ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.10.20 10:36
Не зліть Україну
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?

Віктор Кучерук
2026.10.20 06:53
* * *
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?

Володимир Бойко
2026.10.20 03:39
Міжсловесні контроверсії – 2
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики. Взимку страшні не так морози, як відморозки. Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь. Питання влади в Україні для декого набагато ва

хома дідим
2026.10.20 00:14
* 235 *
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість

Борис Костиря
2026.10.19 13:58
Море
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.

Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали

Тетяна Левицька
2026.10.19 13:54
Сполоханий
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.

Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці

Вячеслав Руденко
2026.10.19 13:25
Смуток калиновий
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!

Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —

Віктор Кучерук
2026.10.19 06:54
* * *
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.

хома дідим
2026.10.18 23:47
* 234 *
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить

Кока Черкаський
2026.10.18 22:44
Просто манка
Хтось любить пити каву,
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.

А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку

Юрій Гундарів
2026.10.18 20:15
Мій Іван Драч
Поезіє, сонце моє оранжове! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриє тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником… 17 жовтня одному із найяскравіших поетів-шістдесятників, блискучому кіносценаристу і перекладачу, драматургу, громадському діячу й політику вип

Євген Федчук
2026.10.18 20:08
Як Махно допоміг «червоним» Денікіна подолати
Йшла громадянська уже другий рік.
«Червоні», «білі», іноземні сили
Країну кров‘ю уже вщерть залили.
Схилялась перемога в один бік,
А потім в другий. Страшно в Україні.
Її всі хочуть під собою мать,
Бо ж хтось країну має годувать.
Хоч ми вже забажал

Вячеслав Руденко
2026.10.18 17:35
Непроникне ранку
Кроком перемітним,
Ніби вурдалаком
Оком непристрасним
За натальним знаком,
В гуркіт між коробок,
В тінь від слова «Щастя»,
Боком обік обік,
Як раптова трясця, —

Борис Костиря
2026.10.18 16:41
Юнак у сивині
Такий посивилій юнак передчасно,
Самотній мислитель, творець і поет.
Так брили віків напосіли, мов гасло
Забутих, але невиправних прикмет.

Юнак молодий весь укрився снігами
Важезних страждань і глибоких думок.
Він жертву віддав перед злими богам

С М
2026.10.18 12:12
Марш Чорної Королеви (Queen)
Що це змінить?
Що це змінить?
Що це змінить?
Чому не змінить?
Чом за тобою йду
Куди ти ведеш?

Подібного не бачив ти ніколи у житті

Катерина Савельєва
2026.10.18 11:54
Пустеля
Там, де очi закритi вiд свiту,
Замурованi всi почуття,
Я iз сонцем могла говорити,
Як маленьке, наївне дитя.

Нiч i день зупинилися в часi,
На годиннику стрiлка стоїть.
Бились хмари i свiтло в екстазi,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 Кілька строф тиші
Ліворуч голуби визбирують зернята.
По праву руку - кіт із лисячим хвостом.
Ховається в під'їзд. Фотограф каже: "Знято!".
За блискавкою - грім. І тиші кілька строф.

А він, рудий, таки утік від об'єктива.
Злітають голуби, відчувши мить гірку.
Над містом і мостом нависли негативом
Великі шмаття хмар.
...І канули в ріку.

Червоний небокрай. Невизбирані зерна
Зібрав осінній дощ - проявник і фіксаж.
А з глянцевих калюж, зупинена майстерно,
Прекрасна мить життя дивилась в небеса.

2-3 жовтня 2010 року




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-03 19:43:17
Переглядів сторінки твору 4311
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 20:38:08 ]
Памятно-знакомая, поэтически метафорическая идиллическая картина.

Немножко смутила строка, которую я привожу ниже.
"Осінній проявник, а на зиму - фіксаж."
А именно - ударениями в проявителе и зиме.

Знаю, что и "зе́рнята", а порываюсь читать иначе.
Я сегодня утром уточню у своей учительши, а пока что я доверился словарям.

Первый абзац моего комментария готов повторить еще раз, дополнив его информацией о том, что представляю прочитанное - и оно красиво вырисовывается.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 21:14:51 ]
Дякую, Олексію!
Ви блискавично відчули той фрагмент вірша, в якому я найбільше сумнівалася. Слово "проявник". Перед тим, як довершити своє творіння, мені сказали, що: проявнúк. Хоча я думала, що проjáвник. Тому перший варіант був таким:

Червоний небокрай. Невизбирані зерна
Зібрав осінній дощ - проявник і фіксаж.

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 21:43:26 ]
В данном случае, равно как и в большинстве других, я не причем. Просто я однажды искал свое стихотворение в правом столбике, но вместо его я нашел две кнопочки "значення" и "наголос". Последняя мне нравится больше всего. В нее легче попадать курсором. А там - и все ударения. Вот смотрите: знахідний зиму́ зими́
проя́вник – іменник чоловічого роду
И вся эта прелесть языка, овладеть которым я не мечтаю даже в самых смелых грезах, копируется в строки любого текста.

Первый вариант мне нравится больше. Оно же первое.
Вторыми нередко бывают пародии и прочие поделки-подделки)))
Но это тема отдельного разговора.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 21:49:34 ]
Хотя и жаль терять зиму.
У нас она уже фиксирует, начиная с вечера, все жи и лужицы, и сейчас, без десяти минут пять часов утра, это чувствуется особенно ощутимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 21:50:58 ]
Цікава фотографія тиші. Хочеться її уважно розглянути. Дуже гарне закінчення. Оригінальне. З фіксажем - не знаю... Щось у цьому рядку таки є сумнівне. Втім, я не надто тямлю в термінах із цієї "опери". Вдалих Вам світлин!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 21:52:43 ]
гарний образ блудного рудого кота ) і рудої осені )
"спинися мить, прекрасна ти!"(с)
це я про ваш вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:01:32 ]
Дякую, Олексію! Мабуть, тоді залишу перший варіант. Цікаво Ви міркуєте про пародії.
Співчуваю Вашому жалю. Хоча я не зрозуміла про зиму. Або Ви мали на увазі літо, або в мене щось не те з географією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 22:08:51 ]
Жаль терять зиму, которая в стихотворении играет роль фиксажа, потому что в этих строках, которые я сейчас повторю, ее уже нет:

"Червоний небокрай. Невизбирані зерна
Зібрав осінній дощ - проявник і фіксаж."

Но в то же время проблема, о которой мы с Вами знаем, остается неразрешенной.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:16:03 ]
Щиро дякую, пані Любове! Щодо фіксажу, то з дитинства пам'ятаю процес народження фотографії. Так цікаво було спостерігати, як тато здійснює те магічне дійство. Звичайно, не знала я тоді назв рідин, у які опускається фотопапір. Тому запитала у знайомого. Таким чином, дізналася, що перша рідина - проявник, у якій на папері вже з'являється відбиток. А друга - фіксаж - його зафіксовує, щоб він не стерся. Також не вважаю себе спеціалістом у цій справі. Та й зараз наскільки зручнішою є цифрова фотографія.
Якщо ж повернутися до вірша, то, певне саме звучання слова "фіксаж" є антипоетичним як за своїм технічним змістом, так і за звуковим складом. Тут і до Драча можна докотитися!..
Дякую за проникнення змістом і побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:23:54 ]
Зрозуміло, Олексію! А то зараз усі пишуть про осінь, холод, жаль за літом. То я й подумала, що Ви трохи переплутали. Перепрошую за свою неуважність.
А мені зими не шкода, бо перший варіант подобається також більше. Хоча ідею із зимою-фіксажем, або морозом, можна було б розвинути.
А яку Ви проблему мали на увазі? Зернята? Сиджу над текстом статті. Мабуть, дуже заклопотана...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:29:31 ]
Дякую, Схимнице, за відгук! Приємно, що Ви помітили саме кота, завдяки спогляданню якого й розвинулась подальша думка.
Дуже люблю рудих котів!
А щодо кінцівки, то Ви влучно сформулювали усім відому фразу, дещо змінену, і може, трішечки замасковану в моєму вірші.
Щиро:-)