ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Світлана Пирогова
2026.11.10 18:52
Довірлива..Всю обняла б планету.
А він - ласкавий, зичливість в очах.
Заполонив і взяв в чіпкі тенета.
Хотілось щастям бути у руках.

Але ж оманливість не вічна, звісно.
І віддалився він, як не було.
Крихке кохання не палило свічі,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Бродяжье счастье
Образ твору finita la commedia

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-11 21:27:42
Переглядів сторінки твору 5538
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-11 21:50:28 ]
Лірично. Романтично. І трішки сумно. Але знову дуже-дуже світло. Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 21:59:12 ]
Чем не счастье - жить предчувствием?

Благодарствую
И Вам того же, если не большего.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:18:59 ]
Белеет ли в поле пороша
Иль гулкие ливни шумят...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:25:39 ]
Спасибон.
Я все-таки живее, чем тезка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:28:00 ]
навіть і не знаю, що цікавіше: Ваші романтично-сибірські вірші чи філософсько-іронічні коменти...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 15:54:53 ]
Мне, конечно же, интереснее писать стихи, уважаемая Оксана. Но это будет эгоистично.
А кто будет делиться впечатлениями? Эгоистично и не делиться. Вот и возникают комментарии.

Спасибон.
Я до сих пор впечатлением.
Сегодня была капель. Настоящая.
Календарной зимы еще не было, календарная осень в разгаре, а уже капель. И снег опять исчез.
но был уже и сне


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:32:04 ]
Чудово, Олексіє,
Такий собі зледенілий блюз...
Заворожено, ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 16:03:06 ]
Спасибон, Юрий.
Электричество вот-вот выключат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 00:07:50 ]
Замечательно, Алексий, от светлой грусти - к предвкушению чистой мелодии радости. Очень понравилось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 09:46:45 ]
Так получилось.
Хотелось написать о снеге. Я ведь на него уже насмотрелся, а Вы - еще нет. Если, конечно, не ездили отдыхать или за впечатлениями для новых стихотворений на Северный полюс или высокогорье.
Как, наверное, и все присутствующие. А я к нему уже привык. А сегодня холода оступили. И капель тут как тут...
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 01:24:49 ]
Мабуть, такі поезії пишуться в ті хвилини, коли душа, переповнена життєвими турботами й негараздами, потребує зцілення й очищення... І знаходить.
Бажаю не менш успішних творів, Олексію!
З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 09:30:02 ]
Да, это так и есть.
Очищать душу я отправлюсь в Покровский монастырь.
Он сейчас стоит в окружении луж.
Сегодня идет холодный осенний дождь, и я видел капель. Она была напоминала весеннюю. Снег-то уже выпадал.
Спасибон за пожелания.
И Вам всего-всего.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 22:14:41 ]
Добрый вечер!
:-)
Душевно. +
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 22:34:24 ]
У нас половина шестого, между прочим. Свет подали, чтоб народ на работу просыпался. И я готовлюсь.
Вчера дождь был, а сегодня минус 11.
Попробуй радоваться.
Теперь до июля такие стихи писать буду.
На Новый год разве что поторжествую. У нас, кроме котельных, ничего работать не будет. А я в каждой по очереди сплю-топлю-дежурю. Хорошие места.
Спасибон. Приезжай. Угля отсыплю. Еще и мазут есть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 22:49:03 ]
Ось воно що. Незручно якось щасливих турбувати.:) А етюд вийшов вдалим, навіть світлішим, ніж сніг, зосередженим на вічному, що переступає через буденне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 23:00:26 ]
Я счастлив ожиданием нового аккорда. Меня берут еще в одну котельную. Теперь их будет семь. Мне будет, где спать и не мерзнуть. И где жить до мая.
Но монастырь может нарушить все планы.
Что важнее - любовь или тепло?
(я в сомнениях - идти в монастырь или кочегаром) Зима не прощает ошибок. Нужно уметь делать правильный выбор.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 23:19:31 ]
Сложно что-то подсказывать... Число "семь" - полнота чего-то, а с другой стороны есть монастыря устав... На месте дожно быть виднее. Но в любом случае нужно встретить матушку-зиму вовсеоружии.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 10:16:56 ]
***Кристаллы колючей пороши***
***Держать, согревая в горсти…***
ЛГ - сумує за втраченим.
"Счастье бродяжье" - сподобалось.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 10:33:07 ]
Так незаметно, например, для меня, прошел месяц. И одна неделя - и я могу теперь вспоминать об октябре не как о сегодняшнем, а как об одном из прошлых, приблизившись к весне на это же расстояние. Хотя я любитель осени. Но она не бывает без весны, а затем - и лета.
Еще неделя-две - и эти кристаллы колючей пороши не смогут растаять даже и в горсти, а разве что в теплом помещении или за шиворотом. Они не будут таять ни на бровях, ни на усах, ни на ресницах.
Сегодня тают, ибо очень тепло. Всего лишь минус 5.
Удивительно, но это так. Ведь недавно бывало и во столько же больше.
Спасибон.