ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.25 05:53
За Змієві вали полину,
де неосяжна далечінь
і буду йти вперед без спину
до досконалості творінь.
Не надто вірю забобонам,
на сто питань один відвіт:
ще не народжено дракона,
який здолає наш нарід.

Віктор Кучерук
2024.11.25 05:17
Місячна повінь прозора й безкрая,
Ллється з безхмарних небес від темна, –
Дужчає, тихне і знову зростає,
Наче у серці моїм таїна.
Місячна повінь струмує додолу,
Шириться й плеще об ствірки воріт, –
Тіні мовчазно кружляють по колу
І звеселяють прит

Володимир Бойко
2024.11.25 01:10
На загальному тлі людства нелюди виглядають набагато помітнішими за людей. Про «священную войну» найбільше розпинаються ті, що не мають за душею нічого святого. Усе, що вбиває московитів – то на благо цивілізації. «Сибір неісходима» так і пре з к

Микола Дудар
2024.11.24 21:57
По кілька сот разів «несмій»
«Не сумнівайся, ти тут зайвий»
І як чужому навздогін:
«Усіх нещасть провайдер…»
«Там не сиди і не чіпай
І не дивись… сходи в комору
І не музИч і не співай» —
Мабуть родивсь не впору?

Сонце Місяць
2024.11.24 20:42
святику тридцять, сват позивний
простосердечний, а не дурний
багатослів’я для нього чуже
набої звичаєм не береже

загинути просто в будь-яку мить
повсюди розтяжок купа & мін
але казав побратим василь

Іван Потьомкін
2024.11.24 19:38
Коли сина з першого класу перевели в третій, батько вирішив поїхати з ним до Києва, показати дім, де прожив тридцять років поспіль, а головне – школу, де сам вчився. І ось вони в Києві. Не без хвилювання заходить батько в школу і першим стрічає завгоспа

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Поет у коханні...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-10 22:26:24
Переглядів сторінки твору 7338
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.159 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-10 22:28:44 ]
та ось який ти насправді!))) тобто, ось який насправді поет у коханні!))) гарно. я про інше розкажу при зустрічі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-10 22:47:45 ]
Це поети такі всі. Я так думаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-10 22:49:08 ]
Підпишусь кров'ю під кожним Вашим словом!
Усе до останньої літери - правда...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-10 22:53:18 ]
Дякую. Думаю, більшість поетів підпишуться. Можливо, не зразу. Бо текст потребує осмислення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-10 23:42:45 ]
Швидкість, з якою будуть підписуватися, залежить від ними пережитого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-10 23:09:38 ]
Бо нині – вигнанець. А завтра – пророк. Сильно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-10 23:15:11 ]
Часто вигнанець і є пророком. Але нема пророка у своїй Вітчизні. Це тільки констатація факту. На жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2010-12-10 23:44:20 ]
Хто ще влучніше скаже про поета, як не сам поет...
ось тільки "поет у коханні" і пророк у любові, речі не співставні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-10 23:55:56 ]
Пророками не народжуються. Народжуються людьми. А людина в любові, як і поет у коханні, народжується, живе, творить і переходить у інші світи, залишаючись, чи не залишаючись у пам"яті наступних поколінь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 00:26:23 ]
Ну, я не підпишусь, але ж я і не поет. СПОДОБАЛОСЬ!!!
"Він грається словом, неначе вогнем,
А яблук спокуси не їсть – роздає."
Він витоки й рішення власних проблем,
і добре всім іншим, що він в світі є... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 00:59:10 ]

ПАРАДОКСИ ПЕРЕТИНАЮТЬСЯ?
Коли любов з коханням зникли вдалині -
поет залишився людиною чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 21:00:47 ]

Я забув додати смайлик. ":)"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 01:26:57 ]
Тобто, для поета щасливе кохання - катастрофа справжнісенька ). Тому він його підсвідомо руйнує. Так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 21:15:12 ]

Щасливе кохання, це класно. І поети теж намагаються постійно його знаходити. :)

Куди дівається минуле кохання? Чи зникає воно разом із любов'ю, яка апріорі незникненна?

А якщо любов не зникає, коли кохання зникає - тоді є і багато простору для поетичного слова?

Мені чомусь здається, що справжніх поетів вирізняють саме силуети любові над колишніми галявинами кохання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 23:35:25 ]
Ах, дорога Редакціє ) Не Вам не знати, що щасливе кохання іноді буває таким же коротким, як і сліпий дощ влітку. І надихає воно - авжеж! Але дещо слабкіше, ніж кохання не зовсім щасливе. Бо ми так владнані чомусь, що щастячко своє бажаємо тримати при собі, коханих, щоб не зурочити )) Тому і виникло питання про те, що нещасне кохання насправді більш потужний стимул для творчості.
Куди дівається минуле кохання? Поступається чергою новому, мабуть. У кого як )

Щодо силуетів любові над галявинами колишніх кохань - тут я повністю згодна. Головне, щоб галявини залишились не випаленими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 09:09:49 ]
Скільки буде коментарів - стільки буде різних думок, адже ми усі такі різні, хоч і дуже схожі один на одного. Думка кожного має право бути озвученою автором і почутою читачами, а вже погоджуватися з нею чи ні, то власна справа кожного із нас. Я, наприклад, коли прочитав вірша пана Василя, то найперше подумав: - А чи не про мене так він?.. Шкода, правда, що не про мене, бо так у вірші все знайомо і близько мені, наче сам мовив про те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-11 15:38:55 ]
Для поета щасливе кохання - то мрія, до якої він іде усе своє життя. Аж поки не знаходить ту, з якою йому добре у всіх відношеннях. Дехто такого кохання не знаходить, то для нього це справді катастрофа. Але більшість, усе таки, знаходять ту, чи того, кому варто присвячувати вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-11 15:41:33 ]
Вікторе, дякую за розуміння. Ми всі різні, але всі любимо поезію. Ні! Я не так мав написати! Ось як: ми всі різні, але всі любимо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-11 15:53:13 ]
Дякую, Тетяно. Приємно, що Вам сподобалось. І хоча у редакції майстерень і виникають певні сумніви, ми з Вами знаємо, що поет завжди залишається людиною. З коханням, чи втративши, або не знайшовши його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 21:18:42 ]

Жодних сумнівів, пане Василю, щодо сказаного у вашому вірші, я просто спробував заглянути дещо далі щодо кохання, зважаючи, що поет - це ж не тільки пристрасть...