ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2022.01.22 22:38
То дивовижа – мапа України
На ній не тільки села і міста,
Моря і ріки, гори і долини –
На ній народу доля непроста.

Шматована забродами чужими,
Вона кровила рясно повсякчас
Скитались манівцями пілігрими,

Микола Дудар
2022.01.22 18:40
Давайте - давайте! Давайте - давайте…
Як ся рождає і оживає моє і твоє?…
Хором, гуськом - Отче! стрічайте на сайтах
І не біда, що кожен плює…


На ранок мережі вже більш обережно
Пір’я від шкіри… і не почуєш вже: Боженько наш…

Юлія Івченко
2022.01.22 08:43
ми обіцяли один одному: ні — коханню!
лише дотики слів, лише легкі розмови,
що не напружують зіркових інів та янів,
бо ми не уміє вчасно з’являтись додому.
рому ти хочеш? рому й роменових квітів?
уже за сонник, а ми — лише склад із літер?

мені не

Олександр Сушко
2022.01.22 07:41
Цей рік не рік - якесь прокляття...
Не устигав цвяшки в гроби
Вбивати, друзям, рідним, браттям,
І сам себе ледь не убив.

Недоля ставить на коліна,
А від безсоння їде дах...
Суцільні тризни, роковини

Тетяна Левицька
2022.01.22 06:57
Це не просто негода, а схлипує серце у тиші,
І кладе на вівтар облямований смутою біль.
Тільки сльози тепер, тільки вірші, тепер тільки вірші.
Гріють душу мою. Та крадуться чомусь звідусіль

Чорні тіні вини, наче присмак гіркого полину
На губах, що

Микола Соболь
2022.01.22 05:46
Завила біла заметіль.
Немає сну, немає сну…
Заплющу очі і весну:
квітучу, яру, запашну
угледжу ніби мимовіль.
Все білосніжне навкруги
і тихо так. І тихо так
метуть за вікнами сніги –

Віктор Кучерук
2022.01.22 04:35
Вам сніг хоробро в очі зазирав
І намагавсь лишитися на віях,
Неначе гру з нудьги собі затіяв –
Тривожити красиву без угав.
Вам сніг уперто пальці цілував,
Як ті стирали зі щоки сніжинки,
І дотиками зроджені краплинки
Зволожували шкіру і рукав.

Олександр Сушко
2022.01.22 02:51
Дурного щоденно, вперто
Вірянин у Бога просить...
Та нащо ж тобі безсмертя?
Пожив на землі - і досить.

Посіяв пшеницю-жито
І виростив зграю діток.
Та...багнеться вічно жити

Микола Дудар
2022.01.22 00:48
Як тільки но проснешся - прополощи боліле…
З помпезним вітерцем, чи з дощиком, чи без
Лети понад Дніпром вже, а хочеш, понад Нілом
Допоки білий світ не вигорів, не щез…

Як тільки но проснешся, у стіл змети вчорашнє.
Дивись, наздожене і вріже із ног

Тетяна Левицька
2022.01.21 23:33
— Як ти, любий?
— Та нічого,
все у мене добре!
— Може, холодно, убого,
хочеться на море?
Пам'ятаєш, грала хвиля
на віолончелі?
Ти на мене щастя вилив

Володимир Бойко
2022.01.21 22:19
Укриває біле покривало
Душу, що оголено дрижить.
Як мені тебе не вистачало
У порожніх снах вже стільки літ.

Холоднеча біла і стерильна
Пригасила жар, що дотліва.
Почуття бентежно-божевільні

Микола Дудар
2022.01.21 20:01
Всього один забитий м’яч…
І зупинилось все навколо
Будь - де, будь - що, але не плач
Це лише Зборище і Поле…

Всього один забитий цвях…
Через роки заіржавіє
А в сни коли приходить птах -

Ігор Шоха
2022.01.21 15:51
Немає ані тактики, ні цілі,
ні якоря, ні палуби, ні кіля...
у морі лиха ми, таки, одні...
рабів галери позмивали хвилі,
а до Європи милі... милі... милі...
надійно сидимо на мілині.

***

Тетяна Левицька
2022.01.21 10:51
Снігуркою тану, принижену, голу
не кинь на поталу відлизі дарма.
Не звикла я крихти збирати зі столу,
благати любові, якої катма.

Чіпляла на грішника янгольські крила,
будила найкращі, святі почуття.
З розгніваним Богом щоразу мирила

Тамара Шкіндер
2022.01.21 08:35
Снить земля під білим покривалом.
Лебединим пухом вкритий світ.
До шибок мороз приклав лекало -
Візерунком став прозорий лід.

У ярах принишкла хуртовина,
Не порушить тишу вітруган -
Промайнув тихцем поміж ялини,

Микола Соболь
2022.01.21 06:26
Падають зорі у роси
тиша така, що аж-аж.
Берегом річки йду босий
вітер зі мною мов паж.
Гладить волосся і плечі,
ніжно торкається щік,
мовить словами предтечі:
«Знову ти прийдеш за рік,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

віктор Зозуля
2022.01.16

Ольга Буруто
2022.01.12

Олександр Осмолович
2022.01.04

Вероніка Кабарчук
2021.12.28

Ольга Малишко
2021.12.04

Саша Горбач
2021.12.02

Бо вічнавічний
2021.11.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич / Вірші / Півсонети, мініатюри в сім рядків

 Його повернення
Образ твору
І як вітрило уві сні майне
про тебе згадка з мрії Одіссея,
його далеке незабутнє - "не..."
розлукою в рою лунання слова
понад Борея те́чею, - сяйне,
і вмить, як долі усмішка раптова,
злетить і згине марево земне

2011


Astor Piazzolla Oblivion


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Його прощання



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-28 13:50:00
Переглядів сторінки твору 2619
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.476 / 5.5  (5.159 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.470 / 5.5  (5.158 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.849
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2022.01.22 20:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-28 16:14:45 ]
Прочитала твір, прослухала мелодію, а ще образ твору підсилив ефект... Розбередило душу.Сильно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-28 19:23:56 ]
...злетить і згине марево земне,
і вмить, як долі усмішка раптова,
понад Борея тЕчею, - сяйне
розлукою в рою лунання слова
його далеке незабутнє не, -
про тебе згадка з мрії Одіссея,
І, як вітрило, уві сні майне...

Нехай частіше мріють Одіссеї :))
Все-таки, повернувся :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2011-02-28 20:20:39 ]
злетить і згине марево земне -
як біла пташка, що листа чи гілку
несла до неї всі ці двадцять літ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 21:30:30 ]
Життя, зазвичай, довше, аніж те здається...
Чекання промине, а жінка, та, що дочекалась,
щодня як море виколисуючи тугу,
в очікуванні доглядаючи за світом, -
хай навіть і діждалась тільки звістки,
що суджений не надто вірний їй, - Блаженна!
Творець жінок за світ доглянутий і любить...

Дякую, дорогі Патаро, Світлано, Аню, за увагу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2011-03-25 19:27:04 ]
Володю, відгукніться. Я Вам листа написала, а тепер думаю: може, Ви тією поштою вже не користуєтеся?