Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.08
15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч
2026.02.08
12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.
Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.
Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і
2026.02.08
11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!
2026.02.08
09:09
Із Леоніда Сергєєва
Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!
Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!
2026.02.07
23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.
І надрив
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.
І надрив
2026.02.07
21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.
Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.
Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод
2026.02.07
20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?
2026.02.07
20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,
Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,
Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –
2026.02.07
13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко
2026.02.07
10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.
Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.
Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
2026.02.07
09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти
2026.02.07
05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.
І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.
І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,
2026.02.06
21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю
2026.02.06
21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.
Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.
Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,
2026.02.06
18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть
2026.02.06
17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?
Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?
Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.07
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Проза
Беседа в купе
Пишите о том,
Что знаeте, видите,
Пишите обо всем.
Непубликуете?
А зря.
Это необходимо людям
Для очищения сознания".
Таковы слова
Промолвила мне
Путница,
Поправив прядь седого
Локона. прочьтя мои
Стихи, и посмотрела
Глаза в глаза,
Материнской глубиной
Души.
После беседы с
Женщиной, в купе
Вагона,
Пишу я обо
Всех проблемах Мира,
Которые струны сердца
Теребя,
Проходят сквозь меня.
В своей жизни
Исколесил дорог достаточно.
Зачастую в поездах
И в терпеньи,
В течении бесед,
Прибывaл во многих
Я сердцах.
Бывало весело и
Грустно.
Смех звучал,
Зачастую пьяная ,,братва"
В глазах людей
Уставших от произвола
Бардака-сльозы,
И это наши
Дети?
К чему катится
Страна!?
Чему учили их,
Воспитывал кто?
Ведь их Отцы
и Мамы войну
Прошли, а они!?
Родители строили,
Голод испытали и
Не об этом
Их Сердца мечтали.
Вздохнула Мама- ,,что
происходит, что видим
Мы?
Страну разворовали,
,,Завалили'' поношенным тряпьем.
Металл ,,черметом
3а рубеж, а
от них товары
Оплачиваем ,,Золотым
Рублем!"
На хлеб и соль
Зарплаты чесному хватает,
А перед выборами
Столько обещают!
За политиков голосовать
Решенье принимаем,но
Вновь, как всегда,
Политики месят законов
,,Тесто" для ,,себя!''.
Бросаем в урны
,,Писульки"-,,нет'' и
,,да".
Надеемся и верим, Спорим,
A выборы проходят
И взлетают цены
В облака.
До ,,лампочки" им
Наши беды,
У них портфели,
А в них
,,Корыто и дела...".
В результате- по
Поездам шатается
Да и не только,
Везьде пьяная ,,братва''.
Это лиш доля
Правды.
Многомерна она и
В простоте глубока,
Но об этом,
следущая история.
Все люди разные,
Но о счастье,
О любви мечтают
Все, а для
Бога-все равны,
Ты Ему, а
Он Тебе.
Многие виновных ищут,
Осуждая ближнего, браня, а вот
Заглянуть во внутрь
Себя-слабо? Я
Сделал шаг, начал
Спрашивать с себя
-а прав ли я?
И этим остановил
От разрушения себя.
Начал книги читать,
Мидитировать.
Библию, Новый Завет
Перечитал,религии
Народов Мира,
Научные работы и
Нашел то, что
Искал.
- Когда Иисус говорил
,,Буду вознесен" и
За собой людей
Всех увлеку,
Он имел в
Виду,
Что когда нибудь
Все люди убедятся
В Великой Истине
Воочию и поймут,
Что могут вознестись
Так же,
Как вознесся Он.
Он на земле
Увидел Небеса.
Вот та Истина,
Которую
Осознал Он. Верил,
Затем люди поймут,
Что есть лиш
Одно стадо, и
Пастырь лиш Один
Всегда;
И если хоть
Одна овца заблудится
Пастырь оставит все
Девяносто девять и
Пойдет искать
Одну-Единую.
Бог должен стать
Всем во Всем
Для Всех Его
Чад;
Все мы дети
Божьи, и мы
Гараздо ближе Ему,
Чем птицы небесныe
и полевые лилии
Одетые в росу.
И если Он
Радуется росту Лилии
И полету Стрижа
То как же
Росту Своих дорогих
Чад Он возрадуется!
