ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.05 11:35
Я прокинусь у лісі від шуму птахів.
Із безодні вернусь у новітню безодню.
Моє серце проб'ють не списи каблуків,
А ледь танучі в небі зникаючі зорі.
І до мене долинуть видіння віків,
Невідчутні, загрозливі, сиві, прозорі.

Я прокинуся в лісі

В Горова Леся
2026.01.05 10:59
Ніч вливається в шибку синькою,
Підвіконням стікає вниз.
Обморожена гілка бринькає
Медіатором об карниз.

Місяць повний у сніг покришений.
Грає сріблом невинний наст.
А за щирою ніби тишею

Микола Дудар
2026.01.04 23:25
Була шкварка, була чарка
І сметана, і млинці.
І таїлась поруч сварка —
Вхід до сварочки вкінці…
Хто кого об’їв, чи зрадив —
Загубилось у млинцях.
А сметані хтось порадив
Прогулятись по синцях…

Євген Федчук
2026.01.04 19:33
Про всіх потрібно знати у житті:
І про героїв, і про тих катів,
Що Україну нашу мордували,
Життям нормальним жити не давали.
Багато з них були, як одноденки –
У небо піднімалися швиденько.
Одні – людей на краще надихати,
Другі – щоб отих перших уби

Артур Курдіновський
2026.01.04 18:09
Ну що сказати? Спрацювали чисто!
Без метушні та зайвих децибелів.
Одним мікроскопічним терористом
Поменшало. Віват, Венесуело!

Все обійшлося без балаканини.
До біса резолюції, ухвали!
То й добре! А стражденна Україна

Олександр Сушко
2026.01.04 13:03
Малює мороз візерунок
На склі, як маестро пісні.
Ранковий упав поцілунок
Моєї дружини-весни.

Я п'ю животворний цей трунок,
Не рік і не два - цілий вік.
Красуне! Супружнице юна!

Борис Костиря
2026.01.04 12:11
Коли подолаєм навколишню сірість?
Коли вже настане жадана весна?
Коли подолаємо мряку і сизість,
Вдихаючи свіжість, як помах крила?

Коли подолаємо зоднаковіння,
Стандартність і сплутаний, немічний страх?
Коли проросте крізь байдуже каміння

Віктор Насипаний
2026.01.04 10:18
Уже під старість Галя пригадала,
Що їй колись циганка нагадала.
Казала: женихів і не злічити.
Та врешті з іноземцем будеш жити.
Збулося дійсно це, тож гріх брехати:
Є іноземці два у неї в хаті.
Таки не обманула за червонець, –
Бо ждуть бульдог-фран

Богдан Манюк
2026.01.04 10:10
Раїса Обшарська. Сезон блукаючих дощів: повісті, оповідання, новели. —Тернопіль: Джура, 2006 р. — 254 с. Усім шанувальникам художньої літератури, відомо, що є книги, які захоплюють одразу і не відпускають, поки не прочитаєш їх до останньої сторінки. Авт

В Горова Леся
2026.01.03 21:46
Розливає обрій червоно лафітом,
Обідок від сонця лущиться у сніг.
Вволю нагулявшись, затихає вітер:
Спав би, та клаксони надто голосні.

Стелиться додому двоколісна смуга,
Відбивають фари в паморозі блиск.
Щоб не заважати, шепочу на вухо:

Іван Потьомкін
2026.01.03 17:52
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Микола Дудар
2026.01.03 17:26
Нічого такого, ще вибухів кілька.
Верби схилились, розсіявсь туман…
Зникла хатина, зникла бруківка.
Лишився у полі лише дурман.
Нічого такого, звикаєм потроху —
Рік вже четвертий, п’ятий ось-ось…
Кілька разів із льоху до льоху —
З цим і живемо, з

Віктор Насипаний
2026.01.03 16:31
Придумати задачу вдома будь- яку
Задала вчора в школі вчителька Сашку.
Чомусь малий багато думати не став,
Хвилин за десять він завдання написав.
Коли свою задачу дітям прочитав,
Сміялась вчителька, і клас весь реготав.
В задачі пише: крокодила я

Борис Костиря
2026.01.03 14:20
Поетична непоетичність.
Так кусає змія за свій хвіст.
Це надмірне позерство й практичність.
У колодязі згублений хист.

Так потоне усе в парадоксах,
У апоріях, візіях, снах.
І останній п'яниця й пройдоха

Олена Побийголод
2026.01.03 11:46
Із Леоніда Сергєєва

При прольоті на фанері над Парижем
ми не плюнемо униз, хоч і кортить,
а сплануємо з поривом вітру свіжим
та послухаємо, що народ триндить.

