ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ЗАПОВІТНА МРІЯ
Прокидались думки,
Аби знову летіти у вирій:
Десь туди, де Вона,
Ніби лагідне сонечко, гріє,
Де з легкої руки
Усміхаються сни сумно-сірі,
Де не спить чарівна,
Най.., най.., най-
заповітніша мрія.
23.11.2010р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-24 12:17:55
Переглядів сторінки твору 12076
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 15:27:17 ]
Нет и еще раз нет.
Неопределенность начинается буквально со второй строки. "Дэсь". А потом все остальное покатилось комом. Мне кажется, что конкретики недостаточно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:14:01 ]
А якщо Мрія у вирії, то за нею, прокинувшись від буденщини, теж летять у вирій, щоб хоч там зустріти...А той вирій - буває нескінченним...Мені це все таке знайоме, і зрозуміле... Дякую автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:20:05 ]
Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 15:23:00 ]
Это Вы, уважаемая Любовь, женатому мужчине рассказываете, который от семейных будней желал бы спастись у какой-то Мечты? Будем называть вещи своими именами - у посторонней женщины.
И от кого я это слышу?
От поэта, который прославляет женщин?
А теперь - и от Вас.
Распутство это.
По себе знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:24:52 ]
Ничто человеческое мне не чуждо:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:27:06 ]
А может, Литгерой в отъезде, о жене думает?
Не стоит Литгероя полностью отождествлять с автором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 15:34:35 ]
А чего меня все отождествляют с моим ЛГ?
Да потому что он - это я.
А только лишь я начну отличаться - все написанное будет враками или просто неискренностью.
Лирические стихотворение (а Ваше, как мне кажется, принадлежит к одним из них) не м.б. выдумкой.
Я, как только ее почувствовал, сказал себе: "Стоп, Алексий. Нельзя его петь. Ты же поешь только о том, во что веришь, пусть даже подчас тупо заучивая слова старославянских текстов".

В общем, спасибон, Александр.
Посудачили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарія Швець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 15:49:46 ]
як пощастило Вашій мрії...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:54:49 ]
Дякую,Дашо!
Про це варто у неї запитати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 16:00:31 ]
Якби в авторів все зводилося тільки до ЛР, то і "Малую землю" певно не написали. Мені вже починає здаватися, що саме поняття, чи словосполучення "ліричний герой" придумано на ПМ і його було би не слабо запатентувати власникам ресурсу. Не кожен день в нашу культуру привноситься щось оригінальне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:07:37 ]
Олександре:)
Це тільки в хроніках, документальній та автобіографічній літературі Літературний герой повністю ідентифікується з реальною людиною. А в художній літературі зазвичай у літгероїв є лише пробрази, яких не завжди можна ідентифікувати з кокретними особистостями.
Чи ви не згодні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:08:00 ]
Справа в тому, Олександое і Алексію, що у цьому вірші ВОНА - для мене це і є та Мрія. І тому вважаю, що цей вірш і для (про) жінку, і для (про) чоловіка. Це вже залежно хто читає, і як сприймає... Я собі уявила і намріяла своє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:25:49 ]
Поділяю Вашу думку, Любо, в тому, що твір цікавий читачу, коли він може асоціювати себе з літгероями, відчути, що це написано про нього, або близьких йому людей.
Мрійте!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 16:25:19 ]
Від ваших ніжно-точних рим,
Чомусь не віє вже сумним.
Немає сліз, хоч й сміху мало.
Від віршів цих так тепло стало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:33:58 ]
Вітаю, Юльцю!
Дякую за теплий віршик!
В моєму вірші справді немає сліз, бо незважаючи на далеку відстань між літгероями, їх зігрівать і роблять щасливими почуття.
Як це не дивно звучить, але, виявляється можна любити людину і бути від тієї любові щасливим, навіть, коли ви не разом. Ти просто любиш, бажаєш добра і щастя, піклушся, переживаєш, радієш і плачеш за неї. Ти просто даруєш їй тепло свого серця, не очікуючи нічого взамін.
Це таке прекрасне почуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 18:08:37 ]
Гарний вірш, Сашо, про гарне і світле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-25 10:45:41 ]
Дякую, Адель!
Світла тобі і душевного тепла:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ластівка Осіння (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-15 18:03:19 ]
В неї стан, мов тополя
і примхливі вуста
моя доля-недоля,
мрій прийдешня весна
в неї очі, мов море,
я в них весь потонув...
мов свічки гаснуть зорі,
а я знов не заснув...

смутку мій, моя зоре!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ластівка Осіння (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-15 18:05:34 ]
Гарний вірш. Мені сподобався. Дякую Вам.