ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.30 14:02
Ніяких більше зобов'язень
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…

Світлана Пирогова
2024.04.30 13:53
Моє натхнення (акровірш)
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.

Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...

Іван Потьомкін
2024.04.30 11:05
Новітній неофіт
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.

Микола Соболь
2024.04.30 09:40
У смертельнім герці
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

Ілахім Поет
2024.04.30 09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на

Леся Горова
2024.04.30 09:00
Повінь
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -

Віктор Кучерук
2024.04.30 06:01
* * *
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,

Ірина Вовк
2024.04.29 23:07
Колискова для Львова
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.

Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.

Микола Дудар
2024.04.29 13:58
***
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…

Олександр Сушко
2024.04.29 12:22
Коли?
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.

За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,

Ігор Шоха
2024.04.29 11:37
За багетами петриківського розпису
                ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Лісу дух непересічний
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
I це все про тебе
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
* * *
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Вітражі дитинства
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (аналогии)
Образ твору finita la commedia

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-10 21:19:17
Переглядів сторінки твору 3668
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 21:32:17 ]
Сибирского здоровья тебе, Олексий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 21:38:20 ]
Сибирь и солнцу не обогреть, уважаемый Мишель.

Спасибон.
Но нужно стремиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 23:50:17 ]
Похожий на искры светил
За краешком неба Сибири
Для женщин я был, как тротил,
И те от меня уходили,
Изъявши картофель, крупу,
Укутав себя в одеяло,
Найденное ими в шкапу,
И там же найденное сало
Сплывало, как солнце, бегом
В иную Сибири обытель...

Вослед им лечу утюгом,
Теряючи свой отпаритель :)

Уважаемый Алексий. Вопрос к форме, так сказать... То, что женщины уходили от Вас слегка покруглевшими - понятно. А Вы, а Вы?... Ваша скромная по-читательница.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 08:25:50 ]
А я, если слить воедино два образа - мой и моего ЛГ, ухожу как обычно, с моей любимой сумкой. И одеждой по сезону. У меня есть дивный лисий треух. Иногда уходил с кем-нибудь из совместно нажитых детишек. Кто им даст пресловутую путевку жизнь, если не я? Да и со мною всем хорошо и уютно. Но я много работаю, и обо мне поэтому легче забывать. От меня легко отвыкать. А я никак не привыкну к одному и тому же исходу. На тебя сначала едва ли не молятся, затем в тебе находят и человека с рубашками, нательным бельем. Носки я категорически не ношу. Для зимы существуют испытанные временем онучи. И ты уже не ясно солнышко и не подобие бога на земле, а простой сапиенс. И приходит время уходить, оставляя предметы роскоши и уюта, и заводя для себя новую статью расходов. Наместницы бога на земле наши женщины, но далеко как не птички божии. Их нужно содержать, им стоит помогать, их нельзя терять. Их лучше находить и находить. Маловат Якутск - всего каких-то едва ли не 268 тысяч. А женщин и того меньше. Пригородов типа "золотого кольца" почти что нет. Вот и крутись...
Скромный ответчик по сути Алексий III.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 08:29:56 ]
Чуть не забыл. Спасибон за экспромт )))
В нем есть одна неточность. На самом деле я стараюсь ничего не терять. Больше всего я люблю находить. Жаль, что оно нередко оказывается уже чьим-то.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 01:00:32 ]
Слово "переспать" в отношении Солнца заставляет меня заподозрить Вас, о Потапий, в приравнивании себя к сему светилу. Такая вот неожиданная аналогия)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 08:34:47 ]
Так получилось, о Мрия.
Ложилось слово во строку глубокой ночью.
Переписывать уже не стану. Я лучше создам следующее стихотворение. И оно опять получится ночью. Днем некогда. Разве что, как сейчас, найти время ответить на письма и снести деньжат в отделение банка. Удачным был день. А казалось бы, понедельник.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-11 09:38:23 ]
не могла пройти мимо, на выходные особо чувствовалась потребность в тепле, солнца почти не было, под одеялом так и прошли)))с фильмами и книгами))) понимаю))) Леша, о чем ты) ну а я о своем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 10:28:22 ]
А у нас его хоть завались. А пользы? Практически Нуль. И температуры столько же. А оно себе восходит и заходит. Я хотел написать именно об этом. Пускай бы оно восходило и заходило. Каких-то пару сотен раз - и снова месяц настоящего лета. А получилось о своем... Лирика-лирикой...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 12:40:12 ]
Я случайно удалил Ваш комментарий, уважаемая Мария, пытаясь разместить ю-туб. Да я и своих уже два удалил.
Поэтому отвечаю, словно в пустоту. Но отвечаю Вам.
Спасибон.

И мне печально это осознавать то, о чем Вы написали.

Пою:

То не ветер ветку клонит,
Не дубравушка шумит.
То мое мое сердечко стонет,
Как осенний лист дрожит.
То мое мое сердечко стонет,
Как осенний лист, дрожит
Извела меня кручина,
Подколодная змея.
Догорай, гори, моя лучина,
Догорю с тобой и я.
Не житье мне здесь без милой,
С кем пойду теперь к венцу?
Знать, судил мне рок с могилой
Обвенчаться молодцу.
Расступись, земля сырая,
Дай мне, молодцу, покой.
Приюти, меня, родная,
В тихой келье гробовой...

Это одна из моих любимых песен...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-11 14:46:54 ]
Мистер Алексий, спасибо Вам за ответ. Совсем, как видите, не в пустоту.

"...Догорай, гори, моя лучина,
Догорю с тобой и я..." - тяжело. Пожалуйста, измените настроение. Пусть оно у Вас будет светлым, с искринкой :)

Почему-то на ум пришло: Анна Герман и в ее исполнении "Гори, гори, моя звезда".
(от "аналогии")

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 16:53:26 ]
Олексію! Не дуже так "раздвоюйся" аналогіями! Здоров'я тобі сибірського... по дівчатам сонця дарувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-11 17:28:20 ]
Цікаві у Вас аналогії. І слово Ваше світле, хоч і "лягало у рядок глибокої ночі". Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 21:41:52 ]
Пишу практически глубокой ночью с переходом в раннее утро, а слово светлое.
Сложно анализировать, но приятно осознавать.

Спасибон.