ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26

Мар'ян Кіхно
2026.07.14 03:23
Як ми не стали дипломатами
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно. На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
Історичні парадокси -2
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
Зима Вже Близько -- з присмаком блюзу
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Ядро & Цеп (Janis Joplin @McMahon Stadium Calgary July 4 1970)
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Secret place
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Гранітний
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 РОЗМОВА
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-16 12:07:15
Переглядів сторінки твору 16572
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 12:21:54 ]
Сильно!
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 12:30:34 ]
Дуже дякую! Рада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-07-16 13:33:08 ]
Доброго дня!
:-)
Написав Вам відповідь на своїй сторінці на Ваше бажання отримати збірку. Приїздіть. Адреса - у відповіді.
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 13:59:02 ]
Ну, звичайно, а як іншим, то Ви привозите самі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-16 13:57:39 ]
Існують речі, до яких ми мусимо ставитись не так як би хотілось, а мудрістю філософів, або хай не філософів, а спостерігачів чи астрономів.
Існують зірки, планети, яким до нас немає ніякого діла. І не тому, що вони випромінюють чи не випромінюють далеке, але помітне світло, а тому що вони - це вони, а кожен з нас - це кожен з нас.
Деякі з них можуть вибухати або не вибухати або летіти назустріч нашій планеті чи не летіти.
Так само і будь-хто з нас може робити все, що він робить. Я не кажу про дії, які підпадають під ті чи інші статті карного кодексу чи не співпадають з кодексом якоїсь там суспільної чи іншої моралі чи правил, встановлених всіма нормативними актами в цілому.
Тому я не зауважую і не звертаю увагу на відсутність деяких розділових знаків або збігі приголосних. Кожен автор сам знає, що робить і для чого, і що йому до душі, а що - не до неї.
Цікавий вірш і актуальний хоча би тому, що сорок років прожити, а потім розраховувати на стільки ж - це треба бути довгожителем. Я не проти рекордів.
А владні мужі-законотворці візьмуть і піднімуть вік виходу на пенсію. А працювати мені і зараз не хочеться... І не тільки тому, що хочеться чи не хочеться гуляти-веселитись. А ще і тому, що марно все, чим би не займались. Але це тема іншої розмови.

Дякую за вірш :)))
Вибач мені розлогий коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 14:03:19 ]
:) Дякую за коментар) Кожен відсутній розділовий знак - це моє відчуття. Так само як і кожна літера - маленька чи велика - це все так, як я це бачу. Збіги приголосних - теж відчуття. Це робить схожим поезію на прозу - в сенсі на розповідь про щось. Я намагаюсь розповідати.

Щодо ЛГ і його віку. Якщо, припустимо, йому десь під 60 (з яких 40 витрачено на те, що витрачено) - чому б іще не прожити 40? до ста) Особливо якщо є, заради чого чи кого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-16 14:22:54 ]
(тихенько, не горлаючи) А-а-а, он воно як...
(наче виправдовуючись) А я пишу не дуже лаконічні коментарі, а їхні обсяги не всім подобаються. Напишу короткий, концентрований, то дехто знаходить в них менторство. Може, вони його шукають з великим бажанням знайти? Чи самі такі? Слава богу, що їх - лічені одиниці.

Ранні шлюби - от і виникають такі безкомпромісні драми. ЛГ могли оженитись будь-коли, а почати разом спати-жити могли і в 16. Якщо не раніше...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 14:58:43 ]
В 16 - все одно під 60 :) Ну, давайте уявимо, що вони знайомі з дитинства.

Щодо коментарів... Насправді, розмір не має значення ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-07-19 12:25:34 ]
А якщо припустити, що ЛГ власне 40 років, і він вважає все своє життя поруйнованим і цим шлюбом, і цією жінкою, і тою сімейною рутиною, і нерозумінням і цілою купою інших речей та відчуттів, які виникають між подружжям


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-19 14:40:14 ]
Андрію, в 40 років якраз час починати нове життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-07-21 12:03:43 ]
Юле, починати нове життя можна і в тридцять, або тридцять три або ще колись


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-21 12:09:23 ]
Так, звичайно. Головне не заплутатись в цих нових життях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-07-21 12:38:52 ]
Або в собі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-21 12:18:49 ]
І не сидіти над мискою з супом чи над компотом як за клавіатурою, якщо ти маніяк-інтернетівець, і не плутати Таню з Манею, якщо ти ловелас, і не шепотіти ті ж самі слова про одне і те ж сьогодні одній, а післязавтра - двом наступним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 15:02:02 ]
Я прибрала картинку. Бо - не обов"язково сприймати ліричних героїв як подружжя. Це може бути син і мати. Мені так навіть більше подоюається. Владна мати, з якою до цих пір живе її сорокарічний син. Вона не дає йому одружитися, бо ревнує. А він її любить, хоч і розуміє, що треба і про себе подумати. Вона маніпулює його почуттями. І от вони сіли на кухні і розмовляють.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-16 15:32:28 ]
Погано уявляю, якими медами вона склеїла губи.
То нехай сам читач визначає, що там за трагедія.
Погано уявляю як руками можна стискати собі руки.
Руки, ІМХО, можна накладати на себе, своїми (чи своєю) стискати чиїсь або чиюсь, їхз можна заламувати або ламати (у переносному значенні).
Але це мої міркування.
А в тебе - свої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 15:59:21 ]
показати, як? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 16:00:07 ]
мед тут не в прямому значенні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 17:34:48 ]
:))) Що ж, класний вірш! Думаю, там, де можна подивитися , як складають руки -все не так.:) А Вашого героя шкода.(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 17:38:52 ]
Так, шкода... Але такого так багато у житті. Дякую за візит та відгук!


1   2   3   Переглянути все