ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах

Юрій Лазірко
2025.08.04 21:13
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!

Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,

Ольга Олеандра
2025.08.04 10:52
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?

Юрій Гундарєв
2025.08.04 09:28
серпня - день народження унікального німецького музиканта

Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.

Батьки - письменник і балерина,
після

Олена Побийголод
2025.08.04 08:53
Із Бориса Заходера

Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!

(2025)

Олександр Сушко
2025.08.04 08:02
Для боїв із ворогами час настав.
Страх в Дніпро стікає по краплині...
Визріла чортополохом густо мста,
Вкрилось чорнотою небо синє.

Пелюстками осипаються роки,
Епілог дописує правиця.
У ходу сьогодні хрестики й вінки,

Ярослав Чорногуз
2025.08.04 02:40
Оце ж вона - країна Доброти.
Для себе так відкрив її раптово.
Душа моя раділа веселково,
Коли зібрався я туди піти.

Це - світ чарівний, де немає зла,
Де сила - в ненав'язливому слові.
Де ти по вінця сповнений любові,

Іван Потьомкін
2025.08.03 23:39
Багатий і давно уже не раб,
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада

Леся Горова
2025.08.03 22:31
Тіні підсмажені вітер ворушить
В деку при стовбурі дикої груші,
Щоб не згоріли до чорного.
Сонце, підійняте липнем-хорунджим,
Прагне зеніту й рахує байдужо
Хмар незаповнені човники.

Берег рудіє травою сухою,

Борис Костиря
2025.08.03 21:53
Я шукаю істину в лісі,
де нічого не відбувається,
а насправді відбуваються
найважливіші події
у царстві духу.
Я шукаю слова, які загубилися,
звуки, які ввібралися в землю,
образи, які вкрилися листям.

Євген Федчук
2025.08.03 17:18
Кажуть люди, а чи правда – як з чортом зв’язатись,
То у кінці життя можна й без душі зостатись.
Забере її чортяка, ледь полишить тіло,
Занесе до пекла, щоби в казані кипіла.
І буде вона там мучитись до Страшного суду.
Тому з чортом і не хочуть зв’язу

Олена Побийголод
2025.08.03 14:34
Із Бориса Заходера

Плаче кішка в коридорі,
у бідняжки справжнє горе:
не дають жорстокі люди
вкрасти шмат печінки з блюда!

(2025)

С М
2025.08.03 06:06
люде чужі
& сам ти чужинець
лиця потворні
у цій самоті

суспіль повії
жодних жінок тут
вулиці рівної
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вадим Степанчук (1988) / Вірші

 ВСЕ ЗАВАЖАЛО ЇЙ СПАТИ
Все заважало їй спати.

В під’їзді постійно спіткались

За ящики з пивними пляшками,

Їй нікуди було тікати.

Вона затуляла руками

То очі, то вуха,

і постійно плутала -

То вимикала світло, то вмикала.

А ще ця зірка, вкутана

В якісь вигадані тумани,

Торкалась землі приємно.

Їй заважали капаючі крани,

Вона не знала напевно

Як бути з цими подушками

- на них, чи під них лягати.

Повітря і так було мало.

Вона забувала вдихати..

По втомленим поштовхам серця

Думки і іржаві втрати.

І скрегіт нагадував тиші

Якісь істеричні мати..




2010р




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-27 23:09:09
Переглядів сторінки твору 2450
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.05.18 21:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-11-28 13:28:18 ]
Таке враження, що розгойдались для стрибка... але самого стрибка не сталося. На жаль. Могло вийти цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-28 15:49:39 ]
Вот видите, уважаемый Вадим, что такое - заявить о себе. Вариантов несколько.
Я видел, как одни люди пытаются нарваться на скандал, ибо их творчество никого не интересует.
Видел, как другие тоже люди выдумывают нечто невообразимое, преподнося его как нечто новое и понятное, но не всем, а, возможно, родным и близким.
Вы же идете своим путем - без шума и, можно считать, без агитации и прочих далеких от поэзии вещей.
Мрия, мнение которой я высоко ценил и ценю, написала об одном, я напишу о другом.
Неплохое стихотворение.
Украинский язык Вашего стихотворения напоминает русский, в котором такие обороты (словесные конструкции) существуют, но в украинском они иные.
Я изучаю украинский язык,хотя курсы закончил еще в прошлом месяце, и посему некоторые несоответствия синтаксису, конечно же, бросаются в глаза. Например, "капаючі крани". У нас они капающие, у вас же - те, которые капают, соответственно, на украинском языке. Но это ведь не главное, если мысль рвется наружу. Но и не второстепенное. Это техническая сторона вопроса.
Утеряно несколько запятых.
Такой оборот как "спіткались за ящики" выглядит не совсем правильным. Поинтересуйтесь, пожалуйста, соответствующей словарной статьей фразеологического или обычного словаря.
А вообще тема стихотворения и ее раскрытие интересны. То есть, можете считать мой комментарий не критикой, а отзывом.
Я ознакомлюсь, коль Вы пригласили, и с другими стихотворениями, и, конечно же, не с целью критики. Мы ведь здесь коллеги. У нас нет старших или младших. Разве что бывают не совсем психически уравновешенные люди. Но я с ними не общаюсь. Бывает, вынужденно напишу в "приват" - да и все.
Мир Поэзии достаточно просторен. Места хватит всем. А задворки какие...

Удач-дач-дач.
Да, еще. А чем вызвана необходимость писать через строчку? Неудобно читать - в частности, на КПК.
Да и в газетах тоже. Напоминает таблицу для проверки зрения. Но я не в претензии. Я просто интересуюсь. Может быть, и я так попробую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Степанчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-29 22:46:32 ]
дуже вдячний за перші коменти - розривається якась вакуумність моєї творчості, оскільки ці публікації тут - перші публікації взагалі. Окремо вдячний Олексію за приділену увагу. Це дійсно важливо.

російські конструкції - це просто в десятку. Оскіліьки фактично російськомовна родина, освіта, потім література, поезія... а лиш потім українська (у площині мого розвитку де біля стрілки вектора позначка "час") то це залишає таку собі "дефектну" манеру написання. Проте не вважаю її дефектною, окрім тих випадків, коли дійсно ріже очі і вуха. Дякую за вказані місця, бо сам не завжди бачу.
До того ж чітко розумію, що технічно вірші мої багато де могли б бути кращі. плюс до того постійний пошук форми втілення думки, а саме глибокої думки в поезії. На практиці це виглядає так: є глибока, дійсно глибока концентрація відчуттів, образів і метафоричних взаємодій - тут далі етап написання і - РЕЗУЛЬТАТ: Вірш попса. Тобто не вистачає майсерності і навіть сам не вдоволенний залишаєшься. Але це навчання (для мене) Саме так я до цього відношусь, просто намагаючись КРАЩЕ. Тут слід зазначити важливість і критики і відгуків, про яку ви, коллега, і без того знаєте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Стрельцова (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 16:35:59 ]
Вадиме, розсипатися у похвалах не буду, але мені дійсно сподобались Ваші вірші, цей - зокрема. Звісно, є в них проблемні місця з точки зору української мови, проте ця проблема є і в мене (російськомовним важкувато відразу "стрибнути" в океан української, щоб вільно почувати себе саме в лексиці, ідеомах і граматиці). Однак у Вас є бажання вчитися, відчутний пошук поетичної форми, глибокі почуття і "сучасність". Ви не пишите так, як у 19 сторіччі, а прагнете нового в формі. Це ввважаю дуже важливим. Хай Вам щастить в подальшій творчості!