ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Денис Волошин (1992) / Проза

 déjà vu

Vi veri veniversum vivus vici

Алистер Кроули

- Что парнишка, снова за старое принялся?
С момента моего знакомства с этим чучелом прошло уже полтора года. Я привык к его внезапным появлениям «из ниоткуда», в самый неподходящий момент, и привычкой оставлять меня без еды и сигарет. Я даже смирился с его манерой общения в стиле «Имел ввиду я ваши аргументы…», но он меня все еще бесит!
- Что тебя смущает? Очередная попытка бросить пить? Очередная депрессия по поводу бабы? Или, как обычно, я в чем-то неправ и ты хочешь меня научить как надо?
- Все сразу. Растешь, сам научился понимать свои заморочки. Осталось научиться: не отрицать их наличие перед твоим окружением, войти в гармонию со вселенной и самим собой, победить свою лень, воскресить Кастанеду и вылечить рак :)
Знает же, что выводит меня из себя, и с таким удовольствием это делает, засранец…
- Слушай, ты меня так ничему полезному в этой жизни не научил! Врачи говорят, что я тебя выдумал. Что ты – плод моего воображения, зеркало моего сознания, больное Альтер-эго. Ты ведь просто механизм моей психики, да? Ты - подсознание, с которым я обсуждаю свои проблемы, потому что стесняюсь обсудить их с кем-то другим. Или, просто не с кем.
- Я тебе уже говорил, что ты самый большой эгоист в мире, - Если бы Сталин видел его кровожадный оскал, то вместо политики выращивал бы цветочки на продажу, - Этим-то ты мне и приглянулся. Жаль, что соображаешь туго и учиться не хочешь. Но ты все поймешь. Все взрослеют, растут, и ты вырастешь. Но, этого можно избежать, прямо сейчас.
На мой вопросительный взгляд он лишь кивнул в сторону стола. Там лежал черный ремингтон. С такими обычно на отстрел всяких кроликов и бен Ладенов ходят.
- Ты предлагаешь мне застрелиться, - констатировал я, - что ж, мудро. Но я не буду слушать плод своего воображения.
- Ствол настоящий, ты сам его тут материализовал? Или кто-то из знакомых забыл? Хотя, все равно съедешь на то, что проверить не выйдет. Тогда просто спрошу – а жить-то тебе зачем? Есть смысл или хотя бы мотив?
Это было уже слишком! Эпитеты сами ложились на язык, а мой «спаситель» внимательно их выслушивал.
- Ну, молодец. Твой словарный запас значительно расширился. Вижу, даже сам парочку слов придумал? Что такое долбодятел?
- Это ты! Правда, слово не до конца передает идиотизм твоего поведения. Да и эмоциональный окрас слишком тусклый. Но в целом – это ты, да.
- Я польщен, ради меня придумали слово.
Может его застрелить попробовать? Хотя, нет. Патрон то, скорее всего, один. Жаль на эту тварь переводить. Хотя надеяться на то, что сам издохнет, тоже не приходится. Знаю! Его самого спрошу!
- Слушай, подскажи-ка. Ты умный вроде. Если есть проблема, но единственное очевидное решение оставил для себя любимого, что с проблемой делать?
- Стрелять в меня собрался? Ха, ну стреляй. Толку все равно не будет. А избавиться от меня можно единственным способом…
- Выкладывай.
- Купи слона.
Вам знакомо чувство закипания? Когда в течении пары-тройки секунд ваша злость перерастает в бесконтрольное бешенство? В общем… пулю я в него всадил.
- Все в меня стреляют, а ты купи слона!
- Урод ты, моральный. Да еще и страшный, как Хиросима для японцев. И вообще, ни фига ты не порождение Хаоса, не парил бы тогда о всякой гармонии и прочей чепухе…
- А что есть Хаос, как не гармония в высшей ее степени? Молод еще, но уже близок… Скоро ты все увидишь сам, без свинцовой инъекции. Жди.
- Э! Куда ты? Урок в чем был то?
- Слона купи… Там разберемся.

2011




Найвища оцінка Юлія Зотова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Макс Едітор 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-02 03:09:02
Переглядів сторінки твору 2506
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.157 / 5.25  (4.163 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.686 / 5.25)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
Автор востаннє на сайті 2021.04.02 21:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-11-02 09:10:16 ]
5.5 от меня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Едітор (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 12:07:55 ]
круто. но похоже ты общаешься со своим подсознанием не на равных. или дорабатывай стиль, или укрупняйся в что-то более весомое, чем такая зарисовка. хотя бы рассказ. он потребует сюжета, но для тебя ведь это не проблема. "слона купи" очень порадовало )) вообще сочетание иронии и депресняка вышло почти идеальным. порадовал...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Денис Волошин (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 14:53:57 ]
Спасибо :)
Что-то большое, с общим сюжетом, пишется. А это я затравку сюда закидываю :))