ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонце...Місяць...
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Із підтримкою друзів (The Beatles)
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Похід москалів на Крим 1771 року
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
***
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Марнота
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Гаваї
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Вінок
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
***
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Від імені пропалого безвісти
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (аналогии)
Образ твору finita la commedia

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-10 21:19:17
Переглядів сторінки твору 4198
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 21:32:17 ]
Сибирского здоровья тебе, Олексий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 21:38:20 ]
Сибирь и солнцу не обогреть, уважаемый Мишель.

Спасибон.
Но нужно стремиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 23:50:17 ]
Похожий на искры светил
За краешком неба Сибири
Для женщин я был, как тротил,
И те от меня уходили,
Изъявши картофель, крупу,
Укутав себя в одеяло,
Найденное ими в шкапу,
И там же найденное сало
Сплывало, как солнце, бегом
В иную Сибири обытель...

Вослед им лечу утюгом,
Теряючи свой отпаритель :)

Уважаемый Алексий. Вопрос к форме, так сказать... То, что женщины уходили от Вас слегка покруглевшими - понятно. А Вы, а Вы?... Ваша скромная по-читательница.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 08:25:50 ]
А я, если слить воедино два образа - мой и моего ЛГ, ухожу как обычно, с моей любимой сумкой. И одеждой по сезону. У меня есть дивный лисий треух. Иногда уходил с кем-нибудь из совместно нажитых детишек. Кто им даст пресловутую путевку жизнь, если не я? Да и со мною всем хорошо и уютно. Но я много работаю, и обо мне поэтому легче забывать. От меня легко отвыкать. А я никак не привыкну к одному и тому же исходу. На тебя сначала едва ли не молятся, затем в тебе находят и человека с рубашками, нательным бельем. Носки я категорически не ношу. Для зимы существуют испытанные временем онучи. И ты уже не ясно солнышко и не подобие бога на земле, а простой сапиенс. И приходит время уходить, оставляя предметы роскоши и уюта, и заводя для себя новую статью расходов. Наместницы бога на земле наши женщины, но далеко как не птички божии. Их нужно содержать, им стоит помогать, их нельзя терять. Их лучше находить и находить. Маловат Якутск - всего каких-то едва ли не 268 тысяч. А женщин и того меньше. Пригородов типа "золотого кольца" почти что нет. Вот и крутись...
Скромный ответчик по сути Алексий III.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 08:29:56 ]
Чуть не забыл. Спасибон за экспромт )))
В нем есть одна неточность. На самом деле я стараюсь ничего не терять. Больше всего я люблю находить. Жаль, что оно нередко оказывается уже чьим-то.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 01:00:32 ]
Слово "переспать" в отношении Солнца заставляет меня заподозрить Вас, о Потапий, в приравнивании себя к сему светилу. Такая вот неожиданная аналогия)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 08:34:47 ]
Так получилось, о Мрия.
Ложилось слово во строку глубокой ночью.
Переписывать уже не стану. Я лучше создам следующее стихотворение. И оно опять получится ночью. Днем некогда. Разве что, как сейчас, найти время ответить на письма и снести деньжат в отделение банка. Удачным был день. А казалось бы, понедельник.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-11 09:38:23 ]
не могла пройти мимо, на выходные особо чувствовалась потребность в тепле, солнца почти не было, под одеялом так и прошли)))с фильмами и книгами))) понимаю))) Леша, о чем ты) ну а я о своем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 10:28:22 ]
А у нас его хоть завались. А пользы? Практически Нуль. И температуры столько же. А оно себе восходит и заходит. Я хотел написать именно об этом. Пускай бы оно восходило и заходило. Каких-то пару сотен раз - и снова месяц настоящего лета. А получилось о своем... Лирика-лирикой...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 12:40:12 ]
Я случайно удалил Ваш комментарий, уважаемая Мария, пытаясь разместить ю-туб. Да я и своих уже два удалил.
Поэтому отвечаю, словно в пустоту. Но отвечаю Вам.
Спасибон.

И мне печально это осознавать то, о чем Вы написали.

Пою:

То не ветер ветку клонит,
Не дубравушка шумит.
То мое мое сердечко стонет,
Как осенний лист дрожит.
То мое мое сердечко стонет,
Как осенний лист, дрожит
Извела меня кручина,
Подколодная змея.
Догорай, гори, моя лучина,
Догорю с тобой и я.
Не житье мне здесь без милой,
С кем пойду теперь к венцу?
Знать, судил мне рок с могилой
Обвенчаться молодцу.
Расступись, земля сырая,
Дай мне, молодцу, покой.
Приюти, меня, родная,
В тихой келье гробовой...

Это одна из моих любимых песен...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-11 14:46:54 ]
Мистер Алексий, спасибо Вам за ответ. Совсем, как видите, не в пустоту.

"...Догорай, гори, моя лучина,
Догорю с тобой и я..." - тяжело. Пожалуйста, измените настроение. Пусть оно у Вас будет светлым, с искринкой :)

Почему-то на ум пришло: Анна Герман и в ее исполнении "Гори, гори, моя звезда".
(от "аналогии")

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 16:53:26 ]
Олексію! Не дуже так "раздвоюйся" аналогіями! Здоров'я тобі сибірського... по дівчатам сонця дарувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-11 17:28:20 ]
Цікаві у Вас аналогії. І слово Ваше світле, хоч і "лягало у рядок глибокої ночі". Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 21:41:52 ]
Пишу практически глубокой ночью с переходом в раннее утро, а слово светлое.
Сложно анализировать, но приятно осознавать.

Спасибон.