ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарєв
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс. Спостерігається поле образів, в якому сакральне, космічне й наукове не стільки з’єднані логічно, як взаємно розчиняються. "Миро" як ритуальна субстанція

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить

Іван Потьомкін
2026.02.12 19:13
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на

Сергій Губерначук
2026.02.12 18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.

На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –

Євген Федчук
2026.02.12 17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Вадим Структура
2026.02.07

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Денис Волошин (1992) / Проза

 Не придумал
- Любви хочу, понимаешь? Настоящей. Не так чтобы: женился, дети, работа, семья. А пока жена не видит - в мотель с какой-то малолеткой. Искренней, затягивающей, бегущей, живой! Чтобы вечером домой тянуло. Чтобы цветы дарить хотелось каждый день! Да просто чтобы можно было прийти с работы, поцеловать легко так, не навязчиво. Лечь рядом и уснуть. Да вот только черта с два я так смогу.
Разговор проходил у меня на кухне. С момента переезда прошел уже месяц. Я более-менее обжился, мебели прибавилось, да и в холодильнике уже не так пусто. Он снова налил полный стакан коньяка.
- Будешь?
- Нет. Я пить бросил, и начинать снова не собираюсь.
- Ну и дурак. Я вот и не начинал никогда, - сказал мой ангел-хранитель и опрокинул в себя стакан.
Собеседник из него никудышный. Мало того, что меня не слушает, так ещё и на «выпить» подбивает постоянно.
- Ты мне лучше скажи: что делать? Как быть?
- А ты уверен, что хочешь это услышать?
- Один хрен терять нечего. Валяй.
Я впервые увидел, как у него блестели глаза. Честно говоря, думал, что глаз у него нет вообще. Просто два черных провала. А там оказывается ещё и что-то блестеть способно. Душа? Сомневаюсь.
- Значит слушай. Ты – мудак. И это многое объясняет. Все эти твои сопли по поводу «Любви хочу, бла-бла-бла» я слышу вот так: дайте мне бабу, ибо я мудак и сам найти не могу. Это раз. Теперь два – зачем тебе вообще любить? Что тебе это даст?
- Как что? Я буду счастлив, у меня будет по-настоящему родной человек! Родной не потому, что родственник, а потому что мы нашли друг друга и порознь не можем. Понимаешь?
Эта сволочь старательно выцарапывала на моем столе «Тут живет мудак».
- Твою мать! Ты меня хоть слушал?
- Что ты сказал? Ах да, я не закончил. Так вот, что тебе это даст? Ровным счетом ничего. Богаче ты не станешь, скорее даже наоборот. Свободного времени убавится, а как дети появятся – вообще абзац полный. Счастье? Как можно быть счастливым с человеком, которого знаешь как облупленного? Вот представь себе. Есть у тебя девушка. Красивая, и все дела, что вам, людям, ещё надо? Вы съезжаетесь и через пол года ты понимаешь, что ты мудак. Она, такая как все. По вечерам ходит с огурцами на лице. С утра брови выщипывает. И вообще утром выглядит хуже, чем днем. А потом ты случайно откроешь дверь в ванную, когда она ноги брить будет. И что ты будешь думать? Я тебе скажу: «Какая же прекрасная у меня секретарша», или что-то в этом роде. А все почему? Правильно – ты мудак.
Я был с ним полностью согласен. Но я точно знал, что хочу любить. Знал зачем. Знал почему. Даже знал с кем. Но он был прав на все сто. Что я получу после того, как найду такого человека? Очередное доказательство своей блядской натуры.
- А что если…
Его уже не было. Я остался один с полупустой бутылкой коньяка, грустными мыслями и пачкой сигарет. Как тут не запить?
- 2:0 в мою пользу. Ты материшься и понимаешь что любовь это миф.

2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-11 00:16:42
Переглядів сторінки твору 1884
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.389 / 5.5  (4.163 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.686 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.04.02 21:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Едітор (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 12:13:11 ]
5,5 даже несмотря на ложный вывод...
"Эта сволочь старательно выцарапывала на моем столе «Тут живет мудак» - зачетно.
Еще с десяток таких текстов и я на твоем стуле в редакции нацарапаю: "Тут сидел Автор!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Денис Волошин (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 15:33:04 ]
Про стул - спасибо, поржал хДД
И вообще спасибо за отзыв и оценку)
з.ы Все мы ошибаемся, и выводы тоже