ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.02 13:21
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...

Тетяна Левицька
2026.09.02 12:34
Часто згадую, любий, як той листопад
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою, закоханих у зорепад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у звабливих с

Віктор Кучерук
2026.09.02 07:00
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків

Борис Костиря
2026.09.01 22:13
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.

Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,

Ольга Садкова
2026.09.01 21:07
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки

хома дідим
2026.09.01 20:27
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш

Вячеслав Руденко
2026.09.01 17:45
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…

Ірина Вовк
2026.09.01 10:10
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн

Віктор Кучерук
2026.09.01 07:40
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр

хома дідим
2026.08.31 21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт

Ольга Садкова
2026.08.31 20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?

Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.

Борис Костиря
2026.08.31 12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.

Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.

Ірина Вовк
2026.08.31 06:25
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ

ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар

Віктор Кучерук
2026.08.31 06:15
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Григоренко (1964) / Вірші

 Мальчуган

Крепко держись наставления,
не оставляй, храни его;
потому что оно - жизнь твоя.

Притча Соломона

,,-В глубинке казачих станиц Украины,
Мальчик родился, живя улыбался - мечтал.
Пас гусят на лужайке,
И погружаясь в мечты
В звездную даль улетал.
Закрыты глаза - ночь, тишина...
Танец воображения его кружил,
Босыми ногами, по Млечному Пути,
Он в поиске Истины бродил.
Бывал он в далеких мирах,
Время ностальгии, теченьем Мысли плыл.
Во Вселенной звездная пыльца
И в ней Венера - гурия,
Она, стала Крестной Мамой,
Его одарив Даром Любви сполна.
В странствиях далеких, рядом Она,
Сына баловала искренне любя.
В танцах суетного бытия,
Искуству Жизни, в миру Невевежества,
МИР Любви познавать учила Она.
Любить искренне МИР, как самого себя.
Ее наставление: ,,-ЛЮБОВЬ бесконечная,
ОНА Сердце твоей Души,
ОНА путеводитель и защита твоя,
ОНА - Ангел хранитель в Пути.
Дари Любовь МИРУ, всегда, и
МИР отблагодарит во стократ тебя".
Мальчуган, мгновенье погодя, молвил Слова:
,,-Преклоняю колено пред Мудростью Любви,
ОНА Живет в глубинах
Бесконечных просторов моей Души".
Единение с Природой, краса Ее Божественна!
Дендропарк ,,Александрия", Рось река,
Парка тенистая алея, скамья, он и она.
В уединении течет беседа в тишине.
Город Белая Церковь, его парк
,, Александрия"'-
Украины зеленое сокровище.

03.12.2010г.


Матушка Сыра Земля - наш общий ДОМ.
Чтобы Жить Нормально, всем известно -
Должно быть убрано в НЬОМ!
Энергии, идущие из Космоса
Призваны, убрать ,,грязь" из нашего сознания.
Ухищрения цивилизации, НИКАКИЕ,
Не могут противостоять стихии.
Трагические события - человечеству предупреждения
О бренности существования.
Эра Водолея - эра групового сознания,
Она нужна человечеству для Обьединения.
Быть Едиными в ,,кругу" -
Помогать Друг Другу.
Высокие Энергии Вознесенных Учителей (ВУ)
обращены к разумной части человечества,
Ибо УМ - это Великая Сила,
Способная создавать и разрушать миры.
Призывают Они, чтобы люди осознали,
что места скопления негативной энергии -
Отрицание, раздражение и разделение Единства,
Огненные Энергии Святого Духа из
Центра Галактики
Сметут с лица
Родной матушки - Земли, как отдельно с
,,загрязненным" сознанием человека
так и отдельно взятые
Територии посредством стихии.
Со стороны Высших Сил
Делается все возможное,
Чтобы помочь людям
Спасти себя и своих детей!


Мудрость Вознесенных вошла в меня,
И я Живу в Ней,
Себя познавая.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-04 04:03:38
Переглядів сторінки твору 908
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.654 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.818 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.29 22:28
Автор у цю хвилину відсутній