ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
* * *
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Кохання до смерті
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Оса
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
***
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Шпага думки
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Зимове резюме, додай снаги
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
***
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Не брешу
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Чарівна мить
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Бродяжье счастье
Образ твору finita la commedia

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-11 21:27:42
Переглядів сторінки твору 4871
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-11 21:50:28 ]
Лірично. Романтично. І трішки сумно. Але знову дуже-дуже світло. Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 21:59:12 ]
Чем не счастье - жить предчувствием?

Благодарствую
И Вам того же, если не большего.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:18:59 ]
Белеет ли в поле пороша
Иль гулкие ливни шумят...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:25:39 ]
Спасибон.
Я все-таки живее, чем тезка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:28:00 ]
навіть і не знаю, що цікавіше: Ваші романтично-сибірські вірші чи філософсько-іронічні коменти...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 15:54:53 ]
Мне, конечно же, интереснее писать стихи, уважаемая Оксана. Но это будет эгоистично.
А кто будет делиться впечатлениями? Эгоистично и не делиться. Вот и возникают комментарии.

Спасибон.
Я до сих пор впечатлением.
Сегодня была капель. Настоящая.
Календарной зимы еще не было, календарная осень в разгаре, а уже капель. И снег опять исчез.
но был уже и сне


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:32:04 ]
Чудово, Олексіє,
Такий собі зледенілий блюз...
Заворожено, ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 16:03:06 ]
Спасибон, Юрий.
Электричество вот-вот выключат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 00:07:50 ]
Замечательно, Алексий, от светлой грусти - к предвкушению чистой мелодии радости. Очень понравилось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 09:46:45 ]
Так получилось.
Хотелось написать о снеге. Я ведь на него уже насмотрелся, а Вы - еще нет. Если, конечно, не ездили отдыхать или за впечатлениями для новых стихотворений на Северный полюс или высокогорье.
Как, наверное, и все присутствующие. А я к нему уже привык. А сегодня холода оступили. И капель тут как тут...
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 01:24:49 ]
Мабуть, такі поезії пишуться в ті хвилини, коли душа, переповнена життєвими турботами й негараздами, потребує зцілення й очищення... І знаходить.
Бажаю не менш успішних творів, Олексію!
З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 09:30:02 ]
Да, это так и есть.
Очищать душу я отправлюсь в Покровский монастырь.
Он сейчас стоит в окружении луж.
Сегодня идет холодный осенний дождь, и я видел капель. Она была напоминала весеннюю. Снег-то уже выпадал.
Спасибон за пожелания.
И Вам всего-всего.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 22:14:41 ]
Добрый вечер!
:-)
Душевно. +
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 22:34:24 ]
У нас половина шестого, между прочим. Свет подали, чтоб народ на работу просыпался. И я готовлюсь.
Вчера дождь был, а сегодня минус 11.
Попробуй радоваться.
Теперь до июля такие стихи писать буду.
На Новый год разве что поторжествую. У нас, кроме котельных, ничего работать не будет. А я в каждой по очереди сплю-топлю-дежурю. Хорошие места.
Спасибон. Приезжай. Угля отсыплю. Еще и мазут есть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 22:49:03 ]
Ось воно що. Незручно якось щасливих турбувати.:) А етюд вийшов вдалим, навіть світлішим, ніж сніг, зосередженим на вічному, що переступає через буденне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 23:00:26 ]
Я счастлив ожиданием нового аккорда. Меня берут еще в одну котельную. Теперь их будет семь. Мне будет, где спать и не мерзнуть. И где жить до мая.
Но монастырь может нарушить все планы.
Что важнее - любовь или тепло?
(я в сомнениях - идти в монастырь или кочегаром) Зима не прощает ошибок. Нужно уметь делать правильный выбор.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 23:19:31 ]
Сложно что-то подсказывать... Число "семь" - полнота чего-то, а с другой стороны есть монастыря устав... На месте дожно быть виднее. Но в любом случае нужно встретить матушку-зиму вовсеоружии.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 10:16:56 ]
***Кристаллы колючей пороши***
***Держать, согревая в горсти…***
ЛГ - сумує за втраченим.
"Счастье бродяжье" - сподобалось.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 10:33:07 ]
Так незаметно, например, для меня, прошел месяц. И одна неделя - и я могу теперь вспоминать об октябре не как о сегодняшнем, а как об одном из прошлых, приблизившись к весне на это же расстояние. Хотя я любитель осени. Но она не бывает без весны, а затем - и лета.
Еще неделя-две - и эти кристаллы колючей пороши не смогут растаять даже и в горсти, а разве что в теплом помещении или за шиворотом. Они не будут таять ни на бровях, ни на усах, ни на ресницах.
Сегодня тают, ибо очень тепло. Всего лишь минус 5.
Удивительно, но это так. Ведь недавно бывало и во столько же больше.
Спасибон.