Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Проза
Беседа в купе
Пишите о том,
Что знаeте, видите,
Пишите обо всем.
Непубликуете?
А зря.
Это необходимо людям
Для очищения сознания".
Таковы слова
Промолвила мне
Путница,
Поправив прядь седого
Локона. прочьтя мои
Стихи, и посмотрела
Глаза в глаза,
Материнской глубиной
Души.
После беседы с
Женщиной, в купе
Вагона,
Пишу я обо
Всех проблемах Мира,
Которые струны сердца
Теребя,
Проходят сквозь меня.
В своей жизни
Исколесил дорог достаточно.
Зачастую в поездах
И в терпеньи,
В течении бесед,
Прибывaл во многих
Я сердцах.
Бывало весело и
Грустно.
Смех звучал,
Зачастую пьяная ,,братва"
В глазах людей
Уставших от произвола
Бардака-сльозы,
И это наши
Дети?
К чему катится
Страна!?
Чему учили их,
Воспитывал кто?
Ведь их Отцы
и Мамы войну
Прошли, а они!?
Родители строили,
Голод испытали и
Не об этом
Их Сердца мечтали.
Вздохнула Мама- ,,что
происходит, что видим
Мы?
Страну разворовали,
,,Завалили'' поношенным тряпьем.
Металл ,,черметом
3а рубеж, а
от них товары
Оплачиваем ,,Золотым
Рублем!"
На хлеб и соль
Зарплаты чесному хватает,
А перед выборами
Столько обещают!
За политиков голосовать
Решенье принимаем,но
Вновь, как всегда,
Политики месят законов
,,Тесто" для ,,себя!''.
Бросаем в урны
,,Писульки"-,,нет'' и
,,да".
Надеемся и верим, Спорим,
A выборы проходят
И взлетают цены
В облака.
До ,,лампочки" им
Наши беды,
У них портфели,
А в них
,,Корыто и дела...".
В результате- по
Поездам шатается
Да и не только,
Везьде пьяная ,,братва''.
Это лиш доля
Правды.
Многомерна она и
В простоте глубока,
Но об этом,
следущая история.
Все люди разные,
Но о счастье,
О любви мечтают
Все, а для
Бога-все равны,
Ты Ему, а
Он Тебе.
Многие виновных ищут,
Осуждая ближнего, браня, а вот
Заглянуть во внутрь
Себя-слабо? Я
Сделал шаг, начал
Спрашивать с себя
-а прав ли я?
И этим остановил
От разрушения себя.
Начал книги читать,
Мидитировать.
Библию, Новый Завет
Перечитал,религии
Народов Мира,
Научные работы и
Нашел то, что
Искал.
- Когда Иисус говорил
,,Буду вознесен" и
За собой людей
Всех увлеку,
Он имел в
Виду,
Что когда нибудь
Все люди убедятся
В Великой Истине
Воочию и поймут,
Что могут вознестись
Так же,
Как вознесся Он.
Он на земле
Увидел Небеса.
Вот та Истина,
Которую
Осознал Он. Верил,
Затем люди поймут,
Что есть лиш
Одно стадо, и
Пастырь лиш Один
Всегда;
И если хоть
Одна овца заблудится
Пастырь оставит все
Девяносто девять и
Пойдет искать
Одну-Единую.
Бог должен стать
Всем во Всем
Для Всех Его
Чад;
Все мы дети
Божьи, и мы
Гараздо ближе Ему,
Чем птицы небесныe
и полевые лилии
Одетые в росу.
И если Он
Радуется росту Лилии
И полету Стрижа
То как же
Росту Своих дорогих
Чад Он возрадуется!
Бог не осуждает
Ни Лилии, ни
Птиц,
Так как же
Он может осудить
Своих Сынов?
Он нежно прижимает
Их к Великой
Причине,
И никто не
будет обойден
Его Совершенством.
Слава Богу! ОМ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Беседа в купе
Первостепенная задача на данном этапе эволюции-это
очищение сознания.
