ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ЗАПОВІТНА МРІЯ
Прокидались думки,
Аби знову летіти у вирій:
Десь туди, де Вона,
Ніби лагідне сонечко, гріє,
Де з легкої руки
Усміхаються сни сумно-сірі,
Де не спить чарівна,
Най.., най.., най-
заповітніша мрія.
23.11.2010р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-24 12:17:55
Переглядів сторінки твору 12319
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 15:27:17 ]
Нет и еще раз нет.
Неопределенность начинается буквально со второй строки. "Дэсь". А потом все остальное покатилось комом. Мне кажется, что конкретики недостаточно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:14:01 ]
А якщо Мрія у вирії, то за нею, прокинувшись від буденщини, теж летять у вирій, щоб хоч там зустріти...А той вирій - буває нескінченним...Мені це все таке знайоме, і зрозуміле... Дякую автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:20:05 ]
Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 15:23:00 ]
Это Вы, уважаемая Любовь, женатому мужчине рассказываете, который от семейных будней желал бы спастись у какой-то Мечты? Будем называть вещи своими именами - у посторонней женщины.
И от кого я это слышу?
От поэта, который прославляет женщин?
А теперь - и от Вас.
Распутство это.
По себе знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:24:52 ]
Ничто человеческое мне не чуждо:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:27:06 ]
А может, Литгерой в отъезде, о жене думает?
Не стоит Литгероя полностью отождествлять с автором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 15:34:35 ]
А чего меня все отождествляют с моим ЛГ?
Да потому что он - это я.
А только лишь я начну отличаться - все написанное будет враками или просто неискренностью.
Лирические стихотворение (а Ваше, как мне кажется, принадлежит к одним из них) не м.б. выдумкой.
Я, как только ее почувствовал, сказал себе: "Стоп, Алексий. Нельзя его петь. Ты же поешь только о том, во что веришь, пусть даже подчас тупо заучивая слова старославянских текстов".

В общем, спасибон, Александр.
Посудачили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарія Швець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 15:49:46 ]
як пощастило Вашій мрії...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:54:49 ]
Дякую,Дашо!
Про це варто у неї запитати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 16:00:31 ]
Якби в авторів все зводилося тільки до ЛР, то і "Малую землю" певно не написали. Мені вже починає здаватися, що саме поняття, чи словосполучення "ліричний герой" придумано на ПМ і його було би не слабо запатентувати власникам ресурсу. Не кожен день в нашу культуру привноситься щось оригінальне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:07:37 ]
Олександре:)
Це тільки в хроніках, документальній та автобіографічній літературі Літературний герой повністю ідентифікується з реальною людиною. А в художній літературі зазвичай у літгероїв є лише пробрази, яких не завжди можна ідентифікувати з кокретними особистостями.
Чи ви не згодні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:08:00 ]
Справа в тому, Олександое і Алексію, що у цьому вірші ВОНА - для мене це і є та Мрія. І тому вважаю, що цей вірш і для (про) жінку, і для (про) чоловіка. Це вже залежно хто читає, і як сприймає... Я собі уявила і намріяла своє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:25:49 ]
Поділяю Вашу думку, Любо, в тому, що твір цікавий читачу, коли він може асоціювати себе з літгероями, відчути, що це написано про нього, або близьких йому людей.
Мрійте!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 16:25:19 ]
Від ваших ніжно-точних рим,
Чомусь не віє вже сумним.
Немає сліз, хоч й сміху мало.
Від віршів цих так тепло стало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:33:58 ]
Вітаю, Юльцю!
Дякую за теплий віршик!
В моєму вірші справді немає сліз, бо незважаючи на далеку відстань між літгероями, їх зігрівать і роблять щасливими почуття.
Як це не дивно звучить, але, виявляється можна любити людину і бути від тієї любові щасливим, навіть, коли ви не разом. Ти просто любиш, бажаєш добра і щастя, піклушся, переживаєш, радієш і плачеш за неї. Ти просто даруєш їй тепло свого серця, не очікуючи нічого взамін.
Це таке прекрасне почуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 18:08:37 ]
Гарний вірш, Сашо, про гарне і світле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-25 10:45:41 ]
Дякую, Адель!
Світла тобі і душевного тепла:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ластівка Осіння (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-15 18:03:19 ]
В неї стан, мов тополя
і примхливі вуста
моя доля-недоля,
мрій прийдешня весна
в неї очі, мов море,
я в них весь потонув...
мов свічки гаснуть зорі,
а я знов не заснув...

смутку мій, моя зоре!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ластівка Осіння (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-15 18:05:34 ]
Гарний вірш. Мені сподобався. Дякую Вам.