Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так прикро,
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Роза Ауслендер "Образ поета" (переклад)
Як сотню літ тому, так само - речі.
Загинув батько, сина віднесли.
Метелики летять із порожнечі.
Бог світ створив і нам його віддав,
Як дике поле ,чорне й неродюче.
Та деміург із хаосу постав,
Приніс життя і світ для нас озвучив.
Одну лиш мить стоя серед полів,
Серед лісів, в лугах, морях, сузір"ях...
І скоро Всесвіт тихо гомонів,
В безлику дійсність насилявши пір"я.
У царстві кольорів з"явився день
І світло закружляло в сірий згусток,
Вогненний образ виткало з пісень,
й постало Боже слово, наче люстро.
Помер поет. І скелі знов німі.
Зламались очі - стали вже сліпими.
А речі поховались - ми самі.
Творець помер... За сином задзвонили...
Ориганал тексту:
Dichterbildnis
Es starb ein Schöpfer, und die Dinge sind,
was sie von ihm gewesen - Dinge.
Ein Vater starb, es starb ein Kind.
Es trauern die verweißten Schmetterlinge.
Gott schuff die Welt. Er hat sie uns gegeben
als einen Acker roh und unbestellt.
Da kam der Dichter und erschuf das Leben,
und nun erst sahn und fühlten wir die Welt.
Er stand auf einer Kleiner Spanne Zeit -
rings wogten Sterne, Meere, Felder, Fluren -
und gab er wesenlosen Wirklichkeit
die Sprache schöpferisher Kreaturen.
Ein Farbenreich enstand - und es war Licht,
das ris den trägen Klöß von seinem Ort,
und formte draus ein flammendes Gesicht
und lieh ihm Gottes Ebenlaut - das Wort.
Der Dichter starb, der Stein war wieder Stein.
Sein Auge brach - wir wurden wieder blind.
Die Dingem schießen sich - wir sind allein.
Ein Schöpfer starb! Es starb ein Kind!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
