ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.

Борис Костиря
2026.04.18 12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.

Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти

Охмуд Песецький
2026.04.18 11:27
Король води й повітря - тільки він,
Становища хазяїн і прислуга,
І має право ставити на кін
Життя землян -
від ворога до друга.

Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 * * *
Він пішов назавжди. Він ніколи до тебе не верне.
Тільки витканий дощ – наче грубий шматок полотна,
Аж до пізнього ранку молотиме кавові зерна,
Заливаючись потом над ветхим верстатом вікна.

Він пішов назавжди. Не відняти його у розлуки,
Як не витягти з серця стрілу, що не вцілила в мур.
Похиливши чоло, в безнадії стискаючи лука,
На тяжкій чорній хмарі сидить безпорадний Амур.

2008

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-15 09:47:12
Переглядів сторінки твору 6110
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.657 / 5.5  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.709
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 10:17:58 ]
Дуже сподобалися образи першого стовпчика.

Читаючи другий, замислилася :".. стрілу, що не знищила мур..." а, може, "стрілу, що не вцілила в мур"? Адже це його серце - мур?
І - "на заплаканій хмарі..." - легше читається. Але то лише моє суб'єктивне бачення. Вам, автору, видніше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:31:15 ]
Дякую, Зоряно!
Ваші зауваження слушні. Сама довго вагалася щодо недоречностей другої строфи. Хоча на рахунок муру, то там можна тлумачити, як мур між двома людьми, який ніщо, навіть кохання, не знищило.
Щиро:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 10:24:41 ]
Юлю, непоганий вірш, але такий сумний. Гарно про дощ і про амура.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:34:04 ]
Щиро дякую, Юлю!
Сумний період був. То й вірші невеселі писалися. Частіше такі вірші й виходять. Імпонує задумливий, ліричний стиль.
З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 11:36:48 ]
Юлечко, я би місію "молоти кавові зерна" перебрала від "грубого шматка полотна" на себе:"Аж до пізнього ранку молотиму кавові зерна,
Заливаючись потом над ветхим верстатом сповна."

З повагою і найкращими побажаннями.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 13:13:02 ]
Печально как-то.
Я Вам скажу, что ситуации бывают и худшими.
Пусть лучше тот ЛГ убивается. И мужская солидарность тут не при чем. Тоже мне, неприступный бастион.
Два прилагательных подряд - это вроде бы и неплохо, но они как-то частят. Словно два тоста подряд - и оба об одном и том же.
Спасибон.
И удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 13:16:25 ]
Дякую Вам, Серафимо, за відгук і пораду! Але от якось воно прозоро виходить. Та й подумати: навіщо ліричній героїні цілу ніч молоти каву?! По-перше, можна в супермаркеті меленої купити. А по-друге, якщо справа в сублімації, то якийсь дивний спосіб.
...А наступної ночі вона буде пити все, що намолола. З дощем якось не так претензійно.
Пробачте, що так розвинула тему. Ніякого негативу! Просто фантазія спрацювала.
Бувайте здорові:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 13:21:13 ]
Дякую, Олексію, за відгук! І за співчуття ліричній героїні.
:)))))...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 13:24:31 ]
А я свое стихотворение исправил.
Можно незаметно - прийти и прочитать. Его уже не узнать.
Удач-дач-дач в изучении польского языка. Я в паре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 14:08:05 ]
А мені сподобалось "Аж до пізнього ранку молотиме кавові зерна" - адже звуки дощу за вікном схожі на те, як тріщать кавові боби, якщо їх молоти вручну. І весь вірш загалом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 15:05:46 ]
Дякую, Олексію!
Зараз загляну:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 15:07:26 ]
Спасибі, пані Тетяно, за візит і розуміння!
З теплом:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 15:48:04 ]
Про Амура - дуже образно, влучне кожне слово!

А ось ряд образів про дощ, як на мене, сперечаються один з одним. Дивіться, Юлю, спочатку Ви порівняли дощ з витканим шматком полотна (гарно!) І те як дощ "меле кавові зерна над ветхим верстатом вікна"- теж дуже гарний образ сам по собі! Чудово, просто знахідка!
Але поєднати ці два образи в одну картинку важкувато (бо виходить, що "полотно" меле каву).
От якби цей дощ (якого Ви оживили) був одягнений у той "грубий шматок полотна" - ці образи доповнювали б один одного.
Вибачте, Юлю, за такий дивний коментар, але це тому, що вірш дійсно заслуговує уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 18:31:08 ]
Щиро дякую, пані Любо! Така цікава ідея. Дійсно, треба щось зробити з тим полотном. А то привид якийсь виходить. Привид дощу. Спробую ще подумати над цим образом.
З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 20:01:14 ]
Мені також сподобалося, Юлю. Погоджуюся із пані Любою, тому чекатиму на новий варіант.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 21:54:18 ]
Дуже сподобалося -- такі гарні і свіжі образи.
Можна було би дещо змінити слова місцями: "Він пішов назавжди" - "Він назавжди пішов". І зміст не втрачається, і наголос там, де треба.
Вирішувати Вам. Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 22:43:43 ]
Дякую Вам, Світлано, за візит! Обов'язково попрацюю над образом дощу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 22:53:20 ]
Спасибі, Лесю!
От тільки, здається, в дієслові "назавжди" може наголошуватися або другий, або третій склад.
Дякую за пораду:)