ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.24 15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.

Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від

Микола Дудар
2025.12.24 14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.

В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,

Борис Костиря
2025.12.24 12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.

Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу

Сергій Губерначук
2025.12.24 09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.

23–24 серпня 1996 р., Київ

Віктор Кучерук
2025.12.24 06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.

Артур Сіренко
2025.12.23 23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих

С М
2025.12.23 22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?

О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,

Кока Черкаський
2025.12.23 15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами

Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Повільність вмирання
Пустоока, що ж ти так жорстоко,
по краплині сточуєш життя?
Ледве-ледве, тихо, крок за кроком
скимлить по східцях твоє взуття,
поки ти, не гасячи свідомість,
заглядаєш в очі, сміючись.
Милосердя! Але ти натомість
тягнеш жили. Шепіт твій «Корись!»
обриває спроби пожалітись
змученій і немічній душі.
Втративши свій дар небесний литись,
в ще живих очах стоять дощі.
Милості! Та тягнуться хвилини,
наче в пеклі прожиті віки.
А душа усе ніяк не злине,
і в очах: «Безжальні ви таки…»





Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-06 02:54:34
Переглядів сторінки твору 3009
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 10:11:17 ]
люблю такі колажі недомовок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 10:38:35 ]
дуже сильно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 10:27:56 ]
Дякую, що прочитали,Рудокоса Красуне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-06 10:27:15 ]
Гарно, Тетяно! Видається мені, що на таку тему краще не напишеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 10:28:58 ]
Дякую, Іване. Думаю, краще хтось колись уже писав і ще напише. Адже це не важко, досить тільки відсидіти біля вмираючого до кінця, придушуючи у собі бажання вбити лікаря швидкої, що роздратовано пояснює марність подальших викликів і неможливість допомоги; заборонивши собі здатність і право відчувати щось крім співчуття, прислухаючись до хрипів, аби у будь-яку мить вловити спробу вмираючої людини щось сказати, чи прочитати її бажання по очах. А коли людина піде і будуть виконані всі обов’язки відносно ритуалів, заборонені почуття повернуться – тоді нікуди від таких віршів нікуди не дінешся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-07 09:14:37 ]
Покликання у кожного своє...
Хтось пише вірші, хтось рубає дрОва,
А та із пряжі ниточку снує,
Цей садить дерево, щоб виросла діброва.

Порожньоока ходить де не ждуть,
А де чекають, поспіхом не мчиться...
Коли покличе Бог в останню путь,
Вона не промине в ту мить з'явиться.

У цьому її суть та правота,
Вона - послАнець божої десниці.
Ніхто не знає де межа ота,
Поза якою... солодко так спиться.


Дуже пройняв ваш твір, Тетянко. Відходять друзі та знайомі і... все частіш ця тема навертається у думках. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 10:30:43 ]
Дякую, Патарочко. Твоя правда, Порожньоока полюбляє з’являтись сюрпризом до тих, хто її не бажає, і довго стояти у ізголів’ї того, хто її вже зачекався. Мені доводилось спілкуватись зі старими, котрі мріяли про її прихід, але вони хотіли її миттєвої, бо їхнє життя, власне, вже перетворилось на повільне вмирання. Люди не бояться смерті, як факту, коли вважають свої земні справи завершеними, але процес повільного вмирання є жахливим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 13:26:20 ]
Сильний вірш!
Невеликі проблеми з наголосом у рядку:
"скимлить по східцЯх твоє взуття"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 14:37:14 ]
Справді... То я автоматично зорієнтувалась на місцеву вимову. Так не хочется щось тут змінювати...