ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Світлана Пирогова
2026.11.10 18:52
Довірлива..Всю обняла б планету.
А він - ласкавий, зичливість в очах.
Заполонив і взяв в чіпкі тенета.
Хотілось щастям бути у руках.

Але ж оманливість не вічна, звісно.
І віддалився він, як не було.
Крихке кохання не палило свічі,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Денис Волошин (1992) / Проза

 Не придумал
- Любви хочу, понимаешь? Настоящей. Не так чтобы: женился, дети, работа, семья. А пока жена не видит - в мотель с какой-то малолеткой. Искренней, затягивающей, бегущей, живой! Чтобы вечером домой тянуло. Чтобы цветы дарить хотелось каждый день! Да просто чтобы можно было прийти с работы, поцеловать легко так, не навязчиво. Лечь рядом и уснуть. Да вот только черта с два я так смогу.
Разговор проходил у меня на кухне. С момента переезда прошел уже месяц. Я более-менее обжился, мебели прибавилось, да и в холодильнике уже не так пусто. Он снова налил полный стакан коньяка.
- Будешь?
- Нет. Я пить бросил, и начинать снова не собираюсь.
- Ну и дурак. Я вот и не начинал никогда, - сказал мой ангел-хранитель и опрокинул в себя стакан.
Собеседник из него никудышный. Мало того, что меня не слушает, так ещё и на «выпить» подбивает постоянно.
- Ты мне лучше скажи: что делать? Как быть?
- А ты уверен, что хочешь это услышать?
- Один хрен терять нечего. Валяй.
Я впервые увидел, как у него блестели глаза. Честно говоря, думал, что глаз у него нет вообще. Просто два черных провала. А там оказывается ещё и что-то блестеть способно. Душа? Сомневаюсь.
- Значит слушай. Ты – мудак. И это многое объясняет. Все эти твои сопли по поводу «Любви хочу, бла-бла-бла» я слышу вот так: дайте мне бабу, ибо я мудак и сам найти не могу. Это раз. Теперь два – зачем тебе вообще любить? Что тебе это даст?
- Как что? Я буду счастлив, у меня будет по-настоящему родной человек! Родной не потому, что родственник, а потому что мы нашли друг друга и порознь не можем. Понимаешь?
Эта сволочь старательно выцарапывала на моем столе «Тут живет мудак».
- Твою мать! Ты меня хоть слушал?
- Что ты сказал? Ах да, я не закончил. Так вот, что тебе это даст? Ровным счетом ничего. Богаче ты не станешь, скорее даже наоборот. Свободного времени убавится, а как дети появятся – вообще абзац полный. Счастье? Как можно быть счастливым с человеком, которого знаешь как облупленного? Вот представь себе. Есть у тебя девушка. Красивая, и все дела, что вам, людям, ещё надо? Вы съезжаетесь и через пол года ты понимаешь, что ты мудак. Она, такая как все. По вечерам ходит с огурцами на лице. С утра брови выщипывает. И вообще утром выглядит хуже, чем днем. А потом ты случайно откроешь дверь в ванную, когда она ноги брить будет. И что ты будешь думать? Я тебе скажу: «Какая же прекрасная у меня секретарша», или что-то в этом роде. А все почему? Правильно – ты мудак.
Я был с ним полностью согласен. Но я точно знал, что хочу любить. Знал зачем. Знал почему. Даже знал с кем. Но он был прав на все сто. Что я получу после того, как найду такого человека? Очередное доказательство своей блядской натуры.
- А что если…
Его уже не было. Я остался один с полупустой бутылкой коньяка, грустными мыслями и пачкой сигарет. Как тут не запить?
- 2:0 в мою пользу. Ты материшься и понимаешь что любовь это миф.

2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-11 00:16:42
Переглядів сторінки твору 2045
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.389 / 5.5  (4.163 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.686 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.04.02 21:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Едітор (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 12:13:11 ]
5,5 даже несмотря на ложный вывод...
"Эта сволочь старательно выцарапывала на моем столе «Тут живет мудак» - зачетно.
Еще с десяток таких текстов и я на твоем стуле в редакции нацарапаю: "Тут сидел Автор!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Денис Волошин (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 15:33:04 ]
Про стул - спасибо, поржал хДД
И вообще спасибо за отзыв и оценку)
з.ы Все мы ошибаемся, и выводы тоже