ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.10.20 10:36
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?

Віктор Кучерук
2026.10.20 06:53
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?

Володимир Бойко
2026.10.20 03:39
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики. Взимку страшні не так морози, як відморозки. Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь. Питання влади в Україні для декого набагато ва

хома дідим
2026.10.20 00:14
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість

Борис Костиря
2026.10.19 13:58
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.

Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали

Тетяна Левицька
2026.10.19 13:54
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.

Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці

Вячеслав Руденко
2026.10.19 13:25
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!

Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —

Віктор Кучерук
2026.10.19 06:54
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.

хома дідим
2026.10.18 23:47
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить

Кока Черкаський
2026.10.18 22:44
Хтось любить пити каву,
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.

А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку

Юрій Гундарів
2026.10.18 20:15
Поезіє, сонце моє оранжове! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриє тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником… 17 жовтня одному із найяскравіших поетів-шістдесятників, блискучому кіносценаристу і перекладачу, драматургу, громадському діячу й політику вип

Євген Федчук
2026.10.18 20:08
Йшла громадянська уже другий рік.
«Червоні», «білі», іноземні сили
Країну кров‘ю уже вщерть залили.
Схилялась перемога в один бік,
А потім в другий. Страшно в Україні.
Її всі хочуть під собою мать,
Бо ж хтось країну має годувать.
Хоч ми вже забажал

Вячеслав Руденко
2026.10.18 17:35
Кроком перемітним,
Ніби вурдалаком
Оком непристрасним
За натальним знаком,
В гуркіт між коробок,
В тінь від слова «Щастя»,
Боком обік обік,
Як раптова трясця, —

Борис Костиря
2026.10.18 16:41
Такий посивилій юнак передчасно,
Самотній мислитель, творець і поет.
Так брили віків напосіли, мов гасло
Забутих, але невиправних прикмет.

Юнак молодий весь укрився снігами
Важезних страждань і глибоких думок.
Він жертву віддав перед злими богам

С М
2026.10.18 12:12
Що це змінить?
Що це змінить?
Що це змінить?
Чому не змінить?
Чом за тобою йду
Куди ти ведеш?

Подібного не бачив ти ніколи у житті

Катерина Савельєва
2026.10.18 11:54
Там, де очi закритi вiд свiту,
Замурованi всi почуття,
Я iз сонцем могла говорити,
Як маленьке, наївне дитя.

Нiч i день зупинилися в часi,
На годиннику стрiлка стоїть.
Бились хмари i свiтло в екстазi,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гладир (1985) / Іншомовна поезія

 Nie o miłości
Już jesień, Panie. Czy my się spotkamy?
Już jesień, Panie! Dalej długa zima.
I nikt tych palców zagrzać nie potrafi.
Zamarły na klawiszach pianino.

Już jesień, Panie. Jak to będzie ciężko.
Pamiętać nic. Spodziewać się... Lecz dość już!
A listki, co padają z drzew na ścieżkę,
Chcą słów... Żadnego słowa o miłości!

04-12.10.10




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-12 20:20:28
Переглядів сторінки твору 3654
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 22:12:50 ]
А по-каковски это?
До чего же понятно написано…

Уже осень, Господи. Можем ли мы встретиться?
Уже осень, Господи! Затем долгая зима.
И ни один из тех пальцев играть не может.
Застыли на клавишах пианино.

Уже осень, Господи. Как это будет трудно.
Ничего не помню. Ожидайте ... Но хватит уже!
И листья, которые падают с деревьев на тропинку
Хотят слов ... Ни слова о любви!

Это тоже украинский или какой-то другой?
И два стихотворения получилось - одно рифмованное, а другое - белое, похоже.

Хорошие курсы мне попались.
Даже жаль заканчивать.

Спасибон.
Я только эта...
В конце второй строки застрял.
То ли играть, то ли греть - так и не понял, но догадался.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 22:48:22 ]
:) Дякую, Олексію, що завітали! Подвійне спасибі за переклад.
Вірша написано польською мовою. Правда, вона багато чим схожа на українську. І на російську теж. Хоча ви, росіяни, як я вже неодноразово переконувалася, не дуже відчуваєте цю схожість. Принаймні не так, як українці.

Цей вірш - така собі спроба. Не буду казати, що гра, бо почуття, закладені в ньому, правдиві, а не штучно викликані.

Не відповідаю стовідсотково за граматику, але працювала над нею ретельно. Власне польську вивчаю не більше трьох місяців. Не завжди систематично. Зараз тільки під настрій, бо маю інше заняття.

Дещо уточню з перекладом:
(третій вірш, уже українською)
Вже осінь, пане. Чи ми зустрінемось?
Вже осінь, пане! Далі - довга зима.
І ніхто тих пальців зігріти не зуміє.
Завмерли на клавішах піаніно.

Вже осінь, пане. Як то буде тяжко.
Пам'ятати нічого. Надіятися... Але вже досить!
А листки, що падають з дерев на стежку,
Хочуть слів... Жодного слова про кохання!

Хоча Ваш варіант цікавий. Якщо підкоригувати вірші нашими рідними мовами, то вийшло б, напевне краще. Все-таки словниковий запас не підведе.

Приємної Вам і теплої (ну, наскільки це буде можливо) осені:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 23:15:06 ]
Пишите еще, и я буду читать.
Слова-то обеих языков визуально между собой похожие. Естественно, я говорю не о русском и не о якутском. Да и уехать я хочу отсюда. Надоело закаляться.
Заранее спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 23:23:59 ]
Добре. Постараюся.
А Ви приїжджайте на Україну! Вмієте читати по-українськи (і від сьогодні вже й по-польськи), а то й говорити навчитеся. Може, щось і напишеться...
З теплом:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 23:47:29 ]
Цікаво, Юліє - вірш польскою!
Я якось не можу відважитись написати щось на тій мові - трохи граматики бракує.
Рима присутня не всюди - так заплановано?
"nagrzać" - це більше нагріти, можливо "zagrzać" тоді...
Тут Зеньо просив увімкнути вам це відео, не знаю чому і до чого, але виконую його
прохання (це ютюб):
Група Перфект"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 01:54:50 ]
Спасибі, Юрію, за візит!
На рахунок рими спочатку було так задумано, але в другій строфі римування вийшло більш вдале. Не хотілося псувати. А перша так і лишилася, бо забракло слів:-(
Написала польською, адже хотіла спробувати власні сили. Та й перший рядок якось сам по собі з'явився. До речі, непоганий спосіб вивчати мову, як на мене.
Згодна з Вами щодо граматики. Ну, взагалі, що це може бути причиною. Я так само пробувала писати англійською, та все щось не те виходить - то зміст примітивний, то рими слабкі. І сказати задумане також не вдається належним чином.

За передачу від Зеньо дякую! На днях перегляну, тоді й напишу йому, як і обіцяла.
Переказуйте йому мої вітання. Можна польською:)))))

З теплом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-13 13:13:29 ]
Вірш чимось нагадав Вертинського:

«Мадам, уже падают листья!
И осень в смертельном бреду!
Уже виноградные кисти
Желтеют в забытом саду!
Я жду вас, как сна голубого!
Я гибну в осеннем огне!
Когда же вы скажете слово,
Когда вы придете ко мне?»
И, взгляд опуская устало,
Шепнула она, как в бреду:
«Я вас слишком долго желала,
Я к вам никогда не приду!»




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 19:04:14 ]
Ой, дякую, Валерію! Таку гарну поезію написали... Подобається. Так сумно-лірично-життєво. Дуже мені імпонує.
З повагою:)