ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.06.23 18:31
Охайна дівчина і при скромному макіяжі викликала потаємний інтерес і швидку згоду на послуги. Чому приваблюють саме такі, якщо мені потрібна робітниця лише для прибирання, для мегамаркетів і як водійка мого майбутнього авто? Про ескортні виходи того дня

Володимир Бойко
2026.06.23 17:18
Історія сповнена історичних парадоксів і парадоксальних істориків. Були царі, були і блазні, але щоби цар і блазень у одній особі? Що більше є нагарбаних територій, то більше їх бракує для повного щастя. Можна і концтабір у країні створити, а мож

Борис Костиря
2026.06.23 12:56
Протоптую стежину у снігах,
Єдину, неповторну і глибоку.
Іду снігами, нібито у снах,
Гамуючи ненависть і тривогу.

Протоптую стежину у полях
Прологом у небачене майбутнє,
Яка укаже подорожнім шлях,

Вячеслав Руденко
2026.06.23 12:03
Будь ласка! - Гра у сквош -
Дарунок нам на втіху,
Щоб у степах нічних
Не загубити слід!

В рожевих дзеркалах
Витають духи сміху.
Та нам їх не впізнать

хома дідим
2026.06.23 07:23
у своїй непрозорій стихії
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер

Віктор Кучерук
2026.06.23 06:09
Сонце жаром запашіло
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.

Ірина Вовк
2026.06.23 01:44
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.

Ірина Вовк
2026.06.22 12:20
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі

хома дідим
2026.06.22 07:59
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 * * *
А на тій зупинці – пізня осінь.
(Не промчи, баский мій, не промчи!)
Там важкі і грона, і колосся,
Затяжні і ночі, і дощі.

Там уже нікого не стривожить,
Ніжністю хмільною не споїть.
Буду я у сни твої не вхожа,
У думки, у спогади твої.

(Мчи, баский мій, як належить – ремствуй,
Обминай калюжі і грудки).
Будуть там не збурені шаленством
Всі мої римовані рядки.

Будуть там – Високі і Крилаті,
Ті, кого у відчаї молив.
Я й тебе покличу на те свято –
Збір моїх останніх врожаїв.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-15 10:05:55
Переглядів сторінки твору 3972
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.057 / 5.5  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 10:22:51 ]
Гарно.
А як Ви дивитеся на невеличку зміну:"... ті, кого у відчаї молив..." - щоб уникнути вв ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 10:26:50 ]
Дякую, Зоряно! Зміна до геніального проста! Саме те, що треба.
З повагою, Юлія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 13:00:00 ]
Юлю, вірш хороший. От тільки щось там з наголосом у слові "не споїть". Має падати перший склад, якщо це дієслово майбутнього часу. Якщо ж інфінітив, то забираю свої слова назад...
З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 22:27:15 ]
Дуже слушно. Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 15:02:54 ]
Прочитала вірш. І теж "спіткнулась" на слові "не споїть". Дійсно, перевірила у словнику: споЇти, споЮ, але - спОїш. А отже - спОїть.
Щоб вийти з цієї ситуації і зберегти риму (якщо вона Вам люба), пропоную трішечки переінакшити зміст, надати образу іншого відтінку. Наприклад так:
"Там нікого вже не розтривожить, (що зробити?)
Ніжністю хмільною не споЇть". (що зробити?)

Або треба шукати нову риму, якщо зберігати існуючий зміст. Бажаю успіхів!

І ще я би Вам порадила, Юлю, взяти в дужки ті рядки, де Ви звертаєтесь до свого "баского". Щоб не було накладки, читач може заплутатись у Ваших звертаннях. Адже "буду я у сни твої не вхожа" тощо - це вже до когось іншого, не до "баского", я так розумію. Отож,
А на тій зупинці - пізня осінь.
(Не промчи, баский мій, не промчи!)
і далі
(Мчи, баский мій, як належить - ремствуй,
Обминай калюжі і грудки!)
Будуть там не збурені шаленством... і т.д.

Дужками, на мою думку, Ви розділите і тонко поєднаєте водночас два процеси: нестримне мчання на "Баскому" і роздуми про все інше.

Сподіваюсь, мої поради Вам стануть у пригоді.
Бо вірш справді хороший. Хіба що, я не все зрозуміла до ладу. Ще раз бажаю успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 22:26:53 ]
Дякую, пані Любове! Ви ще й прекрасний знавець мови!
Я вчуся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-08 16:30:14 ]
Дуже сподобався вірш (та й чи вірш? У ньому стільки мелодії!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-11-08 16:49:13 ]
Дякую! Завжди рада тим поодиноким відвідувачам, які непрямими стежками і не відразу заходять на сторінку. Сподіваюся, що буватимете тут частіше.
З повагою.