ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Цвiт квiтiв ( сонет)
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
* 47 *
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Епітафія чемному гуру
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Таким, як і сам я, шістдесятникам
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Жар-птиця наша
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
Синонімічний ряд життєпису
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
Акварель Тараса
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.

Борис Костиря
2026.04.18 12:59
Безпритульний
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.

Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти

Охмуд Песецький
2026.04.18 11:27
Природний стан
Король води й повітря - тільки він,
Становища хазяїн і прислуга,
І має право ставити на кін
Життя землян -
від ворога до друга.

Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
1958. Присядьмо на доріжку
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Одвічне горе України
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
* 46 *
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
Лав Стріт (The Doors)
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
Віче З Янголами -- українська блюзова балада
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 Кілька строф тиші
Ліворуч голуби визбирують зернята.
По праву руку - кіт із лисячим хвостом.
Ховається в під'їзд. Фотограф каже: "Знято!".
За блискавкою - грім. І тиші кілька строф.

А він, рудий, таки утік від об'єктива.
Злітають голуби, відчувши мить гірку.
Над містом і мостом нависли негативом
Великі шмаття хмар.
...І канули в ріку.

Червоний небокрай. Невизбирані зерна
Зібрав осінній дощ - проявник і фіксаж.
А з глянцевих калюж, зупинена майстерно,
Прекрасна мить життя дивилась в небеса.

2-3 жовтня 2010 року




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-03 19:43:17
Переглядів сторінки твору 4127
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 20:38:08 ]
Памятно-знакомая, поэтически метафорическая идиллическая картина.

Немножко смутила строка, которую я привожу ниже.
"Осінній проявник, а на зиму - фіксаж."
А именно - ударениями в проявителе и зиме.

Знаю, что и "зе́рнята", а порываюсь читать иначе.
Я сегодня утром уточню у своей учительши, а пока что я доверился словарям.

Первый абзац моего комментария готов повторить еще раз, дополнив его информацией о том, что представляю прочитанное - и оно красиво вырисовывается.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 21:14:51 ]
Дякую, Олексію!
Ви блискавично відчули той фрагмент вірша, в якому я найбільше сумнівалася. Слово "проявник". Перед тим, як довершити своє творіння, мені сказали, що: проявнúк. Хоча я думала, що проjáвник. Тому перший варіант був таким:

Червоний небокрай. Невизбирані зерна
Зібрав осінній дощ - проявник і фіксаж.

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 21:43:26 ]
В данном случае, равно как и в большинстве других, я не причем. Просто я однажды искал свое стихотворение в правом столбике, но вместо его я нашел две кнопочки "значення" и "наголос". Последняя мне нравится больше всего. В нее легче попадать курсором. А там - и все ударения. Вот смотрите: знахідний зиму́ зими́
проя́вник – іменник чоловічого роду
И вся эта прелесть языка, овладеть которым я не мечтаю даже в самых смелых грезах, копируется в строки любого текста.

Первый вариант мне нравится больше. Оно же первое.
Вторыми нередко бывают пародии и прочие поделки-подделки)))
Но это тема отдельного разговора.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 21:49:34 ]
Хотя и жаль терять зиму.
У нас она уже фиксирует, начиная с вечера, все жи и лужицы, и сейчас, без десяти минут пять часов утра, это чувствуется особенно ощутимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 21:50:58 ]
Цікава фотографія тиші. Хочеться її уважно розглянути. Дуже гарне закінчення. Оригінальне. З фіксажем - не знаю... Щось у цьому рядку таки є сумнівне. Втім, я не надто тямлю в термінах із цієї "опери". Вдалих Вам світлин!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 21:52:43 ]
гарний образ блудного рудого кота ) і рудої осені )
"спинися мить, прекрасна ти!"(с)
це я про ваш вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:01:32 ]
Дякую, Олексію! Мабуть, тоді залишу перший варіант. Цікаво Ви міркуєте про пародії.
Співчуваю Вашому жалю. Хоча я не зрозуміла про зиму. Або Ви мали на увазі літо, або в мене щось не те з географією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 22:08:51 ]
Жаль терять зиму, которая в стихотворении играет роль фиксажа, потому что в этих строках, которые я сейчас повторю, ее уже нет:

"Червоний небокрай. Невизбирані зерна
Зібрав осінній дощ - проявник і фіксаж."

Но в то же время проблема, о которой мы с Вами знаем, остается неразрешенной.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:16:03 ]
Щиро дякую, пані Любове! Щодо фіксажу, то з дитинства пам'ятаю процес народження фотографії. Так цікаво було спостерігати, як тато здійснює те магічне дійство. Звичайно, не знала я тоді назв рідин, у які опускається фотопапір. Тому запитала у знайомого. Таким чином, дізналася, що перша рідина - проявник, у якій на папері вже з'являється відбиток. А друга - фіксаж - його зафіксовує, щоб він не стерся. Також не вважаю себе спеціалістом у цій справі. Та й зараз наскільки зручнішою є цифрова фотографія.
Якщо ж повернутися до вірша, то, певне саме звучання слова "фіксаж" є антипоетичним як за своїм технічним змістом, так і за звуковим складом. Тут і до Драча можна докотитися!..
Дякую за проникнення змістом і побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:23:54 ]
Зрозуміло, Олексію! А то зараз усі пишуть про осінь, холод, жаль за літом. То я й подумала, що Ви трохи переплутали. Перепрошую за свою неуважність.
А мені зими не шкода, бо перший варіант подобається також більше. Хоча ідею із зимою-фіксажем, або морозом, можна було б розвинути.
А яку Ви проблему мали на увазі? Зернята? Сиджу над текстом статті. Мабуть, дуже заклопотана...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:29:31 ]
Дякую, Схимнице, за відгук! Приємно, що Ви помітили саме кота, завдяки спогляданню якого й розвинулась подальша думка.
Дуже люблю рудих котів!
А щодо кінцівки, то Ви влучно сформулювали усім відому фразу, дещо змінену, і може, трішечки замасковану в моєму вірші.
Щиро:-)