ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…

Сергій СергійКо
2025.10.25 22:51
Про бійку між Гітлером і Сталіним)

“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,

Борис Костиря
2025.10.25 22:26
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,

Світлана Пирогова
2025.10.25 21:03
Не нагадуй мені про себе,
Бо валізи осінь готує.
Заблокую споминів сервер,
Все минуле сховаю в тубу.

Не нагадуй мені про себе,
Зона серця вже недосяжна.
Не для мене моделінг-вебка,

Олександр Буй
2025.10.25 19:20
Горне хвилею скреслу кригу
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.

Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири

Микола Дудар
2025.10.25 14:01
В ту саму мить мій намір стих…
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….

Тетяна Левицька
2025.10.25 09:59
Не позичайте почуття любові,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.

Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,

Віктор Кучерук
2025.10.25 06:31
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.

Володимир Бойко
2025.10.25 00:02
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.

Хтось блаженство віднаходить,
Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі

Віктор Насипаний
2025.10.24 23:58
Так сумно часом на душі –
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:

Борис Костиря
2025.10.24 22:00
Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.

Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона

Світлана Пирогова
2025.10.24 20:18
І хто придумав цей затяжний антракт?
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...

Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)

Леся Горова
2025.10.24 19:43
ПрянИть опалий лист, гірчить повітря,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:

Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,

Артур Курдіновський
2025.10.24 19:35
Київ незламно рахує години,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...

Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Рудокоса Схимниця (1976) / Вірші

 ЗИМОВЕ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-12 03:15:35
Переглядів сторінки твору 13116
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.772 / 5.5  (4.901 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.714 / 5.5  (4.924 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 13:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-12 11:01:21 ]
При первых строках мне припомнился "Вий" с его злополучным отпеванием. Ох, налетались до того, как... мурашки по коже. Я доныне без хора не мыслю себя в церкви, одним словом, один на один с кем бы-то ни было.
Хорошим эпитетом освящены крылья, и я почему-то подумал о склеенных ластах.
Самодостаточность ощущается едва ли не в каждой строфе, но описательность процесса берет свое.

Спасибон. Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-12-12 11:31:32 ]
щоб не було асоціацій з "Вієм", змінила "одспівав" на "доспівав" )))
Стосовно склеєних ласт... О_о
Дякую! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-12 11:32:15 ]
Теперь никаких ласт )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-12-12 11:35:26 ]
юморист )))))
дяка ) мені, чесно кажучи, поки ви не сказали, і в голову не прийшла ТАКА аналогія ) а воно ж кидається в очі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-12 11:43:34 ]
Я же не с улицы, а немножко знаком с ритуальной составляющей обустройства вечной жизни.
Две заключительные фразы как-то не дополняют одна другую. Но и точка их не очень-то отделяет.
Возможно, требуется многоточие? Или корректировка безличного предложения?
Я не знаю, но что-то, как мне кажется, немножко не так )))
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-12-12 11:59:44 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=54502

це значно ближче до вашого прочитання ;)) навіть сестра є )
Алексіє, у вас глаз-алмаз, ви, часом, не той розрекламований ювелір зі сторінки "СНОДІЙНЕ" Івана Гентоша? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-12 13:58:00 ]
Ох,Рудокоса! Здійнявши шапку перед такою почуттєвою поезією стою в душевному трепеті. Від першого до останнього слова заворожений. Я ж казав - вміємо, вміємо... То від душі йде і зверху. Найбільше чомусь сподобались слова "Укотре визнаю:
Вросла у тебе, звикла." Так мило по жіночому


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-12-12 18:02:37 ]
ну я ж така вся мила і жіночна, хіба ні? ;)))
дякую, Іванку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-12 14:23:58 ]
Ось і знову нещасне кохання...
Але красиве. Як каже редакція - силует любові!
Дякую за таку жіночну зиму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-12-12 18:04:05 ]
то таке нещасне кохання в моєї ЛГ, не в автора )))
але погоджуюсь: страждати краще красиво ;)
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-12 14:43:10 ]
дай Боже, щоб почалася нова пісня!
...особливо сподобалася дворога усмішка місяця.
красиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-12-12 18:05:21 ]
це ж ви десь скаталізували цей вірш, пригадуєте? у всякому разі, стартувала я на вашій сторінці )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 10:31:54 ]
...а я одну вашу мініатюру помістила в колонку "про себе" – вона настільки влучно відповідає тому, чим я зараз живу... дякую! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 16:29:22 ]
ви мене переоцінюєте)) але ... це так приємно!!! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-12 15:17:26 ]
Сильно!!! Емоційно, зворушливо. ДУЖЕ сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-12-12 18:06:28 ]
Дуже дякую, дорога Серафимо!!! Ваші вірші теж читаю із задоволенням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-12 16:46:07 ]
"Нема шляхів у рай,
Як раю не було." - що ж так приречено, Руді?
У кожного є свій власний, внутрішній рай і своє внутрішнє пекло. І все життя - балансування між одним та іншим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-12-12 18:08:51 ]
цілком згодна)
але тут ішлося про те, що у ЛГ (не плутати з автором!!!) і під час сумісних співів були "непопадання в такт"... чи ритм ;))))) отже, раю сумісного не було )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-12 19:18:28 ]
Красиво... Але чим краще страждати красиво, ніж просто страждати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-12-13 17:23:28 ]
красиві страждання породжують лірику. ІМХО ;)