ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Марення в розлуці
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Складно
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
***
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.

Зійшла у крижані сніги —
коли і як —

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
Не продана
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Що сталося із немовлям? (Grateful Dead)
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
***
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Озираюсь
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

М Менянин
2026.01.24 23:17
Мовчання людини
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
***
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
Пункти незламності
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Нагнало холоду
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Осанна генію
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
***
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
2014. Приїзд прем’єр-міністра у лікарню (в скороченні)
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мрій Мрія (1971) / Вірші

 туман над Києвом
тумане мій молочний ніжний братику
ти заколисуєш ковтаючи луну
своєї колискової… по клаптику
вишукую очима далину
до-згадую тебе і до-вигадую
в минулому – всю силу твого співу
мелодію вишневу… над Елладою
ти той що і над Києвом на схилах




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-11-20 16:37:25
Переглядів сторінки твору 3598
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.464 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.999 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.902
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2010.11.23 23:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-21 10:41:25 ]
Мне кажется, что я хорошо усвоил один из уроков то ли синтаксиса, то ли просто русского языка, в котором качественные прилагательные располагаются впереди личных. Холодное Северное море, например. Или теплое Черное. Но никак не наоборот.
Посему выражение "молочный нежный брат", как мне кажется, построено не совсем правильно. Я ведь как читаю на украинском? Мысленно переводя на свой. С точки зрения ритмики и размерности Вашего, безусловно, красивого стихотворения, можно было бы исключить такое качественное прилагательное как "нежный".
Глотание то ли Луны, то ли эха мне показалось каким-то проявлением плотоядности, а это не совсем так. Пусть бы он лучше обнимал. Он ведь нежный. Или его нежность носит избирательный характер?
Как Вы понимаете, я не критикую. И, вообще, я парень понятливый. Если что не так - удаляйте мой комментарий. Мне не жаль времени, ибо я ознакомился с хорошим стихотворением. И у нас с туманами плохо. Их не бывает вообще.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-21 20:20:28 ]
Дякую-дякую... ой, СПАСИБО за комментарий, Алексей, тем более - за такой длинный, и что времени не пожалели!

Не буду спорить об очередности прилагательных, хотя могла бы... т.к. эти все правила не для стихотв.текстов, тем более - сегодня...

Но попробую иначе пояснить: "ніжний" в данном случае более "личное", т.к. касается характера ЛГероя (тумана)и характера его взаимоотношений с ЛГероиней, а вот "молочний" - это просто факт внешний в данном контексте, поэтому оно дальше от существительного.

А по поводу луны (тут - эхо!) все оч.просто: туман проглатывает не только очертания, но и звуки (значит, и отзвуки тоже (наверное? ))

И жаль, что у вас туманов нет - они по-своему хороши!!!

Как видите, Алексей, я тоже времени не жалею - для ответа на хорошие комментарии!

Терпения вам и везения-гения-гения... (моё эхо немного капризно... после "общения" с туманом)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-21 21:54:09 ]
* Молочный брат — мальчик/мужчина по отношению к человеку, с которым они были вскормлены грудью одной женщины, но не являющемуся сестрой или братом.
* Молочная сестра — девочка/женщина по отношению к человеку, с которым они были вскормлены грудью одной женщины, но не являющемуся сестрой или братом.
* * *
Вот в чем заковыка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-21 22:02:49 ]
А туманы у нас, в общем-то, есть, но в период зимних морозов - и преимущественно в городах.
В это время мы все, как корабли. Город утопает в гудках автомашин.

Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 21:52:18 ]
И еще раз про молочных братьев(сестер). Спасибо, что пояснили значение уже известных мне (и почти каждому!!!) слов! Совет: не измеряйте стихотворений "линейками" словарей и грамматик...

А "молочность" в данном контексте была связана не только с прямым значением, но и с цветом тумана. Т.е. вместо банального "туман как молоко" или чего-н. еще в этом духе, потыталась создать многослойный подтекст...

Простите, если не совсем прозрачно получилось - туман все-таки!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-11-21 16:49:10 ]
Фантастично! минуле проступає крізь сучасне тоді, коли зупиняється час, а в тумані якраз і втрачаються орієнтири.

дуже гарні образи. особистно мені (як репліка на попередній коментар) ковтання луни, відголосу – дуже вдало, свіжо. Туман саме так і поступає з усім, що в нього входить – він поглинає.

вірш справді чудовий, хоч ви, напевне, це знаєте і без мого коментаря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-21 20:23:39 ]
Дякую, Олю! Ваш коментар і оцінка вірша мені справді потрібні, бо можна знати чи відчувати щось стосовно своїх текстів, але упевненості бути не може... як і повної авторської "задоволеності"!
Тож живі відгуки і підтримка завжди важливі!