ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.

хома дідим
2026.08.08 11:56
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад

М Менянин
2026.08.08 09:52
P.S. Четвер – есей 0 Друзям. Песах. Смеркалось. 1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями. 2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли. 3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще

Віктор Кучерук
2026.08.08 07:33
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

  КАРПАТИ 2010р.
Хворобливо-дочасні
залисини,
Мов лишай, розповзлися
Карпатами:
Чагарник замість лісу
над Тисою...
Я ще довго від того
не спатиму,
Як смереки прощаються
стоячи,
З небесами омріяно-синіми:
Не зійти, не сховатись...
Як боляче!..
Не розчулити
голосіннями.

Бонзи стануть казково-багатими.
Пні-каліки – розкидано
схилами:
За красу і величність
їх стратили
І зробили потворно-безсилими.
Пальці-корені ранами
змучені,
Захищали цю землю,
як воїни,
Занімілі, зчорніли
над кручами,
Геть порубані –
не заспокоєні.

Та не зламано дух
лісорубами,
Хай оточують, лізуть
навалою,
Четвертують і спалюють
грубами,
Продають... І все мало їм,
мало їм!..

Хворобливо-дочасні
залисини:
Виють пили злорадно
Карпатами.
Чи затихне цей регіт
над Тисою,
Чи, як шабаш відьомський,
лунатиме?

18.08.10р.




Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Роман Бойчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-25 10:58:44
Переглядів сторінки твору 5291
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.343 / 5.63  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-25 11:05:34 ]
Сумно, але факт! Добре було б, щоб цього вірша прчитали і взяли за гірку правду всі ті, що причепні до масової руйнації нашої екосистеми. Мої вітання - вдалий твір, але, боюсь, він не змінить, на жаль, того що є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 11:18:08 ]
Дякую, Романе!
Незважаючи на сумний настрій вірша, залишаюсь оптимістом: поступово все більше людей дозрівають до того, аби стати на захист довкілля, обмежуюючи можновладців, корупціонерів і багатіїв у бездумному знищенні природи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 11:46:30 ]
Гарний і дуже потрібний вірш. Гірка правда. Але така реальність насправді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 13:05:44 ]
Дякую, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 13:17:20 ]
Не встигнуть, Саша, люди дозріти. І не те щоб у мене апокаліптичні настрої, просто людській алчності, як і дурості, немає меж. "Смереки прощаються стоячи" - це сподобалось, бо герої завжди помирають стоячи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 14:14:32 ]
Дякую, Юля!
Я все ж вірю у краще.
Бажання добре жити неодмінно підштовхне людей берегти природу, бо інакше жити стане неможливо.
А інстинкт самозбереження рано, чи пізно має спрацювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 14:50:49 ]
:( Інстинкт самозбереження олігархів і олігархоподібних прищів діє у протилежному від людства напрямку, крім того, вони саме інстинкт виживання людей нижчих суспільних ланок задіюють для вдоволення своїх потреб. Крім того, інстинкт самозбереження прокидається тоді, коли загроза смерті у спину дихає, тобто пізнувато у більшості випадків. А от свідоме почуття громадянина і патріота, власника права на безпеку у своєму домі, вулиці...країні будити треба. І твій вірш спрямований на це, Сашо. Сумно, коли привозиш з відпочинку такі враження, але якщо намагатись не помічати неприємних вражень, то, врешті решт, тільки вони і залишаться. Гарний вірш, Сашо, його б у дію запустити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 15:27:03 ]
Дякую, Таню!
Вчора по телевізору була передача, де американські вчені розмірковували над проектом заселення Марса. Виявляється, проблизно за 100-200 років людство могло би не тільки колонізувати Марс, а й змінити його атмосферу і клімат до рівня, схожого на земний,перетворивши цю планету на зелено-голубу: з водою, атмосферою, придатною для дихання, лісами, річками і т.д.
Звісно - це фантастичний проект, але доля правди в ньому є.
Виходячи з цього - немає сумнівів, що люжство може врятувати екосистему Землі.
Було б бажання.
Сподіваюсь, що таке бажання буде ставати дедалі масовішим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 16:04:28 ]
Ах, какой же ты романтик! Не-ет, не красота спасёт мир, а чудаки и романтики! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 16:09:54 ]
Не впевнений, що до ролі диваків і романтиків, але світ врятують небайдужі.
А попереду будуть небайдужі герої.
Здається - так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 19:23:45 ]
Люто, як онука лісника, можу підтвердити, що відьомськй шабаш у Карпатах триває давнезно... Вирізали ліс навіть поночі. Колись за кожне вирізане дерево мали висадити 10 молоденьких. Діти зі шкіл регулярно виходили для такої місії у гори, створювалася шкілка - юні саджанці. Нині ж викоріюють під корінь і не задумуються про наслідки. Як варвари поводяться на своїй же землі. Звідси і зсуви, і повені...
Воістину, не рубай гілку, на якій сидиш....

Дякую, Олександре, схвилювали мене своїм віршем ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-08-26 12:04:29 ]
Дякую, Оксано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 12:59:05 ]
Моє солодке, як же в тебе душа рветься... Так, маємо такі перли розкидані по усій країні, але так зводимо усе нанівець. Ні, звичайно, не зводимо, а ще гірше - ДОЗВОЛЯЄМО ЗВОДИТИ. Мовчки, кожен по своїй нірці, а БАНДІ тільки й цього треба.:-(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-08-26 16:56:11 ]
Вітаю, Патарочко!
Ще не вмерла Україна і буде жити до останньої смереки, до останнього патріотичного серця, як ото твоє!
Дякую!