І Вихід молодих

І нарешті окрилені й босі
Ми виходим під стягом японським.
Роммель мовить: "Під стягом таким
Я б давно покорив третій Рим
Лише голосом дул єрихонським.

О союзники, радий вітати
Доленоснії залпи гармати,
І я радий, що наша пантера
Проявила себе на маневрах
Попри брехні пліток з автоматів."

І від поглядів хлопців й жінок
Зашарівся Мілани вінок,
І Орфей заспівав, як ніколи,
І зблиснули вогнисто підкови,
Й ноги самі пішли у танок.

ІІ Танці

Програмісти Галина й Віталій
Руки нижче спустили від талій,
Як щебечуть ранкові пернаті!
І в окремій зникають кімнаті
Для палких солов'їних баталій.

Володимир Ляшкевич озвався
З нареченою виступить вальсом,
А за танець такий тра платити,
І Міланову сукню покрити
У мереживо "сімкових" грацій.

Я Мартусю хапаю під руку,
І мчимо з нею колом щодуху,
І уже не витримують мешти,
Але паузи не обереш Ти
В круговерті життєвого руху.

І кружляє редактор Лариса
Ув обіймах пустельного лиса,
І листи зберігала від нього,
Що осінню покрили дорогу,
Щоб інжирне варення не скисло.

А Михайло з землячкою в парі,
О, напрочуд які вони гарні!
І танцюють вони під Бетховена
І цілуються ніжно й приховано,
Перевершити їх - справи примарні.

А Ірина Пиріг із Орфеєм,
З потаємним своїм корифеєм,
Відлітають над зоряні очі
В легкім танці щодня і щоночі,
Щоб вдихнуть аромат орхідеї.

Дикий Жорж стрепенувся ігристо
І Надію вхопив особисто.
Не боїться глибокого моря?
Із глибин чи хто випливе горі?
Грізним валом здіймається пристрасть.

І танцюють доволі удало
Геть усі автори "Самвидаву",
І навідався сам Аполон,
Захопивши полоном долонь
Афродіту солодку й жадану.