ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,

Ірина Вовк
2026.09.04 08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)

Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься

Віктор Кучерук
2026.09.04 07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.

хома дідим
2026.09.03 21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір

Ольга Садкова
2026.09.03 21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гладир (1985) / Іншомовна поезія

 Nie o miłości
Już jesień, Panie. Czy my się spotkamy?
Już jesień, Panie! Dalej długa zima.
I nikt tych palców zagrzać nie potrafi.
Zamarły na klawiszach pianino.

Już jesień, Panie. Jak to będzie ciężko.
Pamiętać nic. Spodziewać się... Lecz dość już!
A listki, co padają z drzew na ścieżkę,
Chcą słów... Żadnego słowa o miłości!

04-12.10.10




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-12 20:20:28
Переглядів сторінки твору 3612
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 22:12:50 ]
А по-каковски это?
До чего же понятно написано…

Уже осень, Господи. Можем ли мы встретиться?
Уже осень, Господи! Затем долгая зима.
И ни один из тех пальцев играть не может.
Застыли на клавишах пианино.

Уже осень, Господи. Как это будет трудно.
Ничего не помню. Ожидайте ... Но хватит уже!
И листья, которые падают с деревьев на тропинку
Хотят слов ... Ни слова о любви!

Это тоже украинский или какой-то другой?
И два стихотворения получилось - одно рифмованное, а другое - белое, похоже.

Хорошие курсы мне попались.
Даже жаль заканчивать.

Спасибон.
Я только эта...
В конце второй строки застрял.
То ли играть, то ли греть - так и не понял, но догадался.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 22:48:22 ]
:) Дякую, Олексію, що завітали! Подвійне спасибі за переклад.
Вірша написано польською мовою. Правда, вона багато чим схожа на українську. І на російську теж. Хоча ви, росіяни, як я вже неодноразово переконувалася, не дуже відчуваєте цю схожість. Принаймні не так, як українці.

Цей вірш - така собі спроба. Не буду казати, що гра, бо почуття, закладені в ньому, правдиві, а не штучно викликані.

Не відповідаю стовідсотково за граматику, але працювала над нею ретельно. Власне польську вивчаю не більше трьох місяців. Не завжди систематично. Зараз тільки під настрій, бо маю інше заняття.

Дещо уточню з перекладом:
(третій вірш, уже українською)
Вже осінь, пане. Чи ми зустрінемось?
Вже осінь, пане! Далі - довга зима.
І ніхто тих пальців зігріти не зуміє.
Завмерли на клавішах піаніно.

Вже осінь, пане. Як то буде тяжко.
Пам'ятати нічого. Надіятися... Але вже досить!
А листки, що падають з дерев на стежку,
Хочуть слів... Жодного слова про кохання!

Хоча Ваш варіант цікавий. Якщо підкоригувати вірші нашими рідними мовами, то вийшло б, напевне краще. Все-таки словниковий запас не підведе.

Приємної Вам і теплої (ну, наскільки це буде можливо) осені:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 23:15:06 ]
Пишите еще, и я буду читать.
Слова-то обеих языков визуально между собой похожие. Естественно, я говорю не о русском и не о якутском. Да и уехать я хочу отсюда. Надоело закаляться.
Заранее спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 23:23:59 ]
Добре. Постараюся.
А Ви приїжджайте на Україну! Вмієте читати по-українськи (і від сьогодні вже й по-польськи), а то й говорити навчитеся. Може, щось і напишеться...
З теплом:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 23:47:29 ]
Цікаво, Юліє - вірш польскою!
Я якось не можу відважитись написати щось на тій мові - трохи граматики бракує.
Рима присутня не всюди - так заплановано?
"nagrzać" - це більше нагріти, можливо "zagrzać" тоді...
Тут Зеньо просив увімкнути вам це відео, не знаю чому і до чого, але виконую його
прохання (це ютюб):
Група Перфект"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 01:54:50 ]
Спасибі, Юрію, за візит!
На рахунок рими спочатку було так задумано, але в другій строфі римування вийшло більш вдале. Не хотілося псувати. А перша так і лишилася, бо забракло слів:-(
Написала польською, адже хотіла спробувати власні сили. Та й перший рядок якось сам по собі з'явився. До речі, непоганий спосіб вивчати мову, як на мене.
Згодна з Вами щодо граматики. Ну, взагалі, що це може бути причиною. Я так само пробувала писати англійською, та все щось не те виходить - то зміст примітивний, то рими слабкі. І сказати задумане також не вдається належним чином.

За передачу від Зеньо дякую! На днях перегляну, тоді й напишу йому, як і обіцяла.
Переказуйте йому мої вітання. Можна польською:)))))

З теплом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-13 13:13:29 ]
Вірш чимось нагадав Вертинського:

«Мадам, уже падают листья!
И осень в смертельном бреду!
Уже виноградные кисти
Желтеют в забытом саду!
Я жду вас, как сна голубого!
Я гибну в осеннем огне!
Когда же вы скажете слово,
Когда вы придете ко мне?»
И, взгляд опуская устало,
Шепнула она, как в бреду:
«Я вас слишком долго желала,
Я к вам никогда не приду!»




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 19:04:14 ]
Ой, дякую, Валерію! Таку гарну поезію написали... Подобається. Так сумно-лірично-життєво. Дуже мені імпонує.
З повагою:)