Ще здавна Феміда публічно
сприя справедливим судам.
Та ось долучить феєрично
хтось зміг до футболу мадам.

Воно й необтяжливо наче,
якби не скандальний екстрім...
Занадто крута уже вдача
підбурює Зевса на грім.

Аби не тривожити лихо
на тлі вболівальницьких вад,
бере від володаря втіхи
Феміда на службу дівчат.

Ховаючи очі в хустину,
нехай обслуговують гру.
І Зевс не штовхатиме в спину,
і гроші наповнять казну.

Розбились на ліги дівчата
фемідами ревними стать.
Хоч кожна - така непочата
красуня, яку пошукать.

Везувій гарячої крові
невтомно дратує єство.
Але на заваді не повінь...
Завадою є статус-кво.

За принца ведуть Попелюшку,
а ні - Клеопатру знайдуть.
Футбольного ж в полі злодюжку
коханцем зробить не дадуть.

Якби не червоний папірчик,
що хлопця із гри вилуча,
футбол розвалився б, як стільчик,
в якому не все вистача.

Під час офіційного матчу
червоний засяє "ліхтар"...
І знайдеться в дівчини мачо:
хоч форвард, а хоч воротар.


Стіну колупаю я пальцем
і ніяковію чомусь.
Не був нічиїм я коханцем,
футбол я смиренно дивлюсь.

Про міф випадково дізнався,
бо слухаю різні чутки.
Не з "мила" суддя той узявся...
У батька - червоні картки.

6.07.2010