ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к

Ніна Виноградська
2025.10.26 15:27
Прадавнина з мого роду) 1 Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо

Євген Федчук
2025.10.26 15:13
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не

Володимир Ляшкевич
2025.10.26 14:35
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.

Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…

Сергій СергійКо
2025.10.25 22:51
Про бійку між Гітлером і Сталіним)

“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,

Борис Костиря
2025.10.25 22:26
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,

Світлана Пирогова
2025.10.25 21:03
Не нагадуй мені про себе,
Бо валізи осінь готує.
Заблокую споминів сервер,
Все минуле сховаю в тубу.

Не нагадуй мені про себе,
Зона серця вже недосяжна.
Не для мене моделінг-вебка,

Олександр Буй
2025.10.25 19:20
Горне хвилею скреслу кригу
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.

Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири

Микола Дудар
2025.10.25 14:01
В ту саму мить мій намір стих…
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….

Тетяна Левицька
2025.10.25 09:59
Не позичайте почуття любові,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.

Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,

Віктор Кучерук
2025.10.25 06:31
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.

Володимир Бойко
2025.10.25 00:02
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.

Хтось блаженство віднаходить,
Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир В'юга (1960) / Проза

 Джанет
Она долго смотрела, на отъезжающий автобус, даже не заскулив, как обычно скулят собаки.
Может потому, что он не оглядывался, предварительно попрощавшись с удивительной сукой Джанет, а может и потому, как знал всего одни сутки. Ее хозяин по имени Вихирев, похлопывал свою подопечную охранницу с привычной лаской, придерживая собаку за поводок. Автобус рычал, унося пассажиров вдогонку красному солнцу.
Воспоминания, словно собачий лай не унимались в переполненной маршрутке. Тихий галдеж дачников способствовал этому. Заскрипела в памяти открытая им вчера калитка чужой дачи. И все переживалось, будто наяву. Гость понял, что поторопился: медленно подходила громадная псина, синева неба отразилась на его лице, Питбуль для порядка прорычал, мгновенно отозвался хозяин:
-Джанет, фу! - повторил дважды.
Он долго сетовал на неосторожность гостя, тот согласился, с уважением поглядывая на собаку. Когда привязанная на цепь она успокоилась, полилось вечерним закатом сладкое вино в уста закадычных друзей, и была вскорости забыта эта пустяковая сцена. Разожженный костер среди двора дачного участка медленно угасал, его багровые головешки рассыпались и шипели от готовящегося барбекю. Перезвон бокалов сливался с чарующей мелодией гитарных вздохов, веселого смеха и доброго человеческого настроения. И только довольное покряхкивание старой и верной суки от сладкой косточки иногда отвлекало на себя внимание. Добротно выпив, закусив мясными блюдами, он на правах гостя скормил собаке вкуснейшее барбекю. Вихирев то ли для порядка, то ли из ревности ругал свою собаку за такую вольность. Когда гость гладил собаку по загривку, его вдруг осенило: где-то эту собаку уже видел. Он пошел на дерзость: стал на четвереньки и в зубах с косточкой пополз к Джанет. Она нежно взяла кость с человеческих зубов, хрястнуло в оцепеневшем ночном небе на всю округу, оборвалась гитарная струна, уступив громкому облизыванию жирной физиономии гостя. Из рук Вихирева выпал графин с вином, он тихо подошел и стал между собакой и гостем, компания облегченно вздохнула. Вернулся к столу совершенно трезвым, с вспотевшим запасом адреналина. Его быстрый, энергичный рассказ о похожей собаке на эту, вынудил хозяина полностью раскрыть тайну ее приобретения. Случилось все несколько месяцев назад.
Вихирев - здесь же на даче, поздней ночью, сидя на диване уже задремал. Дверь была открытой, вместе с запахом ночного неба к нему зашла эта собака с оборванной на шее удавкой. Густая запекшаяся кровь не позволяла отделить тонкий стальной трос с собачьей шеи. Сантиметр за сантиметром Вихирев отпускал смертельную петлю под тихое животное вытье. Сняв с шеи, петлю, он упал в обморок. Утренняя прохлада разбудила хозяина, собака лежала , охраняя то ли жилище, то ли боясь шевельнуться. Со временем выяснилось, что Питбуль проиграл бой, и ее привязали удавкой к буксировочному крюку «Лексиса»…Как удалось вырваться, можно лишь догадываться.
Гости с уважением смотрели на Джанет. Разошлись за полночь. И только маленькая тайна, о которой собака не могла рассказать, а он не хотел этого делать остались не озвученными.
Автобус выпустил небесную синеву выхлопных газов и растворился в изгибе реки.

2008










      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-07-25 18:06:11
Переглядів сторінки твору 1034
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.191 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.536 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.04.17 17:54
Автор у цю хвилину відсутній