ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Денис Волошин (1992) /
Проза
Еда
- Это ты, просто, беременна, любовь моя.
- Точно, с той завидной регулярностью, с которой ты мне мозг насилуешь, и мужик забеременеть может. Но, мне кажется, что меня от людей тошнит.
После того, как я всадил в него девять грамм свинца, он стал заходить чаще. Надо бы его научить магазин посещать по дороге ко мне. Хотя, кто ему чего продаст?
- А ты такой весь аппетитный и сладенький, и от тебя только диабетиков тошнит, да?
- У меня, в отличии от некоторых, - я выразительно глянул в его сторону, - хватает воспитания, чтобы не приставать к людям с глупыми советами!
- Ты прямо как жена с острой нехваткой белков и протеинов в организме – пилишь и пилишь. Может, тебе действительно мужика найти?
- Да пошел ты! Ты мне еще ректальные свечи пропиши. Лекарь души моей и воспеватель подвигов великих, блин.
- А что, я могу! Хочешь, прямо сейчас в аптеку сбегаю?
Я судорожно перебирал в уме все симптомы шизофрении, сравнивал истории болезней разных пациентов. Но, ни одного случая, когда галлюцинация предлагала вылечить видящего ее больного, я не знал.
Кстати, за последние пол года я общался с психотерапевтами больше, чем со всеми остальными людьми, даже вместе взятыми. Уж больно меня раздражала галлюцинация, которая ест мою еду, и курит мои сигареты! Как видите, пока безрезультатно.
- К делу давай, чего хочешь то? Просто так ты не приходишь.
- А, может, я тебе жизнь каждым своим появлением спасаю? Вот не приду, ты выйдешь погулять, а тебе кирпич на голову!
- В следующий раз пивка захвати, а то спасаешь-спасаешь, а обмыть – ни разу.
- Любой каприз за ваши деньги! Ладно, к делу. Ты, любезный, когда последний раз в свет выходил?
- Как когда? Сегодня вон на работе был, как и вчера, и позавчера.
- А кроме работы?
- Ну, - я призадумался, - давненько. А смысл? Общения и так достаточно. Особенно с таким разговорчивым глюком, как ты. Чего я там не видел?
- Людей, например.
- Ну, ты, зануда! Тошнит меня от них, понимаешь?
- Ну, ты, баран, тебя без них тошнит, понимаешь? Если долго не кушать, то от голода тошнит! А люди – деликатес! Жаль, что мне вас жрать запретили, так бы не церемонился с тобой. Слопал бы, а в рапорте написал бы «Выполнение задания невозможно в связи с отсутствием объекта задания!». И был бы счастлив, а то терпи тут нытье твое.
Странно, раньше от него такой заботы не замечалось.… Надо будет проконсультироваться у врачей. Вдруг, это крайняя стадия?
- Самая крайняя. Усыплю внимание, сожру, рапорт, отпуск. Или увольнение.
- Ты достал своей бестактностью, чужие мысли читать не хорошо!
- При чем тут я? Это у тебя, шизофреника, стадия следующая. Фобии, мысли вон крадут. Скоро голоса в голове появятся, паранойя, геморрой и сифилис.
- А ты не голос в голове?
- Я вне головы, ты ведь меня видишь, - констатировал он и медленно начал растворяться в воздухе, - вникай в суть. Кушать дешевле, чем не кушать.
- А без презерватива дешевле, чем с ним.
- Но и приятнее, - прозвучало где-то на грани слышимости, - дерзай, смертный.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Еда
Кушать дешевле чем не кушать
Елка
- Что-то меня подташнивает.- Это ты, просто, беременна, любовь моя.
- Точно, с той завидной регулярностью, с которой ты мне мозг насилуешь, и мужик забеременеть может. Но, мне кажется, что меня от людей тошнит.
После того, как я всадил в него девять грамм свинца, он стал заходить чаще. Надо бы его научить магазин посещать по дороге ко мне. Хотя, кто ему чего продаст?
- А ты такой весь аппетитный и сладенький, и от тебя только диабетиков тошнит, да?
- У меня, в отличии от некоторых, - я выразительно глянул в его сторону, - хватает воспитания, чтобы не приставать к людям с глупыми советами!
- Ты прямо как жена с острой нехваткой белков и протеинов в организме – пилишь и пилишь. Может, тебе действительно мужика найти?
- Да пошел ты! Ты мне еще ректальные свечи пропиши. Лекарь души моей и воспеватель подвигов великих, блин.
- А что, я могу! Хочешь, прямо сейчас в аптеку сбегаю?
Я судорожно перебирал в уме все симптомы шизофрении, сравнивал истории болезней разных пациентов. Но, ни одного случая, когда галлюцинация предлагала вылечить видящего ее больного, я не знал.
Кстати, за последние пол года я общался с психотерапевтами больше, чем со всеми остальными людьми, даже вместе взятыми. Уж больно меня раздражала галлюцинация, которая ест мою еду, и курит мои сигареты! Как видите, пока безрезультатно.
- К делу давай, чего хочешь то? Просто так ты не приходишь.
- А, может, я тебе жизнь каждым своим появлением спасаю? Вот не приду, ты выйдешь погулять, а тебе кирпич на голову!
- В следующий раз пивка захвати, а то спасаешь-спасаешь, а обмыть – ни разу.
- Любой каприз за ваши деньги! Ладно, к делу. Ты, любезный, когда последний раз в свет выходил?
- Как когда? Сегодня вон на работе был, как и вчера, и позавчера.
- А кроме работы?
- Ну, - я призадумался, - давненько. А смысл? Общения и так достаточно. Особенно с таким разговорчивым глюком, как ты. Чего я там не видел?
- Людей, например.
- Ну, ты, зануда! Тошнит меня от них, понимаешь?
- Ну, ты, баран, тебя без них тошнит, понимаешь? Если долго не кушать, то от голода тошнит! А люди – деликатес! Жаль, что мне вас жрать запретили, так бы не церемонился с тобой. Слопал бы, а в рапорте написал бы «Выполнение задания невозможно в связи с отсутствием объекта задания!». И был бы счастлив, а то терпи тут нытье твое.
Странно, раньше от него такой заботы не замечалось.… Надо будет проконсультироваться у врачей. Вдруг, это крайняя стадия?
- Самая крайняя. Усыплю внимание, сожру, рапорт, отпуск. Или увольнение.
- Ты достал своей бестактностью, чужие мысли читать не хорошо!
- При чем тут я? Это у тебя, шизофреника, стадия следующая. Фобии, мысли вон крадут. Скоро голоса в голове появятся, паранойя, геморрой и сифилис.
- А ты не голос в голове?
- Я вне головы, ты ведь меня видишь, - констатировал он и медленно начал растворяться в воздухе, - вникай в суть. Кушать дешевле, чем не кушать.
- А без презерватива дешевле, чем с ним.
- Но и приятнее, - прозвучало где-то на грани слышимости, - дерзай, смертный.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію