ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.15
19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
2026.05.15
17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
2026.05.15
15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
2026.05.15
13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
2026.05.15
13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
2026.05.15
11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
2026.05.15
11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
2026.05.15
10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища:
«Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав…
Виходить знов в прямий етер,
де кожен вірш - це гра…» -
здійняли справжній гвалт!
Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да
2026.05.15
09:35
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
2026.05.15
09:28
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА
На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать
2026.05.15
09:22
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..
2026.05.15
07:33
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.
2026.05.14
19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
2026.05.14
19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
2026.05.14
19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
2026.05.14
18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Фітель (1965) /
Проза
Мовчання думок
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мовчання думок
Спочатку було Слово.
І Слово було з нами. І Слово було посеред нас.
А потім були вівці. І було безкраї синє небо, і був океан, і було море овець, і було Золоте Руно.
Тому що був Пастух.
А потім Руно стало сірим. Тому що кожен баран захотів стати Пастухом.
А потім Руно стало чорним. Від крові баранів, котрі від люті і бажання влади-слави-грошей-овець-людей стали вовками.
Тому що вівці перестали слухати Пастуха.
Потім прийшов Страх. І Страх заховався у кожну вівцю, у кожного барана, у кожне ягня.
І вівці почали шукати Пастуха, кожна для себе.
Та Пастух був один.
А потім прийшов Фільм. І Фільм намагався подолати Страх, та Страх прийщов у Фільм. Щоб ще більше залякати ягнят. І ягнята перестали блеяти і замовкли.
Ягнята не знали, що буває Пастух добрий. Ягнята взагалі не знали, що буває Пастух.
А потім прийшов Павук. Павук, у якому море фільмів, і у кожному свій страх.
І Страх прийшов у Павутину. І Страх став могутнім. І Страх став думати, що він Вічний.
І фільм став культовим. І ягнята мовчали, і вівці мовчали, і барани мовчали. А люди жували попкорн, пили пиво і вирощували мовчання ягнят.
Дивитися фільм треба доти, доки не зникне Страх.
Або доки не прийде розуміння, котре нарешті сподобається твоїм вівцям.
Або доки не набридне, тому що питання "Чим тут думати" виявляється риторичним.
У будь-якому випадку рано чи пізно тобі набридає боятися. Боятися власного Страху.
У цьому помилка Страху. Він не завжди буває Вічним.
Тоді ти дивишся в очі Страху, і вони зменшуються на очах. Кажуть, у Страху великі очі. Так, великі, але тільки тоді, коли він дивиться на тебе. А коли ти насмілишся глянути на нього, він стає вівцею. І починає жалібно мекати.
А потім стає мовчазним ягням.
А ти садиш його за першу парту і наказуєш скласти руки на парті, а при бажанні вийти чи сказати слово обов’язково піднімати руку, не відриваючи ліктя від столу. І він приречений сидіти на першій парті, і його видно усім, а він не бачить нікого, крім Великої Указки.
І ти розумієш, що Велика Указка це інструмент Страху, а не інструмент Пастуха.
І думки сміливішають, вони вже більше не схожі на мовчазних ягнят. Вони розуміють, Хто Страх і Хто Пастух. Вони шукають Пастуха.
Де ти, Пастуше-Слово?
14/11/2010
І Слово було з нами. І Слово було посеред нас.
А потім були вівці. І було безкраї синє небо, і був океан, і було море овець, і було Золоте Руно.
Тому що був Пастух.
А потім Руно стало сірим. Тому що кожен баран захотів стати Пастухом.
А потім Руно стало чорним. Від крові баранів, котрі від люті і бажання влади-слави-грошей-овець-людей стали вовками.
Тому що вівці перестали слухати Пастуха.
Потім прийшов Страх. І Страх заховався у кожну вівцю, у кожного барана, у кожне ягня.
І вівці почали шукати Пастуха, кожна для себе.
Та Пастух був один.
А потім прийшов Фільм. І Фільм намагався подолати Страх, та Страх прийщов у Фільм. Щоб ще більше залякати ягнят. І ягнята перестали блеяти і замовкли.
Ягнята не знали, що буває Пастух добрий. Ягнята взагалі не знали, що буває Пастух.
А потім прийшов Павук. Павук, у якому море фільмів, і у кожному свій страх.
І Страх прийшов у Павутину. І Страх став могутнім. І Страх став думати, що він Вічний.
І фільм став культовим. І ягнята мовчали, і вівці мовчали, і барани мовчали. А люди жували попкорн, пили пиво і вирощували мовчання ягнят.
Дивитися фільм треба доти, доки не зникне Страх.
Або доки не прийде розуміння, котре нарешті сподобається твоїм вівцям.
Або доки не набридне, тому що питання "Чим тут думати" виявляється риторичним.
У будь-якому випадку рано чи пізно тобі набридає боятися. Боятися власного Страху.
У цьому помилка Страху. Він не завжди буває Вічним.
Тоді ти дивишся в очі Страху, і вони зменшуються на очах. Кажуть, у Страху великі очі. Так, великі, але тільки тоді, коли він дивиться на тебе. А коли ти насмілишся глянути на нього, він стає вівцею. І починає жалібно мекати.
А потім стає мовчазним ягням.
А ти садиш його за першу парту і наказуєш скласти руки на парті, а при бажанні вийти чи сказати слово обов’язково піднімати руку, не відриваючи ліктя від столу. І він приречений сидіти на першій парті, і його видно усім, а він не бачить нікого, крім Великої Указки.
І ти розумієш, що Велика Указка це інструмент Страху, а не інструмент Пастуха.
І думки сміливішають, вони вже більше не схожі на мовчазних ягнят. Вони розуміють, Хто Страх і Хто Пастух. Вони шукають Пастуха.
Де ти, Пастуше-Слово?
14/11/2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0873 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0873 seconds