ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с

Борис Костиря
2026.08.13 13:19
Яскраве сонячне проміння.
Так протискається весна
Крізь заборони і каміння,
Крізь забобони й письмена.

Таке проміння пропікає
До всіх глибин, до всіх основ.
Воно жорстоке, ніби Каїн,

Ірина Вовк
2026.08.13 09:38
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26

Ольга Садкова
2026.08.12 22:40
Надія була висока, як зірка,
і гаряча, як вогонь.

Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.

хома дідим
2026.08.12 20:25
ось папір
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю

Борис Костиря
2026.08.12 13:14
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.

Слушний час забарився, спізнився.

Вячеслав Руденко
2026.08.12 12:05
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,

Ірина Вовк
2026.08.12 10:15
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най

С М
2026.08.12 09:09
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти

Віктор Кучерук
2026.08.12 07:10
Серпень маком обсипає
Обрядові короваї,
І медами він частує
Споконвіку нас не всує,
Бо до захисту готова
Наша нація бідова
В час, коли ведуть нестерпно
Москалі себе у серпні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Денис Волошин (1992) / Проза

 Еда

Кушать дешевле чем не кушать

Елка

- Что-то меня подташнивает.
- Это ты, просто, беременна, любовь моя.
- Точно, с той завидной регулярностью, с которой ты мне мозг насилуешь, и мужик забеременеть может. Но, мне кажется, что меня от людей тошнит.
После того, как я всадил в него девять грамм свинца, он стал заходить чаще. Надо бы его научить магазин посещать по дороге ко мне. Хотя, кто ему чего продаст?
- А ты такой весь аппетитный и сладенький, и от тебя только диабетиков тошнит, да?
- У меня, в отличии от некоторых, - я выразительно глянул в его сторону, - хватает воспитания, чтобы не приставать к людям с глупыми советами!
- Ты прямо как жена с острой нехваткой белков и протеинов в организме – пилишь и пилишь. Может, тебе действительно мужика найти?
- Да пошел ты! Ты мне еще ректальные свечи пропиши. Лекарь души моей и воспеватель подвигов великих, блин.
- А что, я могу! Хочешь, прямо сейчас в аптеку сбегаю?
Я судорожно перебирал в уме все симптомы шизофрении, сравнивал истории болезней разных пациентов. Но, ни одного случая, когда галлюцинация предлагала вылечить видящего ее больного, я не знал.
Кстати, за последние пол года я общался с психотерапевтами больше, чем со всеми остальными людьми, даже вместе взятыми. Уж больно меня раздражала галлюцинация, которая ест мою еду, и курит мои сигареты! Как видите, пока безрезультатно.
- К делу давай, чего хочешь то? Просто так ты не приходишь.
- А, может, я тебе жизнь каждым своим появлением спасаю? Вот не приду, ты выйдешь погулять, а тебе кирпич на голову!
- В следующий раз пивка захвати, а то спасаешь-спасаешь, а обмыть – ни разу.
- Любой каприз за ваши деньги! Ладно, к делу. Ты, любезный, когда последний раз в свет выходил?
- Как когда? Сегодня вон на работе был, как и вчера, и позавчера.
- А кроме работы?
- Ну, - я призадумался, - давненько. А смысл? Общения и так достаточно. Особенно с таким разговорчивым глюком, как ты. Чего я там не видел?
- Людей, например.
- Ну, ты, зануда! Тошнит меня от них, понимаешь?
- Ну, ты, баран, тебя без них тошнит, понимаешь? Если долго не кушать, то от голода тошнит! А люди – деликатес! Жаль, что мне вас жрать запретили, так бы не церемонился с тобой. Слопал бы, а в рапорте написал бы «Выполнение задания невозможно в связи с отсутствием объекта задания!». И был бы счастлив, а то терпи тут нытье твое.
Странно, раньше от него такой заботы не замечалось.… Надо будет проконсультироваться у врачей. Вдруг, это крайняя стадия?
- Самая крайняя. Усыплю внимание, сожру, рапорт, отпуск. Или увольнение.
- Ты достал своей бестактностью, чужие мысли читать не хорошо!
- При чем тут я? Это у тебя, шизофреника, стадия следующая. Фобии, мысли вон крадут. Скоро голоса в голове появятся, паранойя, геморрой и сифилис.
- А ты не голос в голове?
- Я вне головы, ты ведь меня видишь, - констатировал он и медленно начал растворяться в воздухе, - вникай в суть. Кушать дешевле, чем не кушать.
- А без презерватива дешевле, чем с ним.
- Но и приятнее, - прозвучало где-то на грани слышимости, - дерзай, смертный.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-07 02:41:04
Переглядів сторінки твору 1259
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.163 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.686 / 5.25)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
ФЕНТЕЗІ
Автор востаннє на сайті 2021.04.02 21:02
Автор у цю хвилину відсутній