ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мрій Мрія (1971) / Вірші

 туман над Києвом
тумане мій молочний ніжний братику
ти заколисуєш ковтаючи луну
своєї колискової… по клаптику
вишукую очима далину
до-згадую тебе і до-вигадую
в минулому – всю силу твого співу
мелодію вишневу… над Елладою
ти той що і над Києвом на схилах




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-11-20 16:37:25
Переглядів сторінки твору 3366
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.464 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.999 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.902
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2010.11.23 23:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-21 10:41:25 ]
Мне кажется, что я хорошо усвоил один из уроков то ли синтаксиса, то ли просто русского языка, в котором качественные прилагательные располагаются впереди личных. Холодное Северное море, например. Или теплое Черное. Но никак не наоборот.
Посему выражение "молочный нежный брат", как мне кажется, построено не совсем правильно. Я ведь как читаю на украинском? Мысленно переводя на свой. С точки зрения ритмики и размерности Вашего, безусловно, красивого стихотворения, можно было бы исключить такое качественное прилагательное как "нежный".
Глотание то ли Луны, то ли эха мне показалось каким-то проявлением плотоядности, а это не совсем так. Пусть бы он лучше обнимал. Он ведь нежный. Или его нежность носит избирательный характер?
Как Вы понимаете, я не критикую. И, вообще, я парень понятливый. Если что не так - удаляйте мой комментарий. Мне не жаль времени, ибо я ознакомился с хорошим стихотворением. И у нас с туманами плохо. Их не бывает вообще.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-21 20:20:28 ]
Дякую-дякую... ой, СПАСИБО за комментарий, Алексей, тем более - за такой длинный, и что времени не пожалели!

Не буду спорить об очередности прилагательных, хотя могла бы... т.к. эти все правила не для стихотв.текстов, тем более - сегодня...

Но попробую иначе пояснить: "ніжний" в данном случае более "личное", т.к. касается характера ЛГероя (тумана)и характера его взаимоотношений с ЛГероиней, а вот "молочний" - это просто факт внешний в данном контексте, поэтому оно дальше от существительного.

А по поводу луны (тут - эхо!) все оч.просто: туман проглатывает не только очертания, но и звуки (значит, и отзвуки тоже (наверное? ))

И жаль, что у вас туманов нет - они по-своему хороши!!!

Как видите, Алексей, я тоже времени не жалею - для ответа на хорошие комментарии!

Терпения вам и везения-гения-гения... (моё эхо немного капризно... после "общения" с туманом)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-21 21:54:09 ]
* Молочный брат — мальчик/мужчина по отношению к человеку, с которым они были вскормлены грудью одной женщины, но не являющемуся сестрой или братом.
* Молочная сестра — девочка/женщина по отношению к человеку, с которым они были вскормлены грудью одной женщины, но не являющемуся сестрой или братом.
* * *
Вот в чем заковыка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-21 22:02:49 ]
А туманы у нас, в общем-то, есть, но в период зимних морозов - и преимущественно в городах.
В это время мы все, как корабли. Город утопает в гудках автомашин.

Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 21:52:18 ]
И еще раз про молочных братьев(сестер). Спасибо, что пояснили значение уже известных мне (и почти каждому!!!) слов! Совет: не измеряйте стихотворений "линейками" словарей и грамматик...

А "молочность" в данном контексте была связана не только с прямым значением, но и с цветом тумана. Т.е. вместо банального "туман как молоко" или чего-н. еще в этом духе, потыталась создать многослойный подтекст...

Простите, если не совсем прозрачно получилось - туман все-таки!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-11-21 16:49:10 ]
Фантастично! минуле проступає крізь сучасне тоді, коли зупиняється час, а в тумані якраз і втрачаються орієнтири.

дуже гарні образи. особистно мені (як репліка на попередній коментар) ковтання луни, відголосу – дуже вдало, свіжо. Туман саме так і поступає з усім, що в нього входить – він поглинає.

вірш справді чудовий, хоч ви, напевне, це знаєте і без мого коментаря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-21 20:23:39 ]
Дякую, Олю! Ваш коментар і оцінка вірша мені справді потрібні, бо можна знати чи відчувати щось стосовно своїх текстів, але упевненості бути не може... як і повної авторської "задоволеності"!
Тож живі відгуки і підтримка завжди важливі!