ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.09.14 07:01
* * *
Засмутила осінь
Знову журавлів, -
Затягнуло просинь
Бризками дощів.
Намокають крила
І туманить зір, –
Знятися несила
У бурхливий вир.

Микола Соболь
2024.09.14 05:28
Десь у серпні
Чи був тоді у серпня вихідний?
Медами з губ твоїх лилося літо.
Вином жага спокуси підігріта
і стримати себе ніхто не зміг.
Упали разом у солодкий гріх.
Купалися у нім до рос на травах.
За небосхил впліталася заграва,
летів у небо дзвінкокрилий сміх

Микола Дудар
2024.09.13 22:02
***
Ти спішиш... я спішу... спішимо
Поміж нами загублена швидкість...
Може суму затрат й втратимо
Та залишим на згатку пластичність…

Ми так раді порадам родин,
Що до нас і при нас тут бували
Так, на подив ходи кожен родич родив

Сонце Місяць
2024.09.13 21:55
надлімбічне
моя автоепітафія він курив & пив усяке ріжне
прибуває потягом через залишки пройдешнього літа
він намагався не здатись занадто ніжним
імовірно зарозумілим але зарозумілість привітна

як би все ж пригадати назву квітів отих що ~
та рушатиме потяг про

Іван Потьомкін
2024.09.13 21:21
***
вересня 2022р. ·
Поширено серед: _Публічно
Ой ви, пізні пісні,
Вас у гніздах ще теплих
Журавлі полишили.
Не сумуйте, пісні,
Доки випаде сніг,
Випростовуйте крила.

Борис Костиря
2024.09.13 20:11
Пам'ять
Старий цвинтар із надгробками,
які майже розвалилися.
Пам’ять стерлася
на мармурових плитах.
Спогади розсипалися
мерехтливим піском.
Пісок часу стер написи
на могильних плитах.

Козак Дума
2024.09.13 16:20
Вдома
Від літа ще лишилося тепло,
як гвинтокрили пролітають мухи.
Загублене культурою село
лицює свого драного кожуха…

І Вовча утонула в бур’яні,
така глибока – жабі по коліна.
Сидить ота на обгорілім пні,

М Менянин
2024.09.13 12:06
Молитва українця (Святогірське)
Господи Ісусе Христе благослови на молитву*
1
Господньої волі настав мабуть час,
прийшов як волхви, слів вогонь цих до нас,
за чистих сердець, які проти війни,
віщують про це Давидові псалми.

Алілуя! Алілуя! Алілуя! Слава Тобі Боже!

Юлія Рябченко
2024.09.13 09:53
К
Казка, крила, кораблі

Повертають нас додому,

Ми залишимось в СD

Та на дисках в Google photo...

Микола Соболь
2024.09.13 07:13
Зимова казка
Мохер намотуєш на спиці,
потріскують у грубці дрова,
до ночі ближче та не спиться,
безсоння донімає знову,
але таке, ця ніч казкова,
безмежно сіє снігопадом,
у білосніжному діброва,
гуляє вітер вертоградом,

Віктор Кучерук
2024.09.13 06:55
* * *
Пропахла дощами й обшарпана вітром
Зготовлена часом осіння палітра, –
Побляклі відтінки й стихаючі звуки
Являють собою печальну сполуку.
Плазують тумани до меж небокраю
І сонце в закурену далеч вгрузає, –
Скупі на тепло і на світло убогі
Мелькають

Іван Потьомкін
2024.09.12 20:59
***
Поки чужинцем
ще не всі потоптано конвалії й суниці,
поки ще Чорне море не відгонить
триповерховим московським матом,-
каміння і олива кожна,
і навіть безголоса бадилина
волають денно й нощно:
«Прийди на поміч, Україно!

Хельґі Йогансен
2024.09.12 19:02
Осінній етюд
Приходить осінь в дім,
В життя та у вірші.
А я щось не збагну, чому настільки сумно.
Не хочеться вже мрій
Застудженій душі.
Лише холодний дощ і ... роздуми абсурдні.

Нема вогню в зірках.

Світлана Пирогова
2024.09.12 19:01
Селфі восени
Знімають люди селфі на смартфони
На тлі осінньої арт-модної краси,
Бо осінь пробігає марафоном,
Коралом, яшмою фарбуючи ліси.

