Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.02
16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
2026.09.02
15:32
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
2026.09.02
14:52
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
2026.09.02
13:21
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
2026.09.02
12:34
Часто згадую, любий, як той листопад
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив
2026.09.02
07:00
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків
2026.09.01
22:13
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
2026.09.01
21:07
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
2026.09.01
20:27
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
2026.09.01
17:45
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
2026.09.01
10:10
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
2026.09.01
07:40
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
2026.08.31
21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
2026.08.31
20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
2026.08.31
14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
2026.08.31
12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Проза
Беседа в купе
Пишите о том,
Что знаeте, видите,
Пишите обо всем.
Непубликуете?
А зря.
Это необходимо людям
Для очищения сознания".
Таковы слова
Промолвила мне
Путница,
Поправив прядь седого
Локона. прочьтя мои
Стихи, и посмотрела
Глаза в глаза,
Материнской глубиной
Души.
После беседы с
Женщиной, в купе
Вагона,
Пишу я обо
Всех проблемах Мира,
Которые струны сердца
Теребя,
Проходят сквозь меня.
В своей жизни
Исколесил дорог достаточно.
Зачастую в поездах
И в терпеньи,
В течении бесед,
Прибывaл во многих
Я сердцах.
Бывало весело и
Грустно.
Смех звучал,
Зачастую пьяная ,,братва"
В глазах людей
Уставших от произвола
Бардака-сльозы,
И это наши
Дети?
К чему катится
Страна!?
Чему учили их,
Воспитывал кто?
Ведь их Отцы
и Мамы войну
Прошли, а они!?
Родители строили,
Голод испытали и
Не об этом
Их Сердца мечтали.
Вздохнула Мама- ,,что
происходит, что видим
Мы?
Страну разворовали,
,,Завалили'' поношенным тряпьем.
Металл ,,черметом
3а рубеж, а
от них товары
Оплачиваем ,,Золотым
Рублем!"
На хлеб и соль
Зарплаты чесному хватает,
А перед выборами
Столько обещают!
За политиков голосовать
Решенье принимаем,но
Вновь, как всегда,
Политики месят законов
,,Тесто" для ,,себя!''.
Бросаем в урны
,,Писульки"-,,нет'' и
,,да".
Надеемся и верим, Спорим,
A выборы проходят
И взлетают цены
В облака.
До ,,лампочки" им
Наши беды,
У них портфели,
А в них
,,Корыто и дела...".
В результате- по
Поездам шатается
Да и не только,
Везьде пьяная ,,братва''.
Это лиш доля
Правды.
Многомерна она и
В простоте глубока,
Но об этом,
следущая история.
Все люди разные,
Но о счастье,
О любви мечтают
Все, а для
Бога-все равны,
Ты Ему, а
Он Тебе.
Многие виновных ищут,
Осуждая ближнего, браня, а вот
Заглянуть во внутрь
Себя-слабо? Я
Сделал шаг, начал
Спрашивать с себя
-а прав ли я?
И этим остановил
От разрушения себя.
Начал книги читать,
Мидитировать.
Библию, Новый Завет
Перечитал,религии
Народов Мира,
Научные работы и
Нашел то, что
Искал.
- Когда Иисус говорил
,,Буду вознесен" и
За собой людей
Всех увлеку,
Он имел в
Виду,
Что когда нибудь
Все люди убедятся
В Великой Истине
Воочию и поймут,
Что могут вознестись
Так же,
Как вознесся Он.
Он на земле
Увидел Небеса.
Вот та Истина,
Которую
Осознал Он. Верил,
Затем люди поймут,
Что есть лиш
Одно стадо, и
Пастырь лиш Один
Всегда;
И если хоть
Одна овца заблудится
Пастырь оставит все
Девяносто девять и
Пойдет искать
Одну-Единую.
Бог должен стать
Всем во Всем
Для Всех Его
Чад;
Все мы дети
Божьи, и мы
Гараздо ближе Ему,
Чем птицы небесныe
и полевые лилии
Одетые в росу.
И если Он
Радуется росту Лилии
И полету Стрижа
То как же
Росту Своих дорогих
Чад Он возрадуется!
Бог не осуждает
Ни Лилии, ни
Птиц,
Так как же
Он может осудить
Своих Сынов?
