Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.30
12:07
Напевно, вже до ранку не засну.
Чекатиму за обрієм розлуку.
Чекатиму у маренні весну,
Як втілену в життя вселенську муку.
Напевно, виглядатиму той знак,
Який і порятує, і розрадить.
Утілений у долі Зодіак
Чекатиму за обрієм розлуку.
Чекатиму у маренні весну,
Як втілену в життя вселенську муку.
Напевно, виглядатиму той знак,
Який і порятує, і розрадить.
Утілений у долі Зодіак
2026.05.30
11:53
Світить сонце. Час іде.
Ледь встигає тінь за часом.
Межи хмарок де-не-де
смужка райдуги – лампасом.
Віє вітер, гонить жар,
котить сонце покотьолом.
І звисають кудли хмар,
Ледь встигає тінь за часом.
Межи хмарок де-не-де
смужка райдуги – лампасом.
Віє вітер, гонить жар,
котить сонце покотьолом.
І звисають кудли хмар,
2026.05.30
11:01
На зеленому газоні
Усякого хліба повно,
Та зібралися коти,-
І пташкам не підійти.
Походжає віддалік,
Мов поважний чоловік,
Чорний ворон, а за ним
Голуби і горобців загін.
Усякого хліба повно,
Та зібралися коти,-
І пташкам не підійти.
Походжає віддалік,
Мов поважний чоловік,
Чорний ворон, а за ним
Голуби і горобців загін.
2026.05.30
07:28
напередодні усього
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш
2026.05.30
06:57
Поки спить десь на сідалі півень
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.
2026.05.30
00:11
1. В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло!
Кушта стоїть біля Брами світів та питає світ, говорячи: «Скажи мені, яка земля ушир? Яка відстань від землі до небесної тверді? Звідки прийшов Адам? Звідки прийшла Хавва , жона його? Зв
2026.05.29
23:28
Твоє ім’я наречене,
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
2026.05.29
18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ
Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем
2026.05.29
17:48
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
2026.05.29
16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
2026.05.29
11:45
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
2026.05.29
11:41
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
2026.05.29
11:26
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
2026.05.29
06:25
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
2026.05.29
06:25
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст
2026.05.29
00:24
Не кричи ура, поки з бункера не виліз.
Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних.
У бункері путіну добре, та в землі було б краще.
Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Гентош (1957) /
Вірші
пародія " ФІЛОСОФЕМА "
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
пародія " ФІЛОСОФЕМА "
Ольга Бражник
поезія “Не судилося”
Вечір сіє з неба втому,
У крові доволі млості...
Не вбачаю дива в тому,
Щоб піти до тебе в гості,
Взяти пляшку сапераві,
Зготувати чахохбілі...
Під розмову по спіралі -
Геть бокали обміліли.
В ледь помітних теплих хвилях
Потонули наші очі...
Підсвідомість мерехтлива
Керувати тілом хоче.
Дай же руку, доторкнися,
Світлочолий янгол новий -
Надто справжній, надто близько,
Щоб наважилась відмовить...
У крові ж - доволі млості...
Вечір сіє з неба втому...
Всесвіт - хата. Хмари - постіль...
Охолонь! Таксі. Додому.
пародія
Загадкова і красива
Добровільно і без злості
(Ще б згадать з якого дива)
Заявилася у гості.
Підсвідомість підкачала?
Якось би зарадить справі
Схоже, в барі було мало…
Може маєш Сапераві?
Сам не міг прийти до мене?
(Рак напевно скорше свисне)
Вже дорослий, не зелений,
Так вимучуєш навмисне?
Хочу більше від… синиці
Ти якийсь такий несмілий.
Під розмову про сідниці
Геть бокали обміліли.
Там де двоє – там дилема
(Ти бокали ще наповни)
Дивна то філософема –
Хоч’ тілесне – є духовне…
Не таку плекав ти мрію,
Про домашню кухню кажеш.
Готувати я не вмію –
Але ти не зауважиш.
Віриш, нині не заснути,
Хмари - постіль...Так, до слова…
О, та ти уже розкутий
Мій маленький Казанова.
Всесвіт - хата. Тіло – з вати.
Суть речей – які розмови!
Вмієш, вмієш керувати
Світлочолий янгол новий!
Боже! Ще одна ідейка!
Усміхаєшся лукаво…
Навіть стихла канарейка –
Їй напевно теж цікаво…
…Йду біфштекса готувати,
Охолонь, спочинь, лелеко…
Я живого хочу мати,
А до ранку так далеко…
21.12.2010
поезія “Не судилося”
Вечір сіє з неба втому,
У крові доволі млості...
Не вбачаю дива в тому,
Щоб піти до тебе в гості,
Взяти пляшку сапераві,
Зготувати чахохбілі...
Під розмову по спіралі -
Геть бокали обміліли.
В ледь помітних теплих хвилях
Потонули наші очі...
Підсвідомість мерехтлива
Керувати тілом хоче.
Дай же руку, доторкнися,
Світлочолий янгол новий -
Надто справжній, надто близько,
Щоб наважилась відмовить...
У крові ж - доволі млості...
Вечір сіє з неба втому...
Всесвіт - хата. Хмари - постіль...
Охолонь! Таксі. Додому.
пародія
Загадкова і красива
Добровільно і без злості
(Ще б згадать з якого дива)
Заявилася у гості.
Підсвідомість підкачала?
Якось би зарадить справі
Схоже, в барі було мало…
Може маєш Сапераві?
Сам не міг прийти до мене?
(Рак напевно скорше свисне)
Вже дорослий, не зелений,
Так вимучуєш навмисне?
Хочу більше від… синиці
Ти якийсь такий несмілий.
Під розмову про сідниці
Геть бокали обміліли.
Там де двоє – там дилема
(Ти бокали ще наповни)
Дивна то філософема –
Хоч’ тілесне – є духовне…
Не таку плекав ти мрію,
Про домашню кухню кажеш.
Готувати я не вмію –
Але ти не зауважиш.
Віриш, нині не заснути,
Хмари - постіль...Так, до слова…
О, та ти уже розкутий
Мій маленький Казанова.
Всесвіт - хата. Тіло – з вати.
Суть речей – які розмови!
Вмієш, вмієш керувати
Світлочолий янгол новий!
Боже! Ще одна ідейка!
Усміхаєшся лукаво…
Навіть стихла канарейка –
Їй напевно теж цікаво…
…Йду біфштекса готувати,
Охолонь, спочинь, лелеко…
Я живого хочу мати,
А до ранку так далеко…
21.12.2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