Хітовий помаранчево-лимонний,
Цитриново-бериловий, агат-гротеск.
Новинки із осіннього салону,

Ярослав Чорногуз
2024.09.12 18:47
У тихім герці
Ще борюкає осінь літо,
Ховає спеку у кущі.
І моросять, ну ледь помітно
Старечо-немічні дощі.

Ідуть, ідуть і затихають...
Тепліє знову вітерець.
І рвана ритміка безкрая

Леся Горова
2024.09.12 14:43
До рук твоїх...
До рук твоїх тулюся шкарубких.
Вони мені тепліші за осоння.
Ніжніші за усі м'які шовки -
Натруджені і затишні долоні.

Закрий мене плечима від жури.
Сховай мене в обіймах від тривоги.
Твій погляд так надією горить,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Рибар (1959) / Вірші

 ***
Я – гріх твій,
Я – твоя первинна,
Від Духа, від Отця і Сина,
Утроба,
Ложе,
Материнська грудь.
Я – загадка,
Одвічна суть,
Основ основа,
Повелителька,
Раба,
Прихисток вічний, -
Перший і останній.
В годину пізню і в годину ранню
Блаженна,
Благодатна,
Осяйна.
Я – тіло з кровю,
Музика і тиша,
Просякнута у винах і вині -
Земля твоя!
Все промине,
А я - в тобі залишусь,
Як ти в мені.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-20 10:06:36
Переглядів сторінки твору 6861
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.904 / 5.5  (4.956 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 4.852 / 5.5  (4.916 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.10.27 15:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 14:11:34 ]
На одному подиху прочитав!
Вражає!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 14:48:12 ]
Спасибі! Завжди приємно таке чути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 14:40:06 ]
Найперше, Тетянко, Ви - мудра, мисляча ЖІНКА. Твір - ЧУДОВИЙ. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 14:52:28 ]
Дякую! Не захвалюйте дуже жінок, бо іноді їм це шкодить.(Хоча - сильно приємно)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Індрик Звірик (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 14:56:21 ]
А цю фразу "Все промине,
А я - в тобі залишусь,
Як ти в мені." можна було б використати не тільки то землі.
Сподобався Ваш вірш.

Індрик

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 16:41:59 ]
Часто вірш може мати подвійний смисл. Це нормально і це залежить насамперед від читача, від його багатої уяви. Не маю нічого проти, навіть рада, що написане дає поштовх до роздумів. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Індрик Звірик (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-21 21:37:00 ]
Згоден, Тетяно. Але це означає, що Ви належите до тих рідкісних авторів, кому вдається вкладати у написане кілька змістових варіацій. Деяким важко і один-єдиний зміст зафіксувати словами:)

Індрик

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 15:06:57 ]
Дуже осяйний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 16:46:02 ]
Цікаво, що іноді охоплюють людину такі піднесенні почуття і хочеться щось гарне сказати оточуючим. Правда не завжди вдало це виходить. Але бажання - це вже немало. Вдячна, Вам Нік, за світлі враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 17:40:34 ]
...Добрий день. Гарно і глибоко... І все ж я б змінив образ "земля" на "душа", бо, чесно кажучи, трохи розчарований: ідея - космічна, а фінал - земний... Ви ж тут говорите про вічне?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 17:56:14 ]
Ідею Ви подали цікаву. Душу я б описала інакше. Обовязково це зроблю. Та, Земля, котру сотворив Господь є не менш цінним даром для людини. Я б не применшувала значння ІІ. Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 18:28:54 ]
Так жіночно, так гааааааааааааааарно. Тішуся:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 21:56:14 ]
Дякую за тепло, Варварочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-07-27 00:22:49 ]
Читала цю поезію щойно опублікованою, а коментар пишу лише зараз. Бо вона не виходить з голови. Для мене це - НАЙкращий твір про Жінку, які я досі читала. Враження - просто неймовірне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-27 20:25:42 ]
Олесю. дякую. Земля, жінка, мати - тотожні поняття. Між нами багато спільного. Майже одні й ті ж властивості притаманні і жінці і землі. Рада, що сподобалось.