ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.06.03 17:32
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал

М Менянин
2026.06.03 12:59
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось! Тож на сьогодення замість: «Ще не вмерла України…» доречні слова: «Жити має України…» 03.06.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.06.03 12:40
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!

Борис Костиря
2026.06.03 11:23
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.

А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

С М
2026.06.02 22:13
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть

Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гладир (1985) / Іншомовна поезія

 Nie o miłości
Już jesień, Panie. Czy my się spotkamy?
Już jesień, Panie! Dalej długa zima.
I nikt tych palców zagrzać nie potrafi.
Zamarły na klawiszach pianino.

Już jesień, Panie. Jak to będzie ciężko.
Pamiętać nic. Spodziewać się... Lecz dość już!
A listki, co padają z drzew na ścieżkę,
Chcą słów... Żadnego słowa o miłości!

04-12.10.10




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-12 20:20:28
Переглядів сторінки твору 3531
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 22:12:50 ]
А по-каковски это?
До чего же понятно написано…

Уже осень, Господи. Можем ли мы встретиться?
Уже осень, Господи! Затем долгая зима.
И ни один из тех пальцев играть не может.
Застыли на клавишах пианино.

Уже осень, Господи. Как это будет трудно.
Ничего не помню. Ожидайте ... Но хватит уже!
И листья, которые падают с деревьев на тропинку
Хотят слов ... Ни слова о любви!

Это тоже украинский или какой-то другой?
И два стихотворения получилось - одно рифмованное, а другое - белое, похоже.

Хорошие курсы мне попались.
Даже жаль заканчивать.

Спасибон.
Я только эта...
В конце второй строки застрял.
То ли играть, то ли греть - так и не понял, но догадался.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 22:48:22 ]
:) Дякую, Олексію, що завітали! Подвійне спасибі за переклад.
Вірша написано польською мовою. Правда, вона багато чим схожа на українську. І на російську теж. Хоча ви, росіяни, як я вже неодноразово переконувалася, не дуже відчуваєте цю схожість. Принаймні не так, як українці.

Цей вірш - така собі спроба. Не буду казати, що гра, бо почуття, закладені в ньому, правдиві, а не штучно викликані.

Не відповідаю стовідсотково за граматику, але працювала над нею ретельно. Власне польську вивчаю не більше трьох місяців. Не завжди систематично. Зараз тільки під настрій, бо маю інше заняття.

Дещо уточню з перекладом:
(третій вірш, уже українською)
Вже осінь, пане. Чи ми зустрінемось?
Вже осінь, пане! Далі - довга зима.
І ніхто тих пальців зігріти не зуміє.
Завмерли на клавішах піаніно.

Вже осінь, пане. Як то буде тяжко.
Пам'ятати нічого. Надіятися... Але вже досить!
А листки, що падають з дерев на стежку,
Хочуть слів... Жодного слова про кохання!

Хоча Ваш варіант цікавий. Якщо підкоригувати вірші нашими рідними мовами, то вийшло б, напевне краще. Все-таки словниковий запас не підведе.

Приємної Вам і теплої (ну, наскільки це буде можливо) осені:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 23:15:06 ]
Пишите еще, и я буду читать.
Слова-то обеих языков визуально между собой похожие. Естественно, я говорю не о русском и не о якутском. Да и уехать я хочу отсюда. Надоело закаляться.
Заранее спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 23:23:59 ]
Добре. Постараюся.
А Ви приїжджайте на Україну! Вмієте читати по-українськи (і від сьогодні вже й по-польськи), а то й говорити навчитеся. Може, щось і напишеться...
З теплом:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 23:47:29 ]
Цікаво, Юліє - вірш польскою!
Я якось не можу відважитись написати щось на тій мові - трохи граматики бракує.
Рима присутня не всюди - так заплановано?
"nagrzać" - це більше нагріти, можливо "zagrzać" тоді...
Тут Зеньо просив увімкнути вам це відео, не знаю чому і до чого, але виконую його
прохання (це ютюб):
Група Перфект"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 01:54:50 ]
Спасибі, Юрію, за візит!
На рахунок рими спочатку було так задумано, але в другій строфі римування вийшло більш вдале. Не хотілося псувати. А перша так і лишилася, бо забракло слів:-(
Написала польською, адже хотіла спробувати власні сили. Та й перший рядок якось сам по собі з'явився. До речі, непоганий спосіб вивчати мову, як на мене.
Згодна з Вами щодо граматики. Ну, взагалі, що це може бути причиною. Я так само пробувала писати англійською, та все щось не те виходить - то зміст примітивний, то рими слабкі. І сказати задумане також не вдається належним чином.

За передачу від Зеньо дякую! На днях перегляну, тоді й напишу йому, як і обіцяла.
Переказуйте йому мої вітання. Можна польською:)))))

З теплом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-13 13:13:29 ]
Вірш чимось нагадав Вертинського:

«Мадам, уже падают листья!
И осень в смертельном бреду!
Уже виноградные кисти
Желтеют в забытом саду!
Я жду вас, как сна голубого!
Я гибну в осеннем огне!
Когда же вы скажете слово,
Когда вы придете ко мне?»
И, взгляд опуская устало,
Шепнула она, как в бреду:
«Я вас слишком долго желала,
Я к вам никогда не приду!»




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 19:04:14 ]
Ой, дякую, Валерію! Таку гарну поезію написали... Подобається. Так сумно-лірично-життєво. Дуже мені імпонує.
З повагою:)