А народ внизу – не плужить і не сіє,

Тетяна Левицька
2026.01.03 10:01
Ти розумієш з віком,
що біль не за горою.
За сильним чоловіком
ти можеш буть: слабкою,

розкутою, дівчиськом,
що ліпить бабу сніжну.
До твого серця близько
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 FIN...
Отак – з плеча і навідмаш:
Іди! У свою Мекку!
Кармінно краплений вітраж –
Як небезпека.
Напнута крику тятива
Німа. Конає спека.
У Храмі Див димлять слова
Жерця-ацтека.
У чорній хоті дикий скіф
Згорів. Царівна з греків
НанОво виспівала міф
В сирому склепі.
Уся незначимість ридань –
Не смій! Підший у теку…
Безмірна марність сподівань
Вмістилась в деку*.
Навзнак розпластані віки –
Тобі! Не я – далеко.
У віч зачорнені піски
Упав лелека…

12.08.2010

Дека*(музыкальный термин) — увеличение в 10 раз.
Дека (Нандролона деканоат) — является стероидным препаратом. Синтетический аналог тестостерона.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-12 16:39:55
Переглядів сторінки твору 7243
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 17:15:47 ]
Гарно, Оксанко.
***
Тут не зрозумів про "хоту":
"У чорній хоті дикий скіф"
***
"нАново" - ритм втрачено...
***
"У віч зачорнених пісках" - не зрозумів :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 17:24:11 ]
хіть - бажання ) у родовому відмінку: хоті .
нАново, а плаваючі наголоси, щоб нанОво? Як категорично ні, то буду думати...
"У віч зачорнених пісках" ... нуууу... такі були очі... непевні, облудно-сипучі і чорні...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 17:30:29 ]
Гммм,
Напевно спека на мене діє, бо я подумав про "хота"... :)
нАново, а плаваючі наголоси, щоб нанОво - жодної категоричності немає,
це справа автора, просто мене як читача це зупинило.
"У віч зачорнених пісках" ... нуууу... такі були очі... непевні, облудно-сипучі і чорні... -
можливо тоді:
"У віч зачорнені піски
Упав лелека…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 17:28:42 ]
ДЯКУЮ! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-12 18:06:25 ]
Так, скіфи й греки - вороги,
Та скіф перетворивсь в лелеку
І вибив греків до ноги,
А пам"ять - склав у теку.
Зробіть, Оксано, Ви вітраж -
Лелека там стрекоче,
І виставіть на вернісаж,
Якщо він впав у очі.

З гумором і повагою

Лелека-Чорногуз, в якого у матері дівоче прізвище - Мазур, і якому Ваш вірш теж упав у око.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 18:10:30 ]
Супер!!! вітраж-не вітраж, а намалювати можна - все ж я художник...))
А моє дівоче не Мазур, а Шевців ...;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-12 18:08:40 ]
У музиці є ще поняття нижня і верхня дека - дві половинки, які склеюють, щоб вийшла бандура чи гітара.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 18:11:54 ]
дякую за інформацію, може з часом обіграю і це.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-13 09:59:13 ]
Нандролона деканоат)) Так-так, цікаве подвійне дно;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 10:43:52 ]
Нарешті!!!
Власне, що ПОДВІЙНЕ дно!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-13 10:51:41 ]
Взагалі дивує, ща саме цей аспект народ якось обійшов увагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 11:19:20 ]
ви мені подобаєтесь все більше і більше ;) "суккуба" з родзинкою ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-13 11:24:01 ]
а я помічаю, що за кількістю родзинок, Майстерні - просто кекс!)
(всілася у позу лотоса і тренується вимовляти "Іди! У свою Мекку!" із різними інтонаціями:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 11:32:21 ]
а як вам наш Декамерончик? Можете ще глянути на моїй стор. ANANKE... та і взагалі - при бажані - гляньте ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-13 11:43:09 ]
Декамерончику наразі не вистачає тестостерону, але що тут вдієш? він же ще хлопчик..зовсім юний)
Дякую за запрошення, відправляюсь у мандрівку Вашими віршами)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 12:40:03 ]
Салар, ви маєте рацію, і вона глибинна!

Проблема в тому, що українська культура - матріархатна і досі. Та в цьому нічого поганого, бо маємо патріархатну Росію перед собою...

Та ще й косили трави ці нещадно, словом, і звідки взятися тестостерону???

Дивіться на мужів оцих, у тім числі і наших, ані манер, ні блиску, обмаль благородства, що певно наслідок од їх величини. Наполовину зігнуті, не розпрямити!.. :((
На юнаків надія, та дурненькі, ще...

Біда напевно, та й вона минає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-13 12:59:11 ]
Редакторе, але я сподіваюсь
Знайти мужів достойних тут й цікавих.
Бо ще немає в світі чоловіка,
Який би став володарем уваги
Моєї довше, ніж на ніч..чи дві:)
Їх стільки, пане, в Дзеркало дивилось,
Ніхто не віддзеркалював Салар.
Але ж то сумно, бо якщо людина - не андрогин,
То змушена шукати...

Щодо матріархату - дуже цікава тема, шкода що формат сайту не передбачає розгорнутого спілкування та й пальці втомлюються набирати текст. Можливо, порадите щось тематичне почитати? Буду вдячна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 13:42:12 ]
Мужів виховувати треба, друже. Я недарма взяв це М.Р., щоби на них впливати й підсвідомо :)

Тож раз у нас матріархат, красуні, ви і повинні дати шанс мужчинам! Ну хоч манити пальчиком угору, можливо підійматиметься ввись (по сходах)...

Жінкам шукати вже й не так потрібно, чоловікам також - жінки чаклують, чоловіки запитують у неба - та хто з нас робить це?.. А хто уміє?...

Задай собі питання - хто ти є, і відповідь отримаєш - про нього.

Бо ти права, Людина - це вона і він, їх цільність...