє, серед нас.

Ви не байдужі, ваша критика молода і енергійна, багато в чому модерністська. Та напевно слід мати на увазі, що окрім модернізму є й багато іншого. :) Традиційні і не модерністичні напрямки ще й які живі!

Щодо "Майстерень", то знову ж таки, кожен має право творчо розвиватися, не всім це потрібно, але тим, кому потрібно тут є чому навчатися, в тому числі і читаючи ваші зауваження. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 11:06:23 ]
Чудово) Аби ви всі ще й мені не "викали", було би ще краще)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 11:11:02 ]
Це вже таке, консервативне, виховання. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 11:13:49 ]
До чого тут виховання? Це Інтернет-простір...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 13:01:16 ]
Знаєте, особисто я завше відчував інтернет-простір, як невеличке доповнення до власного простору.
Ось, наприклад, ліричний герой Віталія Більця повністю вживлений у простір Природи, я так не вмію, урбанізація, певно. "Дзвони лелечі" - справді епохально важливі для героя, не знаю, чи інтернет аж настільки важливий - бо якщо отримана інформація лише привід для негайної дії, то зрозуміло, що робитиме ліргерой "Лелечих дзвонів", і зовсім неясно, для чого служить інформація Інтернету. :(