Дорога Тетяно! Вдруге публікую своє творіння, бо так і не дочекався Вашого коменту.До речі, вже нема і Вашої відповіді на мій коментар до цього оригіналу. Власне вона і надихнула (спонукала) мене попробувати написати. Сприйміть з гумором. Жаль, гарні і веселі коментарі пропали. Принагідно не можу не відмітити ВКРАЙ незадовільну роботу сайту (технічну).Це спостерігається вже кілька днів. Очевидно, що проблема такої роботи не на апаратному рівні, швидше софт. Це повинно би вирішитись кваліфікованими спеціалістами в значно коротші терміни. Це питання до Адміністрації Майстерень.

це не пародія, а ніжна інтимна лірика ;)
дуже файні!
П.С. Я б тебе під дверима не тримала ;)))

Дякую, Оксанко!За ніжну і інтимну... лірику звичайно.І за "файні"!
П.С. Якби ж то знаття...

Патаро, ще раз велика тобі ДЯКА за віршований комент. Як добре, що він не пропав (відновлений тобою)- дуже мені ся сподобав.Як на рахунок заміни в останньому рядочку (коменту)слів "нарешті ти" на
"ти накінЕць?" Додає ніби трохи двозначності... Ну нє -то нє. Та нічого такого, Патаро. Осінь минулася... зима прийшла.

Справді, це рідкість - така ніжна світла пародія. Тут навіть слово "пародія" - якесь занадто низеньке. А потрібної назви, яка б відповідала всій суті і сутності, - не підберу... Мабуть, Оксана права. Ви - молодець, Іване! Так тримати!

Дякую, Любо! Насправді дуже приємно, що Вам сподобалось. Такі коменти надихають до "творчих звершень".Щиро вдячний за коментар.

Як жаль, Патаро, що зник безповоротно! Шкода!
Дорога Патаро, невже одна (чи не єдина?) ніжна пародія навіяла Вам такі весняні підозри? "Майстер" завжди закоханий в поезію авторів (авторок) оригінальних творів, і напередодні зими також...

Вчора я вже коментував цю відповідь-зізнання. Але все пропало. Як і моя пародія теж.
Що ж, Іване, удачі і натхнення!
Ніжнішої серед пародій я не зустрічав.

Ну як мені Вас, пане, не любити:
сміялася, аж щоки заболіли.
Ну що у подарунок кволі квіти?
Пародія Івана – то є сила! : ))
Я писала, пане Іваночку, учора писала, що мені дуже сподобалось, і що я, коли відповідала на Ваш коментар, в глибині душі була впевнена, що Ви відреагуєте пародією, але що такою – не очікувала : )(це справді швидше лірично-жартівливий вірш за мотивами), і що Ви не тільки м’який і пухнастий, а ще й романтичний,:) але потім , коли я писала коментар Патарі, провайдера і заглючило, тож я зрозуміла, що коментарі і вірші пропадуть, але сьогодні мені було не до ПМ ( я з двоюрідною сестрою навколо пологового будинку бігала, донька у неї народжувала), тож не ображайтесь, будь ласочка.:) Бачите, а Ви жалкували, що коментарі пропали, народ Вас любить: все відновили, навіть з процентами за моральні збитки від втрати. :)

О, Тетяно! Вітаю, вітаю! То Ви мене так запросто на коментарі "вкупили"? "Чуло моє серце"... Жартую звичайно, дуже радий, що Вам ся сподобало. А що то за звір такий - м’який, пухнастий і романтичний? То пародисти такі трапляються? Ніколи б не подумав...
То кого Ви нині вибігали - хлопчика чи дівчинку? Дай Боже доброго здоров’я і долі - хай щасливо росте. В перший день зими - зимові діти здоровіші (ще Будулай, пам’ятаєте, казав)

Дякую, Анатолію! Радий твоєму коменту.
За Василя казати не можу, а в мене швидше як вийняток з правил.Так якось вийшло. ДЯКА!