ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.06.03 17:32
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал

М Менянин
2026.06.03 12:59
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось! Тож на сьогодення замість: «Ще не вмерла України…» доречні слова: «Жити має України…» 03.06.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.06.03 12:40
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!

Борис Костиря
2026.06.03 11:23
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.

А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

С М
2026.06.02 22:13
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть

Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 Кілька строф тиші
Ліворуч голуби визбирують зернята.
По праву руку - кіт із лисячим хвостом.
Ховається в під'їзд. Фотограф каже: "Знято!".
За блискавкою - грім. І тиші кілька строф.

А він, рудий, таки утік від об'єктива.
Злітають голуби, відчувши мить гірку.
Над містом і мостом нависли негативом
Великі шмаття хмар.
...І канули в ріку.

Червоний небокрай. Невизбирані зерна
Зібрав осінній дощ - проявник і фіксаж.
А з глянцевих калюж, зупинена майстерно,
Прекрасна мить життя дивилась в небеса.

2-3 жовтня 2010 року




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-03 19:43:17
Переглядів сторінки твору 4193
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 20:38:08 ]
Памятно-знакомая, поэтически метафорическая идиллическая картина.

Немножко смутила строка, которую я привожу ниже.
"Осінній проявник, а на зиму - фіксаж."
А именно - ударениями в проявителе и зиме.

Знаю, что и "зе́рнята", а порываюсь читать иначе.
Я сегодня утром уточню у своей учительши, а пока что я доверился словарям.

Первый абзац моего комментария готов повторить еще раз, дополнив его информацией о том, что представляю прочитанное - и оно красиво вырисовывается.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 21:14:51 ]
Дякую, Олексію!
Ви блискавично відчули той фрагмент вірша, в якому я найбільше сумнівалася. Слово "проявник". Перед тим, як довершити своє творіння, мені сказали, що: проявнúк. Хоча я думала, що проjáвник. Тому перший варіант був таким:

Червоний небокрай. Невизбирані зерна
Зібрав осінній дощ - проявник і фіксаж.

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 21:43:26 ]
В данном случае, равно как и в большинстве других, я не причем. Просто я однажды искал свое стихотворение в правом столбике, но вместо его я нашел две кнопочки "значення" и "наголос". Последняя мне нравится больше всего. В нее легче попадать курсором. А там - и все ударения. Вот смотрите: знахідний зиму́ зими́
проя́вник – іменник чоловічого роду
И вся эта прелесть языка, овладеть которым я не мечтаю даже в самых смелых грезах, копируется в строки любого текста.

Первый вариант мне нравится больше. Оно же первое.
Вторыми нередко бывают пародии и прочие поделки-подделки)))
Но это тема отдельного разговора.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 21:49:34 ]
Хотя и жаль терять зиму.
У нас она уже фиксирует, начиная с вечера, все жи и лужицы, и сейчас, без десяти минут пять часов утра, это чувствуется особенно ощутимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 21:50:58 ]
Цікава фотографія тиші. Хочеться її уважно розглянути. Дуже гарне закінчення. Оригінальне. З фіксажем - не знаю... Щось у цьому рядку таки є сумнівне. Втім, я не надто тямлю в термінах із цієї "опери". Вдалих Вам світлин!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 21:52:43 ]
гарний образ блудного рудого кота ) і рудої осені )
"спинися мить, прекрасна ти!"(с)
це я про ваш вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:01:32 ]
Дякую, Олексію! Мабуть, тоді залишу перший варіант. Цікаво Ви міркуєте про пародії.
Співчуваю Вашому жалю. Хоча я не зрозуміла про зиму. Або Ви мали на увазі літо, або в мене щось не те з географією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 22:08:51 ]
Жаль терять зиму, которая в стихотворении играет роль фиксажа, потому что в этих строках, которые я сейчас повторю, ее уже нет:

"Червоний небокрай. Невизбирані зерна
Зібрав осінній дощ - проявник і фіксаж."

Но в то же время проблема, о которой мы с Вами знаем, остается неразрешенной.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:16:03 ]
Щиро дякую, пані Любове! Щодо фіксажу, то з дитинства пам'ятаю процес народження фотографії. Так цікаво було спостерігати, як тато здійснює те магічне дійство. Звичайно, не знала я тоді назв рідин, у які опускається фотопапір. Тому запитала у знайомого. Таким чином, дізналася, що перша рідина - проявник, у якій на папері вже з'являється відбиток. А друга - фіксаж - його зафіксовує, щоб він не стерся. Також не вважаю себе спеціалістом у цій справі. Та й зараз наскільки зручнішою є цифрова фотографія.
Якщо ж повернутися до вірша, то, певне саме звучання слова "фіксаж" є антипоетичним як за своїм технічним змістом, так і за звуковим складом. Тут і до Драча можна докотитися!..
Дякую за проникнення змістом і побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:23:54 ]
Зрозуміло, Олексію! А то зараз усі пишуть про осінь, холод, жаль за літом. То я й подумала, що Ви трохи переплутали. Перепрошую за свою неуважність.
А мені зими не шкода, бо перший варіант подобається також більше. Хоча ідею із зимою-фіксажем, або морозом, можна було б розвинути.
А яку Ви проблему мали на увазі? Зернята? Сиджу над текстом статті. Мабуть, дуже заклопотана...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 22:29:31 ]
Дякую, Схимнице, за відгук! Приємно, що Ви помітили саме кота, завдяки спогляданню якого й розвинулась подальша думка.
Дуже люблю рудих котів!
А щодо кінцівки, то Ви влучно сформулювали усім відому фразу, дещо змінену, і може, трішечки замасковану в моєму вірші.
Щиро:-)