ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Жив поет, як і належить - бідно

«жив письменник, як і годиться, бідно... помер...
його заслужено шанують…» із коментарів до інформації про смерть О.Ульяненка на порталі Мукачево.нет

Юрій (прізвище невідоме)

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-12 20:08:55
Переглядів сторінки твору 7744
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.478 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.419 / 5.5  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.848
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 21:21:12 ]
Ого, як глИбоко Ви, пане Василю!
Це щось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 21:31:04 ]
А я ось сумніваюся, Ярославе!
Дорогий Василю, що це таке - "Жив поет, як і належить – бідно..."???
"Багато" - це ж від з Богом?!
Поет не може жити бідно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 21:40:55 ]
...матеріально - може... духовно - ні, Ви це мали на увазі, пане Володимире?
..як часто ми на це(перше у відповіді) не звертаємо уваги!
я взагалі в шоці від того як ми зачерствіли душею - ми на це не звертаємо уваги!!! Що - бідність не порок? Порок! це неможливість нормального життя.
Чи хтось знає з присутніх, що тяжко хворий поет із Луганська Іван Низовий? Хтось знає про те, що більшість поетів вмирають від бідності матеріальної??? це - прикро особисто мені, бо ми - люди в першу чергу. А для людини бідність матеріальна, це - хвороби, смерть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 21:46:22 ]
Категорично не згідний, дорога Людмило!
Що значить бідність матеріальна? Що Бог не дає нам чистого повітря, чистих рік, твердої землі під ногами?! Соромимося своїх слів - все нам дано!
А що баксів якимсь тлумкам не вистачає, то навіщо про це тут говорити!
І навіщо всіх називати поетами! Не поети всі! І смерть - це інше, ніж ви гадаєте. Досить причитати, вірмо Господу, зрештою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:50:10 ]
"Що Бог не дає вам чистого повітря, чистих рік, твердої землі під ногами?! "- оце вірно. Але люди до цього звикають, вважають, що так буде завжди, бо так має бути... Мені на це відкрилися очі, коли я якось у 90-х читав книжки Свіяша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:03:05 ]
). А я з ним знайома, пане Коко. У дев"яностих, нагадаєте, яку книгу ви читали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:12:39 ]
Мова не про конкретного поета, панове. І ніхто всіх поетами не називає. Мова про байдужість людську, про черствість душ... Подивіться у якому стані цвинтарі наші, не у столиці, звичайно... І як ми сприймаємо смерть - як у грі: втратив життя - маєш ще кілька в запасі. А помреш - тебе заслужено шануватимуть! Такий стереотип існує, хто мені скаже, що це не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:29:12 ]
Що доля нелегка, – в цім користь і своя є,
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.


Ліна Костенко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:14:53 ]
"Але як ховаємо поетів
То такі ми нелюди" - Василю, щось тут не так, здається. Хіба пишність похорону свідчить про щось більш менш вічне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:26:13 ]
А я хіба говорив про пишність? Та ні! Пишність тут ні до чого. Поет і пишність несумісні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:30:11 ]
А про що Ви говорили у цих рядках?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:41:44 ]
Ну... Якщо вірш потрібно пояснювати, то це погано. Певно, тут справді щось не так. Можливо, тут присутня якась поверховість у написанні чи прочитанні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:47:46 ]
Та ні, не весь вірш. Просто я сприйняла ці рядки (можливо, поверхнево) так, що саме від того "як" ми ховаємо, залежить те, які ми люди чи нелюди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:53:53 ]
до речі, хто ще не знає... 30 серпня поховали молодого ще запорізького ПОЕТА Влада Кльона, а повертаючись з його похорону, насмерть розбилася в автомобілі 31-річна краматорська поетка Аліна Остафійчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:05:33 ]
Якщо Ви читали Свіяша, то можете додумати, чому так сталося. Земля їм пухом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 03:55:07 ]
НЕ НАДО КОПИТЬ В СЕБЕ ЗЛОБУ

Не надо копить в себе злобу. Не надо думать, что весь мир против и уже ничто не изменится. Земля прекрасна независимо от твоей черноты. Реки прозрачны, не смотря на человеческий смрад. И жизнь никогда не останавливается перед смертью. Не думайте, что вы сможете переделать землю, высушить реки и испортить жизнь.
Вы – ничто в больших руках Бога, вы – роса просыпающейся планеты. Подумайте как мелко ваше сознание, и запомните — ваше горе — это ваша выдумка. Потому что в мире НЕТ такого понятия. Вы сами его придумали, вы сами получаете удовольствие от своего страдания.
А я говорю – я счастлива. Счастлива, когда отвергнута любовью. Счастлива, когда забыта друзьями. Счастлива, когда прикована к пос тели. Все это – иллюзия человечества. Этого нет. Есть только мир, есть земля и вода. Есть моя жизнь. И какое мне дело до смерти, пока я живу? И какое мне дело до несчастья, если оно – выдумка. Не смотря на все ограничения, я – полноценный человек. И чем больше я встречаю зла, тем больше люблю жизнь. Я отвергаю злость и обиду. Я хочу, чтобы люди поняли – самое большое зло – это привычка к жизни.
Не надо привыкать к земле и к рекам! Каждый день, каждую
секунду вглядывайтесь в свой мир, и увидите миллиарды новых причин для радости. Каждый раз, просыпаясь на земле, вспоминайте, что эта жизнь подарена вам только однажды. И ее надо прожить, а не просидеть у телевизора.
Но даже когда у вас нет возможности жить полной жизнью,
наслаждаться горными вершинами, бескрайним морем, азартом побед и человеческим общением, вы можете быть счастливыми.
Чтобы когда-нибудь, умирая, сказать всему миру – спасибо.
Аліна Остафійчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 09:05:39 ]
Вона отримала те, чого хотіла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:54:59 ]
І від того також. І від того, чи приносимо квіти на могилу, чи пам"ятаємо, чи перечитуємо... Але тут у мене поет - щось більше. Людина, творець... Жива істота, яка любила, будувала, робила добро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 23:00:43 ]
Про Влада я знав... А про Аліну?... Земля їм пухом.
А як їх ховали? Переконаний, про пишність тут говорити не приходиться. А чи людей на похоронах було багато?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 23:11:05 ]
до речі, хто ще не знає... 30 серпня поховали молодого ще запорізького ПОЕТА Влада Кльона, а повертаючись з його похорону, насмерть розбилася в автомобілі 31-річна краматорська поетка Аліна Остафійчук.