Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Денис Волошин (1992) /
Проза
Еда
- Это ты, просто, беременна, любовь моя.
- Точно, с той завидной регулярностью, с которой ты мне мозг насилуешь, и мужик забеременеть может. Но, мне кажется, что меня от людей тошнит.
После того, как я всадил в него девять грамм свинца, он стал заходить чаще. Надо бы его научить магазин посещать по дороге ко мне. Хотя, кто ему чего продаст?
- А ты такой весь аппетитный и сладенький, и от тебя только диабетиков тошнит, да?
- У меня, в отличии от некоторых, - я выразительно глянул в его сторону, - хватает воспитания, чтобы не приставать к людям с глупыми советами!
- Ты прямо как жена с острой нехваткой белков и протеинов в организме – пилишь и пилишь. Может, тебе действительно мужика найти?
- Да пошел ты! Ты мне еще ректальные свечи пропиши. Лекарь души моей и воспеватель подвигов великих, блин.
- А что, я могу! Хочешь, прямо сейчас в аптеку сбегаю?
Я судорожно перебирал в уме все симптомы шизофрении, сравнивал истории болезней разных пациентов. Но, ни одного случая, когда галлюцинация предлагала вылечить видящего ее больного, я не знал.
Кстати, за последние пол года я общался с психотерапевтами больше, чем со всеми остальными людьми, даже вместе взятыми. Уж больно меня раздражала галлюцинация, которая ест мою еду, и курит мои сигареты! Как видите, пока безрезультатно.
- К делу давай, чего хочешь то? Просто так ты не приходишь.
- А, может, я тебе жизнь каждым своим появлением спасаю? Вот не приду, ты выйдешь погулять, а тебе кирпич на голову!
- В следующий раз пивка захвати, а то спасаешь-спасаешь, а обмыть – ни разу.
- Любой каприз за ваши деньги! Ладно, к делу. Ты, любезный, когда последний раз в свет выходил?
- Как когда? Сегодня вон на работе был, как и вчера, и позавчера.
- А кроме работы?
- Ну, - я призадумался, - давненько. А смысл? Общения и так достаточно. Особенно с таким разговорчивым глюком, как ты. Чего я там не видел?
- Людей, например.
- Ну, ты, зануда! Тошнит меня от них, понимаешь?
- Ну, ты, баран, тебя без них тошнит, понимаешь? Если долго не кушать, то от голода тошнит! А люди – деликатес! Жаль, что мне вас жрать запретили, так бы не церемонился с тобой. Слопал бы, а в рапорте написал бы «Выполнение задания невозможно в связи с отсутствием объекта задания!». И был бы счастлив, а то терпи тут нытье твое.
Странно, раньше от него такой заботы не замечалось.… Надо будет проконсультироваться у врачей. Вдруг, это крайняя стадия?
- Самая крайняя. Усыплю внимание, сожру, рапорт, отпуск. Или увольнение.
- Ты достал своей бестактностью, чужие мысли читать не хорошо!
- При чем тут я? Это у тебя, шизофреника, стадия следующая. Фобии, мысли вон крадут. Скоро голоса в голове появятся, паранойя, геморрой и сифилис.
- А ты не голос в голове?
- Я вне головы, ты ведь меня видишь, - констатировал он и медленно начал растворяться в воздухе, - вникай в суть. Кушать дешевле, чем не кушать.
- А без презерватива дешевле, чем с ним.
- Но и приятнее, - прозвучало где-то на грани слышимости, - дерзай, смертный.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Еда
Кушать дешевле чем не кушать
Елка
- Что-то меня подташнивает.- Это ты, просто, беременна, любовь моя.
- Точно, с той завидной регулярностью, с которой ты мне мозг насилуешь, и мужик забеременеть может. Но, мне кажется, что меня от людей тошнит.
После того, как я всадил в него девять грамм свинца, он стал заходить чаще. Надо бы его научить магазин посещать по дороге ко мне. Хотя, кто ему чего продаст?
- А ты такой весь аппетитный и сладенький, и от тебя только диабетиков тошнит, да?
- У меня, в отличии от некоторых, - я выразительно глянул в его сторону, - хватает воспитания, чтобы не приставать к людям с глупыми советами!
- Ты прямо как жена с острой нехваткой белков и протеинов в организме – пилишь и пилишь. Может, тебе действительно мужика найти?
- Да пошел ты! Ты мне еще ректальные свечи пропиши. Лекарь души моей и воспеватель подвигов великих, блин.
- А что, я могу! Хочешь, прямо сейчас в аптеку сбегаю?
Я судорожно перебирал в уме все симптомы шизофрении, сравнивал истории болезней разных пациентов. Но, ни одного случая, когда галлюцинация предлагала вылечить видящего ее больного, я не знал.
Кстати, за последние пол года я общался с психотерапевтами больше, чем со всеми остальными людьми, даже вместе взятыми. Уж больно меня раздражала галлюцинация, которая ест мою еду, и курит мои сигареты! Как видите, пока безрезультатно.
- К делу давай, чего хочешь то? Просто так ты не приходишь.
- А, может, я тебе жизнь каждым своим появлением спасаю? Вот не приду, ты выйдешь погулять, а тебе кирпич на голову!
- В следующий раз пивка захвати, а то спасаешь-спасаешь, а обмыть – ни разу.
- Любой каприз за ваши деньги! Ладно, к делу. Ты, любезный, когда последний раз в свет выходил?
- Как когда? Сегодня вон на работе был, как и вчера, и позавчера.
- А кроме работы?
- Ну, - я призадумался, - давненько. А смысл? Общения и так достаточно. Особенно с таким разговорчивым глюком, как ты. Чего я там не видел?
- Людей, например.
- Ну, ты, зануда! Тошнит меня от них, понимаешь?
- Ну, ты, баран, тебя без них тошнит, понимаешь? Если долго не кушать, то от голода тошнит! А люди – деликатес! Жаль, что мне вас жрать запретили, так бы не церемонился с тобой. Слопал бы, а в рапорте написал бы «Выполнение задания невозможно в связи с отсутствием объекта задания!». И был бы счастлив, а то терпи тут нытье твое.
Странно, раньше от него такой заботы не замечалось.… Надо будет проконсультироваться у врачей. Вдруг, это крайняя стадия?
- Самая крайняя. Усыплю внимание, сожру, рапорт, отпуск. Или увольнение.
- Ты достал своей бестактностью, чужие мысли читать не хорошо!
- При чем тут я? Это у тебя, шизофреника, стадия следующая. Фобии, мысли вон крадут. Скоро голоса в голове появятся, паранойя, геморрой и сифилис.
- А ты не голос в голове?
- Я вне головы, ты ведь меня видишь, - констатировал он и медленно начал растворяться в воздухе, - вникай в суть. Кушать дешевле, чем не кушать.
- А без презерватива дешевле, чем с ним.
- Но и приятнее, - прозвучало где-то на грани слышимости, - дерзай, смертный.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
