ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
* * *
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Її голос
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
Вбивають!
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
* 193 *
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
"Не помічаєш. Повз проходиш знову..."
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
***
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
прозвички
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Та чому...
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Співаймо Ромале
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Вітер вітру емпірею.
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
* * *
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
***
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,

Ірина Вовк
2026.09.04 08:29
Мавка: "Минає літо, дядечку..."
собі у вересневій порі. В день уродин)

Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься

Віктор Кучерук
2026.09.04 07:00
* * *
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.

хома дідим
2026.09.03 21:40
* 192 *
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір

Ольга Садкова
2026.09.03 21:30
Покаталися
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 Кілька строф тиші
Ліворуч голуби визбирують зернята.
По праву руку - кіт із лисячим хвостом.
Ховається в під'їзд. Фотограф каже: "Знято!".
За блискавкою - грім. І тиші кілька строф.

А він, рудий, таки утік від об'єктива.
Злітають голуби, відчувши мить гірку.
Над містом і мостом нависли негативом
Великі шмаття хмар.
...І канули в ріку.

Червоний небокрай. Невизбирані зерна
Зібрав осінній дощ - проявник і фіксаж.
А з глянцевих калюж, зупинена майстерно,
Прекрасна мить життя дивилась в небеса.

2-3 жовтня 2010 року




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-03 19:43:17
Переглядів сторінки твору 4268
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 20:38:08 ]
Памятно-знакомая, поэтически метафорическая идиллическая картина.

Немножко смутила строка, которую я привожу ниже.
"Осінній проявник, а на зиму - фіксаж."
А именно - ударениями в проявителе и зиме.

Знаю, что и "зе́рнята", а порываюсь читать иначе.
Я сегодня утром уточню у своей учительши, а пока что я доверился словарям.

Первый абзац моего комментария готов повторить еще раз, дополнив его информацией о том, что представляю прочитанное - и оно красиво вырисовывается.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 21:14:51 ]
Дякую, Олексію!
Ви блискавично відчули той фрагмент вірша, в якому я найбільше сумнівалася. Слово "проявник". Перед тим, як довершити своє творіння, мені сказали, що: проявнúк. Хоча я думала, що проjáвник. Тому перший варіант був таким:

Червоний небокрай. Невизбирані зерна
Зібрав осінній дощ - проявник і фіксаж.

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 21:43:26 ]
В данном случае, равно как и в большинстве других, я не причем. Просто я однажды искал свое стихотворение в правом столбике, но вместо его я нашел две кнопочки "значення" и "наголос". Последняя мне нравится больше всего. В нее легче попадать курсором. А там - и все ударения. Вот смотрите: знахідний зиму́ зими́
проя́вник – іменник чоловічого роду
И вся эта прелесть языка, овладеть которым я не мечтаю даже в самых смелых грезах, копируется в строки любого текста.

Первый вариант мне нравится больше. Оно же первое.
Вторыми нередко бывают пародии и прочие поделки-подделки)))
Но это тема отдельного разговора.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 21:49:34 ]
Хотя и жаль терять зиму.
У нас она уже фиксирует, начиная с вечера, все жи и лужицы, и сейчас, без десяти минут пять часов утра, это чувствуется особенно ощутимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 21:50:58 ]
Цікава фотографія тиші. Хочеться її уважно розглянути. Дуже гарне закінчення. Оригінальне. З фіксажем - не знаю... Щось у цьому рядку таки є сумнівне. Втім, я не надто тямлю в термінах із цієї "опери". Вдалих Вам світлин!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 21:52:43 ]
гарний образ блудного рудого кота ) і рудої осені )
"спинися мить, прекрасна ти!"(с)
це я про ваш вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:01:32 ]
Дякую, Олексію! Мабуть, тоді залишу перший варіант. Цікаво Ви міркуєте про пародії.
Співчуваю Вашому жалю. Хоча я не зрозуміла про зиму. Або Ви мали на увазі літо, або в мене щось не те з географією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 22:08:51 ]
Жаль терять зиму, которая в стихотворении играет роль фиксажа, потому что в этих строках, которые я сейчас повторю, ее уже нет:

"Червоний небокрай. Невизбирані зерна
Зібрав осінній дощ - проявник і фіксаж."

Но в то же время проблема, о которой мы с Вами знаем, остается неразрешенной.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:16:03 ]
Щиро дякую, пані Любове! Щодо фіксажу, то з дитинства пам'ятаю процес народження фотографії. Так цікаво було спостерігати, як тато здійснює те магічне дійство. Звичайно, не знала я тоді назв рідин, у які опускається фотопапір. Тому запитала у знайомого. Таким чином, дізналася, що перша рідина - проявник, у якій на папері вже з'являється відбиток. А друга - фіксаж - його зафіксовує, щоб він не стерся. Також не вважаю себе спеціалістом у цій справі. Та й зараз наскільки зручнішою є цифрова фотографія.
Якщо ж повернутися до вірша, то, певне саме звучання слова "фіксаж" є антипоетичним як за своїм технічним змістом, так і за звуковим складом. Тут і до Драча можна докотитися!..
Дякую за проникнення змістом і побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:23:54 ]
Зрозуміло, Олексію! А то зараз усі пишуть про осінь, холод, жаль за літом. То я й подумала, що Ви трохи переплутали. Перепрошую за свою неуважність.
А мені зими не шкода, бо перший варіант подобається також більше. Хоча ідею із зимою-фіксажем, або морозом, можна було б розвинути.
А яку Ви проблему мали на увазі? Зернята? Сиджу над текстом статті. Мабуть, дуже заклопотана...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:29:31 ]
Дякую, Схимнице, за відгук! Приємно, що Ви помітили саме кота, завдяки спогляданню якого й розвинулась подальша думка.
Дуже люблю рудих котів!
А щодо кінцівки, то Ви влучно сформулювали усім відому фразу, дещо змінену, і може, трішечки замасковану в моєму вірші.
Щиро:-)