А так і є, Юліє.

Головне - результат, а він наочний, бо давно вже відпала потреба у виправних засобах.

Ні, я проти безжальних покарань, бо це неправильно і не виховуюїє. Але, довіряючи Слову Божому (з моїх творів Ви можете це зрозуміти), ми застосовували метод впливу, який колись і мене утримував у межах субординації. Мої діти завжди відчували різницю між батьківським авторитетом і необхідністю слухатись. Від покарання їх зупиняла переконаність, що, власне, покарання невідворотнє у разі відкритого непослуху, але після покарання завжди було примирення. Ну і, звичайно, діти знали, що так не можна робити з певної причини. Свідомий вибір опору і заслужена реакція батьків - причини і наслідки. Нащадки мають вчитись тому, що у житті доводиться робити не тільки те, що приємне, не лише споживати. А зазвичай достатньо було тільки слова, щоб наші діти виконували наші прохання.

Вона тому неоднозначна, що метод, запропонований Соломоном (це біблійний метод) неправильно застосовують на практиці. Я ніколи не зміг би виховати чужу дитину, бо люблю тільки своїх, а без любові нема чого тут робити. Караючи нерозсудливо, можна більше зашкодити, ніж виховати і мені так здається, що добра половина батьків не знає, як це робити. У Фрейда (насправді Фройда) усі висновки витікають із хибної теорії, яку я не підтримую, оскільки вона взагалі суперечить Біблії. А от Святе Письмо я сприймаю як абсолютний авторитет. На іншому ресурсі до цього вірша я додав розлогіший матеріал з біблійних витягів.

Так отож! Я сам собі приклад. Карали мене як треба, бо давав для того підстави.