ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Вячеслав Руденко
2026.10.25 17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.

Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список

В Горова Леся
2026.10.24 18:15
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мрій Мрія (1971) / Вірші

 туман над Києвом
тумане мій молочний ніжний братику
ти заколисуєш ковтаючи луну
своєї колискової… по клаптику
вишукую очима далину
до-згадую тебе і до-вигадую
в минулому – всю силу твого співу
мелодію вишневу… над Елладою
ти той що і над Києвом на схилах




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-11-20 16:37:25
Переглядів сторінки твору 3855
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.464 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.999 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.902
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2010.11.23 23:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-21 10:41:25 ]
Мне кажется, что я хорошо усвоил один из уроков то ли синтаксиса, то ли просто русского языка, в котором качественные прилагательные располагаются впереди личных. Холодное Северное море, например. Или теплое Черное. Но никак не наоборот.
Посему выражение "молочный нежный брат", как мне кажется, построено не совсем правильно. Я ведь как читаю на украинском? Мысленно переводя на свой. С точки зрения ритмики и размерности Вашего, безусловно, красивого стихотворения, можно было бы исключить такое качественное прилагательное как "нежный".
Глотание то ли Луны, то ли эха мне показалось каким-то проявлением плотоядности, а это не совсем так. Пусть бы он лучше обнимал. Он ведь нежный. Или его нежность носит избирательный характер?
Как Вы понимаете, я не критикую. И, вообще, я парень понятливый. Если что не так - удаляйте мой комментарий. Мне не жаль времени, ибо я ознакомился с хорошим стихотворением. И у нас с туманами плохо. Их не бывает вообще.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-21 20:20:28 ]
Дякую-дякую... ой, СПАСИБО за комментарий, Алексей, тем более - за такой длинный, и что времени не пожалели!

Не буду спорить об очередности прилагательных, хотя могла бы... т.к. эти все правила не для стихотв.текстов, тем более - сегодня...

Но попробую иначе пояснить: "ніжний" в данном случае более "личное", т.к. касается характера ЛГероя (тумана)и характера его взаимоотношений с ЛГероиней, а вот "молочний" - это просто факт внешний в данном контексте, поэтому оно дальше от существительного.

А по поводу луны (тут - эхо!) все оч.просто: туман проглатывает не только очертания, но и звуки (значит, и отзвуки тоже (наверное? ))

И жаль, что у вас туманов нет - они по-своему хороши!!!

Как видите, Алексей, я тоже времени не жалею - для ответа на хорошие комментарии!

Терпения вам и везения-гения-гения... (моё эхо немного капризно... после "общения" с туманом)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-21 21:54:09 ]
* Молочный брат — мальчик/мужчина по отношению к человеку, с которым они были вскормлены грудью одной женщины, но не являющемуся сестрой или братом.
* Молочная сестра — девочка/женщина по отношению к человеку, с которым они были вскормлены грудью одной женщины, но не являющемуся сестрой или братом.
* * *
Вот в чем заковыка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-21 22:02:49 ]
А туманы у нас, в общем-то, есть, но в период зимних морозов - и преимущественно в городах.
В это время мы все, как корабли. Город утопает в гудках автомашин.

Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 21:52:18 ]
И еще раз про молочных братьев(сестер). Спасибо, что пояснили значение уже известных мне (и почти каждому!!!) слов! Совет: не измеряйте стихотворений "линейками" словарей и грамматик...

А "молочность" в данном контексте была связана не только с прямым значением, но и с цветом тумана. Т.е. вместо банального "туман как молоко" или чего-н. еще в этом духе, потыталась создать многослойный подтекст...

Простите, если не совсем прозрачно получилось - туман все-таки!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-11-21 16:49:10 ]
Фантастично! минуле проступає крізь сучасне тоді, коли зупиняється час, а в тумані якраз і втрачаються орієнтири.

дуже гарні образи. особистно мені (як репліка на попередній коментар) ковтання луни, відголосу – дуже вдало, свіжо. Туман саме так і поступає з усім, що в нього входить – він поглинає.

вірш справді чудовий, хоч ви, напевне, це знаєте і без мого коментаря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-21 20:23:39 ]
Дякую, Олю! Ваш коментар і оцінка вірша мені справді потрібні, бо можна знати чи відчувати щось стосовно своїх текстів, але упевненості бути не може... як і повної авторської "задоволеності"!
Тож живі відгуки і підтримка завжди важливі!