ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Люблю тебе, мале дівчисько...
Люблю тебе, мале дівчисько,
Чужий світанок голубий.
Незатуманені очиська,
І потиск рученьок слабий.
Вродлива й щира, ніби мама,-
Найперший твій дороговказ.
Твоїми щирими дарами
Я обдарований не раз.
Почервоніла хоч би трішки,
Що не заплетена коса.
А ти смієшся і усмішка
Твоя ніколи не згаса.
На руки просишся? – Будь-ласка,
Давай ще пустимось у скік...
Лише б твого дитинства казка
Не закінчилася повік!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-13 17:07:16
Переглядів сторінки твору 5957
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.079 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.304 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.10.05 07:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 17:19:25 ]
то для доні ви написали? бачте, ваш вірш світлий, як казка – вона теж не закінчилася...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-13 17:19:33 ]
Лише б твого дитинства казка
Не закінчилася повік! - !!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 18:45:05 ]
Хоч ми уже повиростали - та в казку проситься душа!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 19:52:25 ]
Не буду лукавити, але вірш написаний зовсім іншій малій...
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-11-13 20:35:21 ]
Дуже гарно, Вікторе!Від таких віршів віє добротою особливою... "Вродлива й щира, ніби мама" - дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 20:57:52 ]
Мені пригадалась пісня
на слова Юнни Моріц, «Когда ми былі молодие...»

"Когда ми былі молодие
І чушь прєкрасную нєслі,
Фонтани білі голубиє
И рози красние рослі."

Здається, співало чи подружжя, чи творчий тандем двох закоханих (принаймні, вони такими здавались мені, юніору тих часів) людей середнього віку.

Мабуть, Ваш твір народжувався у стані певного емоційного піднесення.

Зичу Вам такого на довгі-довгі роки.
І творчого зростання.

З повагою,
Г.С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 21:09:25 ]
Дякую вам, хлопці. Добре, "розколюся". Вірш писався для дівчинки, у маму котрої колись був без тями закоханий. Ось така історія його появи на світ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-11-13 21:22:01 ]
Саме так і сприймається, Вікторе! Сумнівів жодних не було, що писала закохана людина - це щастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 21:26:17 ]
Дякую тобі, Іване, за повне розуміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-13 22:20:57 ]
назамість своїх 5 копійок: то була тодішня пара Нікітіних; прошу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-13 22:31:28 ]
5 копійок було п. Сідорову, а це хазяїну сторінки.
справжні жінки мають успіх усе життя; от зігріти їх любов"ю, а не лише коханням, здатні ой не всі; Ви, мабуть, такий?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-14 10:11:28 ]
Зумієш полюбити чужу дитину, а та буде не проти, щоб ти увійшов в їхню родину (не будемо писати про те, що робити з її матусею вночі, або коли дитина у дитсадку), то це - сама ідилія.
Дякую за 5 копійок. Розпалось те подружжя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 23:01:29 ]
Юріє, давайте не будемо зараз тішити себе тим, що ми знаємо відповідь на це запитання, адже за кожного з нас, напевно, правдиву відповідь на нього можуть дати лише наші жінки. Отож я відповім вам так - незнаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-11-14 00:44:21 ]
Справді - дуже світлий і добрий вірш. Прочитала про Ваше "розколення" :) Напевно, закоханість у людину переноситься і на весь довколишній світ - особливо, близький їй. Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-14 08:09:10 ]
Дякую тобі, Олесю. Людина здатна творити дива у стані закоханості, та і в стані ненависті також, адже історія знає багато подібних прикладів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-14 08:10:10 ]
перепрошую за вчорашню фразу: мимовільну, швидку й не потрібну. давайте обміняю її на іншу:
...приходить
наслідок,
чекає...
чого?
- причини!
бо
немає...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-14 09:35:52 ]
Ну, що ви, все - добре.