ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
* * *
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Кохання до смерті
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Оса
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
***
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Шпага думки
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Зимове резюме, додай снаги
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
***
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Не брешу
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Чарівна мить
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (аналогии)
Образ твору finita la commedia

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-10 21:19:17
Переглядів сторінки твору 4250
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 21:32:17 ]
Сибирского здоровья тебе, Олексий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 21:38:20 ]
Сибирь и солнцу не обогреть, уважаемый Мишель.

Спасибон.
Но нужно стремиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 23:50:17 ]
Похожий на искры светил
За краешком неба Сибири
Для женщин я был, как тротил,
И те от меня уходили,
Изъявши картофель, крупу,
Укутав себя в одеяло,
Найденное ими в шкапу,
И там же найденное сало
Сплывало, как солнце, бегом
В иную Сибири обытель...

Вослед им лечу утюгом,
Теряючи свой отпаритель :)

Уважаемый Алексий. Вопрос к форме, так сказать... То, что женщины уходили от Вас слегка покруглевшими - понятно. А Вы, а Вы?... Ваша скромная по-читательница.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 08:25:50 ]
А я, если слить воедино два образа - мой и моего ЛГ, ухожу как обычно, с моей любимой сумкой. И одеждой по сезону. У меня есть дивный лисий треух. Иногда уходил с кем-нибудь из совместно нажитых детишек. Кто им даст пресловутую путевку жизнь, если не я? Да и со мною всем хорошо и уютно. Но я много работаю, и обо мне поэтому легче забывать. От меня легко отвыкать. А я никак не привыкну к одному и тому же исходу. На тебя сначала едва ли не молятся, затем в тебе находят и человека с рубашками, нательным бельем. Носки я категорически не ношу. Для зимы существуют испытанные временем онучи. И ты уже не ясно солнышко и не подобие бога на земле, а простой сапиенс. И приходит время уходить, оставляя предметы роскоши и уюта, и заводя для себя новую статью расходов. Наместницы бога на земле наши женщины, но далеко как не птички божии. Их нужно содержать, им стоит помогать, их нельзя терять. Их лучше находить и находить. Маловат Якутск - всего каких-то едва ли не 268 тысяч. А женщин и того меньше. Пригородов типа "золотого кольца" почти что нет. Вот и крутись...
Скромный ответчик по сути Алексий III.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 08:29:56 ]
Чуть не забыл. Спасибон за экспромт )))
В нем есть одна неточность. На самом деле я стараюсь ничего не терять. Больше всего я люблю находить. Жаль, что оно нередко оказывается уже чьим-то.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 01:00:32 ]
Слово "переспать" в отношении Солнца заставляет меня заподозрить Вас, о Потапий, в приравнивании себя к сему светилу. Такая вот неожиданная аналогия)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 08:34:47 ]
Так получилось, о Мрия.
Ложилось слово во строку глубокой ночью.
Переписывать уже не стану. Я лучше создам следующее стихотворение. И оно опять получится ночью. Днем некогда. Разве что, как сейчас, найти время ответить на письма и снести деньжат в отделение банка. Удачным был день. А казалось бы, понедельник.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-11 09:38:23 ]
не могла пройти мимо, на выходные особо чувствовалась потребность в тепле, солнца почти не было, под одеялом так и прошли)))с фильмами и книгами))) понимаю))) Леша, о чем ты) ну а я о своем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 10:28:22 ]
А у нас его хоть завались. А пользы? Практически Нуль. И температуры столько же. А оно себе восходит и заходит. Я хотел написать именно об этом. Пускай бы оно восходило и заходило. Каких-то пару сотен раз - и снова месяц настоящего лета. А получилось о своем... Лирика-лирикой...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 12:40:12 ]
Я случайно удалил Ваш комментарий, уважаемая Мария, пытаясь разместить ю-туб. Да я и своих уже два удалил.
Поэтому отвечаю, словно в пустоту. Но отвечаю Вам.
Спасибон.

И мне печально это осознавать то, о чем Вы написали.

Пою:

То не ветер ветку клонит,
Не дубравушка шумит.
То мое мое сердечко стонет,
Как осенний лист дрожит.
То мое мое сердечко стонет,
Как осенний лист, дрожит
Извела меня кручина,
Подколодная змея.
Догорай, гори, моя лучина,
Догорю с тобой и я.
Не житье мне здесь без милой,
С кем пойду теперь к венцу?
Знать, судил мне рок с могилой
Обвенчаться молодцу.
Расступись, земля сырая,
Дай мне, молодцу, покой.
Приюти, меня, родная,
В тихой келье гробовой...

Это одна из моих любимых песен...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-11 14:46:54 ]
Мистер Алексий, спасибо Вам за ответ. Совсем, как видите, не в пустоту.

"...Догорай, гори, моя лучина,
Догорю с тобой и я..." - тяжело. Пожалуйста, измените настроение. Пусть оно у Вас будет светлым, с искринкой :)

Почему-то на ум пришло: Анна Герман и в ее исполнении "Гори, гори, моя звезда".
(от "аналогии")

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 16:53:26 ]
Олексію! Не дуже так "раздвоюйся" аналогіями! Здоров'я тобі сибірського... по дівчатам сонця дарувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-11 17:28:20 ]
Цікаві у Вас аналогії. І слово Ваше світле, хоч і "лягало у рядок глибокої ночі". Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 21:41:52 ]
Пишу практически глубокой ночью с переходом в раннее утро, а слово светлое.
Сложно анализировать, но приятно осознавать.

Спасибон.