ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі

Тетяна Левицька
2026.04.09 14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Островська (1960) / Проза

 Послания вселенского разума.
Первое, прекратить воровать жизненные силы человека( крещение, воспитание, наследственность, отношение к своему телу…) Относиться к телу как к храму души, а мы относимся к нему, как к чему то постороннему, в котором есть все кроме нас самих, и только когда оно болеть начинаетзаложено предками, уважение к главному источнику жизни. По моим наблюдениям, никто из людей не понимает того факта, что он и тело это одно целое. Не умение взаимодействовать приводит человека к болезням. Что значит взаимодействовать? И когда мы теряем власть над своим телом? Или это одна важная и сильная программа, разделяй и властвуй? Тут что то не то , есть маленькая не увязка, да люди не умеют видеть себя со стороны, они видят мир через призмы в глазах, тех форм и сути, которыми нас наделили с раннего детства. Кроме животного инстинкта в теле практически в каждом человеческом теле, нет их Я. Да и понятие индивидуальности, отсутствует, меня всегда страшило это и я уже только наблюдала, когда намереваешься сказать, как правило видишь пробел в человеческом сознании как такового понятия, тело, все видят только боль в нем, и тот факт, что ему причиняют боль, но разума в нем нет, и все следы оборваны давним, давно. Видеть живых роботов и пробовать с ними о теле говорить, такое ощущение, что все кто там присутствует, им наплевать на саму биологическую машину. Я понимаю, что в теле спортсмена, которого долго и упорно тренировал один человек или несколько, то есть желание видеть в спортсмене то что создал тренер , то и присутствует с человеке. Я знаю, что говорю не понятными словами, с роботами в которых есть все кроме самого человека, но это факт, клоны в прямом смысле давно существуют. Вот только проблема в том что об этом ни производители клонов ни сами клоны не понимают того факта, или я ошибаюсь? Нет я не ошибаюсь, кто и когда нас изгоняют из нашего тела, ибо если сознание сумеет увидеть, оно и сумеет освободиться, в этом я тоже убедилась на практике.
Первое, нас изгоняют из РАЯ души нашей во время крещения, и подселяют туда суть образ святого имени, которое и будет, по памяти живших под этим именем, контролировать поведение ребенка, то есть по усмотрению святой. Но никто из людей, не задумывался, а соответствует ли, программа умершего святого, программе жизни ребенка. Бездумное отношение к детям, делает нас, родителей, ибо мы решаем по своей воле, изгнать из тела ребенка, живой потенциал, данный от рождения, а подселить программу мертвого, чужого человека, с его проблемами. А потом желаем, что бы наши дети слышали нас, нет, они уже родителей не слышат, ибо мы изгнали своих детей из их тел, ритуалом крещения. Святые отцы хотят нас контролировать, и им это удается, им наплевать, что мы не мы, и нам в этой жизни, почему то не уютно, каждый из вас помнит моменты ощущения не удовлетворенности своей жизнью, как бы что то со мной не так. А так как нам не достаточно времени и знаний, разбираться в таких мелочах, закрываем глаза и продолжаем спать, не бережно относясь к телу, и к жизни, ибо подсознательно знаете, что это не вы, и вами, кто -то контролирует. Мама, на клеточном уровне, продолжает удерживать тело ребенка, в его программе жизни, ибо потенциал ребенка был ею притянут, и теперь происходит страшное, родители и церковь рвут на куски потенциал жизни, лишая ребенка всех его прав. Им теперь управляют две структуры, родители ощутив избыток начинают пить или скандалить, а церковь целенаправленно применяет на свое, не разумное для всей Земли усмотрение, но для власти над всеми, это и есть постоянная живая сила которая содержит живое существо, ЦЕРКОВЬ, но не человека в отдельности, разделяй и властвуй. И теперь начинаются подселения в тело ребенка, всех остальных паразитических систем, ибо фильтр уже снят, хаос царит во всем и везде. Психоэмоциональные сути начинают вселяться в человека через няню в садике, которая желает контролировать и властвовать над ребенком, дети являются мусорными ведрами, для скидывания эмоций воспитателей. Нация деградирует, дальше идут учителя, милиционеры, армия, алкоголь, наркотики…. Суть человечества сломлена как таковая, стоит ли посылать вам потенциал жизни в виде детей? И давать ли вам возможность жить? Стоит вопрос, и не в духовности вся проблема, а в правильности и гуманности самого человечества в целом. Гуманны ли вы по отношению к своим детям? Вы ответите, так нас воспитывали, и будете правы. Хотите ли вы так и дальше жить? Ибо мы не желаем вас видеть такими. Стоит дилемма и если вы не решите ее в короткие сроки, то щит будет снят и космическая система поставит вас под угрозу выживания, будет то что происходит с Юпитером. Вас предупреждает система жизни Вселенной!!!!
14.10.10.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-14 11:00:46
Переглядів сторінки твору 1276
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.655 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2011.05.10 22:44
Автор у цю хвилину відсутній