ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
* * *
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Ниє душа
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

С М
2026.01.11 21:20
Яскравіння (Procol Harum)
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
Кохання порятуй
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Не знаю
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Шауль Черніховскі
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Як Хорсунь зазнав розорення і занепав
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
Не лізьте в душу!
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
* * *
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Гроші (2)
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
1991. Радіоперехоплення
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
Парад
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
Геометрія (П’єса на одну дію)
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Душа у збірці
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
***
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Поет у коханні...
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-10 22:26:24
Переглядів сторінки твору 7948
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.159 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-10 22:28:44 ]
та ось який ти насправді!))) тобто, ось який насправді поет у коханні!))) гарно. я про інше розкажу при зустрічі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-10 22:47:45 ]
Це поети такі всі. Я так думаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-10 22:49:08 ]
Підпишусь кров'ю під кожним Вашим словом!
Усе до останньої літери - правда...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-10 22:53:18 ]
Дякую. Думаю, більшість поетів підпишуться. Можливо, не зразу. Бо текст потребує осмислення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-10 23:42:45 ]
Швидкість, з якою будуть підписуватися, залежить від ними пережитого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-10 23:09:38 ]
Бо нині – вигнанець. А завтра – пророк. Сильно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-10 23:15:11 ]
Часто вигнанець і є пророком. Але нема пророка у своїй Вітчизні. Це тільки констатація факту. На жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2010-12-10 23:44:20 ]
Хто ще влучніше скаже про поета, як не сам поет...
ось тільки "поет у коханні" і пророк у любові, речі не співставні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-10 23:55:56 ]
Пророками не народжуються. Народжуються людьми. А людина в любові, як і поет у коханні, народжується, живе, творить і переходить у інші світи, залишаючись, чи не залишаючись у пам"яті наступних поколінь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 00:26:23 ]
Ну, я не підпишусь, але ж я і не поет. СПОДОБАЛОСЬ!!!
"Він грається словом, неначе вогнем,
А яблук спокуси не їсть – роздає."
Він витоки й рішення власних проблем,
і добре всім іншим, що він в світі є... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 00:59:10 ]

ПАРАДОКСИ ПЕРЕТИНАЮТЬСЯ?
Коли любов з коханням зникли вдалині -
поет залишився людиною чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 21:00:47 ]

Я забув додати смайлик. ":)"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 01:26:57 ]
Тобто, для поета щасливе кохання - катастрофа справжнісенька ). Тому він його підсвідомо руйнує. Так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 21:15:12 ]

Щасливе кохання, це класно. І поети теж намагаються постійно його знаходити. :)

Куди дівається минуле кохання? Чи зникає воно разом із любов'ю, яка апріорі незникненна?

А якщо любов не зникає, коли кохання зникає - тоді є і багато простору для поетичного слова?

Мені чомусь здається, що справжніх поетів вирізняють саме силуети любові над колишніми галявинами кохання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 23:35:25 ]
Ах, дорога Редакціє ) Не Вам не знати, що щасливе кохання іноді буває таким же коротким, як і сліпий дощ влітку. І надихає воно - авжеж! Але дещо слабкіше, ніж кохання не зовсім щасливе. Бо ми так владнані чомусь, що щастячко своє бажаємо тримати при собі, коханих, щоб не зурочити )) Тому і виникло питання про те, що нещасне кохання насправді більш потужний стимул для творчості.
Куди дівається минуле кохання? Поступається чергою новому, мабуть. У кого як )

Щодо силуетів любові над галявинами колишніх кохань - тут я повністю згодна. Головне, щоб галявини залишились не випаленими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 09:09:49 ]
Скільки буде коментарів - стільки буде різних думок, адже ми усі такі різні, хоч і дуже схожі один на одного. Думка кожного має право бути озвученою автором і почутою читачами, а вже погоджуватися з нею чи ні, то власна справа кожного із нас. Я, наприклад, коли прочитав вірша пана Василя, то найперше подумав: - А чи не про мене так він?.. Шкода, правда, що не про мене, бо так у вірші все знайомо і близько мені, наче сам мовив про те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-11 15:38:55 ]
Для поета щасливе кохання - то мрія, до якої він іде усе своє життя. Аж поки не знаходить ту, з якою йому добре у всіх відношеннях. Дехто такого кохання не знаходить, то для нього це справді катастрофа. Але більшість, усе таки, знаходять ту, чи того, кому варто присвячувати вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-11 15:41:33 ]
Вікторе, дякую за розуміння. Ми всі різні, але всі любимо поезію. Ні! Я не так мав написати! Ось як: ми всі різні, але всі любимо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-11 15:53:13 ]
Дякую, Тетяно. Приємно, що Вам сподобалось. І хоча у редакції майстерень і виникають певні сумніви, ми з Вами знаємо, що поет завжди залишається людиною. З коханням, чи втративши, або не знайшовши його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 21:18:42 ]

Жодних сумнівів, пане Василю, щодо сказаного у вашому вірші, я просто спробував заглянути дещо далі щодо кохання, зважаючи, що поет - це ж не тільки пристрасть...