ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.07.29 08:27
Розрив
Змістовна мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.

А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
* * *
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі (продовження 3)
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім (The Doors)
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
Питання до осені
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
У водах, у землях, у хвилях вогню
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Океан аромотерапії
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Повернення
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
* 155 *
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Скімливий
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
* * *
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 2)
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (аналогии)
Образ твору finita la commedia

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-10 21:19:17
Переглядів сторінки твору 4521
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 21:32:17 ]
Сибирского здоровья тебе, Олексий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 21:38:20 ]
Сибирь и солнцу не обогреть, уважаемый Мишель.

Спасибон.
Но нужно стремиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 23:50:17 ]
Похожий на искры светил
За краешком неба Сибири
Для женщин я был, как тротил,
И те от меня уходили,
Изъявши картофель, крупу,
Укутав себя в одеяло,
Найденное ими в шкапу,
И там же найденное сало
Сплывало, как солнце, бегом
В иную Сибири обытель...

Вослед им лечу утюгом,
Теряючи свой отпаритель :)

Уважаемый Алексий. Вопрос к форме, так сказать... То, что женщины уходили от Вас слегка покруглевшими - понятно. А Вы, а Вы?... Ваша скромная по-читательница.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 08:25:50 ]
А я, если слить воедино два образа - мой и моего ЛГ, ухожу как обычно, с моей любимой сумкой. И одеждой по сезону. У меня есть дивный лисий треух. Иногда уходил с кем-нибудь из совместно нажитых детишек. Кто им даст пресловутую путевку жизнь, если не я? Да и со мною всем хорошо и уютно. Но я много работаю, и обо мне поэтому легче забывать. От меня легко отвыкать. А я никак не привыкну к одному и тому же исходу. На тебя сначала едва ли не молятся, затем в тебе находят и человека с рубашками, нательным бельем. Носки я категорически не ношу. Для зимы существуют испытанные временем онучи. И ты уже не ясно солнышко и не подобие бога на земле, а простой сапиенс. И приходит время уходить, оставляя предметы роскоши и уюта, и заводя для себя новую статью расходов. Наместницы бога на земле наши женщины, но далеко как не птички божии. Их нужно содержать, им стоит помогать, их нельзя терять. Их лучше находить и находить. Маловат Якутск - всего каких-то едва ли не 268 тысяч. А женщин и того меньше. Пригородов типа "золотого кольца" почти что нет. Вот и крутись...
Скромный ответчик по сути Алексий III.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 08:29:56 ]
Чуть не забыл. Спасибон за экспромт )))
В нем есть одна неточность. На самом деле я стараюсь ничего не терять. Больше всего я люблю находить. Жаль, что оно нередко оказывается уже чьим-то.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 01:00:32 ]
Слово "переспать" в отношении Солнца заставляет меня заподозрить Вас, о Потапий, в приравнивании себя к сему светилу. Такая вот неожиданная аналогия)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 08:34:47 ]
Так получилось, о Мрия.
Ложилось слово во строку глубокой ночью.
Переписывать уже не стану. Я лучше создам следующее стихотворение. И оно опять получится ночью. Днем некогда. Разве что, как сейчас, найти время ответить на письма и снести деньжат в отделение банка. Удачным был день. А казалось бы, понедельник.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-11 09:38:23 ]
не могла пройти мимо, на выходные особо чувствовалась потребность в тепле, солнца почти не было, под одеялом так и прошли)))с фильмами и книгами))) понимаю))) Леша, о чем ты) ну а я о своем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 10:28:22 ]
А у нас его хоть завались. А пользы? Практически Нуль. И температуры столько же. А оно себе восходит и заходит. Я хотел написать именно об этом. Пускай бы оно восходило и заходило. Каких-то пару сотен раз - и снова месяц настоящего лета. А получилось о своем... Лирика-лирикой...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 12:40:12 ]
Я случайно удалил Ваш комментарий, уважаемая Мария, пытаясь разместить ю-туб. Да я и своих уже два удалил.
Поэтому отвечаю, словно в пустоту. Но отвечаю Вам.
Спасибон.

И мне печально это осознавать то, о чем Вы написали.

Пою:

То не ветер ветку клонит,
Не дубравушка шумит.
То мое мое сердечко стонет,
Как осенний лист дрожит.
То мое мое сердечко стонет,
Как осенний лист, дрожит
Извела меня кручина,
Подколодная змея.
Догорай, гори, моя лучина,
Догорю с тобой и я.
Не житье мне здесь без милой,
С кем пойду теперь к венцу?
Знать, судил мне рок с могилой
Обвенчаться молодцу.
Расступись, земля сырая,
Дай мне, молодцу, покой.
Приюти, меня, родная,
В тихой келье гробовой...

Это одна из моих любимых песен...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-11 14:46:54 ]
Мистер Алексий, спасибо Вам за ответ. Совсем, как видите, не в пустоту.

"...Догорай, гори, моя лучина,
Догорю с тобой и я..." - тяжело. Пожалуйста, измените настроение. Пусть оно у Вас будет светлым, с искринкой :)

Почему-то на ум пришло: Анна Герман и в ее исполнении "Гори, гори, моя звезда".
(от "аналогии")

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 16:53:26 ]
Олексію! Не дуже так "раздвоюйся" аналогіями! Здоров'я тобі сибірського... по дівчатам сонця дарувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-11 17:28:20 ]
Цікаві у Вас аналогії. І слово Ваше світле, хоч і "лягало у рядок глибокої ночі". Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 21:41:52 ]
Пишу практически глубокой ночью с переходом в раннее утро, а слово светлое.
Сложно анализировать, но приятно осознавать.

Спасибон.