ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Павло Сікорський
2026.01.19 17:51
Якби ми вдвох поїхали в Херсон,
З тобою був би в нас х.ровий сон.

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.

Микола Дудар
2026.01.19 13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил

С М
2026.01.18 19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Жив поет, як і належить - бідно

«жив письменник, як і годиться, бідно... помер...
його заслужено шанують…» із коментарів до інформації про смерть О.Ульяненка на порталі Мукачево.нет

Юрій (прізвище невідоме)

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-12 20:08:55
Переглядів сторінки твору 8562
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.478 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.419 / 5.5  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.848
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 21:21:12 ]
Ого, як глИбоко Ви, пане Василю!
Це щось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 21:31:04 ]
А я ось сумніваюся, Ярославе!
Дорогий Василю, що це таке - "Жив поет, як і належить – бідно..."???
"Багато" - це ж від з Богом?!
Поет не може жити бідно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 21:40:55 ]
...матеріально - може... духовно - ні, Ви це мали на увазі, пане Володимире?
..як часто ми на це(перше у відповіді) не звертаємо уваги!
я взагалі в шоці від того як ми зачерствіли душею - ми на це не звертаємо уваги!!! Що - бідність не порок? Порок! це неможливість нормального життя.
Чи хтось знає з присутніх, що тяжко хворий поет із Луганська Іван Низовий? Хтось знає про те, що більшість поетів вмирають від бідності матеріальної??? це - прикро особисто мені, бо ми - люди в першу чергу. А для людини бідність матеріальна, це - хвороби, смерть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 21:46:22 ]
Категорично не згідний, дорога Людмило!
Що значить бідність матеріальна? Що Бог не дає нам чистого повітря, чистих рік, твердої землі під ногами?! Соромимося своїх слів - все нам дано!
А що баксів якимсь тлумкам не вистачає, то навіщо про це тут говорити!
І навіщо всіх називати поетами! Не поети всі! І смерть - це інше, ніж ви гадаєте. Досить причитати, вірмо Господу, зрештою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:50:10 ]
"Що Бог не дає вам чистого повітря, чистих рік, твердої землі під ногами?! "- оце вірно. Але люди до цього звикають, вважають, що так буде завжди, бо так має бути... Мені на це відкрилися очі, коли я якось у 90-х читав книжки Свіяша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:03:05 ]
). А я з ним знайома, пане Коко. У дев"яностих, нагадаєте, яку книгу ви читали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:12:39 ]
Мова не про конкретного поета, панове. І ніхто всіх поетами не називає. Мова про байдужість людську, про черствість душ... Подивіться у якому стані цвинтарі наші, не у столиці, звичайно... І як ми сприймаємо смерть - як у грі: втратив життя - маєш ще кілька в запасі. А помреш - тебе заслужено шануватимуть! Такий стереотип існує, хто мені скаже, що це не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:29:12 ]
Що доля нелегка, – в цім користь і своя є,
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.


Ліна Костенко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:14:53 ]
"Але як ховаємо поетів
То такі ми нелюди" - Василю, щось тут не так, здається. Хіба пишність похорону свідчить про щось більш менш вічне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:26:13 ]
А я хіба говорив про пишність? Та ні! Пишність тут ні до чого. Поет і пишність несумісні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:30:11 ]
А про що Ви говорили у цих рядках?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:41:44 ]
Ну... Якщо вірш потрібно пояснювати, то це погано. Певно, тут справді щось не так. Можливо, тут присутня якась поверховість у написанні чи прочитанні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:47:46 ]
Та ні, не весь вірш. Просто я сприйняла ці рядки (можливо, поверхнево) так, що саме від того "як" ми ховаємо, залежить те, які ми люди чи нелюди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:53:53 ]
до речі, хто ще не знає... 30 серпня поховали молодого ще запорізького ПОЕТА Влада Кльона, а повертаючись з його похорону, насмерть розбилася в автомобілі 31-річна краматорська поетка Аліна Остафійчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:05:33 ]
Якщо Ви читали Свіяша, то можете додумати, чому так сталося. Земля їм пухом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 03:55:07 ]
НЕ НАДО КОПИТЬ В СЕБЕ ЗЛОБУ

Не надо копить в себе злобу. Не надо думать, что весь мир против и уже ничто не изменится. Земля прекрасна независимо от твоей черноты. Реки прозрачны, не смотря на человеческий смрад. И жизнь никогда не останавливается перед смертью. Не думайте, что вы сможете переделать землю, высушить реки и испортить жизнь.
Вы – ничто в больших руках Бога, вы – роса просыпающейся планеты. Подумайте как мелко ваше сознание, и запомните — ваше горе — это ваша выдумка. Потому что в мире НЕТ такого понятия. Вы сами его придумали, вы сами получаете удовольствие от своего страдания.
А я говорю – я счастлива. Счастлива, когда отвергнута любовью. Счастлива, когда забыта друзьями. Счастлива, когда прикована к пос тели. Все это – иллюзия человечества. Этого нет. Есть только мир, есть земля и вода. Есть моя жизнь. И какое мне дело до смерти, пока я живу? И какое мне дело до несчастья, если оно – выдумка. Не смотря на все ограничения, я – полноценный человек. И чем больше я встречаю зла, тем больше люблю жизнь. Я отвергаю злость и обиду. Я хочу, чтобы люди поняли – самое большое зло – это привычка к жизни.
Не надо привыкать к земле и к рекам! Каждый день, каждую
секунду вглядывайтесь в свой мир, и увидите миллиарды новых причин для радости. Каждый раз, просыпаясь на земле, вспоминайте, что эта жизнь подарена вам только однажды. И ее надо прожить, а не просидеть у телевизора.
Но даже когда у вас нет возможности жить полной жизнью,
наслаждаться горными вершинами, бескрайним морем, азартом побед и человеческим общением, вы можете быть счастливыми.
Чтобы когда-нибудь, умирая, сказать всему миру – спасибо.
Аліна Остафійчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 09:05:39 ]
Вона отримала те, чого хотіла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:54:59 ]
І від того також. І від того, чи приносимо квіти на могилу, чи пам"ятаємо, чи перечитуємо... Але тут у мене поет - щось більше. Людина, творець... Жива істота, яка любила, будувала, робила добро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 23:00:43 ]
Про Влада я знав... А про Аліну?... Земля їм пухом.
А як їх ховали? Переконаний, про пишність тут говорити не приходиться. А чи людей на похоронах було багато?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 23:11:05 ]
до речі, хто ще не знає... 30 серпня поховали молодого ще запорізького ПОЕТА Влада Кльона, а повертаючись з його похорону, насмерть розбилася в автомобілі 31-річна краматорська поетка Аліна Остафійчук.