
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.
Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.
Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.
Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.
***
А балом правлять люди-тріпачі
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.
Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.
Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…
Я тобі в цій вічності побуду
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Мальчуган
Крепко держись наставления,
не оставляй, храни его;
потому что оно - жизнь твоя.
Притча Соломона
,,-В глубинке казачих станиц Украины,Мальчик родился, живя улыбался - мечтал.
Пас гусят на лужайке,
И погружаясь в мечты
В звездную даль улетал.
Закрыты глаза - ночь, тишина...
Танец воображения его кружил,
Босыми ногами, по Млечному Пути,
Он в поиске Истины бродил.
Бывал он в далеких мирах,
Время ностальгии, теченьем Мысли плыл.
Во Вселенной звездная пыльца
И в ней Венера - гурия,
Она, стала Крестной Мамой,
Его одарив Даром Любви сполна.
В странствиях далеких, рядом Она,
Сына баловала искренне любя.
В танцах суетного бытия,
Искуству Жизни, в миру Невевежества,
МИР Любви познавать учила Она.
Любить искренне МИР, как самого себя.
Ее наставление: ,,-ЛЮБОВЬ бесконечная,
ОНА Сердце твоей Души,
ОНА путеводитель и защита твоя,
ОНА - Ангел хранитель в Пути.
Дари Любовь МИРУ, всегда, и
МИР отблагодарит во стократ тебя".
Мальчуган, мгновенье погодя, молвил Слова:
,,-Преклоняю колено пред Мудростью Любви,
ОНА Живет в глубинах
Бесконечных просторов моей Души".
Единение с Природой, краса Ее Божественна!
Дендропарк ,,Александрия", Рось река,
Парка тенистая алея, скамья, он и она.
В уединении течет беседа в тишине.
Город Белая Церковь, его парк
,, Александрия"'-
Украины зеленое сокровище.
03.12.2010г.
Матушка Сыра Земля - наш общий ДОМ.
Чтобы Жить Нормально, всем известно -
Должно быть убрано в НЬОМ!
Энергии, идущие из Космоса
Призваны, убрать ,,грязь" из нашего сознания.
Ухищрения цивилизации, НИКАКИЕ,
Не могут противостоять стихии.
Трагические события - человечеству предупреждения
О бренности существования.
Эра Водолея - эра групового сознания,
Она нужна человечеству для Обьединения.
Быть Едиными в ,,кругу" -
Помогать Друг Другу.
Высокие Энергии Вознесенных Учителей (ВУ)
обращены к разумной части человечества,
Ибо УМ - это Великая Сила,
Способная создавать и разрушать миры.
Призывают Они, чтобы люди осознали,
что места скопления негативной энергии -
Отрицание, раздражение и разделение Единства,
Огненные Энергии Святого Духа из
Центра Галактики
Сметут с лица
Родной матушки - Земли, как отдельно с
,,загрязненным" сознанием человека
так и отдельно взятые
Територии посредством стихии.
Со стороны Высших Сил
Делается все возможное,
Чтобы помочь людям
Спасти себя и своих детей!
Мудрость Вознесенных вошла в меня,
И я Живу в Ней,
Себя познавая.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)