ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Григоренко (1964) / Вірші

 В Пути

Чем выше идеал, тем
больше псов его
облаивает

Николай Константинович РЕРИХ

Позади километров столбы,
Растаяла городская суета.
Моторов шум затих
И в предрассветной
Тишине
Облака плывут,они
Пушистой дымкой в
Вышине.
Собрались рыбаки
У берега реки,
И у костра,
Словно по течению
Реки плывет неторопливо
Их беседа.
Все слушают стихи
Молодого паренька, а
Серебро его висков
Достойно уважения.
,,И Свет во
Тьме светит,и
Тьма Eго не
Обьяша"-это
Православных старцев Слова.
В Пути моем
Вижу улыбки на
Устах, и слышу
Удивленья голоса,что
Я НЕ ТО-
НЕ ТО,
Не по правилам
Живу, всегда во
Всем, только
И всего.
Смеясь мне молвят,
Что Жизнь Одна,
И брать у
Жизни надо сполна,
когда им молвю,
Чтобы обрести что-либо
В Жизни надо
Жизни себя отдать,
И тогда осознаеш
Слова-Жизни Благо
Дать.
Смиренно их прощаю,
Когда мне говорят,
Что я дурак
И крутят пальцем
У виска. Уходят,
Они достойны сожаления.
Ведь бранясь на
Жизнь, на Мир
Вокруг себя, и
Заливая огненной водою
Плоть свою, они
Уходят в Темноту,
Окутав дымом сигарет
Пространство собственного я,
Жизнь свою губя.
Не по их
Правилам в миру,
А по Законам
Природы Живу!
Это Право достойно
Того, чтобы нести
Людям Свет Его!
Без ошибок небывaет,
Делаю ошибки, повторяюсь,
На исходную возвращаюсь,
И продолжаю идти.
Многие меня непонимают
-слепы...
Невидят, что Живу
Без оков материальности.
Как и многие
Работаю в миру.
Выходные- на природе,
Рыбачу, раскинув удочки
Смотрю на поплавки.
Поклевки терпеливо жду,
Отдых в единении
С природой-матушкой
Люблю.
Плачу Торжeствуя
Познавая МИР,
Рискую обретая Знания, силы трачу
В танце Энергий
Бытия, но здаваться
Нельзя.

Продолжение следует, господа.

2010г.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-11 14:44:01
Переглядів сторінки твору 2122
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.654 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.818 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.29 22:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Островська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 23:01:26 ]
Глибоко, і просто одно часно. Є над чим замислитись.
Приємно, що не одна. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-29 21:06:03 ]
Вiтаю Вас Валентино!
Радий, що Ви замислились,
читаючи мого вiрша.
Слiдкую за Вашою
Творчою працею i я.
Спасибi за оцiнку-Гарно,
за Ваше розумiння
та
Бажаю Вам, Творчого натхнення,
зростати Духовнно в Життi,
щоб неторкалися Вас болячки.
Посмiхайтеся незгодам, люба Валентино
i будете богатi.

З повагою, завжди.
Будьте Здоровi!


Здоров'я!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дар'я Філіппова (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 12:58:22 ]
)))... Дуже щирий та "особистий№ вірш і точно передано Ваші емоції,почуття.) Сподобалось! Чекаю продовження(якщо ті слова не для рими ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-17 04:39:22 ]
Спасибо, ДарьЯ!