ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир В'юга (1960) / Проза

 Джанет
Она долго смотрела, на отъезжающий автобус, даже не заскулив, как обычно скулят собаки.
Может потому, что он не оглядывался, предварительно попрощавшись с удивительной сукой Джанет, а может и потому, как знал всего одни сутки. Ее хозяин по имени Вихирев, похлопывал свою подопечную охранницу с привычной лаской, придерживая собаку за поводок. Автобус рычал, унося пассажиров вдогонку красному солнцу.
Воспоминания, словно собачий лай не унимались в переполненной маршрутке. Тихий галдеж дачников способствовал этому. Заскрипела в памяти открытая им вчера калитка чужой дачи. И все переживалось, будто наяву. Гость понял, что поторопился: медленно подходила громадная псина, синева неба отразилась на его лице, Питбуль для порядка прорычал, мгновенно отозвался хозяин:
-Джанет, фу! - повторил дважды.
Он долго сетовал на неосторожность гостя, тот согласился, с уважением поглядывая на собаку. Когда привязанная на цепь она успокоилась, полилось вечерним закатом сладкое вино в уста закадычных друзей, и была вскорости забыта эта пустяковая сцена. Разожженный костер среди двора дачного участка медленно угасал, его багровые головешки рассыпались и шипели от готовящегося барбекю. Перезвон бокалов сливался с чарующей мелодией гитарных вздохов, веселого смеха и доброго человеческого настроения. И только довольное покряхкивание старой и верной суки от сладкой косточки иногда отвлекало на себя внимание. Добротно выпив, закусив мясными блюдами, он на правах гостя скормил собаке вкуснейшее барбекю. Вихирев то ли для порядка, то ли из ревности ругал свою собаку за такую вольность. Когда гость гладил собаку по загривку, его вдруг осенило: где-то эту собаку уже видел. Он пошел на дерзость: стал на четвереньки и в зубах с косточкой пополз к Джанет. Она нежно взяла кость с человеческих зубов, хрястнуло в оцепеневшем ночном небе на всю округу, оборвалась гитарная струна, уступив громкому облизыванию жирной физиономии гостя. Из рук Вихирева выпал графин с вином, он тихо подошел и стал между собакой и гостем, компания облегченно вздохнула. Вернулся к столу совершенно трезвым, с вспотевшим запасом адреналина. Его быстрый, энергичный рассказ о похожей собаке на эту, вынудил хозяина полностью раскрыть тайну ее приобретения. Случилось все несколько месяцев назад.
Вихирев - здесь же на даче, поздней ночью, сидя на диване уже задремал. Дверь была открытой, вместе с запахом ночного неба к нему зашла эта собака с оборванной на шее удавкой. Густая запекшаяся кровь не позволяла отделить тонкий стальной трос с собачьей шеи. Сантиметр за сантиметром Вихирев отпускал смертельную петлю под тихое животное вытье. Сняв с шеи, петлю, он упал в обморок. Утренняя прохлада разбудила хозяина, собака лежала , охраняя то ли жилище, то ли боясь шевельнуться. Со временем выяснилось, что Питбуль проиграл бой, и ее привязали удавкой к буксировочному крюку «Лексиса»…Как удалось вырваться, можно лишь догадываться.
Гости с уважением смотрели на Джанет. Разошлись за полночь. И только маленькая тайна, о которой собака не могла рассказать, а он не хотел этого делать остались не озвученными.
Автобус выпустил небесную синеву выхлопных газов и растворился в изгибе реки.

2008










      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-07-25 18:06:11
Переглядів сторінки твору 1050
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.191 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.536 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.04.17 17:54
Автор у цю хвилину відсутній