ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку

Світлана Майя Залізняк
2025.06.17 21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Золотавий ла

Борис Костиря
2025.06.17 21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.

Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.

Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костянтин Хмара (1983) / Проза

 Фторнек
Помнишь, как мы голышом купались в небе? Резвились в лучах, плескались в березовом соке утреннего озона. Я прыгал и визжал, как ребенок, разбрызгивая свой смех по округе. А твои серые искрящиеся нежностью угольки источали аромат свежести, бодрости, и в то же время спокойствия, добра и теплоты. «Это всё – наше», - читал я в них.
Неужели Фторнек не придет? Сегодня же суббота… Выходной. Можно было бы…
Каждый раз я словно боюсь потерять этот шанс – снова быть вместе. Может кому-то это и покажется не таким уж и важным, - подумаешь, не в последний же раз… А вдруг! … не дай Бог! … даже произносить это … губы немеют… Последний… Какая неуемная тоска тянет, давит и душит при одной только мысли, даже тени мысли, что это последний раз…
Сигарета за сигаретой… В пепельнице сложены башни, танки и коварно заходящие с тыла солдаты. … Сегодня суббота. Где же мой Фторнек, мой маленький Фторнек? Солнышко, расплавляющее сердце лазурного неба…
Потолок резво слинял с карусели и наконец стал на место. Где я? … … …
Есть идея!
Бегом хватаю сумку, в ней блокнот, в нем – Фторнек. В блокноте – книге моих недопрожитых днейночейночейдней. Книжка в сумці… Сумка, кошелек. А, блин, хоть бы ничего не забыть. Всегда боюсь опоздать. Вроде все. Ничто не забыто! Вперед!
Автобусы, поезда, дороги, очереди, пробки. Жизнь в пути… Но это того стоит!
… Странно… Не повстречались мне в пути ни старушки, которых надо переводить через дорогу, ни голодные котята… Неужели не повезет?...Повстречался, правда, голодный волк. Но я был в автобусе. Все бросились к окнам и тыкали пальцами. А я думал и размышлял. Что же это такое? Знаки судьбы? А что они значат? Я так боюсь потерять… Как будто никогда не терял. Горизонт опустился так низко, тяжелым покрывалом нависли тучи над узкой гранью.
- Где-то идет дождь, - услышал я сзади, но не хотелось даже оборачиваться. Как-то… всё … никак… А где-то дождь смывает все знаки. Но он – там, а я – тут.
Мы вьехали в город, как фашисты в красную деревню – внезапно и «зрання», на рассвете. И так же, как драпающие оккупанты кинулись галопом из автобуса. И я тоже бегом. Но не потому, что как все, а потому, что ко Фторнеку. У меня причина уважительная.
По дороге забежал купил семечек (Фторнек их любит). Не пережаренных, крупных, сам выбирал. Глупо, но в душе ликовал… Как в душе со Фторнеком. Вот ведь обрадуется зайчук! И халву надо не забыть купить. Где халва? Вот халва. Свежая?
- Девушка, халва свежая? – улыбнулся на все скоко-то продавщице.
- Свежая будет завтра. У нас завоз халвы раз в неделю. Прямые поставки с Байконура. Только по четвергам.
- Чет… Чёт не понял… Как по четвергам. Вы же сказали… завтра…а сегодня что?
- Молодой человек, сегодня среда – Казалось все покупатели огромного супермаркета бросили свои дела и кинулись обьяснять мне, дубу, что сегодня среда, а четверг завтра. А напоследок ещё и выстроились в одну шеренгу и хором рявкнули:
- Сегодня – среда, а завтра – четверг.
И совсем напоследок из разорванной цепи отмороженных консюмеров вышла девочка с рыжими косичками и выпалила.
- А Фторнек заФтра.
У меня, наверное, весь интерфейс стал, как её косички. Она что-то знает? Тоже ведь именно так и сказала, - Фторнек, а не вторник, как положено. Ёмаё, ёкэлэмэнэ, ёханый… Блин, то есть, как ни прискорбно, надо что-то с языком делать, - пересилив себя подумал я, но от этого снова вспомнилось ликование в душе и ещё сильнее загорелся мой лик. А поскольку в магазине не было ещё и зажигалок и все желающие принялись подкуривать от моей «румяности», пришлось немедленно остыть и ретироваться.
Плюхнувшись в родное кресло со стопкой водки и стаканом минералки (на этот раз без транквилизаторов, - закончились, как в магазине) я уже готов был страдать и страдать снова. Но вдруг зазвенел телефон. Кто говорит?... … … … … Он…
… Он! Он! Он! Он! … … … … … … … … ОоооооооооооНнннн……
-Малыш, ну как ты? – всколыхнуло воздух магическое заклинание…
… Какие удивительные узоры можна сложить в пепельнице из простых, ничем не примечательных окурков… Надо будет насобирать к отпуску. Хотя как раз теперь уже и не надо.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-08-20 03:39:54
Переглядів сторінки твору 1016
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.276 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.093 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2015.05.02 21:59
Автор у цю хвилину відсутній