ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2026.01.13 16:26
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.

Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.

Іван Потьомкін
2026.01.13 12:20
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,

Борис Костиря
2026.01.13 10:34
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю (світ ластиком стер)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Таїсія Кюлас
2026.01.11 23:54
Коли зламалася востаннє — Вона втратила змогу кричати. Натягнула посмішку, мов струни гітари, Та почала вдавати.

Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.

Лиш доторки чужих бри

С М
2026.01.11 21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Ткачук (1980) / Вірші

 Кармен

Дівчинко, надто пізно плакати чи молитись.
Та, як усе закінчиться, ти все одно… танцюй!

Оксана Романів

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-19 05:55:15
Переглядів сторінки твору 11152
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.543 / 5.5  (4.576 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 4.410 / 5.5  (4.443 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.09.02 15:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 09:31:14 ]
Мне известно одно из неплохих украинских слов - "здаве́н ".
И неплохо было бы любовь со свободой поменять местами. И могло бы получиться так:

"Все має ціну. Не минають безкарно
Любов і свобода з далеких давен".

Но на своем варианте я не настаиваю, ибо я занимаюсь на курсах украинского и английского, и у меня в голове, в некотором роде, каша.
К тому же "далеких давен" - это своеобразный штамп. Но и вены - не самая удачная метафора.

За внимание - спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 13:33:46 ]
Дякую, Олексію, за щирий коментар. Ваш варіант хороший, вірш стає розміреним, але втрачає в напруженості. Останній рядок змістовно вдвічі слабший. Так, ”платити із вен” - може, трохи дивна метафора - по аналогії з ”платити із (власного) гаманця”. Думка така: любов, свобода - це найбільші цінності у житті, і плата за них теж вимагається найвища - життя/ кров/. Але ж не римувати устотисячне кров-любов? Можливо, по свіжому прочитанні, знайду адекватнішу заміну, або товариство допоможе )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 10:57:49 ]
Дякую, що згадали Кармен. Вона - моя улюблениця )
Але думаю, справа не в тому, щоб не гнути колін, а в тому, щоб знайти того (ту), перед ким це варто було б робити.
Щодо вірша, мені здається, що вірно "здійснюється", хоча я цілком можу і помилятися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 13:50:30 ]
І Вам спасибі, Мріє. Радий, що наші смаки співпадають )))
Щодо останньої зауваги - то є два варіанти: здійснювати(ся) і здійсняти(ся), хоча й останній менш уживаний.
Щодо ”гнути коліна” - то тут ідеться не про простий поклін/ поклоніння, а власне про фразеологічний зміст (виражати покірність; запобігати перед ким-небудь, підлещуватися до когось). В ”Кармен” саме цим займався Дон Хозе - і результат відомий. Психоаналітик у такому разі ставить діагноз ”аддикція” (психологічна - у даному випадку любовна - залежність).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 13:55:30 ]
Так, згодна, залежність - це завжди небезпека.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 14:13:03 ]
Залежність - це завжди прив’язь, яка не дозволяє розгорнути крила повністю і злетіти на сьоме небо )
Be free - be happy!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 14:16:34 ]
Але іноді хочеться, щоб поки ти летаєш сьомим небом, хтось втримував ниточку у надійних руках )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 14:40:35 ]
Але тільки час від часу. Тоді ця ниточка не перетвориться на повідок )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 14:41:48 ]
Саме так. Дякую за розуміння )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 15:16:06 ]
Кармен по-чоловічому...
В мене також про неї є, але по-жіночому. У Вашому вірші багато літери "К", яка створює атмосферу звучання кастаньєт.
Цікаво і гарно.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 15:57:41 ]
Спасибі, Ярино. Так, Ви влучно підмітили, що вірш насичений ”к”. Власне, мені захотілося віднайти тут якнайбільше слів, співзвучних слову ”карма”. Мабуть, трошки фаталістично, але логічно =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 20:24:49 ]

Все має ціну. Мов на вістрі ножа
Танцюй, поки юрбище прагне баталій!
Бо кров роз"їдає метал, як іржа.
Сягнувши, що ніжна жіноча душа
міцніша від сталі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 22:13:06 ]
Душа невпокорена, вічно трагічна.
Міцніша від сталі, дзвінкіш кришталю,
Віддзвонює вічним мотивом: ”Люблю!”
І в небо злітає птахом опівнічним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 22:27:43 ]
Трагічність душі... як мені це знайомо...
А в скронях пульсує одне лиш: Люблю!
Від вічних баталій з"явилася втома,
А серце скотилось у дзьоб солов"ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 21:58:35 ]
Дуже гарно, Анатолію, але над легкістю рядка потрібно ще працювати. І немає кращого способу, як віршоване спілкування у вигляді коментарів. Що, по суті, є однією із форм маньєризма.
Я про те, що вам пора розширити своє існування в поезії, думаю, що саме ви здатні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 22:19:37 ]
Дякую, Редакціє, за хорошу пораду. Старатимусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 22:22:17 ]
З Вашого дозволу, спитаюся стосовно однієї проблеми із сайтом. От додаю я коментар - а він черз кілька хвилин автоматично дублюється. Під Оперою, Мозіллою і Експлорером одне й те ж. Доводиться видаляти. Чи є можливість того якось позбутися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 22:30:17 ]
Анатолію, цей феномен, схоже лише у вас. Комент дублюється (наразі) лише в разі повторного перевантаження сторінки, на якій ще зберігається інформація про ваш, щойно надісланий коментар.
Але в таких випадках обов'язково відбувається запит "чи потрібно ще раз відсилати дані?"

Для гарантії можна очистити ваш комп від всіх тимчасових файлів... Але я не суто програміст, аби такі тонкощі точно діагнозувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 22:56:18 ]
Ага, зрозуміло. Тільки запит щодо повторного відправлення видно тільки через Мозіллу. Доведеться з налаштуваннями погратися.
Дуже дякую за інформацію =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 22:32:52 ]
Класно!

http://maysterni.com/publication.php?id=50565

http://maysterni.com/publication.php?id=50747

Іспанія, Іспанія, чому ти не у Львові???