ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і в світ розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Герасименко (1958) / Вірші

 Земне гріховище
Земне гріховище. Цей смак
іще не звіданої плоті.
Думок – як мурашви на плоті
(порахувати легше мак).
А спробуй-но, із ними зладь!
В гріху великому родились,
тобі, як грішнику, судились,
судомлять душу і болять.
Ці руки...Грація...Цей сміх
в її очах... Усмішка... Дотик...
Ти сам себе не відав доти,
доки не звідати – не міг!
Напруга схожа до струни,
де почувань стрімке крещендо
байдужість знищує дощенту
і здатна розум полонить.
О гріхосвіте! Ти живуч...
О невгасиме плотохіття!
В безодню пекла – світ, як сміття:
в огонь... безжально... власноруч
2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-12-07 19:25:34
Переглядів сторінки твору 3226
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.828 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.03.19 14:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-07 20:46:54 ]
Думок – як мурашви
А спробуй-но, із ними зладь!
Отак!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-07 21:40:05 ]
Ваш коментар слід розуміти, як схвалення, чи навпаки? Отак!-роздуми, чи Отак!-щось інше? Моя лірична героїня спробувала розібратися в чоловічих гріховідчуттях. Що з того вийшло - Ви мали змогу прочитати. А насправді?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 21:25:54 ]
А я б назвав цей вірш "Солодкий гріх". Так солодко і яскраво-еротично все описано, що саме ця назва була б виправданою! Хоча...
А та мурашва і мене дістала, не тільки Анатолія. Хочу запитати: там, де ця мурашва повзає - це пліт чи плоть?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-07 21:44:09 ]
Це Ви в мене запитуєте? Я і моя лірична героїня - дещо різні речі. Чоловік-планета особлива, моя ЛУ спробувала її відкрити з затіненого боку. Можливо, Ваш ЛУ знайде з нею спільну мову?Все залежить від автора

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-07 21:53:10 ]
Відповідь я надрукував у вигляді пародії .

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 22:01:06 ]
Так, все залежить від автора. Погоджуюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-07 22:31:00 ]
"іще не звіданої плоті." - звучить якось плотоядно ) так і чується зголодніле причмокування в очікуванні поживи )
І ще, не претендуючи на оригінальність, не вважаю ані секс, ані кохання гріхом, який слід спокутувати. Тим паче, гріхом не є народження людини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 22:35:53 ]
Цікавий погляд! Виявляється, з затіненого боку теж непогано видно - молодець ЛГ у Вас, Олено!"О невгасиме плотохіття!" - це сила. А як на рахунок такого варіанту останнього рядка:
"в огонь... безжально... голі...руч" (?)
Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 12:52:59 ]
Дякую, пане Іване! А чому б і ні? Потрібно спробувати. Цікаво, як новаторство сприйметься читачем?