ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.23
05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
2024.11.23
05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Проза
Беседа в купе
Пишите о том,
Что знаeте, видите,
Пишите обо всем.
Непубликуете?
А зря.
Это необходимо людям
Для очищения сознания".
Таковы слова
Промолвила мне
Путница,
Поправив прядь седого
Локона. прочьтя мои
Стихи, и посмотрела
Глаза в глаза,
Материнской глубиной
Души.
После беседы с
Женщиной, в купе
Вагона,
Пишу я обо
Всех проблемах Мира,
Которые струны сердца
Теребя,
Проходят сквозь меня.
В своей жизни
Исколесил дорог достаточно.
Зачастую в поездах
И в терпеньи,
В течении бесед,
Прибывaл во многих
Я сердцах.
Бывало весело и
Грустно.
Смех звучал,
Зачастую пьяная ,,братва"
В глазах людей
Уставших от произвола
Бардака-сльозы,
И это наши
Дети?
К чему катится
Страна!?
Чему учили их,
Воспитывал кто?
Ведь их Отцы
и Мамы войну
Прошли, а они!?
Родители строили,
Голод испытали и
Не об этом
Их Сердца мечтали.
Вздохнула Мама- ,,что
происходит, что видим
Мы?
Страну разворовали,
,,Завалили'' поношенным тряпьем.
Металл ,,черметом
3а рубеж, а
от них товары
Оплачиваем ,,Золотым
Рублем!"
На хлеб и соль
Зарплаты чесному хватает,
А перед выборами
Столько обещают!
За политиков голосовать
Решенье принимаем,но
Вновь, как всегда,
Политики месят законов
,,Тесто" для ,,себя!''.
Бросаем в урны
,,Писульки"-,,нет'' и
,,да".
Надеемся и верим, Спорим,
A выборы проходят
И взлетают цены
В облака.
До ,,лампочки" им
Наши беды,
У них портфели,
А в них
,,Корыто и дела...".
В результате- по
Поездам шатается
Да и не только,
Везьде пьяная ,,братва''.
Это лиш доля
Правды.
Многомерна она и
В простоте глубока,
Но об этом,
следущая история.
Все люди разные,
Но о счастье,
О любви мечтают
Все, а для
Бога-все равны,
Ты Ему, а
Он Тебе.
Многие виновных ищут,
Осуждая ближнего, браня, а вот
Заглянуть во внутрь
Себя-слабо? Я
Сделал шаг, начал
Спрашивать с себя
-а прав ли я?
И этим остановил
От разрушения себя.
Начал книги читать,
Мидитировать.
Библию, Новый Завет
Перечитал,религии
Народов Мира,
Научные работы и
Нашел то, что
Искал.
- Когда Иисус говорил
,,Буду вознесен" и
За собой людей
Всех увлеку,
Он имел в
Виду,
Что когда нибудь
Все люди убедятся
В Великой Истине
Воочию и поймут,
Что могут вознестись
Так же,
Как вознесся Он.
Он на земле
Увидел Небеса.
Вот та Истина,
Которую
Осознал Он. Верил,
Затем люди поймут,
Что есть лиш
Одно стадо, и
Пастырь лиш Один
Всегда;
И если хоть
Одна овца заблудится
Пастырь оставит все
Девяносто девять и
Пойдет искать
Одну-Единую.
Бог должен стать
Всем во Всем
Для Всех Его
Чад;
Все мы дети
Божьи, и мы
Гараздо ближе Ему,
Чем птицы небесныe
и полевые лилии
Одетые в росу.
И если Он
Радуется росту Лилии
И полету Стрижа
То как же
Росту Своих дорогих
Чад Он возрадуется!
Бог не осуждает
Ни Лилии, ни
Птиц,
Так как же
Он может осудить
Своих Сынов?
Он нежно прижимает
Их к Великой
Причине,
И никто не
будет обойден
Его Совершенством.
Слава Богу! ОМ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Беседа в купе
Первостепенная задача на данном этапе эволюции-это
очищение сознания.
