ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Валентина Островська (1960) /
Проза
Послания вселенского разума.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Послания вселенского разума.
Первое, прекратить воровать жизненные силы человека( крещение, воспитание, наследственность, отношение к своему телу…) Относиться к телу как к храму души, а мы относимся к нему, как к чему то постороннему, в котором есть все кроме нас самих, и только когда оно болеть начинаетзаложено предками, уважение к главному источнику жизни. По моим наблюдениям, никто из людей не понимает того факта, что он и тело это одно целое. Не умение взаимодействовать приводит человека к болезням. Что значит взаимодействовать? И когда мы теряем власть над своим телом? Или это одна важная и сильная программа, разделяй и властвуй? Тут что то не то , есть маленькая не увязка, да люди не умеют видеть себя со стороны, они видят мир через призмы в глазах, тех форм и сути, которыми нас наделили с раннего детства. Кроме животного инстинкта в теле практически в каждом человеческом теле, нет их Я. Да и понятие индивидуальности, отсутствует, меня всегда страшило это и я уже только наблюдала, когда намереваешься сказать, как правило видишь пробел в человеческом сознании как такового понятия, тело, все видят только боль в нем, и тот факт, что ему причиняют боль, но разума в нем нет, и все следы оборваны давним, давно. Видеть живых роботов и пробовать с ними о теле говорить, такое ощущение, что все кто там присутствует, им наплевать на саму биологическую машину. Я понимаю, что в теле спортсмена, которого долго и упорно тренировал один человек или несколько, то есть желание видеть в спортсмене то что создал тренер , то и присутствует с человеке. Я знаю, что говорю не понятными словами, с роботами в которых есть все кроме самого человека, но это факт, клоны в прямом смысле давно существуют. Вот только проблема в том что об этом ни производители клонов ни сами клоны не понимают того факта, или я ошибаюсь? Нет я не ошибаюсь, кто и когда нас изгоняют из нашего тела, ибо если сознание сумеет увидеть, оно и сумеет освободиться, в этом я тоже убедилась на практике.
Первое, нас изгоняют из РАЯ души нашей во время крещения, и подселяют туда суть образ святого имени, которое и будет, по памяти живших под этим именем, контролировать поведение ребенка, то есть по усмотрению святой. Но никто из людей, не задумывался, а соответствует ли, программа умершего святого, программе жизни ребенка. Бездумное отношение к детям, делает нас, родителей, ибо мы решаем по своей воле, изгнать из тела ребенка, живой потенциал, данный от рождения, а подселить программу мертвого, чужого человека, с его проблемами. А потом желаем, что бы наши дети слышали нас, нет, они уже родителей не слышат, ибо мы изгнали своих детей из их тел, ритуалом крещения. Святые отцы хотят нас контролировать, и им это удается, им наплевать, что мы не мы, и нам в этой жизни, почему то не уютно, каждый из вас помнит моменты ощущения не удовлетворенности своей жизнью, как бы что то со мной не так. А так как нам не достаточно времени и знаний, разбираться в таких мелочах, закрываем глаза и продолжаем спать, не бережно относясь к телу, и к жизни, ибо подсознательно знаете, что это не вы, и вами, кто -то контролирует. Мама, на клеточном уровне, продолжает удерживать тело ребенка, в его программе жизни, ибо потенциал ребенка был ею притянут, и теперь происходит страшное, родители и церковь рвут на куски потенциал жизни, лишая ребенка всех его прав. Им теперь управляют две структуры, родители ощутив избыток начинают пить или скандалить, а церковь целенаправленно применяет на свое, не разумное для всей Земли усмотрение, но для власти над всеми, это и есть постоянная живая сила которая содержит живое существо, ЦЕРКОВЬ, но не человека в отдельности, разделяй и властвуй. И теперь начинаются подселения в тело ребенка, всех остальных паразитических систем, ибо фильтр уже снят, хаос царит во всем и везде. Психоэмоциональные сути начинают вселяться в человека через няню в садике, которая желает контролировать и властвовать над ребенком, дети являются мусорными ведрами, для скидывания эмоций воспитателей. Нация деградирует, дальше идут учителя, милиционеры, армия, алкоголь, наркотики…. Суть человечества сломлена как таковая, стоит ли посылать вам потенциал жизни в виде детей? И давать ли вам возможность жить? Стоит вопрос, и не в духовности вся проблема, а в правильности и гуманности самого человечества в целом. Гуманны ли вы по отношению к своим детям? Вы ответите, так нас воспитывали, и будете правы. Хотите ли вы так и дальше жить? Ибо мы не желаем вас видеть такими. Стоит дилемма и если вы не решите ее в короткие сроки, то щит будет снят и космическая система поставит вас под угрозу выживания, будет то что происходит с Юпитером. Вас предупреждает система жизни Вселенной!!!!
14.10.10.
Первое, нас изгоняют из РАЯ души нашей во время крещения, и подселяют туда суть образ святого имени, которое и будет, по памяти живших под этим именем, контролировать поведение ребенка, то есть по усмотрению святой. Но никто из людей, не задумывался, а соответствует ли, программа умершего святого, программе жизни ребенка. Бездумное отношение к детям, делает нас, родителей, ибо мы решаем по своей воле, изгнать из тела ребенка, живой потенциал, данный от рождения, а подселить программу мертвого, чужого человека, с его проблемами. А потом желаем, что бы наши дети слышали нас, нет, они уже родителей не слышат, ибо мы изгнали своих детей из их тел, ритуалом крещения. Святые отцы хотят нас контролировать, и им это удается, им наплевать, что мы не мы, и нам в этой жизни, почему то не уютно, каждый из вас помнит моменты ощущения не удовлетворенности своей жизнью, как бы что то со мной не так. А так как нам не достаточно времени и знаний, разбираться в таких мелочах, закрываем глаза и продолжаем спать, не бережно относясь к телу, и к жизни, ибо подсознательно знаете, что это не вы, и вами, кто -то контролирует. Мама, на клеточном уровне, продолжает удерживать тело ребенка, в его программе жизни, ибо потенциал ребенка был ею притянут, и теперь происходит страшное, родители и церковь рвут на куски потенциал жизни, лишая ребенка всех его прав. Им теперь управляют две структуры, родители ощутив избыток начинают пить или скандалить, а церковь целенаправленно применяет на свое, не разумное для всей Земли усмотрение, но для власти над всеми, это и есть постоянная живая сила которая содержит живое существо, ЦЕРКОВЬ, но не человека в отдельности, разделяй и властвуй. И теперь начинаются подселения в тело ребенка, всех остальных паразитических систем, ибо фильтр уже снят, хаос царит во всем и везде. Психоэмоциональные сути начинают вселяться в человека через няню в садике, которая желает контролировать и властвовать над ребенком, дети являются мусорными ведрами, для скидывания эмоций воспитателей. Нация деградирует, дальше идут учителя, милиционеры, армия, алкоголь, наркотики…. Суть человечества сломлена как таковая, стоит ли посылать вам потенциал жизни в виде детей? И давать ли вам возможность жить? Стоит вопрос, и не в духовности вся проблема, а в правильности и гуманности самого человечества в целом. Гуманны ли вы по отношению к своим детям? Вы ответите, так нас воспитывали, и будете правы. Хотите ли вы так и дальше жить? Ибо мы не желаем вас видеть такими. Стоит дилемма и если вы не решите ее в короткие сроки, то щит будет снят и космическая система поставит вас под угрозу выживания, будет то что происходит с Юпитером. Вас предупреждает система жизни Вселенной!!!!
14.10.10.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію