ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22

І Батюк
2021.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гладир (1985) / Іншомовна поезія

 Nie o miłości
Już jesień, Panie. Czy my się spotkamy?
Już jesień, Panie! Dalej długa zima.
I nikt tych palców zagrzać nie potrafi.
Zamarły na klawiszach pianino.

Już jesień, Panie. Jak to będzie ciężko.
Pamiętać nic. Spodziewać się... Lecz dość już!
A listki, co padają z drzew na ścieżkę,
Chcą słów... Żadnego słowa o miłości!

04-12.10.10




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-12 20:20:28
Переглядів сторінки твору 3319
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 22:12:50 ]
А по-каковски это?
До чего же понятно написано…

Уже осень, Господи. Можем ли мы встретиться?
Уже осень, Господи! Затем долгая зима.
И ни один из тех пальцев играть не может.
Застыли на клавишах пианино.

Уже осень, Господи. Как это будет трудно.
Ничего не помню. Ожидайте ... Но хватит уже!
И листья, которые падают с деревьев на тропинку
Хотят слов ... Ни слова о любви!

Это тоже украинский или какой-то другой?
И два стихотворения получилось - одно рифмованное, а другое - белое, похоже.

Хорошие курсы мне попались.
Даже жаль заканчивать.

Спасибон.
Я только эта...
В конце второй строки застрял.
То ли играть, то ли греть - так и не понял, но догадался.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 22:48:22 ]
:) Дякую, Олексію, що завітали! Подвійне спасибі за переклад.
Вірша написано польською мовою. Правда, вона багато чим схожа на українську. І на російську теж. Хоча ви, росіяни, як я вже неодноразово переконувалася, не дуже відчуваєте цю схожість. Принаймні не так, як українці.

Цей вірш - така собі спроба. Не буду казати, що гра, бо почуття, закладені в ньому, правдиві, а не штучно викликані.

Не відповідаю стовідсотково за граматику, але працювала над нею ретельно. Власне польську вивчаю не більше трьох місяців. Не завжди систематично. Зараз тільки під настрій, бо маю інше заняття.

Дещо уточню з перекладом:
(третій вірш, уже українською)
Вже осінь, пане. Чи ми зустрінемось?
Вже осінь, пане! Далі - довга зима.
І ніхто тих пальців зігріти не зуміє.
Завмерли на клавішах піаніно.

Вже осінь, пане. Як то буде тяжко.
Пам'ятати нічого. Надіятися... Але вже досить!
А листки, що падають з дерев на стежку,
Хочуть слів... Жодного слова про кохання!

Хоча Ваш варіант цікавий. Якщо підкоригувати вірші нашими рідними мовами, то вийшло б, напевне краще. Все-таки словниковий запас не підведе.

Приємної Вам і теплої (ну, наскільки це буде можливо) осені:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 23:15:06 ]
Пишите еще, и я буду читать.
Слова-то обеих языков визуально между собой похожие. Естественно, я говорю не о русском и не о якутском. Да и уехать я хочу отсюда. Надоело закаляться.
Заранее спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 23:23:59 ]
Добре. Постараюся.
А Ви приїжджайте на Україну! Вмієте читати по-українськи (і від сьогодні вже й по-польськи), а то й говорити навчитеся. Може, щось і напишеться...
З теплом:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 23:47:29 ]
Цікаво, Юліє - вірш польскою!
Я якось не можу відважитись написати щось на тій мові - трохи граматики бракує.
Рима присутня не всюди - так заплановано?
"nagrzać" - це більше нагріти, можливо "zagrzać" тоді...
Тут Зеньо просив увімкнути вам це відео, не знаю чому і до чого, але виконую його
прохання (це ютюб):
Група Перфект"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 01:54:50 ]
Спасибі, Юрію, за візит!
На рахунок рими спочатку було так задумано, але в другій строфі римування вийшло більш вдале. Не хотілося псувати. А перша так і лишилася, бо забракло слів:-(
Написала польською, адже хотіла спробувати власні сили. Та й перший рядок якось сам по собі з'явився. До речі, непоганий спосіб вивчати мову, як на мене.
Згодна з Вами щодо граматики. Ну, взагалі, що це може бути причиною. Я так само пробувала писати англійською, та все щось не те виходить - то зміст примітивний, то рими слабкі. І сказати задумане також не вдається належним чином.

За передачу від Зеньо дякую! На днях перегляну, тоді й напишу йому, як і обіцяла.
Переказуйте йому мої вітання. Можна польською:)))))

З теплом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-13 13:13:29 ]
Вірш чимось нагадав Вертинського:

«Мадам, уже падают листья!
И осень в смертельном бреду!
Уже виноградные кисти
Желтеют в забытом саду!
Я жду вас, как сна голубого!
Я гибну в осеннем огне!
Когда же вы скажете слово,
Когда вы придете ко мне?»
И, взгляд опуская устало,
Шепнула она, как в бреду:
«Я вас слишком долго желала,
Я к вам никогда не приду!»




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 19:04:14 ]
Ой, дякую, Валерію! Таку гарну поезію написали... Подобається. Так сумно-лірично-життєво. Дуже мені імпонує.
З повагою:)