ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.05.14 19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця

Євген Федчук
2026.05.14 19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а

Артур Курдіновський
2026.05.14 19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?

Артур Курдіновський
2026.05.14 18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!

Юрій Гундарів
2026.05.14 18:40
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)

Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав

Артур Курдіновський
2026.05.14 15:11
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.

Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -

Кока Черкаський
2026.05.14 14:22
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.

Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-

Борис Костиря
2026.05.14 12:40
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.

Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,

Юрій Гундарів
2026.05.14 12:28
я хочу слів нових михайль семенко я хочу слів нових щоб ці слова не як полова щоб як трава Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який

Ірина Вовк
2026.05.14 11:52
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА» Над Десною тумани, як сиве старе полотно, Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки. Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино, А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий. Над Десною розлилася ніч, гус

хома дідим
2026.05.14 09:55
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий

Вячеслав Руденко
2026.05.14 08:11
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?

В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі

Охмуд Песецький
2026.05.14 07:38
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.

Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,

Тетяна Левицька
2026.05.14 07:25
Знов день промайнув, не лишивши світлини
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.

Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню

Віктор Кучерук
2026.05.14 06:54
Безжурний світ
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив

Софія Кримовська
2026.05.13 19:36
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костянтин Хмара (1983) / Проза

 Фторнек
Помнишь, как мы голышом купались в небе? Резвились в лучах, плескались в березовом соке утреннего озона. Я прыгал и визжал, как ребенок, разбрызгивая свой смех по округе. А твои серые искрящиеся нежностью угольки источали аромат свежести, бодрости, и в то же время спокойствия, добра и теплоты. «Это всё – наше», - читал я в них.
Неужели Фторнек не придет? Сегодня же суббота… Выходной. Можно было бы…
Каждый раз я словно боюсь потерять этот шанс – снова быть вместе. Может кому-то это и покажется не таким уж и важным, - подумаешь, не в последний же раз… А вдруг! … не дай Бог! … даже произносить это … губы немеют… Последний… Какая неуемная тоска тянет, давит и душит при одной только мысли, даже тени мысли, что это последний раз…
Сигарета за сигаретой… В пепельнице сложены башни, танки и коварно заходящие с тыла солдаты. … Сегодня суббота. Где же мой Фторнек, мой маленький Фторнек? Солнышко, расплавляющее сердце лазурного неба…
Потолок резво слинял с карусели и наконец стал на место. Где я? … … …
Есть идея!
Бегом хватаю сумку, в ней блокнот, в нем – Фторнек. В блокноте – книге моих недопрожитых днейночейночейдней. Книжка в сумці… Сумка, кошелек. А, блин, хоть бы ничего не забыть. Всегда боюсь опоздать. Вроде все. Ничто не забыто! Вперед!
Автобусы, поезда, дороги, очереди, пробки. Жизнь в пути… Но это того стоит!
… Странно… Не повстречались мне в пути ни старушки, которых надо переводить через дорогу, ни голодные котята… Неужели не повезет?...Повстречался, правда, голодный волк. Но я был в автобусе. Все бросились к окнам и тыкали пальцами. А я думал и размышлял. Что же это такое? Знаки судьбы? А что они значат? Я так боюсь потерять… Как будто никогда не терял. Горизонт опустился так низко, тяжелым покрывалом нависли тучи над узкой гранью.
- Где-то идет дождь, - услышал я сзади, но не хотелось даже оборачиваться. Как-то… всё … никак… А где-то дождь смывает все знаки. Но он – там, а я – тут.
Мы вьехали в город, как фашисты в красную деревню – внезапно и «зрання», на рассвете. И так же, как драпающие оккупанты кинулись галопом из автобуса. И я тоже бегом. Но не потому, что как все, а потому, что ко Фторнеку. У меня причина уважительная.
По дороге забежал купил семечек (Фторнек их любит). Не пережаренных, крупных, сам выбирал. Глупо, но в душе ликовал… Как в душе со Фторнеком. Вот ведь обрадуется зайчук! И халву надо не забыть купить. Где халва? Вот халва. Свежая?
- Девушка, халва свежая? – улыбнулся на все скоко-то продавщице.
- Свежая будет завтра. У нас завоз халвы раз в неделю. Прямые поставки с Байконура. Только по четвергам.
- Чет… Чёт не понял… Как по четвергам. Вы же сказали… завтра…а сегодня что?
- Молодой человек, сегодня среда – Казалось все покупатели огромного супермаркета бросили свои дела и кинулись обьяснять мне, дубу, что сегодня среда, а четверг завтра. А напоследок ещё и выстроились в одну шеренгу и хором рявкнули:
- Сегодня – среда, а завтра – четверг.
И совсем напоследок из разорванной цепи отмороженных консюмеров вышла девочка с рыжими косичками и выпалила.
- А Фторнек заФтра.
У меня, наверное, весь интерфейс стал, как её косички. Она что-то знает? Тоже ведь именно так и сказала, - Фторнек, а не вторник, как положено. Ёмаё, ёкэлэмэнэ, ёханый… Блин, то есть, как ни прискорбно, надо что-то с языком делать, - пересилив себя подумал я, но от этого снова вспомнилось ликование в душе и ещё сильнее загорелся мой лик. А поскольку в магазине не было ещё и зажигалок и все желающие принялись подкуривать от моей «румяности», пришлось немедленно остыть и ретироваться.
Плюхнувшись в родное кресло со стопкой водки и стаканом минералки (на этот раз без транквилизаторов, - закончились, как в магазине) я уже готов был страдать и страдать снова. Но вдруг зазвенел телефон. Кто говорит?... … … … … Он…
… Он! Он! Он! Он! … … … … … … … … ОоооооооооооНнннн……
-Малыш, ну как ты? – всколыхнуло воздух магическое заклинание…
… Какие удивительные узоры можна сложить в пепельнице из простых, ничем не примечательных окурков… Надо будет насобирать к отпуску. Хотя как раз теперь уже и не надо.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-08-20 03:39:54
Переглядів сторінки твору 1068
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.276 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.093 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2015.05.02 21:59
Автор у цю хвилину відсутній