ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.07 18:07
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тара

Ігор Шоха
2026.03.07 18:00
                    І
Я покоряю майбуття...
весь вік у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.

                    ІІ

Віктор Кучерук
2026.03.07 13:57
Коли, змінивши темний фон,
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.

Борис Костиря
2026.03.07 10:12
Вуж, який поселився в обійсті,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.

Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,

Ярослав Чорногуз
2026.03.07 00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.

І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн

Богдан Манюк
2026.03.06 21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі


Фірма

З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.

Юрко Бужанин
2026.03.06 18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,

Артур Сіренко
2026.03.06 17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,

С М
2026.03.06 16:15
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде

Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати

Юрій Лазірко
2026.03.06 16:03
у кожної дороги є поріг...
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову

Артур Курдіновський
2026.03.06 15:55
Життя - безодня,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.

Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,

Олена Побийголод
2026.03.06 11:48
Анатолій Д’Актиль (1890-1942)

А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими

Борис Костиря
2026.03.06 11:12
Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.

Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,

Юрій Гундарів
2026.03.06 09:54
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма

Богдан Манюк
2026.03.06 07:58
продовження)

Ярослав Саландяк

Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,

Віктор Кучерук
2026.03.06 06:05
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Згадався дощ...
Образ твору ...Холодний, хоч і літній. Мов змія,
По шибці стежка дощова звивалась.
А ти: "Я так зіскучився..." А я
Тих слів од тебе вже й не сподівалась.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-30 15:59:03
Переглядів сторінки твору 7070
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 16:20:38 ]
одна строфа. малі форми мусять бути довершені. а тут - дієслівна рима. і слово "зіскучився" викликає підзру - то калька з російського "соскучился"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 18:05:09 ]
О! Нарешті і я дочекалася... Бачте, Юлечко, як просто заманити вас на свою сторінку: варто лише з римами "напартачити" ;))
Шкода, що ви розминулися у часі з... ну, приміром, Пушкіним. Дійсно, ну що це за жах:
"Под голубыми небесами
Великолепными коврами
Блестя на солнце, снег лежит;
Прозрачный лес один синеет,
И ель сквозь иней зеленеет,
И речка подо льдом блестит..."

Та ви б од такого римування каменя на камені не лишили! Довелось би бідоласі кинути своє недолуге "сочінітєльство", а оскільки нічого іншого він не вмів, то, мабуть, зачахнув би від горя та ганьби... І Дантесові не довелося б гріх на душу брати. :))
Жартую. Просто ви дуже вже близько берете до серця отакі промашки, а не завжди гарні рими рятують справу - можна наловчитися у підборі офігєнних рим, а душі у вірші так і не буде...
Хоча у цьому випадку зауваження абсолютно слушні. Але віршик цей дуже давній, і не хотілося нічого вдосконалювати - яким з'явився на світ Божий, таким нехай уже й буде.
Дякую за увагу! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 20:19:27 ]
Пушкін віршував не у 21 столітті)) Такі порівняння - все одно, що казати, що колись ковбаса була по 2.20, і забувати, що й середня ЗП тоді вимірювалась не тисячами, а сотнями.

Я ж без агресії, надіюсь, Ви це розумієте. І не кажу, що віршик геть поганий :)

З повагою!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 20:41:20 ]
Гм... Не думаю, що від порядкового номеру століття тут щось залежить - ми ж не про технічний прогрес мову ведемо. Втім, холєра їх бери, ті рими - аби ми здорові були! ;)
Я теж без агресії :) Мені ваше прагнення до досконалості зрозуміле і близьке. Головне - не перейматися тим занадто сильно. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 20:43:43 ]
В поезії так само існує технічний прогрес. Але так - ну їх в баню, ті рими. То все сублімація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 20:54:39 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 19:57:32 ]
...Холодний, хоч і літній. Мов змія,
На шибці стежка дощика звивалась.
А ти казав, що сумував... А я
На краще - та даремно, сподівалась.

Зараз модно пародіювати. А я просто ознайомив з версією.
Кому потрібні вертливі чоловіки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 20:34:47 ]
Дякую за версію. Усміхнулась :)
Щодо вертливих (а можна детальніше?) чоловіків: це пропозиція чи соціальне опитування? ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 20:44:45 ]
Гаррі, а в тебе версія сумна вийшла. У авторки ж оптимістичніше було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 20:53:59 ]
То Гаррі думкою сягнув у майбутнє (яке наразі вже - минуле). Скінчилося все банально-сумно. І оптимізм не допоміг ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 21:30:56 ]
Я орієнтувався на дощову стежину. А вона була, так само як і деякі стежини людської долі, кривенькою і стікала донизу. З нею перетнулась авторська паралель.

Розумник
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 21:51:20 ]
Ого! Ти ба... Кгм... Он воно як... (Мнеться, не знаючи, що б ще таке розумне сказати).
Ну, ви того... заходьте. І не тою стежиною, а то ще заблукаєте. Тут нормальна дорога є - все вгору та вгору. Воно, кажуть, і для здоровля пользітєльно ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 21:34:01 ]
Цікаво, а - Гренуіль де Маре, - це як буде українською? Українською до вас як звертатися..? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 21:54:49 ]
О-о-о... Ну, колись це мало статися. Хтось таки мав цим поцікавитися...
"В миру" я - ваша тезка. А з французької оце... "ім'я" і не намагайтеся перекласти. Краще буде - чесно кажу! А якщо таки перекладете - то хоч не кажіть нікому, благаю... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 21:52:15 ]
..Холодний, хоч і літній. Ти і я...
По шибці стежка дощова звивалась.
Ти доторкнувся, вигукнув: "Змія!"
Впізнав таки. А я не сподівалась... - теж варіант.
Добре пропонувати варіанти коли вже є твір. А твір таки симпатичний, емоційний. І, що головне, лаконічний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 21:59:02 ]
Ой, не можу... Боки від сміху болять! Ой, тримайте мене...
Оцей ваш варіант - на конкурс пародій! І то бігом! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Москвич (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-31 00:23:07 ]
Шановна Гренуіль де Маре (доречі, звідки такий оригінальний псевдонім?!), щиро з Вами погоджуюсь щодо римування віршів. Головне, щоб було від душі... Я думаю жоден з відомих нам поетів створюючи свої шедеври задумувався про якісь там рими. А просто намагався передати свої почуття.
Адже "поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі". Я рада, що Ви так майстерно вмієте відстоювати свої думки. Треба у Вас цьому повчитися:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-11 22:23:10 ]
Та я не те щоб "відстоювала свої думки", швидше - обсварювалася знехотя (за принципом "яке не є, зате моє - паскудити не дам!") :)) Бо тут правда на Юлиному боці - у коротенькому вірші всі "боки" відразу впадають у вічі. Просто вірші, написані не сьогодні, правити не вмію - вони мені вже чужі і за станом, і за настроєм.
А з псевдонімом ціла партизанська історія була... Але оскільки ця таємниця не лише моя, то не буду її видавати ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-02 23:10:50 ]
На крнкурс? - можна і на крнкурс.
У нас дуже багато бажаючих запропонувати свої варіанти, написати пародії... Та і добре! Пародія - то реклама. Пародію не пишуть на маловартісний твір. Тільки достойні автори мають пародії на свої твори!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-11 22:26:01 ]
Бажаючих - багато, але не всім і не завжди вдається написати гарно... Та ще й щоб не лише публіці, але й авторові сподобалося :)