Дякую, Світланочко.:)

Дякую, Олексію. Рада вам!:)

Це Ви вірно сказали - наче вік... Не люблю сирість.:)

Пробувала, Патарочко. І знаєте що? Змерзла. Тепер простуда спокою не дає.:)
Дякую за візит і теплий коментар. Він зігрів мою душу. З взаємною повагою і теплом.:)

Привіт, Юлю.:)
Дякую за такі змістовні коментарі.
Вибачатись нема потреби, Ви нічого не попсували.:) Навпаки, змусили мене зануритись у, колись дуже давно пройдений матеріал - прийменник, як частина мови, і не тільки, а ще й його застосування.
Чесно кажучи, писала скоріше на відчуттях, не штудіюючи перед тим словник, і вони (відчуття) мені підказували, що слово, вжите мною, вжите правильно. Та Ваш коментар змусив замислитись - а може помиляюся?
І ось, що я "накопала" (а треба сказати, копала довго, не так легко знайти обширне "Загальне поняття про прийменник"):
http://www.tnpu.edu.ua/kurs/157/lec1.htm
Перечитала багато, аж доки дійшла до таблиці вживання прийменників, впевнилась, що не помилилася.:)
Тепер щодо слова "жмурки". В українській мові воно таки є. Вживається нарівні з "піджмурки", та ще кількома діалектними словами, що мають те саме змістове навантаження:
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
Зайдіть по цьому посиланні, та задайте пошук на "жмурки", а тоді, коли видасть результат, натисніть "синонімія", там прочитаєте.:)

Мені приємно, якщо вірш припав Вам до душі. Щиро.

Дякую, пане Іване. Рада Вам щиро.:) Рятуйтеся від настрою здибленого, як я - діє.:)

Смакуйте на здоров"я!:)

Дякую, пані Любо!:) Після плитки шоколаду - дощ уже не такий прикрий виглядає. А ще, як спостерігати його з вікна теплої і затишної домівки.:)))

Дякую, пане Михайле!:)