Владыка Эль Мория
,,-Пишите страницы жизни,Пишите о том,
Что знаeте, видите,
Пишите обо всем.
Непубликуете?
А зря.
Это необходимо людям
Для очищения сознания".
Таковы слова
Промолвила мне
Путница,
Поправив прядь седого
Локона. прочьтя мои
Стихи, и посмотрела
Глаза в глаза,
Материнской глубиной
Души.
После беседы с
Женщиной, в купе
Вагона,
Пишу я обо
Всех проблемах Мира,
Которые струны сердца
Теребя,
Проходят сквозь меня.
В своей жизни
Исколесил дорог достаточно.
Зачастую в поездах
И в терпеньи,
В течении бесед,
Прибывaл во многих
Я сердцах.
Бывало весело и
Грустно.
Смех звучал,
Зачастую пьяная ,,братва"
В глазах людей
Уставших от произвола
Бардака-сльозы,
И это наши
Дети?
К чему катится
Страна!?
Чему учили их,
Воспитывал кто?
Ведь их Отцы
и Мамы войну
Прошли, а они!?
Родители строили,
Голод испытали и
Не об этом
Их Сердца мечтали.
Вздохнула Мама- ,,что
происходит, что видим
Мы?
Страну разворовали,
,,Завалили'' поношенным тряпьем.
Металл ,,черметом
3а рубеж, а
от них товары
Оплачиваем ,,Золотым
Рублем!"
На хлеб и соль
Зарплаты чесному хватает,
А перед выборами
Столько обещают!
За политиков голосовать
Решенье принимаем,но
Вновь, как всегда,
Политики месят законов
,,Тесто" для ,,себя!''.
Бросаем в урны
,,Писульки"-,,нет'' и
,,да".
Надеемся и верим, Спорим,
A выборы проходят
И взлетают цены
В облака.
До ,,лампочки" им
Наши беды,
У них портфели,
А в них
,,Корыто и дела...".
В результате- по
Поездам шатается
Да и не только,
Везьде пьяная ,,братва''.
Это лиш доля
Правды.
Многомерна она и
В простоте глубока,
Но об этом,
следущая история.
Все люди разные,
Но о счастье,
О любви мечтают
Все, а для
Бога-все равны,
Ты Ему, а
Он Тебе.
Многие виновных ищут,
Осуждая ближнего, браня, а вот
Заглянуть во внутрь
Себя-слабо? Я
Сделал шаг, начал
Спрашивать с себя
-а прав ли я?
И этим остановил
От разрушения себя.
Начал книги читать,
Мидитировать.
Библию, Новый Завет
Перечитал,религии
Народов Мира,
Научные работы и
Нашел то, что
Искал.
- Когда Иисус говорил
,,Буду вознесен" и
За собой людей
Всех увлеку,
Он имел в
Виду,
Что когда нибудь
Все люди убедятся
В Великой Истине
Воочию и поймут,
Что могут вознестись
Так же,
Как вознесся Он.
Он на земле
Увидел Небеса.
Вот та Истина,
Которую
Осознал Он. Верил,
Затем люди поймут,
Что есть лиш
Одно стадо, и
Пастырь лиш Один
Всегда;
И если хоть
Одна овца заблудится
Пастырь оставит все
Девяносто девять и
Пойдет искать
Одну-Единую.
Бог должен стать
Всем во Всем
Для Всех Его
Чад;
Все мы дети
Божьи, и мы
Гараздо ближе Ему,
Чем птицы небесныe
и полевые лилии
Одетые в росу.
И если Он
Радуется росту Лилии
И полету Стрижа
То как же
Росту Своих дорогих
Чад Он возрадуется!
Бог не осуждает
Ни Лилии, ни
Птиц,
Так как же
Он может осудить
Своих Сынов?
Он нежно прижимает
Их к Великой
Причине,
И никто не
будет обойден
Его Совершенством.
Слава Богу! ОМ
Расширяя свои познания-расширяеш свое сознание, начинаеш мыслить многомерно.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію