ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Татьяна Квашенко
2026.03.04 17:03
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.

Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение

Ігор Шоха
2026.03.04 16:41
                    І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.

                    ІІ
Ми сіяли історію одні,

С М
2026.03.04 11:29
Ти – вінець сотворіння
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти

Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас

Юрій Гундарів
2026.03.04 10:39
Російські окупанти офіційно стверджують, що б'ють лише по військових об'єктах…
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо

Борис Костиря
2026.03.04 10:15
Засуваю ворота від лих і нещасть,
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.

Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен

Віктор Кучерук
2026.03.04 06:06
Зітхання матері й відбитки
Її повік невтомних ніг,
Чутно донині й добре видко
В дворі, на полі, вздовж доріг.
Їх не убило всяке горе
І болі знищить не змогли, -
Вони, мов плетиво узорів
Діянь і прагнень на землі.

Артур Курдіновський
2026.03.04 01:18
Весно! Мила чарівнице!
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!

Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені

Ігор Терен
2026.03.03 22:23
                    І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.

Світлана Пирогова
2026.03.03 18:57
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!

І тануть всі сніги навколо.

Микола Дудар
2026.03.03 12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 Кілька строф тиші
Ліворуч голуби визбирують зернята.
По праву руку - кіт із лисячим хвостом.
Ховається в під'їзд. Фотограф каже: "Знято!".
За блискавкою - грім. І тиші кілька строф.

А він, рудий, таки утік від об'єктива.
Злітають голуби, відчувши мить гірку.
Над містом і мостом нависли негативом
Великі шмаття хмар.
...І канули в ріку.

Червоний небокрай. Невизбирані зерна
Зібрав осінній дощ - проявник і фіксаж.
А з глянцевих калюж, зупинена майстерно,
Прекрасна мить життя дивилась в небеса.

2-3 жовтня 2010 року




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-03 19:43:17
Переглядів сторінки твору 4082
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 20:38:08 ]
Памятно-знакомая, поэтически метафорическая идиллическая картина.

Немножко смутила строка, которую я привожу ниже.
"Осінній проявник, а на зиму - фіксаж."
А именно - ударениями в проявителе и зиме.

Знаю, что и "зе́рнята", а порываюсь читать иначе.
Я сегодня утром уточню у своей учительши, а пока что я доверился словарям.

Первый абзац моего комментария готов повторить еще раз, дополнив его информацией о том, что представляю прочитанное - и оно красиво вырисовывается.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 21:14:51 ]
Дякую, Олексію!
Ви блискавично відчули той фрагмент вірша, в якому я найбільше сумнівалася. Слово "проявник". Перед тим, як довершити своє творіння, мені сказали, що: проявнúк. Хоча я думала, що проjáвник. Тому перший варіант був таким:

Червоний небокрай. Невизбирані зерна
Зібрав осінній дощ - проявник і фіксаж.

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 21:43:26 ]
В данном случае, равно как и в большинстве других, я не причем. Просто я однажды искал свое стихотворение в правом столбике, но вместо его я нашел две кнопочки "значення" и "наголос". Последняя мне нравится больше всего. В нее легче попадать курсором. А там - и все ударения. Вот смотрите: знахідний зиму́ зими́
проя́вник – іменник чоловічого роду
И вся эта прелесть языка, овладеть которым я не мечтаю даже в самых смелых грезах, копируется в строки любого текста.

Первый вариант мне нравится больше. Оно же первое.
Вторыми нередко бывают пародии и прочие поделки-подделки)))
Но это тема отдельного разговора.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 21:49:34 ]
Хотя и жаль терять зиму.
У нас она уже фиксирует, начиная с вечера, все жи и лужицы, и сейчас, без десяти минут пять часов утра, это чувствуется особенно ощутимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 21:50:58 ]
Цікава фотографія тиші. Хочеться її уважно розглянути. Дуже гарне закінчення. Оригінальне. З фіксажем - не знаю... Щось у цьому рядку таки є сумнівне. Втім, я не надто тямлю в термінах із цієї "опери". Вдалих Вам світлин!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 21:52:43 ]
гарний образ блудного рудого кота ) і рудої осені )
"спинися мить, прекрасна ти!"(с)
це я про ваш вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:01:32 ]
Дякую, Олексію! Мабуть, тоді залишу перший варіант. Цікаво Ви міркуєте про пародії.
Співчуваю Вашому жалю. Хоча я не зрозуміла про зиму. Або Ви мали на увазі літо, або в мене щось не те з географією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 22:08:51 ]
Жаль терять зиму, которая в стихотворении играет роль фиксажа, потому что в этих строках, которые я сейчас повторю, ее уже нет:

"Червоний небокрай. Невизбирані зерна
Зібрав осінній дощ - проявник і фіксаж."

Но в то же время проблема, о которой мы с Вами знаем, остается неразрешенной.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:16:03 ]
Щиро дякую, пані Любове! Щодо фіксажу, то з дитинства пам'ятаю процес народження фотографії. Так цікаво було спостерігати, як тато здійснює те магічне дійство. Звичайно, не знала я тоді назв рідин, у які опускається фотопапір. Тому запитала у знайомого. Таким чином, дізналася, що перша рідина - проявник, у якій на папері вже з'являється відбиток. А друга - фіксаж - його зафіксовує, щоб він не стерся. Також не вважаю себе спеціалістом у цій справі. Та й зараз наскільки зручнішою є цифрова фотографія.
Якщо ж повернутися до вірша, то, певне саме звучання слова "фіксаж" є антипоетичним як за своїм технічним змістом, так і за звуковим складом. Тут і до Драча можна докотитися!..
Дякую за проникнення змістом і побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:23:54 ]
Зрозуміло, Олексію! А то зараз усі пишуть про осінь, холод, жаль за літом. То я й подумала, що Ви трохи переплутали. Перепрошую за свою неуважність.
А мені зими не шкода, бо перший варіант подобається також більше. Хоча ідею із зимою-фіксажем, або морозом, можна було б розвинути.
А яку Ви проблему мали на увазі? Зернята? Сиджу над текстом статті. Мабуть, дуже заклопотана...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:29:31 ]
Дякую, Схимнице, за відгук! Приємно, що Ви помітили саме кота, завдяки спогляданню якого й розвинулась подальша думка.
Дуже люблю рудих котів!
А щодо кінцівки, то Ви влучно сформулювали усім відому фразу, дещо змінену, і може, трішечки замасковану в моєму вірші.
Щиро:-)