Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.17
14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
2025.12.17
12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
2025.12.17
10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
2025.12.17
00:04
Привіт!
Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
23:52
Недобре добро називати добром недобре.
Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою.
Ворожка ворогам ворожила вороже.
Генії на гени не нарікають.
Світило у світі недовго світило.
Пан Баняк до банку поклав грошей банку.
Одержимі своє о
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Денис Волошин (1992) /
Проза
Еда
- Это ты, просто, беременна, любовь моя.
- Точно, с той завидной регулярностью, с которой ты мне мозг насилуешь, и мужик забеременеть может. Но, мне кажется, что меня от людей тошнит.
После того, как я всадил в него девять грамм свинца, он стал заходить чаще. Надо бы его научить магазин посещать по дороге ко мне. Хотя, кто ему чего продаст?
- А ты такой весь аппетитный и сладенький, и от тебя только диабетиков тошнит, да?
- У меня, в отличии от некоторых, - я выразительно глянул в его сторону, - хватает воспитания, чтобы не приставать к людям с глупыми советами!
- Ты прямо как жена с острой нехваткой белков и протеинов в организме – пилишь и пилишь. Может, тебе действительно мужика найти?
- Да пошел ты! Ты мне еще ректальные свечи пропиши. Лекарь души моей и воспеватель подвигов великих, блин.
- А что, я могу! Хочешь, прямо сейчас в аптеку сбегаю?
Я судорожно перебирал в уме все симптомы шизофрении, сравнивал истории болезней разных пациентов. Но, ни одного случая, когда галлюцинация предлагала вылечить видящего ее больного, я не знал.
Кстати, за последние пол года я общался с психотерапевтами больше, чем со всеми остальными людьми, даже вместе взятыми. Уж больно меня раздражала галлюцинация, которая ест мою еду, и курит мои сигареты! Как видите, пока безрезультатно.
- К делу давай, чего хочешь то? Просто так ты не приходишь.
- А, может, я тебе жизнь каждым своим появлением спасаю? Вот не приду, ты выйдешь погулять, а тебе кирпич на голову!
- В следующий раз пивка захвати, а то спасаешь-спасаешь, а обмыть – ни разу.
- Любой каприз за ваши деньги! Ладно, к делу. Ты, любезный, когда последний раз в свет выходил?
- Как когда? Сегодня вон на работе был, как и вчера, и позавчера.
- А кроме работы?
- Ну, - я призадумался, - давненько. А смысл? Общения и так достаточно. Особенно с таким разговорчивым глюком, как ты. Чего я там не видел?
- Людей, например.
- Ну, ты, зануда! Тошнит меня от них, понимаешь?
- Ну, ты, баран, тебя без них тошнит, понимаешь? Если долго не кушать, то от голода тошнит! А люди – деликатес! Жаль, что мне вас жрать запретили, так бы не церемонился с тобой. Слопал бы, а в рапорте написал бы «Выполнение задания невозможно в связи с отсутствием объекта задания!». И был бы счастлив, а то терпи тут нытье твое.
Странно, раньше от него такой заботы не замечалось.… Надо будет проконсультироваться у врачей. Вдруг, это крайняя стадия?
- Самая крайняя. Усыплю внимание, сожру, рапорт, отпуск. Или увольнение.
- Ты достал своей бестактностью, чужие мысли читать не хорошо!
- При чем тут я? Это у тебя, шизофреника, стадия следующая. Фобии, мысли вон крадут. Скоро голоса в голове появятся, паранойя, геморрой и сифилис.
- А ты не голос в голове?
- Я вне головы, ты ведь меня видишь, - констатировал он и медленно начал растворяться в воздухе, - вникай в суть. Кушать дешевле, чем не кушать.
- А без презерватива дешевле, чем с ним.
- Но и приятнее, - прозвучало где-то на грани слышимости, - дерзай, смертный.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Еда
Кушать дешевле чем не кушать
Елка
- Что-то меня подташнивает.- Это ты, просто, беременна, любовь моя.
- Точно, с той завидной регулярностью, с которой ты мне мозг насилуешь, и мужик забеременеть может. Но, мне кажется, что меня от людей тошнит.
После того, как я всадил в него девять грамм свинца, он стал заходить чаще. Надо бы его научить магазин посещать по дороге ко мне. Хотя, кто ему чего продаст?
- А ты такой весь аппетитный и сладенький, и от тебя только диабетиков тошнит, да?
- У меня, в отличии от некоторых, - я выразительно глянул в его сторону, - хватает воспитания, чтобы не приставать к людям с глупыми советами!
- Ты прямо как жена с острой нехваткой белков и протеинов в организме – пилишь и пилишь. Может, тебе действительно мужика найти?
- Да пошел ты! Ты мне еще ректальные свечи пропиши. Лекарь души моей и воспеватель подвигов великих, блин.
- А что, я могу! Хочешь, прямо сейчас в аптеку сбегаю?
Я судорожно перебирал в уме все симптомы шизофрении, сравнивал истории болезней разных пациентов. Но, ни одного случая, когда галлюцинация предлагала вылечить видящего ее больного, я не знал.
Кстати, за последние пол года я общался с психотерапевтами больше, чем со всеми остальными людьми, даже вместе взятыми. Уж больно меня раздражала галлюцинация, которая ест мою еду, и курит мои сигареты! Как видите, пока безрезультатно.
- К делу давай, чего хочешь то? Просто так ты не приходишь.
- А, может, я тебе жизнь каждым своим появлением спасаю? Вот не приду, ты выйдешь погулять, а тебе кирпич на голову!
- В следующий раз пивка захвати, а то спасаешь-спасаешь, а обмыть – ни разу.
- Любой каприз за ваши деньги! Ладно, к делу. Ты, любезный, когда последний раз в свет выходил?
- Как когда? Сегодня вон на работе был, как и вчера, и позавчера.
- А кроме работы?
- Ну, - я призадумался, - давненько. А смысл? Общения и так достаточно. Особенно с таким разговорчивым глюком, как ты. Чего я там не видел?
- Людей, например.
- Ну, ты, зануда! Тошнит меня от них, понимаешь?
- Ну, ты, баран, тебя без них тошнит, понимаешь? Если долго не кушать, то от голода тошнит! А люди – деликатес! Жаль, что мне вас жрать запретили, так бы не церемонился с тобой. Слопал бы, а в рапорте написал бы «Выполнение задания невозможно в связи с отсутствием объекта задания!». И был бы счастлив, а то терпи тут нытье твое.
Странно, раньше от него такой заботы не замечалось.… Надо будет проконсультироваться у врачей. Вдруг, это крайняя стадия?
- Самая крайняя. Усыплю внимание, сожру, рапорт, отпуск. Или увольнение.
- Ты достал своей бестактностью, чужие мысли читать не хорошо!
- При чем тут я? Это у тебя, шизофреника, стадия следующая. Фобии, мысли вон крадут. Скоро голоса в голове появятся, паранойя, геморрой и сифилис.
- А ты не голос в голове?
- Я вне головы, ты ведь меня видишь, - констатировал он и медленно начал растворяться в воздухе, - вникай в суть. Кушать дешевле, чем не кушать.
- А без презерватива дешевле, чем с ним.
- Но и приятнее, - прозвучало где-то на грани слышимости, - дерзай, смертный.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
