
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Володимир В'юга (1960) /
Проза
Джанет
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Джанет
Она долго смотрела, на отъезжающий автобус, даже не заскулив, как обычно скулят собаки.
Может потому, что он не оглядывался, предварительно попрощавшись с удивительной сукой Джанет, а может и потому, как знал всего одни сутки. Ее хозяин по имени Вихирев, похлопывал свою подопечную охранницу с привычной лаской, придерживая собаку за поводок. Автобус рычал, унося пассажиров вдогонку красному солнцу.
Воспоминания, словно собачий лай не унимались в переполненной маршрутке. Тихий галдеж дачников способствовал этому. Заскрипела в памяти открытая им вчера калитка чужой дачи. И все переживалось, будто наяву. Гость понял, что поторопился: медленно подходила громадная псина, синева неба отразилась на его лице, Питбуль для порядка прорычал, мгновенно отозвался хозяин:
-Джанет, фу! - повторил дважды.
Он долго сетовал на неосторожность гостя, тот согласился, с уважением поглядывая на собаку. Когда привязанная на цепь она успокоилась, полилось вечерним закатом сладкое вино в уста закадычных друзей, и была вскорости забыта эта пустяковая сцена. Разожженный костер среди двора дачного участка медленно угасал, его багровые головешки рассыпались и шипели от готовящегося барбекю. Перезвон бокалов сливался с чарующей мелодией гитарных вздохов, веселого смеха и доброго человеческого настроения. И только довольное покряхкивание старой и верной суки от сладкой косточки иногда отвлекало на себя внимание. Добротно выпив, закусив мясными блюдами, он на правах гостя скормил собаке вкуснейшее барбекю. Вихирев то ли для порядка, то ли из ревности ругал свою собаку за такую вольность. Когда гость гладил собаку по загривку, его вдруг осенило: где-то эту собаку уже видел. Он пошел на дерзость: стал на четвереньки и в зубах с косточкой пополз к Джанет. Она нежно взяла кость с человеческих зубов, хрястнуло в оцепеневшем ночном небе на всю округу, оборвалась гитарная струна, уступив громкому облизыванию жирной физиономии гостя. Из рук Вихирева выпал графин с вином, он тихо подошел и стал между собакой и гостем, компания облегченно вздохнула. Вернулся к столу совершенно трезвым, с вспотевшим запасом адреналина. Его быстрый, энергичный рассказ о похожей собаке на эту, вынудил хозяина полностью раскрыть тайну ее приобретения. Случилось все несколько месяцев назад.
Вихирев - здесь же на даче, поздней ночью, сидя на диване уже задремал. Дверь была открытой, вместе с запахом ночного неба к нему зашла эта собака с оборванной на шее удавкой. Густая запекшаяся кровь не позволяла отделить тонкий стальной трос с собачьей шеи. Сантиметр за сантиметром Вихирев отпускал смертельную петлю под тихое животное вытье. Сняв с шеи, петлю, он упал в обморок. Утренняя прохлада разбудила хозяина, собака лежала , охраняя то ли жилище, то ли боясь шевельнуться. Со временем выяснилось, что Питбуль проиграл бой, и ее привязали удавкой к буксировочному крюку «Лексиса»…Как удалось вырваться, можно лишь догадываться.
Гости с уважением смотрели на Джанет. Разошлись за полночь. И только маленькая тайна, о которой собака не могла рассказать, а он не хотел этого делать остались не озвученными.
Автобус выпустил небесную синеву выхлопных газов и растворился в изгибе реки.
2008
Может потому, что он не оглядывался, предварительно попрощавшись с удивительной сукой Джанет, а может и потому, как знал всего одни сутки. Ее хозяин по имени Вихирев, похлопывал свою подопечную охранницу с привычной лаской, придерживая собаку за поводок. Автобус рычал, унося пассажиров вдогонку красному солнцу.
Воспоминания, словно собачий лай не унимались в переполненной маршрутке. Тихий галдеж дачников способствовал этому. Заскрипела в памяти открытая им вчера калитка чужой дачи. И все переживалось, будто наяву. Гость понял, что поторопился: медленно подходила громадная псина, синева неба отразилась на его лице, Питбуль для порядка прорычал, мгновенно отозвался хозяин:
-Джанет, фу! - повторил дважды.
Он долго сетовал на неосторожность гостя, тот согласился, с уважением поглядывая на собаку. Когда привязанная на цепь она успокоилась, полилось вечерним закатом сладкое вино в уста закадычных друзей, и была вскорости забыта эта пустяковая сцена. Разожженный костер среди двора дачного участка медленно угасал, его багровые головешки рассыпались и шипели от готовящегося барбекю. Перезвон бокалов сливался с чарующей мелодией гитарных вздохов, веселого смеха и доброго человеческого настроения. И только довольное покряхкивание старой и верной суки от сладкой косточки иногда отвлекало на себя внимание. Добротно выпив, закусив мясными блюдами, он на правах гостя скормил собаке вкуснейшее барбекю. Вихирев то ли для порядка, то ли из ревности ругал свою собаку за такую вольность. Когда гость гладил собаку по загривку, его вдруг осенило: где-то эту собаку уже видел. Он пошел на дерзость: стал на четвереньки и в зубах с косточкой пополз к Джанет. Она нежно взяла кость с человеческих зубов, хрястнуло в оцепеневшем ночном небе на всю округу, оборвалась гитарная струна, уступив громкому облизыванию жирной физиономии гостя. Из рук Вихирева выпал графин с вином, он тихо подошел и стал между собакой и гостем, компания облегченно вздохнула. Вернулся к столу совершенно трезвым, с вспотевшим запасом адреналина. Его быстрый, энергичный рассказ о похожей собаке на эту, вынудил хозяина полностью раскрыть тайну ее приобретения. Случилось все несколько месяцев назад.
Вихирев - здесь же на даче, поздней ночью, сидя на диване уже задремал. Дверь была открытой, вместе с запахом ночного неба к нему зашла эта собака с оборванной на шее удавкой. Густая запекшаяся кровь не позволяла отделить тонкий стальной трос с собачьей шеи. Сантиметр за сантиметром Вихирев отпускал смертельную петлю под тихое животное вытье. Сняв с шеи, петлю, он упал в обморок. Утренняя прохлада разбудила хозяина, собака лежала , охраняя то ли жилище, то ли боясь шевельнуться. Со временем выяснилось, что Питбуль проиграл бой, и ее привязали удавкой к буксировочному крюку «Лексиса»…Как удалось вырваться, можно лишь догадываться.
Гости с уважением смотрели на Джанет. Разошлись за полночь. И только маленькая тайна, о которой собака не могла рассказать, а он не хотел этого делать остались не озвученными.
Автобус выпустил небесную синеву выхлопных газов и растворился в изгибе реки.
2008
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію