ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2023.03.30 19:58
Ганна Семиградська, прима оперного, вже у гримі й образі Розіни, ретельно вдивлялася у своє гротескно змінене віддзеркалення. Те чарівне лице юної ефірної діви, яким його бачили діти райка, зблизька нагадувало грубо покраяний жирними мазками портрет пензл

Юрій Гундарєв
2023.03.30 19:54
Брехня - це крапля, що камінь точить.
Вона проявляється, як на плівці.
Це вочевидь саме той злочин,
що розкривається без поліції.

Брехні не буває - в ім‘я чи заради…
Тут виправдання жодні - зайві.
Брехня, як завжди, - прихована зрада.

Наталія Кравченко
2023.03.30 18:23
колись давно на ці землі напали вороги, які грабували й палили села, вбивали жителів, а красивих молодих дівчат брали в полон, щоб пізніше продати їх у рабство. Одного разу, переправляючись через Чорний ліс, вороги зупинилися біля Чорного ока, щоб відпочи

Євген Федчук
2023.03.30 14:45
Полуденна спека поволі на спад вже пішла,
Камінна дорога не так припіка босі ноги.
Затихли Афіни, сховалися в кокона свого
І тиша поволі над гамірним містом лягла.
У темному небі яскраво засяяли зорі,
Знайомі сузір’я, хоч трохи, немов не такі.
Як ба

Іван Потьомкін
2023.03.30 14:04
Селюк не знав, що сталося в далеку давнину.
Музики два змагались. І ось у того,
Кому вже провіщали перемогу,
На арфі раптом луснула струна...
Закам’яніли слухачі. Та після паузи
Знов порвана струна заговорила...
І тільки потерпілець знав, що стало

Віктор Кучерук
2023.03.30 13:08
Тільки-но усядуся надворі
І упруся спиною об тин, -
Горобці цвірінькають то хором,
То щебече весело один.
Хоч собака гавкає на зграю
І горлає півень, мов сказивсь, -
Співуни такий концерт вчиняють,
Що душа зривається у вись.

Володимир Каразуб
2023.03.30 11:50
Дощ починався тричі:
вперше полопотів кількома краплями
упавши на листя яблуні,
що устами ночі прошепотіли:
ти,
ти,
ти.
Тоді об'явився вдруге,

Ігор Деркач
2023.03.30 11:43
ІОй, пу-сі, пу... сі... граються як діти
з вогнем у хаті опоненти світу...
велике пу оточує пітьма –
навколо мракобіси та потвори,
та ідіоту по коліна море
і не буває горя від ума.
Який там ордер... і яка тюрма?
Йому і пекло – не велике горе

Теді Ем
2023.03.30 09:52
Як змінюються мрії з плином часу...
Колись у світі стародавнім Архімед
хотів всю Землю повернути,
лише не міг він знати наперед,
куди за декілька століть цивілізацію
просунуть наукові апробації.

Змінили стан планети кардинально.

Тетяна Левицька
2023.03.30 09:29
Убогій лиха хуртовина
Сплела білий саван в саду,
Не знала що проліски сині
Для неї під снігом зійдуть.

Коштовну зібрала валізу
В останній зимовий кортеж:
Світлини, Ван Гога ескізи

Микола Дудар
2023.03.29 22:05
З нудьги нудьга… По келихам розлито
І сперечатись пізно, незруки
Як би ж, бодай, ні - ні, не оковиту
На очі ж повилазять пауки…
А ось би ранок висвітить нудьгою…
Не стерпиться, розсіємо в росу
Як важко залишатися собою,
Коли згубив мантачку і косу

Сергій Комарецький
2023.03.29 14:31
Значення явищ і слів помінялося.
Внесла корекції доля сама.
Те, що розумним і добрим здавалося
Вмить перехреслила кровю війна!

Риску підведено і у відносинах
Ніби здавалося рідних людей.
Кожний свій вибір зробив. – Перепрошую

Іван Потьомкін
2023.03.29 14:30
Ми по війні ще грали у війну.
Корів і кіз напризволяще кинувши,
Ми лізли в доти, кидали гранати,
Сходилися в рукопашну,
Коли набоїв бракувало...
Пекли картоплю.
Поруч дозрівали міни...
...Не всі ми повернулися з тих воєн.

Тетяна Левицька
2023.03.29 11:20
У вагон метро заходять
іноземців двоє,
й емоційно між собою
голосно говорять.
Влаштували крики, сварку,
повсихали б вуха,
з рота мат летить відбірний,
а народ те слуха.

Софія Цимбалиста
2023.03.29 09:54
Я буду навіки
блиском зірок.
Тим яскравим сяйвом
небесних пелюсток.
Моя душа порине
в нічне небо.
В його палітру відтінків
темно-синіх кольорів.

Теді Ем
2023.03.29 09:16
Нарциси із павичими хвостами
бруківку топчуть поетичних шпальт.
Закохані у себе до безтями,
ногами попираючи асфальт

звичайного людського сьогодення,
з рахунків списуючи честь і альтруїзм,
парити хочуть над юрбою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Лайтер
2023.03.21

Яна Ковера
2023.03.20

Єлизавета Ярчевська
2023.03.06

Лідія Тарарак
2023.03.04

Марина Хрумало
2023.03.01

Павло Міт
2023.02.26

Іван Хрущ
2023.02.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич / Вірші / Півсонети, мініатюри в сім рядків

 Його прощання

На розум стане мрія старша,
А дні – на усмішку коротші,
Я ж залишуся трішки Ваша,
Далекий пілігриме ночі...

                        Олеся Овчар

До зустрічі, Одіссею!
І сонцем тане у багряній піні
його бездомний човен - вдалину,
дівча у прихистку змарнілих піній
всміхається кохання убранню,
та Одіссея друг - осінній вітер,
уже здуває позолоту літер,
зі скель у море сипле: „я люблю!..”

2010




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Його повернення


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-27 09:52:46
Переглядів сторінки твору 4342
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.005 / 5.5  (5.168 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 5.000 / 5.5  (5.170 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2023.03.07 13:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-27 10:29:49 ]
коли здувається позолота, лишається справжнє :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-08-27 10:32:42 ]
А справжнє розростається новими розкішними світами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-27 10:36:33 ]
тож цінуємо його, а Одісею побажаємого свіжого осіннього вітру :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-08-27 11:00:12 ]
Його веде суперництво з Богами,
її - бажання заспокоїти його,
а справжнє заховалося за снами,
чекаючи вростання одного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-27 11:26:04 ]
вростай! вростай у мене, бог найкращий!
так неспокійно, так безсонно, так
божественно...
незримо...
у мушлі
чорний рак
перебирає клешнями цупкими.
пісок тече.
не забувай нізащо
мій поцілунок, що плече пече.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-08-27 11:45:39 ]
Ні, Посейдоне, гребенями хвиль
ітиму далі до Ітаки піль!

З огрому, зітканого з хвиль,
жерцем човнових сухожиль,
летів туди, куди вело
його нескорене чоло,
куди здавалося хотів,
здавалося, якби не спів
супутників і вітровій
у спину, із Ітаки, свій.
В різноголоссі тім вина
учулась знову Одисею:

"Мій Телемаху...
з Троєю війна..."
Вояки ж, певне, скаржились Борею:
- Не зводить з нас очей Танат,
і добре б нам плисти назад,
додому, досить мудрувань,
і відчайдушних зволікань
того, хто гніває богів
упертістю...
А Він глядів
за обрій, де змагався час
із хіттю хвиль - їм свій наказ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-27 10:45:01 ]
зі скель у море сипле: „я люблю!..”
і море захлинається від щастя.
а риби мають очі з кришталю
а риби вміють дихати нечасто -

не потривожать ейфорію хвиль,
обідом стануть стомленим циклопам...
Люблю тебе. Коли на морі штиль,
листи пишу під ніком "Пенелопа".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-08-27 11:02:38 ]

Щасливе море! І таке буває!
Відтак Любов безслідно не зникає! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-27 14:36:32 ]
Ми всі мудрішаєм поволі
У плині дивному років,
Хоча в короні квітки-долі
Все менше й менше пелюстків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Солодовніков (Л.П./М.К.) [ 2010-08-27 18:47:23 ]
Добрий вечір, Володимире, вдала мініатюра, багато думок. Спасибі, Дякую за музичне доповнення. Володю, навчи вставляти музичний додаток до моїх віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-08-27 21:24:08 ]
Думаю, невдовзі, такі відеофрагменти зможе розміщувати на своїх сторінках кваліфікована більшість.
А щоби вставити ваші звукові файли, їх спочатку потрібно розмістити десь в Інтернеті, скажімо, на своїй пошті (мейлі), там є така можливість для зберігання файлів. Затим ви копіюєте адресу, за якою розмістили муз.файл і додаєте цю адресу (скажімо адреса цієї сторінки http://maysterni.com/publication.php?id=51558) через "Редагування" твору - там у відповідну графу, чи просто прописуєте в полі "пояснень" під текстом вашого вірша. Ось і все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-29 00:42:35 ]
Яке ж бо щастя наше тлінне –
Несе його по буйній піні
В далекі мандри корабель.
Самотньо мріється вітрило,
На скрипці молиться журливо
Бездомний вітер-менестрель...
Об твердь розлуки б’ється туга,
Надія ж проситься за другом
Летіти в сиву далину.
Тож попрошу у моря сили,
В сестриці-чайки добрі крила
Й за Вами впевнено майну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-02-28 12:57:04 ]

:)...(:

І як вітрило уві сні майне
про тебе згадка з мрії Одіссея,
його далеке незабутнє не -
розлукою в рою лунання слова
понад Борея те́чею, - сяйне
і вмить, як долі усмішка раптова, -
злетить і згине марево земне.