ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Денис Волошин (1992) / Проза

 déjà vu

Vi veri veniversum vivus vici

Алистер Кроули

- Что парнишка, снова за старое принялся?
С момента моего знакомства с этим чучелом прошло уже полтора года. Я привык к его внезапным появлениям «из ниоткуда», в самый неподходящий момент, и привычкой оставлять меня без еды и сигарет. Я даже смирился с его манерой общения в стиле «Имел ввиду я ваши аргументы…», но он меня все еще бесит!
- Что тебя смущает? Очередная попытка бросить пить? Очередная депрессия по поводу бабы? Или, как обычно, я в чем-то неправ и ты хочешь меня научить как надо?
- Все сразу. Растешь, сам научился понимать свои заморочки. Осталось научиться: не отрицать их наличие перед твоим окружением, войти в гармонию со вселенной и самим собой, победить свою лень, воскресить Кастанеду и вылечить рак :)
Знает же, что выводит меня из себя, и с таким удовольствием это делает, засранец…
- Слушай, ты меня так ничему полезному в этой жизни не научил! Врачи говорят, что я тебя выдумал. Что ты – плод моего воображения, зеркало моего сознания, больное Альтер-эго. Ты ведь просто механизм моей психики, да? Ты - подсознание, с которым я обсуждаю свои проблемы, потому что стесняюсь обсудить их с кем-то другим. Или, просто не с кем.
- Я тебе уже говорил, что ты самый большой эгоист в мире, - Если бы Сталин видел его кровожадный оскал, то вместо политики выращивал бы цветочки на продажу, - Этим-то ты мне и приглянулся. Жаль, что соображаешь туго и учиться не хочешь. Но ты все поймешь. Все взрослеют, растут, и ты вырастешь. Но, этого можно избежать, прямо сейчас.
На мой вопросительный взгляд он лишь кивнул в сторону стола. Там лежал черный ремингтон. С такими обычно на отстрел всяких кроликов и бен Ладенов ходят.
- Ты предлагаешь мне застрелиться, - констатировал я, - что ж, мудро. Но я не буду слушать плод своего воображения.
- Ствол настоящий, ты сам его тут материализовал? Или кто-то из знакомых забыл? Хотя, все равно съедешь на то, что проверить не выйдет. Тогда просто спрошу – а жить-то тебе зачем? Есть смысл или хотя бы мотив?
Это было уже слишком! Эпитеты сами ложились на язык, а мой «спаситель» внимательно их выслушивал.
- Ну, молодец. Твой словарный запас значительно расширился. Вижу, даже сам парочку слов придумал? Что такое долбодятел?
- Это ты! Правда, слово не до конца передает идиотизм твоего поведения. Да и эмоциональный окрас слишком тусклый. Но в целом – это ты, да.
- Я польщен, ради меня придумали слово.
Может его застрелить попробовать? Хотя, нет. Патрон то, скорее всего, один. Жаль на эту тварь переводить. Хотя надеяться на то, что сам издохнет, тоже не приходится. Знаю! Его самого спрошу!
- Слушай, подскажи-ка. Ты умный вроде. Если есть проблема, но единственное очевидное решение оставил для себя любимого, что с проблемой делать?
- Стрелять в меня собрался? Ха, ну стреляй. Толку все равно не будет. А избавиться от меня можно единственным способом…
- Выкладывай.
- Купи слона.
Вам знакомо чувство закипания? Когда в течении пары-тройки секунд ваша злость перерастает в бесконтрольное бешенство? В общем… пулю я в него всадил.
- Все в меня стреляют, а ты купи слона!
- Урод ты, моральный. Да еще и страшный, как Хиросима для японцев. И вообще, ни фига ты не порождение Хаоса, не парил бы тогда о всякой гармонии и прочей чепухе…
- А что есть Хаос, как не гармония в высшей ее степени? Молод еще, но уже близок… Скоро ты все увидишь сам, без свинцовой инъекции. Жди.
- Э! Куда ты? Урок в чем был то?
- Слона купи… Там разберемся.

2011




Найвища оцінка Юлія Зотова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Макс Едітор 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-02 03:09:02
Переглядів сторінки твору 2404
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.157 / 5.25  (4.163 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.686 / 5.25)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
Автор востаннє на сайті 2021.04.02 21:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-11-02 09:10:16 ]
5.5 от меня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Едітор (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 12:07:55 ]
круто. но похоже ты общаешься со своим подсознанием не на равных. или дорабатывай стиль, или укрупняйся в что-то более весомое, чем такая зарисовка. хотя бы рассказ. он потребует сюжета, но для тебя ведь это не проблема. "слона купи" очень порадовало )) вообще сочетание иронии и депресняка вышло почти идеальным. порадовал...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Денис Волошин (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 14:53:57 ]
Спасибо :)
Что-то большое, с общим сюжетом, пишется. А это я затравку сюда закидываю :))