ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
* * *
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Що відділяє нас від плину часу?
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Чорнобиль
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
* 57 *
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
* * *
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
Нетривіальні думки – 3
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
Туманні перспективи
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
* 56 *
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Похід суздальців на Новгород у лютому 1170 року
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
Смерть під вітрилом
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
* * *
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
24/7
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Security is mortals' chiefest enemy*
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Щасливцеве
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
Не спиться
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
Місто дитинства
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Прощание души
Зажигались лампадки над крышами,
а душа растворялась в ночи.
Листья чуткие дерева слышали,
как она обронила ключи.

Храм её превратился в развалины,
править бал стали страхи да тлен.
Уголёк догорел до окалины,
стихли реки артерий и вен.

Все страницы у жизни прочитаны,
и страданием смыты грехи,
а слепцы со своими молитвами,
как и прежде остались глухи.

Улетала душа в даль безбрежную,
скинув бремя телесных оков,
ну а мир улыбался по-прежнему
с добродушием тихих глупцов.

Кто там плачет? Её отпустите вы
свой полёт над землёй довершать.
Для души эта связанность нитями
словно слёзы, текущие вспять.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-07 12:55:33
Переглядів сторінки твору 3703
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 13:33:30 ]
Интересное философское стихотворение.
Тяжеловато звучит строчка:
"править бал стали страхи да тлен".
Не могу согласиться с песссимистическими заключениями:
"а слепцы со своими молитвами,
как и прежде остались глухи"
и тем более
"ну а мир улыбался по-прежнему
с добродушием тихих глупцов"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 14:29:06 ]
Сашо, а очікувала протесту саме проти цих рядків. Але ж у повному обсязі ми зможемо зрозуміти вмираючих тільки тоді, коли самі прямуватимемо цим шляхом, отже ми сліпі і глухі стосовно їхніх почуттів і думок, котрі вони вже не в силі висказати. Крім цього, хіба ж ми знаємо до кінця, як влаштований цей світ? А щодо «ну а мир улыбался по-прежнему с добродушием тихих глупцов», то вийди з помешкання, в котрому хтось вмирає, і що ти побачиш? Що життя триває, пташки щебечуть, сонечко сяє – і чиясь особиста трагедія вмирання є світові звичною річчю, котру він волів би не помічати…От тільки ми не хочемо цього визнавати, бо совість велить нам не ховатись ні за нашу сліпоту, ні за глухоту, ні за глупоту, Не поспішай протестувати проти глупоти, просто порівняй загальний обсяг уже відкритих людям знань і обсяг, котрий здатна вмістити у собі окрема людина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 14:45:06 ]
Сильно написано, Тетяно. Чомусь Ви з початком осені взялись за таку нелегку тематику. Напевне, багато пережито. Чи передумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 17:58:15 ]
Просто померла не чужа мені людина, і я була коло неї у останні години її життя, от і все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 15:14:15 ]
Было о том, было и о сем, а я замечу, что строка "Листья чуткие дерева слышали" мне покорилась с третьего разу. Не знаю, почему. То ли переплетение очень уж сложное, то ли "дерева" воспринимаются как-то не по-деревянному. Одним словом, не знаю.
Но, конечно же, я за такие стихотворения.
Спаси-бон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 18:54:08 ]
Всё резонно, Алексий, для такого восприятия этой строки действительно не одна причина. "Чуткие листья дерева слышали…" - всё понятно, а перестановка "Листья чуткие дерева слышали…" в подсознании может превращаться в "Листья чуткие деревО слышали…", потому что так более привычный порядок слов. А ещё ""Листья чуткие" ассоциируются с "Уши чуткие", что идёт вразрез со стереотипом "Тупой, как дерево". :) Но, если представить, как душа пролетает неслышно сквозь ветви дерева, стоящего у окна, теряя возможность возврата в тело, и только листья лёгким движением отвечают на взмах её крыльев – то образ вполне ясен. Надеюсь, я правильно поняла Ваш комментарий, Алексий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 19:36:17 ]
Он достаточно тупой для того, чтобы возникали любые сомнения.
"А деревья листвою услышали" - мой вариант таков.
Конечно же, я не ничего не предлагаю. И Ваша аргументация понятна.
Я просто прочитал эту строфу заново. И стихотворение понравилось еще больше.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 23:12:31 ]
«Он достаточно тупой для того, чтобы возникали любые сомнения.» - супер, а я то какая тупая, коли у меня все-таки возникли сомнения по поводу тупого комментария!!! : ))) Алексий, Вы меня просто сразили этой попыткой самоуничижения, давайте договоримся о запрете на подобные мысли, ведь если бояться сказать что-то не то, искреннего общения не получится, а ведь в искренности и состоит вся прелесть общения.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 18:12:53 ]
Таню, щемний вірш! Особливо гостро відчуваю його сьогодні, бо дізналася, що помер гарний поет та гарна людина Володимир Солодовніков. Дякую Вам!
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 19:04:54 ]
Так, це справді сумно. Було б добре, якби хтось розмістив у ПМ вірші, написані ним раніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 18:21:13 ]
Якщо чесно, то я Таню вважаю ваші коменти на ПМ окремим , більш насиченим здобутком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 19:13:04 ]
:)Більш насиченим здобутком, ніж вірші? Мабуть, у цій думці є резон, адже вірші у певному сенсі є абстракцією,спробою проекції свого бачення у всесвіт, а коменти - це спілкування з живими людьми. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 23:52:25 ]
Тоді моє Вам шанування за глибину коментів! Їх можна виставляти окремими творами, разом з людьми.:)