ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Рибар (1959) / Вірші

 ***
Я – гріх твій,
Я – твоя первинна,
Від Духа, від Отця і Сина,
Утроба,
Ложе,
Материнська грудь.
Я – загадка,
Одвічна суть,
Основ основа,
Повелителька,
Раба,
Прихисток вічний, -
Перший і останній.
В годину пізню і в годину ранню
Блаженна,
Благодатна,
Осяйна.
Я – тіло з кровю,
Музика і тиша,
Просякнута у винах і вині -
Земля твоя!
Все промине,
А я - в тобі залишусь,
Як ти в мені.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-20 10:06:36
Переглядів сторінки твору 7990
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.904 / 5.5  (4.934 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 4.852 / 5.5  (4.916 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.10.27 15:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 14:11:34 ]
На одному подиху прочитав!
Вражає!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 14:48:12 ]
Спасибі! Завжди приємно таке чути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 14:40:06 ]
Найперше, Тетянко, Ви - мудра, мисляча ЖІНКА. Твір - ЧУДОВИЙ. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 14:52:28 ]
Дякую! Не захвалюйте дуже жінок, бо іноді їм це шкодить.(Хоча - сильно приємно)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Індрик Звірик (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 14:56:21 ]
А цю фразу "Все промине,
А я - в тобі залишусь,
Як ти в мені." можна було б використати не тільки то землі.
Сподобався Ваш вірш.

Індрик

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 16:41:59 ]
Часто вірш може мати подвійний смисл. Це нормально і це залежить насамперед від читача, від його багатої уяви. Не маю нічого проти, навіть рада, що написане дає поштовх до роздумів. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Індрик Звірик (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-21 21:37:00 ]
Згоден, Тетяно. Але це означає, що Ви належите до тих рідкісних авторів, кому вдається вкладати у написане кілька змістових варіацій. Деяким важко і один-єдиний зміст зафіксувати словами:)

Індрик

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 15:06:57 ]
Дуже осяйний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 16:46:02 ]
Цікаво, що іноді охоплюють людину такі піднесенні почуття і хочеться щось гарне сказати оточуючим. Правда не завжди вдало це виходить. Але бажання - це вже немало. Вдячна, Вам Нік, за світлі враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 17:40:34 ]
...Добрий день. Гарно і глибоко... І все ж я б змінив образ "земля" на "душа", бо, чесно кажучи, трохи розчарований: ідея - космічна, а фінал - земний... Ви ж тут говорите про вічне?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 17:56:14 ]
Ідею Ви подали цікаву. Душу я б описала інакше. Обовязково це зроблю. Та, Земля, котру сотворив Господь є не менш цінним даром для людини. Я б не применшувала значння ІІ. Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 18:28:54 ]
Так жіночно, так гааааааааааааааарно. Тішуся:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 21:56:14 ]
Дякую за тепло, Варварочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-07-27 00:22:49 ]
Читала цю поезію щойно опублікованою, а коментар пишу лише зараз. Бо вона не виходить з голови. Для мене це - НАЙкращий твір про Жінку, які я досі читала. Враження - просто неймовірне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-27 20:25:42 ]
Олесю. дякую. Земля, жінка, мати - тотожні поняття. Між нами багато спільного. Майже одні й ті ж властивості притаманні і жінці і землі. Рада, що сподобалось.