ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Ткачук (1980) / Вірші

 Кармен

Дівчинко, надто пізно плакати чи молитись.
Та, як усе закінчиться, ти все одно… танцюй!

Оксана Романів

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-19 05:55:15
Переглядів сторінки твору 10321
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.543 / 5.5  (4.576 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 4.410 / 5.5  (4.443 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.09.02 15:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 09:31:14 ]
Мне известно одно из неплохих украинских слов - "здаве́н ".
И неплохо было бы любовь со свободой поменять местами. И могло бы получиться так:

"Все має ціну. Не минають безкарно
Любов і свобода з далеких давен".

Но на своем варианте я не настаиваю, ибо я занимаюсь на курсах украинского и английского, и у меня в голове, в некотором роде, каша.
К тому же "далеких давен" - это своеобразный штамп. Но и вены - не самая удачная метафора.

За внимание - спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 13:33:46 ]
Дякую, Олексію, за щирий коментар. Ваш варіант хороший, вірш стає розміреним, але втрачає в напруженості. Останній рядок змістовно вдвічі слабший. Так, ”платити із вен” - може, трохи дивна метафора - по аналогії з ”платити із (власного) гаманця”. Думка така: любов, свобода - це найбільші цінності у житті, і плата за них теж вимагається найвища - життя/ кров/. Але ж не римувати устотисячне кров-любов? Можливо, по свіжому прочитанні, знайду адекватнішу заміну, або товариство допоможе )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 10:57:49 ]
Дякую, що згадали Кармен. Вона - моя улюблениця )
Але думаю, справа не в тому, щоб не гнути колін, а в тому, щоб знайти того (ту), перед ким це варто було б робити.
Щодо вірша, мені здається, що вірно "здійснюється", хоча я цілком можу і помилятися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 13:50:30 ]
І Вам спасибі, Мріє. Радий, що наші смаки співпадають )))
Щодо останньої зауваги - то є два варіанти: здійснювати(ся) і здійсняти(ся), хоча й останній менш уживаний.
Щодо ”гнути коліна” - то тут ідеться не про простий поклін/ поклоніння, а власне про фразеологічний зміст (виражати покірність; запобігати перед ким-небудь, підлещуватися до когось). В ”Кармен” саме цим займався Дон Хозе - і результат відомий. Психоаналітик у такому разі ставить діагноз ”аддикція” (психологічна - у даному випадку любовна - залежність).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 13:55:30 ]
Так, згодна, залежність - це завжди небезпека.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 14:13:03 ]
Залежність - це завжди прив’язь, яка не дозволяє розгорнути крила повністю і злетіти на сьоме небо )
Be free - be happy!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 14:16:34 ]
Але іноді хочеться, щоб поки ти летаєш сьомим небом, хтось втримував ниточку у надійних руках )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 14:40:35 ]
Але тільки час від часу. Тоді ця ниточка не перетвориться на повідок )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 14:41:48 ]
Саме так. Дякую за розуміння )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 15:16:06 ]
Кармен по-чоловічому...
В мене також про неї є, але по-жіночому. У Вашому вірші багато літери "К", яка створює атмосферу звучання кастаньєт.
Цікаво і гарно.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 15:57:41 ]
Спасибі, Ярино. Так, Ви влучно підмітили, що вірш насичений ”к”. Власне, мені захотілося віднайти тут якнайбільше слів, співзвучних слову ”карма”. Мабуть, трошки фаталістично, але логічно =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 20:24:49 ]

Все має ціну. Мов на вістрі ножа
Танцюй, поки юрбище прагне баталій!
Бо кров роз"їдає метал, як іржа.
Сягнувши, що ніжна жіноча душа
міцніша від сталі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 22:13:06 ]
Душа невпокорена, вічно трагічна.
Міцніша від сталі, дзвінкіш кришталю,
Віддзвонює вічним мотивом: ”Люблю!”
І в небо злітає птахом опівнічним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 22:27:43 ]
Трагічність душі... як мені це знайомо...
А в скронях пульсує одне лиш: Люблю!
Від вічних баталій з"явилася втома,
А серце скотилось у дзьоб солов"ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 21:58:35 ]
Дуже гарно, Анатолію, але над легкістю рядка потрібно ще працювати. І немає кращого способу, як віршоване спілкування у вигляді коментарів. Що, по суті, є однією із форм маньєризма.
Я про те, що вам пора розширити своє існування в поезії, думаю, що саме ви здатні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 22:19:37 ]
Дякую, Редакціє, за хорошу пораду. Старатимусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 22:22:17 ]
З Вашого дозволу, спитаюся стосовно однієї проблеми із сайтом. От додаю я коментар - а він черз кілька хвилин автоматично дублюється. Під Оперою, Мозіллою і Експлорером одне й те ж. Доводиться видаляти. Чи є можливість того якось позбутися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 22:30:17 ]
Анатолію, цей феномен, схоже лише у вас. Комент дублюється (наразі) лише в разі повторного перевантаження сторінки, на якій ще зберігається інформація про ваш, щойно надісланий коментар.
Але в таких випадках обов'язково відбувається запит "чи потрібно ще раз відсилати дані?"

Для гарантії можна очистити ваш комп від всіх тимчасових файлів... Але я не суто програміст, аби такі тонкощі точно діагнозувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 22:56:18 ]
Ага, зрозуміло. Тільки запит щодо повторного відправлення видно тільки через Мозіллу. Доведеться з налаштуваннями погратися.
Дуже дякую за інформацію =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 22:32:52 ]
Класно!

http://maysterni.com/publication.php?id=50565

http://maysterni.com/publication.php?id=50747

Іспанія, Іспанія, чому ти не у Львові???