ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ВОНО ТОГО ВАРТЕ
Запевняють і книги, і друзі,
Та і сам я давно розумію,
Що кохання – сплетіння ілюзій,
Тобто, камінь плавцеві на шию:
Поглинає в таємні глибини,
Спантеличує, манить все далі.
Я пливу, наче риба, невпинно,
І шукаю цілунки–медалі.
Хочу бачити очі, усмішки,
Доторкатися, пестити тіло,
Насолоди, у гори заввишки
Розділяти, мов яблуко стигле.

Хай це плавання буде не вічним,
Хай сміються і заздрять невдахи.
„Відривайся” щасливою ніччю,
А на ранок – не жаль і на плаху.

22.07.10р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-22 14:38:29
Переглядів сторінки твору 4581
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.317 / 5.5  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-22 15:08:32 ]
Більше за все мені сподобався висновок, без зайвих слів і вихилясів викладений Вами у фінальній строфі-чотиривірші.
Браво.
Як технар від поезії не можу не відмітити іменникову риму, але, мабуть, одну з найкращих серед них.
Я маю на увазі "Друзі - ілюзій".
Взагалі вірш ненав'язливо пропагує чи не саме цікаве, що є у житті поета після віршування і "зависання" над ПК.
А ще я пригадав рекламу зі словами "Відривайся по повній".
Доведеться до віршів і ПК додати, здається і пиво :)))

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 15:15:54 ]
Дякую, Гаррі!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-07-22 15:22:33 ]
"не жаль і на плаху" - Маєте цілковиту рацію:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 15:28:32 ]
Почали за здравіє, а закінчили за упокой... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 15:38:06 ]
Життя не триває вічно.
І сенс не в тому, щоб себе подовше зберегти, а в тому - щоб ефективно реалізувати.
З іншого боку, життя - найдорожче, що має людина, І в даному випадку є мірилом "цінності" кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 15:39:34 ]
я мала на увазі, що спочатку прозвучало слово "кохання", а потім виявилось, що вірш про банальні плотські утіхи ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 15:50:03 ]
Чесно кажучи, ніколи плотські утіхи не ставив у коханні на перший план.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-22 15:33:46 ]
...Сивина в бороду - біс в ребро... То ж чи ж "воно того - варте?", Олександре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 15:46:38 ]
Маю вірша річної давнини з такою назвою - "БІС В РЕБРО":)
Цей вірш - результат осмислення суті життя: що чого варте і не є аутентичним відбитком моїх почуттів і дій в данний момент.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-07-22 20:06:04 ]
Сашо, гарний пристрастний вірш. Фінал - сильний!
Дякую, сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-07-23 11:52:47 ]
Дякую, Таню!
Приємно, що тобі сподобалось.
Адже вірш написаний більш у філософському стилі, ніж у ліричному, тобто ближчий чоловічому сприйняттю, ніж жіночому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-22 20:41:46 ]
Олександре, дякую! Підпишуся під кожним твоїм словом у цьому вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-07-23 11:53:38 ]
Дякую, Олексію!
Приємно мати однодумців!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 21:25:59 ]
Дуже вдало, якось лірично і водночас лаконічно висловлено правильні думки. На рівні підсвідомості
напрошується висновок, що життя без того, про що Ви пишете теж нічого не варте. І так воно напевно і є.
Фінал також сподобався особливо. Я все таки би у фразі "Насолоди, як гори заввишки"слово "як" замінив на "у". Хоча, то можливо так тільки видається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-07-23 12:04:47 ]
Дякую, Іване!
Скористався Вашою порадою:)
Що до сенсу життя - не думаю, що без кохання воно нічого не варте.
Просто кохання - це одна з "найвищих" форм самореалізації людини. Кому поталанило - щасливі. Кому - ні,мають реалізовуватися іншими способами: в дітях, в тврчості, в роботі, в любові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Спраглий (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-07 17:13:24 ]
Олександре!
Давно слідкую за Вашою творчістю і лише тепер вирішив прокоментувати.
У цьому творі звучать мої відчуття. Він мені близький емоційно. І, хоча раціональний розум кричить зупинитись і "не робити дурниць", все моє єство прагне польоту!
БОМБА!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-02-08 11:41:26 ]
Дякую, Павле!
Зичу вам взаємності у почуттях.
Бо квіти на те і є, щоб з них виросли плоди.