ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно - взагалі не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,

Світлана Пирогова
2026.07.20 11:16
Насіялось стільки...Насіялось маку.

Червоним розлилось під спекою морем.

Розлізлась ненависть, розсипала горе.

В тривозі розплакана світиться мапа.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гладир (1985) / Іншомовна поезія

 Nie o miłości
Już jesień, Panie. Czy my się spotkamy?
Już jesień, Panie! Dalej długa zima.
I nikt tych palców zagrzać nie potrafi.
Zamarły na klawiszach pianino.

Już jesień, Panie. Jak to będzie ciężko.
Pamiętać nic. Spodziewać się... Lecz dość już!
A listki, co padają z drzew na ścieżkę,
Chcą słów... Żadnego słowa o miłości!

04-12.10.10




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-12 20:20:28
Переглядів сторінки твору 3570
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 22:12:50 ]
А по-каковски это?
До чего же понятно написано…

Уже осень, Господи. Можем ли мы встретиться?
Уже осень, Господи! Затем долгая зима.
И ни один из тех пальцев играть не может.
Застыли на клавишах пианино.

Уже осень, Господи. Как это будет трудно.
Ничего не помню. Ожидайте ... Но хватит уже!
И листья, которые падают с деревьев на тропинку
Хотят слов ... Ни слова о любви!

Это тоже украинский или какой-то другой?
И два стихотворения получилось - одно рифмованное, а другое - белое, похоже.

Хорошие курсы мне попались.
Даже жаль заканчивать.

Спасибон.
Я только эта...
В конце второй строки застрял.
То ли играть, то ли греть - так и не понял, но догадался.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 22:48:22 ]
:) Дякую, Олексію, що завітали! Подвійне спасибі за переклад.
Вірша написано польською мовою. Правда, вона багато чим схожа на українську. І на російську теж. Хоча ви, росіяни, як я вже неодноразово переконувалася, не дуже відчуваєте цю схожість. Принаймні не так, як українці.

Цей вірш - така собі спроба. Не буду казати, що гра, бо почуття, закладені в ньому, правдиві, а не штучно викликані.

Не відповідаю стовідсотково за граматику, але працювала над нею ретельно. Власне польську вивчаю не більше трьох місяців. Не завжди систематично. Зараз тільки під настрій, бо маю інше заняття.

Дещо уточню з перекладом:
(третій вірш, уже українською)
Вже осінь, пане. Чи ми зустрінемось?
Вже осінь, пане! Далі - довга зима.
І ніхто тих пальців зігріти не зуміє.
Завмерли на клавішах піаніно.

Вже осінь, пане. Як то буде тяжко.
Пам'ятати нічого. Надіятися... Але вже досить!
А листки, що падають з дерев на стежку,
Хочуть слів... Жодного слова про кохання!

Хоча Ваш варіант цікавий. Якщо підкоригувати вірші нашими рідними мовами, то вийшло б, напевне краще. Все-таки словниковий запас не підведе.

Приємної Вам і теплої (ну, наскільки це буде можливо) осені:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 23:15:06 ]
Пишите еще, и я буду читать.
Слова-то обеих языков визуально между собой похожие. Естественно, я говорю не о русском и не о якутском. Да и уехать я хочу отсюда. Надоело закаляться.
Заранее спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 23:23:59 ]
Добре. Постараюся.
А Ви приїжджайте на Україну! Вмієте читати по-українськи (і від сьогодні вже й по-польськи), а то й говорити навчитеся. Може, щось і напишеться...
З теплом:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 23:47:29 ]
Цікаво, Юліє - вірш польскою!
Я якось не можу відважитись написати щось на тій мові - трохи граматики бракує.
Рима присутня не всюди - так заплановано?
"nagrzać" - це більше нагріти, можливо "zagrzać" тоді...
Тут Зеньо просив увімкнути вам це відео, не знаю чому і до чого, але виконую його
прохання (це ютюб):
Група Перфект"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 01:54:50 ]
Спасибі, Юрію, за візит!
На рахунок рими спочатку було так задумано, але в другій строфі римування вийшло більш вдале. Не хотілося псувати. А перша так і лишилася, бо забракло слів:-(
Написала польською, адже хотіла спробувати власні сили. Та й перший рядок якось сам по собі з'явився. До речі, непоганий спосіб вивчати мову, як на мене.
Згодна з Вами щодо граматики. Ну, взагалі, що це може бути причиною. Я так само пробувала писати англійською, та все щось не те виходить - то зміст примітивний, то рими слабкі. І сказати задумане також не вдається належним чином.

За передачу від Зеньо дякую! На днях перегляну, тоді й напишу йому, як і обіцяла.
Переказуйте йому мої вітання. Можна польською:)))))

З теплом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-13 13:13:29 ]
Вірш чимось нагадав Вертинського:

«Мадам, уже падают листья!
И осень в смертельном бреду!
Уже виноградные кисти
Желтеют в забытом саду!
Я жду вас, как сна голубого!
Я гибну в осеннем огне!
Когда же вы скажете слово,
Когда вы придете ко мне?»
И, взгляд опуская устало,
Шепнула она, как в бреду:
«Я вас слишком долго желала,
Я к вам никогда не приду!»




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 19:04:14 ]
Ой, дякую, Валерію! Таку гарну поезію написали... Подобається. Так сумно-лірично-життєво. Дуже мені імпонує.
З повагою:)