ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Єгоза
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Морські походи козаків під проводом Сагайдачного, як про те переповів старий козак Опанас Ковбаня
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час…
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
Протилежності
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима!
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Бажання ще (Procol Harum)
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути!
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Переднє слiвце
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Контроверсійне - 2
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Світло
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
Малий Фонтан - моє село (акровірш)
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
Не треба "потім" (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
***
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
* * *
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Мала земля
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Жив поет, як і належить - бідно

«жив письменник, як і годиться, бідно... помер...
його заслужено шанують…» із коментарів до інформації про смерть О.Ульяненка на порталі Мукачево.нет

Юрій (прізвище невідоме)

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-12 20:08:55
Переглядів сторінки твору 8459
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.478 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.419 / 5.5  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.848
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 21:21:12 ]
Ого, як глИбоко Ви, пане Василю!
Це щось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 21:31:04 ]
А я ось сумніваюся, Ярославе!
Дорогий Василю, що це таке - "Жив поет, як і належить – бідно..."???
"Багато" - це ж від з Богом?!
Поет не може жити бідно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 21:40:55 ]
...матеріально - може... духовно - ні, Ви це мали на увазі, пане Володимире?
..як часто ми на це(перше у відповіді) не звертаємо уваги!
я взагалі в шоці від того як ми зачерствіли душею - ми на це не звертаємо уваги!!! Що - бідність не порок? Порок! це неможливість нормального життя.
Чи хтось знає з присутніх, що тяжко хворий поет із Луганська Іван Низовий? Хтось знає про те, що більшість поетів вмирають від бідності матеріальної??? це - прикро особисто мені, бо ми - люди в першу чергу. А для людини бідність матеріальна, це - хвороби, смерть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 21:46:22 ]
Категорично не згідний, дорога Людмило!
Що значить бідність матеріальна? Що Бог не дає нам чистого повітря, чистих рік, твердої землі під ногами?! Соромимося своїх слів - все нам дано!
А що баксів якимсь тлумкам не вистачає, то навіщо про це тут говорити!
І навіщо всіх називати поетами! Не поети всі! І смерть - це інше, ніж ви гадаєте. Досить причитати, вірмо Господу, зрештою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:50:10 ]
"Що Бог не дає вам чистого повітря, чистих рік, твердої землі під ногами?! "- оце вірно. Але люди до цього звикають, вважають, що так буде завжди, бо так має бути... Мені на це відкрилися очі, коли я якось у 90-х читав книжки Свіяша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:03:05 ]
). А я з ним знайома, пане Коко. У дев"яностих, нагадаєте, яку книгу ви читали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:12:39 ]
Мова не про конкретного поета, панове. І ніхто всіх поетами не називає. Мова про байдужість людську, про черствість душ... Подивіться у якому стані цвинтарі наші, не у столиці, звичайно... І як ми сприймаємо смерть - як у грі: втратив життя - маєш ще кілька в запасі. А помреш - тебе заслужено шануватимуть! Такий стереотип існує, хто мені скаже, що це не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:29:12 ]
Що доля нелегка, – в цім користь і своя є,
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.


Ліна Костенко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:14:53 ]
"Але як ховаємо поетів
То такі ми нелюди" - Василю, щось тут не так, здається. Хіба пишність похорону свідчить про щось більш менш вічне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:26:13 ]
А я хіба говорив про пишність? Та ні! Пишність тут ні до чого. Поет і пишність несумісні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:30:11 ]
А про що Ви говорили у цих рядках?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:41:44 ]
Ну... Якщо вірш потрібно пояснювати, то це погано. Певно, тут справді щось не так. Можливо, тут присутня якась поверховість у написанні чи прочитанні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:47:46 ]
Та ні, не весь вірш. Просто я сприйняла ці рядки (можливо, поверхнево) так, що саме від того "як" ми ховаємо, залежить те, які ми люди чи нелюди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:53:53 ]
до речі, хто ще не знає... 30 серпня поховали молодого ще запорізького ПОЕТА Влада Кльона, а повертаючись з його похорону, насмерть розбилася в автомобілі 31-річна краматорська поетка Аліна Остафійчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:05:33 ]
Якщо Ви читали Свіяша, то можете додумати, чому так сталося. Земля їм пухом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 03:55:07 ]
НЕ НАДО КОПИТЬ В СЕБЕ ЗЛОБУ

Не надо копить в себе злобу. Не надо думать, что весь мир против и уже ничто не изменится. Земля прекрасна независимо от твоей черноты. Реки прозрачны, не смотря на человеческий смрад. И жизнь никогда не останавливается перед смертью. Не думайте, что вы сможете переделать землю, высушить реки и испортить жизнь.
Вы – ничто в больших руках Бога, вы – роса просыпающейся планеты. Подумайте как мелко ваше сознание, и запомните — ваше горе — это ваша выдумка. Потому что в мире НЕТ такого понятия. Вы сами его придумали, вы сами получаете удовольствие от своего страдания.
А я говорю – я счастлива. Счастлива, когда отвергнута любовью. Счастлива, когда забыта друзьями. Счастлива, когда прикована к пос тели. Все это – иллюзия человечества. Этого нет. Есть только мир, есть земля и вода. Есть моя жизнь. И какое мне дело до смерти, пока я живу? И какое мне дело до несчастья, если оно – выдумка. Не смотря на все ограничения, я – полноценный человек. И чем больше я встречаю зла, тем больше люблю жизнь. Я отвергаю злость и обиду. Я хочу, чтобы люди поняли – самое большое зло – это привычка к жизни.
Не надо привыкать к земле и к рекам! Каждый день, каждую
секунду вглядывайтесь в свой мир, и увидите миллиарды новых причин для радости. Каждый раз, просыпаясь на земле, вспоминайте, что эта жизнь подарена вам только однажды. И ее надо прожить, а не просидеть у телевизора.
Но даже когда у вас нет возможности жить полной жизнью,
наслаждаться горными вершинами, бескрайним морем, азартом побед и человеческим общением, вы можете быть счастливыми.
Чтобы когда-нибудь, умирая, сказать всему миру – спасибо.
Аліна Остафійчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 09:05:39 ]
Вона отримала те, чого хотіла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:54:59 ]
І від того також. І від того, чи приносимо квіти на могилу, чи пам"ятаємо, чи перечитуємо... Але тут у мене поет - щось більше. Людина, творець... Жива істота, яка любила, будувала, робила добро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 23:00:43 ]
Про Влада я знав... А про Аліну?... Земля їм пухом.
А як їх ховали? Переконаний, про пишність тут говорити не приходиться. А чи людей на похоронах було багато?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 23:11:05 ]
до речі, хто ще не знає... 30 серпня поховали молодого ще запорізького ПОЕТА Влада Кльона, а повертаючись з його похорону, насмерть розбилася в автомобілі 31-річна краматорська поетка Аліна Остафійчук.