Он нежно прижимает
Их к Великой
Причине,
И никто не
будет обойден
Его Совершенством.
Слава Богу! ОМ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Беседа в купе
Первостепенная задача на данном этапе эволюции-это
очищение сознания.
Владыка Эль Мория
,,-Пишите страницы жизни,Пишите о том,
Что знаeте, видите,
Пишите обо всем.
Непубликуете?
А зря.
Это необходимо людям
Для очищения сознания".
Таковы слова
Промолвила мне
Путница,
Поправив прядь седого
Локона. прочьтя мои
Стихи, и посмотрела
Глаза в глаза,
Материнской глубиной
Души.
После беседы с
Женщиной, в купе
Вагона,
Пишу я обо
Всех проблемах Мира,
Которые струны сердца
Теребя,
Проходят сквозь меня.
В своей жизни
Исколесил дорог достаточно.
Зачастую в поездах
И в терпеньи,
В течении бесед,
Прибывaл во многих
Я сердцах.
Бывало весело и
Грустно.
Смех звучал,
Зачастую пьяная ,,братва"
В глазах людей
Уставших от произвола
Бардака-сльозы,
И это наши
Дети?
К чему катится
Страна!?
Чему учили их,
Воспитывал кто?
Ведь их Отцы
и Мамы войну
Прошли, а они!?
Родители строили,
Голод испытали и
Не об этом
Их Сердца мечтали.
Вздохнула Мама- ,,что
происходит, что видим
Мы?
Страну разворовали,
,,Завалили'' поношенным тряпьем.
Металл ,,черметом
3а рубеж, а
от них товары
Оплачиваем ,,Золотым
Рублем!"
На хлеб и соль
Зарплаты чесному хватает,
А перед выборами
Столько обещают!
За политиков голосовать
Решенье принимаем,но
Вновь, как всегда,
Политики месят законов
,,Тесто" для ,,себя!''.
Бросаем в урны
,,Писульки"-,,нет'' и
,,да".
Надеемся и верим, Спорим,
A выборы проходят
И взлетают цены
В облака.
До ,,лампочки" им
Наши беды,
У них портфели,
А в них
,,Корыто и дела...".
В результате- по
Поездам шатается
Да и не только,
Везьде пьяная ,,братва''.
Это лиш доля
Правды.
Многомерна она и
В простоте глубока,
Но об этом,
следущая история.
Все люди разные,
Но о счастье,
О любви мечтают
Все, а для
Бога-все равны,
Ты Ему, а
Он Тебе.
Многие виновных ищут,
Осуждая ближнего, браня, а вот
Заглянуть во внутрь
Себя-слабо? Я
Сделал шаг, начал
Спрашивать с себя
-а прав ли я?
И этим остановил
От разрушения себя.
Начал книги читать,
Мидитировать.
Библию, Новый Завет
Перечитал,религии
Народов Мира,
Научные работы и
Нашел то, что
Искал.
- Когда Иисус говорил
,,Буду вознесен" и
За собой людей
Всех увлеку,
Он имел в
Виду,
Что когда нибудь
Все люди убедятся
В Великой Истине
Воочию и поймут,
Что могут вознестись
Так же,
Как вознесся Он.
Он на земле
Увидел Небеса.
Вот та Истина,
Которую
Осознал Он. Верил,
Затем люди поймут,
Что есть лиш
Одно стадо, и
Пастырь лиш Один
Всегда;
И если хоть
Одна овца заблудится
Пастырь оставит все
Девяносто девять и
Пойдет искать
Одну-Единую.
Бог должен стать
Всем во Всем
Для Всех Его
Чад;
Все мы дети
Божьи, и мы
Гараздо ближе Ему,
Чем птицы небесныe
и полевые лилии
Одетые в росу.
И если Он
Радуется росту Лилии
И полету Стрижа
То как же
Росту Своих дорогих
Чад Он возрадуется!
Бог не осуждает
Ни Лилии, ни
Птиц,
Так как же
Он может осудить
Своих Сынов?
Он нежно прижимает
Их к Великой
Причине,
И никто не
будет обойден
Его Совершенством.
Слава Богу! ОМ
Расширяя свои познания-расширяеш свое сознание, начинаеш мыслить многомерно.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
