ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Згадався дощ...
Образ твору ...Холодний, хоч і літній. Мов змія,
По шибці стежка дощова звивалась.
А ти: "Я так зіскучився..." А я
Тих слів од тебе вже й не сподівалась.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-30 15:59:03
Переглядів сторінки твору 7078
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 16:20:38 ]
одна строфа. малі форми мусять бути довершені. а тут - дієслівна рима. і слово "зіскучився" викликає підзру - то калька з російського "соскучился"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 18:05:09 ]
О! Нарешті і я дочекалася... Бачте, Юлечко, як просто заманити вас на свою сторінку: варто лише з римами "напартачити" ;))
Шкода, що ви розминулися у часі з... ну, приміром, Пушкіним. Дійсно, ну що це за жах:
"Под голубыми небесами
Великолепными коврами
Блестя на солнце, снег лежит;
Прозрачный лес один синеет,
И ель сквозь иней зеленеет,
И речка подо льдом блестит..."

Та ви б од такого римування каменя на камені не лишили! Довелось би бідоласі кинути своє недолуге "сочінітєльство", а оскільки нічого іншого він не вмів, то, мабуть, зачахнув би від горя та ганьби... І Дантесові не довелося б гріх на душу брати. :))
Жартую. Просто ви дуже вже близько берете до серця отакі промашки, а не завжди гарні рими рятують справу - можна наловчитися у підборі офігєнних рим, а душі у вірші так і не буде...
Хоча у цьому випадку зауваження абсолютно слушні. Але віршик цей дуже давній, і не хотілося нічого вдосконалювати - яким з'явився на світ Божий, таким нехай уже й буде.
Дякую за увагу! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 20:19:27 ]
Пушкін віршував не у 21 столітті)) Такі порівняння - все одно, що казати, що колись ковбаса була по 2.20, і забувати, що й середня ЗП тоді вимірювалась не тисячами, а сотнями.

Я ж без агресії, надіюсь, Ви це розумієте. І не кажу, що віршик геть поганий :)

З повагою!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 20:41:20 ]
Гм... Не думаю, що від порядкового номеру століття тут щось залежить - ми ж не про технічний прогрес мову ведемо. Втім, холєра їх бери, ті рими - аби ми здорові були! ;)
Я теж без агресії :) Мені ваше прагнення до досконалості зрозуміле і близьке. Головне - не перейматися тим занадто сильно. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 20:43:43 ]
В поезії так само існує технічний прогрес. Але так - ну їх в баню, ті рими. То все сублімація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 20:54:39 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 19:57:32 ]
...Холодний, хоч і літній. Мов змія,
На шибці стежка дощика звивалась.
А ти казав, що сумував... А я
На краще - та даремно, сподівалась.

Зараз модно пародіювати. А я просто ознайомив з версією.
Кому потрібні вертливі чоловіки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 20:34:47 ]
Дякую за версію. Усміхнулась :)
Щодо вертливих (а можна детальніше?) чоловіків: це пропозиція чи соціальне опитування? ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 20:44:45 ]
Гаррі, а в тебе версія сумна вийшла. У авторки ж оптимістичніше було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 20:53:59 ]
То Гаррі думкою сягнув у майбутнє (яке наразі вже - минуле). Скінчилося все банально-сумно. І оптимізм не допоміг ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 21:30:56 ]
Я орієнтувався на дощову стежину. А вона була, так само як і деякі стежини людської долі, кривенькою і стікала донизу. З нею перетнулась авторська паралель.

Розумник
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 21:51:20 ]
Ого! Ти ба... Кгм... Он воно як... (Мнеться, не знаючи, що б ще таке розумне сказати).
Ну, ви того... заходьте. І не тою стежиною, а то ще заблукаєте. Тут нормальна дорога є - все вгору та вгору. Воно, кажуть, і для здоровля пользітєльно ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 21:34:01 ]
Цікаво, а - Гренуіль де Маре, - це як буде українською? Українською до вас як звертатися..? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 21:54:49 ]
О-о-о... Ну, колись це мало статися. Хтось таки мав цим поцікавитися...
"В миру" я - ваша тезка. А з французької оце... "ім'я" і не намагайтеся перекласти. Краще буде - чесно кажу! А якщо таки перекладете - то хоч не кажіть нікому, благаю... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 21:52:15 ]
..Холодний, хоч і літній. Ти і я...
По шибці стежка дощова звивалась.
Ти доторкнувся, вигукнув: "Змія!"
Впізнав таки. А я не сподівалась... - теж варіант.
Добре пропонувати варіанти коли вже є твір. А твір таки симпатичний, емоційний. І, що головне, лаконічний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 21:59:02 ]
Ой, не можу... Боки від сміху болять! Ой, тримайте мене...
Оцей ваш варіант - на конкурс пародій! І то бігом! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Москвич (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-31 00:23:07 ]
Шановна Гренуіль де Маре (доречі, звідки такий оригінальний псевдонім?!), щиро з Вами погоджуюсь щодо римування віршів. Головне, щоб було від душі... Я думаю жоден з відомих нам поетів створюючи свої шедеври задумувався про якісь там рими. А просто намагався передати свої почуття.
Адже "поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі". Я рада, що Ви так майстерно вмієте відстоювати свої думки. Треба у Вас цьому повчитися:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-11 22:23:10 ]
Та я не те щоб "відстоювала свої думки", швидше - обсварювалася знехотя (за принципом "яке не є, зате моє - паскудити не дам!") :)) Бо тут правда на Юлиному боці - у коротенькому вірші всі "боки" відразу впадають у вічі. Просто вірші, написані не сьогодні, правити не вмію - вони мені вже чужі і за станом, і за настроєм.
А з псевдонімом ціла партизанська історія була... Але оскільки ця таємниця не лише моя, то не буду її видавати ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-02 23:10:50 ]
На крнкурс? - можна і на крнкурс.
У нас дуже багато бажаючих запропонувати свої варіанти, написати пародії... Та і добре! Пародія - то реклама. Пародію не пишуть на маловартісний твір. Тільки достойні автори мають пародії на свої твори!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-11 22:26:01 ]
Бажаючих - багато, але не всім і не завжди вдається написати гарно... Та ще й щоб не лише публіці, але й авторові сподобалося :)