Бог не осуждает
Ни Лилии, ни
Птиц,
Так как же
Он может осудить
Своих Сынов?
Он нежно прижимает
Их к Великой
Причине,
И никто не
будет обойден
Его Совершенством.
Слава Богу! ОМ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Беседа в купе
Первостепенная задача на данном этапе эволюции-это
очищение сознания.
Владыка Эль Мория
,,-Пишите страницы жизни,Пишите о том,
Что знаeте, видите,
Пишите обо всем.
Непубликуете?
А зря.
Это необходимо людям
Для очищения сознания".
Таковы слова
Промолвила мне
Путница,
Поправив прядь седого
Локона. прочьтя мои
Стихи, и посмотрела
Глаза в глаза,
Материнской глубиной
Души.
После беседы с
Женщиной, в купе
Вагона,
Пишу я обо
Всех проблемах Мира,
Которые струны сердца
Теребя,
Проходят сквозь меня.
В своей жизни
Исколесил дорог достаточно.
Зачастую в поездах
И в терпеньи,
В течении бесед,
Прибывaл во многих
Я сердцах.
Бывало весело и
Грустно.
Смех звучал,
Зачастую пьяная ,,братва"
В глазах людей
Уставших от произвола
Бардака-сльозы,
И это наши
Дети?
К чему катится
Страна!?
Чему учили их,
Воспитывал кто?
Ведь их Отцы
и Мамы войну
Прошли, а они!?
Родители строили,
Голод испытали и
Не об этом
Их Сердца мечтали.
Вздохнула Мама- ,,что
происходит, что видим
Мы?
Страну разворовали,
,,Завалили'' поношенным тряпьем.
Металл ,,черметом
3а рубеж, а
от них товары
Оплачиваем ,,Золотым
Рублем!"
На хлеб и соль
Зарплаты чесному хватает,
А перед выборами
Столько обещают!
За политиков голосовать
Решенье принимаем,но
Вновь, как всегда,
Политики месят законов
,,Тесто" для ,,себя!''.
Бросаем в урны
,,Писульки"-,,нет'' и
,,да".
Надеемся и верим, Спорим,
A выборы проходят
И взлетают цены
В облака.
До ,,лампочки" им
Наши беды,
У них портфели,
А в них
,,Корыто и дела...".
В результате- по
Поездам шатается
Да и не только,
Везьде пьяная ,,братва''.
Это лиш доля
Правды.
Многомерна она и
В простоте глубока,
Но об этом,
следущая история.
Все люди разные,
Но о счастье,
О любви мечтают
Все, а для
Бога-все равны,
Ты Ему, а
Он Тебе.
Многие виновных ищут,
Осуждая ближнего, браня, а вот
Заглянуть во внутрь
Себя-слабо? Я
Сделал шаг, начал
Спрашивать с себя
-а прав ли я?
И этим остановил
От разрушения себя.
Начал книги читать,
Мидитировать.
Библию, Новый Завет
Перечитал,религии
Народов Мира,
Научные работы и
Нашел то, что
Искал.
- Когда Иисус говорил
,,Буду вознесен" и
За собой людей
Всех увлеку,
Он имел в
Виду,
Что когда нибудь
Все люди убедятся
В Великой Истине
Воочию и поймут,
Что могут вознестись
Так же,
Как вознесся Он.
Он на земле
Увидел Небеса.
Вот та Истина,
Которую
Осознал Он. Верил,
Затем люди поймут,
Что есть лиш
Одно стадо, и
Пастырь лиш Один
Всегда;
И если хоть
Одна овца заблудится
Пастырь оставит все
Девяносто девять и
Пойдет искать
Одну-Единую.
Бог должен стать
Всем во Всем
Для Всех Его
Чад;
Все мы дети
Божьи, и мы
Гараздо ближе Ему,
Чем птицы небесныe
и полевые лилии
Одетые в росу.
И если Он
Радуется росту Лилии
И полету Стрижа
То как же
Росту Своих дорогих
Чад Он возрадуется!
Бог не осуждает
Ни Лилии, ни
Птиц,
Так как же
Он может осудить
Своих Сынов?
Он нежно прижимает
Их к Великой
Причине,
И никто не
будет обойден
Его Совершенством.
Слава Богу! ОМ
Расширяя свои познания-расширяеш свое сознание, начинаеш мыслить многомерно.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