Владыка Эль Мория
,,-Пишите страницы жизни,Пишите о том,
Что знаeте, видите,
Пишите обо всем.
Непубликуете?
А зря.
Это необходимо людям
Для очищения сознания".
Таковы слова
Промолвила мне
Путница,
Поправив прядь седого
Локона. прочьтя мои
Стихи, и посмотрела
Глаза в глаза,
Материнской глубиной
Души.
После беседы с
Женщиной, в купе
Вагона,
Пишу я обо
Всех проблемах Мира,
Которые струны сердца
Теребя,
Проходят сквозь меня.
В своей жизни
Исколесил дорог достаточно.
Зачастую в поездах
И в терпеньи,
В течении бесед,
Прибывaл во многих
Я сердцах.
Бывало весело и
Грустно.
Смех звучал,
Зачастую пьяная ,,братва"
В глазах людей
Уставших от произвола
Бардака-сльозы,
И это наши
Дети?
К чему катится
Страна!?
Чему учили их,
Воспитывал кто?
Ведь их Отцы
и Мамы войну
Прошли, а они!?
Родители строили,
Голод испытали и
Не об этом
Их Сердца мечтали.
Вздохнула Мама- ,,что
происходит, что видим
Мы?
Страну разворовали,
,,Завалили'' поношенным тряпьем.
Металл ,,черметом
3а рубеж, а
от них товары
Оплачиваем ,,Золотым
Рублем!"
На хлеб и соль
Зарплаты чесному хватает,
А перед выборами
Столько обещают!
За политиков голосовать
Решенье принимаем,но
Вновь, как всегда,
Политики месят законов
,,Тесто" для ,,себя!''.
Бросаем в урны
,,Писульки"-,,нет'' и
,,да".
Надеемся и верим, Спорим,
A выборы проходят
И взлетают цены
В облака.
До ,,лампочки" им
Наши беды,
У них портфели,
А в них
,,Корыто и дела...".
В результате- по
Поездам шатается
Да и не только,
Везьде пьяная ,,братва''.
Это лиш доля
Правды.
Многомерна она и
В простоте глубока,
Но об этом,
следущая история.
Все люди разные,
Но о счастье,
О любви мечтают
Все, а для
Бога-все равны,
Ты Ему, а
Он Тебе.
Многие виновных ищут,
Осуждая ближнего, браня, а вот
Заглянуть во внутрь
Себя-слабо? Я
Сделал шаг, начал
Спрашивать с себя
-а прав ли я?
И этим остановил
От разрушения себя.
Начал книги читать,
Мидитировать.
Библию, Новый Завет
Перечитал,религии
Народов Мира,
Научные работы и
Нашел то, что
Искал.
- Когда Иисус говорил
,,Буду вознесен" и
За собой людей
Всех увлеку,
Он имел в
Виду,
Что когда нибудь
Все люди убедятся
В Великой Истине
Воочию и поймут,
Что могут вознестись
Так же,
Как вознесся Он.
Он на земле
Увидел Небеса.
Вот та Истина,
Которую
Осознал Он. Верил,
Затем люди поймут,
Что есть лиш
Одно стадо, и
Пастырь лиш Один
Всегда;
И если хоть
Одна овца заблудится
Пастырь оставит все
Девяносто девять и
Пойдет искать
Одну-Единую.
Бог должен стать
Всем во Всем
Для Всех Его
Чад;
Все мы дети
Божьи, и мы
Гараздо ближе Ему,
Чем птицы небесныe
и полевые лилии
Одетые в росу.
И если Он
Радуется росту Лилии
И полету Стрижа
То как же
Росту Своих дорогих
Чад Он возрадуется!
Бог не осуждает
Ни Лилии, ни
Птиц,
Так как же
Он может осудить
Своих Сынов?
Он нежно прижимает
Их к Великой
Причине,
И никто не
будет обойден
Его Совершенством.
Слава Богу! ОМ
Расширяя свои познания-расширяеш свое сознание, начинаеш мыслить многомерно.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
